Стан використання міжпредметних зв’язків в процесі трудового навчання
Суть використання міжпредметних зв’язків при вивченні розділу ”Техніка і технологічні процеси виготовлення виробів з конструкційних матеріалів”
Аналіз програми з розділу „Техніка і технологічні процеси виготовлення виробів з конструкційних матеріалів” у 5 – 6 класах
Клас
Планування занять з трудового навчання
Навигация
Стан використання міжпредметних зв’язків в процесі трудового навчання
Міжпредметні звязки у процесі трудового навчання
56374
знака
2
таблицы
0
изображений
1.1. Стан використання міжпредметних зв’язків в процесі трудового навчання
Трудове навчання має тісний зв’язок з шкільними предметами, які передбаченні навчальним планом школи. На уроках праці учні мають можливість застосовувати на практиці знання й уміння, набуті під час вивчення інших предметів. Крім цього, під час трудової діяльності перед учнями виникають проблеми, вирішення яких вимагає ґрунтовних знань з шкільних предметів. Це спонукає учнів глибше вивчати математику, основи здоров’я, образотворчого мистецтва, трудового навчання: технічна та художня праця, історії. Загальноосвітні предмети сприяють успішному навчанню праці, збуджують в учнів інтерес до трудової діяльності, у процесі якої розширюються, поглиблюються й конкретизуються знання з цих дисциплін. [27,18]
Олена Васюк в своїй статті вказується, що: „Використовуючи міжпредметні зв’язки в навчанні, треба пам’ятати, що вони діють у зворотному напрямку. Адже на уроках трудового навчання часто доводиться залучати матеріал, який в інших загальноосвітніх курсах вивчаються значно пізніше.”
Особливе значення для трудового навчання мають міжпредметні зв’язки з креслення. Вони носять як правило, випереджаючий характер, вимагаючи від вчителя праці доброї графічної підготовки, в статті О. Васюк наводиться такий приклад: „Так, креслення викрійок учні виконують в 5 класі, а предмет креслення починають вивчати тільки в 7 класі. Тому вчителю трудового навчання необхідно слідкувати за дотриманням єдиних вимог під час виконання креслень, не допускати формування в учнів неправильних понять та вмінь, які на уроках креслення довелося б виправляти.”[8,6-7]
Шиленко Е.Г. показує підходи до використання міжпредметних зв’язків при вивченні обслуговуючої праці, при цьому слід відмітити, що вона наводить дуже цікаві приклади зв’язків трудового навчання з математикою: „При побудові креслень викрійок швейних виробів виконуються розрахунки по формулах”. Слід звернути увагу учнів на використання постійних і змінних величин. Так ширина сітки для побудови креслення розраховується по формулі:
ВВ1=С4 : 2+Пр.
Учні без зусиль помітять, що величина С4 – змінна, а Пр – у всіх однакова, значить постійна. Вони також використовують на практиці знання про перпендикуляр, прямий кут, паралельні прямі, ділять кут навпіл, побудова спряжень. Тому на уроці повинні бути додаткові таблиці, по яких учні самі знайдуть необхідні їм дані для розрахунків.
