5. ОЦІНКА ПЕРСОНАЛУ В ОРГАНІЗАЦІЇ
5.1 Сутність та цілі оцінки персоналу
Оцінка – це постійний комплексний збір даних про співробітника з декількох джерел (колеги, безпосередній керівник) по різних параметрах (кількість, якість, спілкування, конфлікти, тощо).
Критеріями оцінки можуть бути:
- Професійні – оцінка діяльності і кваліфікації:
- якість виконання посадових обов'язків
- ефективність діяльності
- рівень досягнення цілей
- рівень компетентності;
- Особисті – оцінка особистості:
- особливості особистості, тощо
- особливості виробничої поведінки.
Атестація – це процедура систематичної формалізованої оцінки відповідності діяльності працівника стандартам посади. Вона не припускає психологічної оцінки роботи співробітника.
Атестація, згідно КЗоТ, проводиться один раз в декілька років у випадках, передбачених законодавством, і обов'язково припускає:
Ø наявність атестаційної комісії;
Ø завдання за професійним профілем;
Ø обмежений період проведення (1-2 тижні) і часу (1-2 години);
Ø 2-3 етапи оцінювання: письмовий, усний, відгук керівника [17].
5.2 Методи та оцінки персоналу у ЛМУ
Атестацію у ЛМУ проходять лише педагогічні працівники. Атестація педагогічних працівників в ЛМУ проводиться згідно з Типовим положенням про атестацію педагогічних працівників України.
Педагогічні працівники - особи, які за основним місцем роботи в
училищі професійно займаються педагогічною діяльністю.
Педагогічні працівники призначаються на посаду директором училища і кожні п'ять років проходять атестацію. За результатами атестації визначається відповідність працівників займаній посаді, присвоюються категорії, педагогічні звання.
Позитивне рішення атестаційної комісії може бути підставою для підвищення за посадою, а негативне - підставою для звільнення педагогічного працівника з посади в порядку, встановленому законодавством України.
Порядок атестації педагогічних працівників встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі освіти і науки.
Отже, атестація у ЛМУ має декілька цілій:
o зміна заробітної плати;
o особистий та професійний розвиток працівника;
o зміна звання;
o інформування співробітників про те, чого чекає підприємство від них;
o визначення кадрових потреб для розвитку підприємства.
6. РОЗМІЩЕННЯ РОБІТНИКІВ ОРГАНІЗАЦІЇ
6.1. Сутність та методи розміщення персоналу
Розстановка персоналу забезпечує ефективне заміщення робочих місць виходячи з результатів комплексної оцінки, планової службової кар'єри, умов і оплати праці персоналу.
Кар'єра - це індивідуально усвідомлені позиція і поведінка, пов'язана з трудовим досвідом і діяльністю протягом робочого життя людини.
6.2 Розробка моделі кар’єрного росту викладача психології ЛМУ
Істочниковедчеській аналіз наукових розробок і дослідження службової кар'єри показали, що все різноманіття варіантів кар'єри виходить за рахунок поєднання чотирьох основних моделей, а саме: "трамплін", "сходи", "змія", «роздоріжжя».
Для викладача психології у ЛМУ підходить найбільш модель службової кар'єри "сходи" . Модель кар'єри "сходи" передбачає, що кожна сходинка службової кар'єри є певною посадою, яку працівник займає фіксований час, наприклад, не більше 5 років. Такого терміну достатньо для того, щоб увійти до нової посади і пропрацювати з повною віддачею. Із зростанням кваліфікації, творчого потенціалу і виробничого досвіду керівник або фахівець підіймається по службовим сходам. Кожну нову посаду працівник посідає після підвищення кваліфікації.
Верхньої сходинки службової кар'єри працівник досягне в період максимального потенціалу, коли накопичений великий досвід і придбані висока кваліфікація, широта кругозору, професійні знання і уміння. Психологічно ця модель дуже незручна для перших керівників через їх небажання йти з "перших ролей". Тому вона повинна підтримуватися вищестоящим органом управління (радою директорів, правлінням) з гуманних позицій збереження здоров'я і працездатності працівника
Після заняття верхньої посади починається планомірний спуск по службовим сходам з виконанням менш інтенсивної роботи, що не вимагає ухвалення складних рішень в екстремальних ситуаціях, керівництва великим колективом. Проте внесок керівника і фахівця як консультант цінний для підприємства [20].
Протягом останніх п'яти років свою кваліфікацію підвищили всі викладачі училища.
7. НАВЧАННЯ ПЕРСОНАЛУ ОРГАНІЗАЦІЇ
7.1 Сутність, цілі та методи навчання персоналу
Рівні навчання персоналу:
n професійна підготовка;
n підвищення кваліфікації;
n перепідготовка кадрів;
n післявузівська додаткова освіта.
Навчання на робочому місці характеризується безпосередньою взаємодією із звичайною роботою в звичайній робочій ситуації. Визначальною ознакою є те, що навчання організовано і проводиться спеціально для даної організації і лише для її співробітників.
Навчання поза роботи включає всі види навчання за межами самої роботи. Таке навчання проводиться зовнішніми учбовими структурами, як правило, зовні стін організації.
... визначити, як співвідноситься практика і теорія управління. У дослідженні теоретично доводиться та перевіряється практично управління розвитком виховної системи як створення оптимальних умов для реалізації цілей навчального закладу на прикладі Старобільського обласного медичного училища. Управління навчальним закладом – це цілеспрямована, активна взаємодія керівника з іншими учасниками осві ...
... зовсім недавно «раптом» матеріалізувалося на виборах Президента України в сепаратистські гасла в Сіверодонецьку, можна зустріти у ряді випадків. 2. НАЦІОНАЛЬНО-КУЛЬТУРНЕ ЖИТТЯ УКРАЇНЦІВ ДОНБАСУ В 1989-2009 РОКАХ 2.1 ВІДРОДЖЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ ТА ПЕДАГОГІКИ Перебудова і розвал Радянського Союзу, розбудова Держави Україна супроводжувалися відродженням систем національного традиційного ...
... ірності та принципи, що лежать в основі розвитку і розміщення соціальної інфраструктури; систематизовано фактори, що визначають формування, використання і розвиток соціальної інфраструктури на державному і регіональному рівнях в умовах ринкових відносин. Розвиток методології дозволяє на підґрунті накопиченого досвіду визначити ряд зв’язків і наслідків, що з них випливають, та попередити деякі ...
... населення — потенціал живої праці, який мають регіони на певний момент часу. Їх відтворення і раціональне використання є одним з найважливіших напрямів регіональної економічної політики, дотримання якого націлює управління на вирішення таких завдань: —створення умов для повного здійснення громадянами конституційного права на працю; —забезпечення рівних можливостей у виборі професії та роду ...
0 комментариев