1. Неповнолітня дитина відповідає за завдану нею шкоду.
2. У разі відсутності у неповнолітньої дитини майна ця шкода відшкодовується її батьками, якщо вони не доведуть, що шкоду було завдано не з їхньої вени ( 6, 1179).
Стаття 27. Право на спадщину
Заповідач не може позбавити права на спадкування дітей, які мають право на обов’язкову частку у спадщині (6, 1222).
Глава 4. Державний захист сім’ї і дитинства
Стаття 28. Права дітей неповнолітніх дітей
Якщо мати, батько дитини є неповнолітніми, баба, дід дитини з боку того з батьків, хто є неповнолітнім, зобов’язані надавати йому допомогу у здійсненні ним батьківських прав та виконанні батьківських обов’язків (2, 16).
Стаття 29. Право на шлюб за віком
Шлюбний вік для жінки встановлюється у 17, а для чоловіка у 18 років (2, 22).
За заявою особи, яка досягла 14 років, за рішенням суду їй може бути надано право на шлюб, якщо буде встановлено, що це відповідає її інтересам (2, 23).
Стаття 30. Право на подання заяви про реєстрацію шлюбу
Заява про реєстрацію шлюбу подається жінкою та чоловіком до будь-якого державного органу реєстрації актів цивільного стану за їхнім вибором (2, 28).
Стаття 31. Обов’язок молодого подружжя повідомляти про стан свого здоров’я
Особи, які подали заяву про реєстрацію шлюбу, повинні повідомляти одна одну про стан свого здоров’я (2, 30).
Стаття 32. Реєстрація шлюбу
Шлюб реєструється після спливу одного місяця від дня подання заяви.
У разі вагітності, народження дитини шлюб реєструється у день подання заяви (2, 22 – 23).
Стаття 33. Право нареченої і нареченого отримати прізвище
Наречені мають право обирати прізвище одного з них як спільне прізвище подружжя або надалі іменуватися дошлюбними прізвищами (2, 35).
Стаття 34. Визнання недійсним шлюбу
Недійсним є шлюб, зареєстрований з особою, яка водночас перебуває в іншому шлюбі, між особами, які є родичами, з особою, яка визнана недієздатною (2, 39).
Стаття 35. Право чоловіка і дружини на поділ майна
Дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу (2, 69).
Стаття 36. Право на отримання аліментів
Аліменти присуджуються за рішенням суду від дні подання позовної заяви. Аліменти не входять до складу загального місячного чи річного оподаткованого доходу (2, 79; 17, 4).
Стаття 37. Обов’язок забрати дитину з пологового будинку
Мати, батько дитини, які перебувають у шлюбі, зобов’язані забрати дитину з пологового будинку (2, 143).
Стаття 38. Право батьків залучати до виховання дитини інших осіб
Батьки мають право залучати до виховання дитини інших осіб, передавати її на виховання фізичним та юридичним особам (2, 151).
Стаття 39. Право батька, матері та дитини на безперешкодне спілкування
Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування, зокрема якщо хтось із них перебуває у надзвичайній ситуації (лікарні, місці затримання та позбавлення волі тощо) (2, 153).
Стаття 40. Обов’язки батьків з виховання дітей
Дитина має право на належне батьківське виховання (2, 152).
Ухилення батьків від виконання обов’язків із забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей карається штрафом (5, 184).
Стаття 41. Право суду постановити рішення про відібрання дитини від батьків
Суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків, якщо перебування у них дитини становить небезпеку її життю, здоров’ю і моральному вихованню (2, 170).
Стаття 42. Право дитини на те, щоб бути вислуханою членами сім’ї
Дитини має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім’ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також з питань сім’ї (2, 171).
Стаття 43. Обов’язки дітей піклуватися про батьків
Діти зобов’язані піклуватися про батьків, виявляти про них турботу та надавати їм допомогу (2, 172).
Стаття 44. Обов’язок батьків утримувати дитину до її повноліття
Батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (2, 180).
Стаття 45. Право дитини давати згоду на усиновлення
Для усиновлення дитини потрібна її згода (2, 218).
Стаття 46. Право дитини на опіку та піклування
Опіка встановлюється над дитиною, яка не досягла 14 років, а піклування – над дитиною віком від 14 – 18 років.
Опіка, піклування над дитиною встановлюється органом опіки та піклування, а також судом у випадках, передбачених Цивільним кодексом України (2, 243, ч. 3).
Стаття 47. Право дитини на патронат
За договором про патронат орган опіки та піклування передає дитину, яка є сиротою або з інших причин позбавлена батьківського піклування, на виховання у сім’ю іншої особи (патронатного вихователя) до досягнення дитиною повноліття, за плату.
На передачу дитини у сім’ю патронатного вихователя потрібна згода дитини, якщо вона досягла такого віку, що може її висловити (2, 252 – 254).
Стаття 48. Право діда, баби, прадіда, прабаби на спілкування з онуками
Баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми онуками, правнуками, брати участь у їх вихованні (2, 257).
