Використання електронних атласів

192521
знак
7
таблиц
3
изображения

2.4.4. Використання електронних атласів

Використання інформаційних технологій, електрон­них версій картографічних атласів, комп'ютерних навчальних програм є головною передумовою підготовки учнів, які можуть працювати в інформаційному суспільстві сьогодні і в майбутньому.

Електронний навчальний атлас з географії − це інтерактивний картографічний твір, зміст якого відповідає навчальним програмам, а засоби зображення та оформлення − віковим психологічним особливостям учнів, які інтегрують картографічне зображення з різноманітним текстом, фото- й відеоматеріалом, мають також підвищені аналітичні можливості. І головна перевага цих сучасних засобів у тому, що вони дозволяють підняти рівень викладання предмета за рахунок вирішення комплексу питань збільшення інформативності карт з одночасним забезпеченням простоти й легкості сприймання картографічного матеріалу.

Електронний атлас забезпечує педагогічні та методичні можливості картографічного видання, робить його цікавим для сильного та зрозумілим для слабкого учня.

Збільшення аналітичних можливостей навчального картографічного видання на компакт-дисках шляхом комбінування, зіставлення різних видів карт, крім того, створює можливості й для індивідуальної інтерактивної праці на комп'ютері [24].

Один із варіантів використання електронних атласів розглядається на прикладі уроку на тему: „Карти − джерела географічних знань, їх зміст та призначення“.

 

Урок у 8-му класі

КАРТИ - ДЖЕРЕЛО ГЕОГРАФІЧНИХ ЗНАНЬ, ЇХ ЗМІСТ ТА ПРИЗНАЧЕННЯ

Мета: сформувати в учнів поняття про карту як ос­новне джерело географічної інформації, про Землю в цілому та про окремі материки, держави, регіони; оз­найомити учнів з різними видами географічних карт, розкрити особливості кожного виду; показати способи зображення географічних об'єктів і явищ на картах; сформувати вміння розпізнавати види карт, їх зміст та призначення; удосконалювати вміння працювати з кар­тами, атласами різного призначення, сприяти розширенню світогляду учнів.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: фізичні та політичні карти світу, Ук­раїни, політико-адміністративні та спеціальні карти, атласи географії України, словники, плакати; комп'ю­тер з виведенням зображення на екран телевізора, ком­плект СD-дисків: електронні атласи, педагогічні про­грамні засоби з географії, енциклопедії на СD.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II.Актуалізація опорних знань та вмінь

Бесіда:

− Відгадайте загадку: „Держави без людей, міста без будівель, ліси без дерев, моря без води. Що це?“ (Географічна карта.)

− Яким джерелом географічних знань ви користуєте­ся так само часто, як і книжкою? (Картою, атласом.)

− Навіщо складають географічні карти?

III. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів

Учитель. Яку роль відіграють карти в географії?

У кожної людини поняття „географія“ тісно пов'я­зане з поняттям „географічна карта“. Як без карти не­має географії, так і без географії немає карти. З її до­помогою географ планує та проводить свої досліджен­ня, на неї наносять одержані результати, які, у свою чергу, стануть першим етапом підготовки до наступної праці.

Видатний географ, океанограф, картограф Юлій Михайлович Шокальський сказав, що „карти є тим дивовижним знаряддям вивчення земної кулі, яке єдине зможе дати людині дар передбачення“.

Географічні карти відкривають відразу всю нашу планету і разом з тим можуть показати детальну карти­ну окремих частин, характеризуючи природу, населен­ня, господарство та культуру.

Немає сумнівів, що вони належать до великих вит­ворів людської думки. Народжені громадською прак­тикою і їй зобов'язані своїм неперервним розвитком географічні карти є прекрасним засобом пізнання об'єк­тивного світу.

Сьогодні на уроці ми згадаємо про значення та види карт, розглянемо засоби зображення об'єктів на кар­тах, а це допоможе нам краще й успішніше читати за­шифровану на картах інформацію.

IV. Вивчення нового матеріалу

План

1. Географічні карти. їхній зміст, засоби їх складання.

2. Види карт.

3. Географічні атласи, електронні карти й атласи.

4. Поняття про картографічну генералізацію, леген­ду, номенклатуру карти.

5. Засоби зображення географічних об'єктів та явиш на картах.

1. Ще в античні часи карти допомагали людям си­стематизувати одержані знання для побудови теорій, сприяли розвитку філософських уявлень про навко­лишнє середовище.

Існують різні способи використання карт у науко­вому пізнанні та практичній діяльності. „Закодована“ в них інформація зберігається століттями.

Створення географічних карт має велику й багату істо­рію. Ще задовго до появи писемності люди вміли складати малюнки, що відображали місцевість − річки, гори, ліси тощо. У 70-ті роки минулого століття під час археологічних розкопок на Черкащині знайдено одну з найдавніших карт, ще 15 тисяч років тому викарбував на­шими пращурами на бивні мамонта. Однією з найдавніших карт із зображенням частини України є карта узбережжя Чорного моря (від Варни до Керчі) з грецькими написами. Ця карта зображена на щиті римського воїна, який знайдено лід час розкопок у долині р. Євфрат. Зображення України збереглися на старовинних рукописних картах арабського географа Ель-Ідрісі (50-ті XII ст.), іспанського ченця Беатуса (776 р.). У ХІІІз'явилися перші карти всієї території України, які були подані переписувачами „Географії“ Клавдія Птолемея.