Знання математики можна використовувати і для створення проблемних ситуацій. Наприклад, при розкроюванні спідниць кльош (сонце) або півсонце, учні будують лінію низу по колу. Можна запропонувати їм подумати, яку довжину треба відкласти для підгину нижнього зрізу. Порівнюючи різні пропозиції, учениці прийдуть до висновку, що підгин зрізу повинен складати не більше 0,5-0,7 см інакше утворюються складки і підшивку виконувати буде незручно. Вчитель може спитати їх: чому утворюються складки; у якого кола: з меншим або більшим радіусом – довжина більша? Згадавши про прямопропорційну залежність довжини кола від радіуса, дівчата дадуть правильну відповідь. [26,45]
У журналі „Сільська школа України” автор, Сапон В. розповідає, що „Життя і здоров’я є найбільшою цінністю людини. Якщо людина гине чи втрачає здоров’я, це не тільки горе рідним і близьким, але й величезні фінансові втрати держави і суспільства..... Основи здоров’я відіграють значну роль у викладанні трудового навчання. Виконання програми трудового навчання дає величезні можливості не тільки для забезпечення належного рівня загально трудової підготовки, трудового виховання, але й для формування навичок безпечної праці, користування різноманітними інструментами, безпечної поведінки в побуті, школі, громадських місцях.”[22,41-43]
Шутяк В. Г. в своїй книзі „Методика трудового навчання в початковій школі”, розглядає взаємозв’язок трудового навчання з іншими предметами, наприклад: „Надзвичайно багатогранні зв’язки трудового навчання і математики. Так, знання арифметичного матеріалу діти використовують на практиці буквально з перших уроків: під час проведення вимірювань і простих обчислень, визначення кількості деталей у виробі, послідовності трудових операцій, під час використання графічних позначень. Пізніше учні оперують такими поняттями, як периметр, площа, масштаб і ін. Геометричний матеріал використовується на уроках праці під час оволодіння прийомами роботи креслярсько-вимірювальними інструментами, під час побудови окремих геометричних фігур, креслення розгорток, визначення форми предметів.” Також особливої уваги слід приділити зв’язкам трудового навчання з образотворчим мистецтвом: „Зв’язок уроків трудового навчання та образотворчого мистецтва здійснюється при виборі продуктів праці, їх графічному зображення, оздоблення. Виготовлення аплікацій, сувенірів, витинанок, масок для вертепу, персонажів лялькового театру неможливе без елементарних знань сучасного дизайну.”[27,18-19,21]
Вивчення періодичної літератури в основному журналів „Школа і виробництво” та „Трудова підготовка” показало, що проблемі реалізації міжпредметних зв’язків в процесі трудового навчання приділяється недостатньо уваги.
Спостереження за роботою вчителів трудового навчання, які проводились мною під час педагогічної практики показують, що практичне здійснення зв’язків навчального матеріалу по трудовому навчанню з шкільних предметів здійснюється дуже слабо. Тому можна сказати, що використання міжпредметних зв’язків на уроках трудового навчання, майже не використовується.
Таким чином, намагатимемося з’ясувати міжпредметні зв’язки трудового навчання з іншими шкільними предметами.
Похожие работы
... економічного виховання визначається рівнем організації навчально-виховної роботи школи й виробничо-господарської діяльності школярів. 1.3 Завдання та зміст економічного виховання учнівської молоді в системі позакласної навчально-виховної роботи школи Процес виховання – це система виховних заходів, спрямованих на формувння всебічно і гармонійно розвиненої особистості [30]. Дане поняття ...
... дування відкритих уроків, спільного планування уроків і т. д. Вчитель географії з врахуванням загально шкільного плану навчально – методичної роботи розробляє індивідуальний план реалізації міжпредметних зв’язків в курсах географії. Методика творчої роботи вчителя включає ряд етапів: 1. Вивчення опорних тем і підручників інших предметів, читання додаткової наукової, науково – популярної і ...
... і і його роль у засвоєнні навчального матеріалу. Повторення і повтор у процесі навчання молодших школярів. Обов'язковість домашніх завдань у початковій школі як дидактична проблема. Дидактика початкової школи та дидактика навчання іноземної мови у початковій школі: спільне і відмінне. Дидактика початкової школи та дидактика навчання образотворчого мистецтва у початковій школі: спільне і відмі ...
... знавальної активності учнів репродуктивні, пояснювально-ілюстративні, проблемно-пошукові, дослідницькі, творчі; - по видах умовиводів індуктивні, дедуктивні. Основними групами методів навчальновиховної роботи у художньо-прикладних гуртках в наступні: І. Методи формування понять пояснення, розповідь, бесіда, інструктаж, доповідь, лекція, демонстрування, екскурсія, зустріч, огляд. 2. Методи орган ...
0 комментариев