2.1 Сутність соціально-трудових відносин, їх типи
Соціологічні категорії "соціальна дія", "соціальна взаємодія" і "соціальні відносини" займають не тільки особливе місце в понятійно-категоріальному апараті соціологічної науки, але й пояснюють динаміку людського суспільства, його функціонування, зміни і розвиток.
Соціальна дія – спосіб розв’язання соціальних проблем та суперечностей, які ґрунтуються на зіткненні інтересів та потреб головних соціальних сил суспільства. Кожна соціальна дія має визначену структуру, до сукупності елементів якої входять: діюча особа, соціальна ситуація і умови, які включають у себе ціль дії та нормативні розпорядження.
Соціальна взаємодія – система взаємозумовлених соціальних дій, за яких дії одного суб’єкта (індивіда, групи, спільноти) одночасно є причиною і наслідком відповідних дій інших. Під соціальною взаємодією розуміється форма соціальної комунікації чи спілкування, що являє собою систему соціальних дій щонайменше двох осіб чи соціальних груп (спільнот), або індивіда і соціальної групи.
Механізм соціальної взаємодії , який відіграє особливу роль у життєдіяльності суспільства включає в себе:
а) індивідів, що здійснюють ті або інші дії;
б) зміни у зовнішньому середовищі, що викликані цими діями;
в) вплив цих змін на інших індивідів;
г) зворотною реакцією індивідів, на яких було вчинено певний вплив.
В соціології існує безліч теорій соціальної взаємодії, першою з яких є теорія соціального обміну Дж. Хоманса, яка побудована за наступними принципами:
1) чим більше винагороджується визначений тип соціальної взаємодії, тим частіше він буде повторюватися;
2) якщо винагорода за визначені типи соціальної взаємодії залежить від якихось умов, то індивід (чи спільність) прагне відтворити ці умови;
3) якщо винагорода велика, то людина (спільність) готова витратити більше зусиль заради її одержання;
4) коли потреби людини близькі до насичення, та вона у меншому ступені готова до взаємодій заради їхнього задоволення.
Взаємодія індивідів і соціальних груп у суспільстві приводить до встановлення соціальних відносин, під якими розуміються відносно стійкі зв’язки між людьми (внаслідок чого вони інституалізуються в соціальні групи) і соціальними групами як постійними носіями різних видів соціальної діяльності, що розрізняються за соціальними статусами і соціальними ролями (функціями) у суспільних структурах.
Соціальні відносини – це специфічний і відносно самостійний вид системи суспільних відносин (економічних, політичних, правових, моральних тощо), що відображає діяльність соціальних суб’єктів з приводу їх неоднакового, різного соціального положення в суспільстві і тієї неоднакової ролі, яку вони відіграють у суспільному житті.
Соціально-трудові відносини – відносини, які виникають безпосередньо у сфері трудової діяльності та інших пов’язаних з нею сферах; відносини між індивідами і групами людей, що займають різне соціальне положення у процесі праці, відрізняються рівнем та формою отриманих доходів.
Виділяють різні типи соціально-трудових відносин:
1)за обсягом власних повноважень:
- відносини по вертикалі,
- відносини по горизонталі;
2)за ступенем регламентації:
- формальні (офіційно оформленні),
- неформальні;
3)за способом спілкування індивідів:
- безособистісні,
- міжособистісні;
4) за суб’єктом діяльності:
- міжорганізаційні,
- внутрішньо організаційні;
5) за рівнем справедливості:
- справедливі,
- несправедливі.
2.2 Сутність і типи соціально-трудових процесів
В соціологічній системі практично немає „елементів", об’єктів і суб’єктів, які не змінюються. Соціальні відносини, інститути, що існують в суспільстві, зокрема в сфері праці, постійно знаходяться у динаміці.
Соціальні зміни – це перехід соціальних систем, об’єктів, явищ, їх елементів і структур, зв’язків, взаємодій і відносин з одного стану в інший, зокрема виникнення або зникнення тих чи інших соціальних явищ, їх елементів.
Соціальні зміни у суспільстві відбуваються в результаті цілеспрямованих дій і взаємодій. Такі дії людей можуть бути підсвідомими, завдяки наявності в них однакових мотивів і орієнтацій. Такі соціальні зміни і називають соціальними процесам, де важливим різновидом яких виступають соціально-трудові процеси.
Соціально-трудові процеси – різновид соціальних змін, які є результатом послідовної зміни стану соціальних систем і об’єктів; акти, серії взаємодій між людьми і соціальними групами, результатом яких є зміни у відносинах між індивідами, соціальними групами, а також зміни їх ставлення до праці.
Типи соціально-трудових процесів:
1) інтеграційні і дезінтеграційні (в т.ч. співробітництво, суперництво, конфлікти);
2) процеси соціальної мобільності (в т.ч. соціальна адаптація, соціальні переміщення;
3) ціннісно-орієнтуючі процеси (в т.ч. формування цінностей, норм);
4) процеси соціального управління.
Співробітництво – соціальний процес, який полягає в узгодженні діяльності індивідів, груп для досягнення загальної мети незалежно від її характеру.
Суперництво – соціальний процес, що полягає у зіткненні протилежних інтересів індивідів, груп або прагнення до задоволення однакових інтересів за допомогою засобів, якими інші групи чи індивіди хочуть реалізувати власні інтереси.
... » [11, с.773]. Отже, завершуючи огляд наукових джерел, видається можливим стверджувати, що, незважаючи на розробку у зазначених працях окремих ас-пектів формування й розвитку соціальної держави, ці проблеми залишаються недостатньо опрацьованими у рамках загальнотеоретичного державознавства і правознавства. А відтак — потребують подальших досліджень. 1.2 Методологічні аспекти дослідження сутності ...
... ів є актуальною, оскільки на її основі реально можна розробити формувальні, розвивальні та оздоровчі структурні компоненти технологічних моделей у цілісній системі взаємодії соціальних інститутів суспільства у формуванні здорового способу життя дітей та підлітків. На основі інформації, яка отримана в результаті діагностики, реалізується методика розробки ефективних критеріїв оцінки інноваційних ...
... етносоціологічних дослідженнях склалася традиція розглядувати міжетнічні стосунки в континуумі «доброзичливі—нейтральні—негативні (несприятливі)». Загострення міжетнічних відносин, що виявилося і в ході національних рухів, міжнаціональних конфліктів і напруги на пострадянському просторі і в Югославії, і в країнах розвиненої демократії (у Великобританії, Канаді, Бельгії), підвищило науковий і ...
... працівник не отримує заробітку звичайного масштабу. Таким чином, можна зробити вивід, що бідність не однорідна і має свою складну структуру. 3. СКЛАД Ядро проблеми бідності — присутність в суспільстві людей, сімей, соціальних груп і категорій населення, чиї доходи не досягають певної мінімальної величини і чиє споживання тому знаходиться нижчим за деякі мінімальні нормативи. Проблема бі ...
0 комментариев