Епоха Великих географічних відкриттів підняла карти на надзвичайну висоту, тому що вони були потрібні купцям і мореплавцям, мандрівникам і вченим. Розвиток судноплавства зумовив появу досконалих для того методів використання карт. Знаменитий учений середньовіччя Герард Меркатор (1512−1594), якого називали „королем картографії“, добре розумів практичне не значення зроблених ним карт, тому доповнював їх детальними вказівками стосовно застосування.

Створення карт відіграло важливу роль у встановленні назви нашої держави − України. Так, після видання в 1650 р. французьким інженером і військовим картографом Гійомом Левассером де Бопланом книги „Опис України, кількох провінцій КоролівстваПольського, що тягнуться від кордонів Московії до границь Трансільванії, разом з їхніми звичаями, способом життя та ведення воєн“ ця назва (Україна) сталапопулярною і визнаною в Західній Європі.

Перші вітчизняні друковані карти були опубліковано в 1661 році в „Патерику Києво-Печерському“ (Київ) − це карти „Зображення печери преподобного Жадосія“ (1652-1655).

Нині Україна має потужний науковий і практичний картографічний потенціал. У нашій державі знаходиться відомі у світі центри екологічного, сільськогосподарського, ландшафтного, геоморфологічного картографування.

— Навіщо нам необхідні географічні карти? Як вони і створюються? Де вони використовуються?

Учитель. Термін «карта» походить від грецького − аркуш із папіруса для письма.

Карта − це зменшене, побудоване в картографічній проекції, узагальнене й виконане в певній системі умовних позначень зображення поверхні Землі, іншого небесного тіла чи позаземного простору з розмішеними на них об’єктами реальної дійсності.

Щоб дати наочне уявлення учням про карти, сучасні методи їх складання на екран телевізора проектується вигляд Землі з космосу з дистанції 400 км з поступовим наближенням до поверхні Землі (Європейська частина, Україна, Харківська область). При цьому навігатор електронного атласу синхронно в міру наближення показує віддаль до поверхні Землі.

Перехід відеокамери на вигляд України з космосу (Економічний атлас Харківської області) показує, як виглядає Україна.

Після цього демонструється вигляд земної поверхні, одержаний за допомогою аерофотозйомки, геофізичного методу картографування (Дитяча енциклопедія, розділ „Географія“ на CD). Це допомога учням зрозуміти, як виконується сучасна космічна зйомка.

Бесіда:

− У яких випадках використовуються показані види картографування?

− Які види карт ви знаєте з попередніх курсів?

Із попередніх курсів вам відомо багато видів карт. Давайте пригадаємо наші знання із сучасною картографією карт.

Серед існуючих у картографії географічних карт найбільш широко вживаними є класифікації за:

а)    територіальним охопленням − карти світу і півкуль; суші і Світового океану; материків і океанів; окремих країн, їх частин; морів, проток і заток;

б)    за змістом − загальногеографічні й тематичні;

в)    за масштабом − великомасштабні (1:10000 − 1:200000), середньомасштабні (1:200000 − 1: 1000000), дрібномасштабні (1:1000000 − і дрібніших масштабів);

г)    за призначенням − для національного господарства, освіти, науки, військової справи тощо.

д)    За рівнем синтезу змісту − аналітичні, комплексні і синтетичні.

Учитель: Виходячи з цього, різні групи карт розподіляють за такою ознакою:


Информация о работе «Методика застосування наочних засобів навчання у шкільному курсі фізичної географії»
Раздел: Педагогика
Количество знаков с пробелами: 192521
Количество таблиц: 7
Количество изображений: 3

Похожие работы

Скачать
135809
1
21

... зичної освіти, а й важливий чинник загального розвитку школяра та професійного становлення у будь-якій галузі. Перша проблема, яку потрібно вирішити, упроваджую чи елементи комп'ютерного моделювання при вивченні фізики – вибір інструментальних засобів його реалізації. У час зародження сучасних інформаційних технологій єдиним способом було використання мов програмування високого рівня. За останні ...

Скачать
189661
3
1

... [63, 65]. Йдеться про конструювання і втілення способів інтеграції змісту освіти, на основі яких має розгортатися відповідний навчальний процес. Вчені виділяють такі способи інтеграції змісту початкового навчання: інтегровані курси; інтегровані підручники; інтегровані завдання; інтегровані уроки. Найбільш поширеними способами інтеграції змісту освіти в початкових класах є інтегровані курси. Для ...

Скачать
207094
26
25

... і становив 2.30, відповідно збільшився дохід, прибуток і рентабельність перевезень що призвело до зменшення витрат підприємства. 3. Технологія і організація перевезень фанери з міста Рівне (Україна) в місто Мілан (Італія) рухомим складом ТзОВ „Камаз-Транс-Сервіс” 3.1 Дослідження вантажопотоку Згідно договору, укладеного ТзОВ „Камаз-Транс-Сервіс”, на 2006 рік прогнозується обсяг перевезень ...

Скачать
234102
1
0

... учнів вміння ставити запитання та відповідати на них, шукати невідоме у навколишньому світі, розвивати в учнів пізнавальні інтереси. Усе це можливе лише за організації активного дидактичного спілкування на рівні «вчитель – учень». Тому ця проблема залишається актуальною й сьогодні. 1.2 Характеристика основних понять досліджуваної проблеми «Для визначення характеру навчання треба виділити в ...

0 комментариев


Наверх