Глава 5. Право на особливе правосуддя для неповнолітніх
Стаття 49. Право на захист прав, свобод і інтересів свобод дітей незалежним і неупередженим судом
Кожному гарантується право на оскарження в суді порушення прав і свобод людини.
Неповнолітні діти можуть особисто здійснювати свої цивільні процесуальні права і виконувати свої обов’язки в суді у справах, що виникли із відносин, в яких вони особисто беруть участь .
Попереднє затримання не застосовується щодо вагітних жінок, жінок старших 55 років та жінок, що мають дітей у віці до14 років, а також щодо осіб, які не досягли віку, з якого наступає кримінальна відповідальність (1, 55; 2, 152; 7, 29; 21, 2; 29, 41; 30, 6; 31, 3; 33, 8).
Стаття 50. Право на розгляд судових справ за місцем перебування дитини
Адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також діяльність чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, що стосуються інтересів конкретної особи, розглядаються за місцем знаходження позивача (8, 19).
Стаття 51. Вік, з якого настає кримінальна відповідальність
Кримінальній відповідальності підлягають особи, яким на момент скоєння злочину виповнилося 16 років.
Особи, що скоїли злочин у віці від 14 до 16 років, підлягають кримінальній відповідальності лише за вмисне вбивство, посягання на життя, умисне тяжке тілесне ушкодження, умисне середньої тяжкості середнє ушкодження, бандитизм, теракт, диверсію, захоплення заручників, зґвалтування, крадіжку, грабіж, розбій, вимагання, умисне знищення або пошкодження майна, пошкодження шляхів сполучення транспортних засобів, хуліганство (9, 22).
Якщо встановлено, що особа у віці 11 – 14 років скоїла злочин, за скоєння якого Кримінальним кодексом України передбачено покарання у формі позбавлення волі строком понад 5 років, то слідчий виносить постанову з дозволу прокурора і за вмотивованим рішення суду про негайну ізоляцію і поміщення в прийомник для неповнолітніх на строк до 30 діб.
Щодо осіб віком до 11 років, що вчинили суспільно-небезпечні дії, слідчий виносить постанову про припинення справи, про що повідомляє прокурора та службу із справ неповнолітніх за місцем проживання (9, 22, 10, 7, 20, 271).
Особи молодше 16 років, якщо вони не є підсудні або свідками у справі, не допускаються до зали суду (10, 271).
Стаття 52. Право на захист від насильства в сім’ї
Члени сім’ї, які здійснили насильство в сім’ї, несуть карну, адміністративну або цивільно-правову відповідальність згідно із законом (25, 10).
Програма курсу «Я і Україна. Громадянська освіта» передбачає ознайомлення дітей з правами та обов’язками. З цією темою діти знайомляться у 2 класі. Зокрема у цьому класі звертається увага на вивчення таких тем: «Взаємні обов’язки батьків та дітей», «Ознайомлення з правами громадян, окремими правами дитини, її обов’язками, з правопорушеннями, що поширені серед дітей, відповідальністю за них.», «Ознайомлення з деякими статтями Конституції України, які гарантують захист прав людини, з Конвенцією про права дитини».
Правознавча тема поглиблюється у 4 класі при вивчені тем «Основні правопорушення серед дітей», «Юридична відповідальність за правопорушення», «Ознайомлення з основними громадянськими правами й обов’язками».
... творчих робіт, музеї чи куточки історії школи (села, селища, міста) як результат проведеної роботи з патріотичного виховання. Найефективнішими засобами, що стимулюють процес формування патріотичних почуттів у молодших школярів в умовах позаурочної роботи, виявилися: бесіди про родину (маму, тата, бабусю, дідуся та інших родичів); народні та сюжетно-рольові ігри („Ласкаві слова рідним”, „Як пі ...
... іювання; за часткової допомоги вчителя; абсолютно самостійно). На основі виділених нами критеріїв здійснено констатуючий експериментальний зріз, на підставі якого визначено рівні патріотичної вихованості молодших школярів засобами трудового навчання: низький середній і високий. Низький рівень відображає слабку емоційність, яка характеризується байдужістю учнів до об’єктів народного мистецтва, ...
... широкі можливості закладено в таких навчальних предметах: «Громадянська освіта», «Я і Україна», «Читання», «Математика», «Основи здоров’я». Надзвичайно широкі можливості щодо здійснення правового виховання молодших школярів є у позаурочній роботі. У позакласній роботі вчитель має можливість використовувати найрізноманітніші форми і методи правового виховання. У залежності від мети та обставин ...
... є достатньо ефективною. Вона не розв’язує повністю проблеми мотивації діяльності, спрямованої на охоронне та відтворювальне практичне ставлення до природного середовища. Формування мотивів природоохоронної діяльності молодших школярів можливе за умови якісного оновлення методологічного та методичного забезпечення процесу екологічної освіти молодших школярів. Одним із показників сформованості мотив ...
0 комментариев