Дидактика початкового навчання

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ГНАТЮКА

Затверджено на засіданні кафедри педагогіки та методики початкового навчання 20 березня 1997 р.

(протокол №7)

ТЕОРІЯ НАВЧАННЯ

Навчальна програма для студентів спеціальності ”Початкове навчання"

”Початкове навчання та образотворче мистецтво”

”Початкове навчання та іноземна мова”

	Курс	Семестри	Лекції (год)	Практич-них (семінар) (год)	Лабо-ратор. (год)	Всього годин	Самос-тійна робота (год)	Заліки (семестр)	Екзамен (семестр)
Денна	ІІ	ІУ	30	10	30	70	10		ІУ
Заочна	І (5) І	І ІІ	26 24	10 10		36 34			ІІ ІІІ

Тернопіль - 2003

Содержание

Тематика курсових робіт Запитання до іспиту з теорії навчання

Пояснювальна записка

Розподіл годин з курсу “Дидактика"

1. Теорія навчання

Тема 1. Предмет і завдання дидактики

Тема 2. Поняття і сутність процесу навчання

Тема 3. Принципи навчання

Тема 4. Зміст шкільної освіти

Тема 5. Методи навчання в сучасній школі

Тема 6. Форми організації навчального процесу у школі

Тема 7. Контроль та оцінка знань, умінь, навичок школярів

Тема 8. Пошуки шляхів удосконалення процесу навчання в школі

2. Теорія навчання

Семінарське заняття № 1

Семінарське заняття № 2

Семінарське заняття № 3

Семінарське заняття № 4

Семінарське заняття № 5

3. Теорія навчання

Лабораторне заняття № 1

Лабораторне заняття № 2

Лабораторне заняття № 3.

Лабораторне заняття № 4

Лабораторне заняття № 5

Лабораторне заняття №6

Лабораторне заняття № 7

Лабораторне заняття №8

Лабораторне заняття №9

Лабораторне заняття №10

4. Творчі завдання з курсу “Теорія навчання”

5. Тематика курсових робіт з педагогіки (теорія навчання)

7. Тематика курсових робіт з педагогіки (теорія навчання)

ДИДАКТИКА - наука про сутність, закони та закономірності, принципи, зміст, методи та форми організації процесу навчання та його результативність.

Програма курсу "Теорія навчання"

Лекційний курс Розробки семінарських занять Розробки лабораторних занять Творчі завдання з курсу теорії “Теорії навчання"

Література до курсу “Теорії навчання"

Тематика курсових робіт Запитання до іспиту з теорії навчання Пояснювальна записка

У Законі України “Про освіту” визначено, що освіта в Україні має забезпечити всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити подальший розвиток системи освіти, поліпшити якість навчання і виховання учнівської молоді. Ці завдання зможе вирішити тільки той учитель, який глибоко оволодів педагогічною теорією і практикою.

У процесі вивчення курсу“Дидактика" розкриваються сутність, закони і закономірності, принципи навчання, його зміст, методи і форми організації навчання, застосування та реалізація яких забезпечує оптимальне засвоєння знань про природу, людину і суспільство, забезпечує розвиток особистості; викладено систему контролю та корекції ефективності процесу навчання. Особлива увага звертається на специфіку роботи малокомплектної початкової школи.

В ході вивчення курсу студенти повинні оволодіти такими вміннями: здійснювати навчання і виховання учнів відповідно до педагогічних закономірностей і принципів;

планувати педагогічну діяльність, прогнозувати її результативність;

чітко визначати зміст, основні оптимальні форми та методи навчальної роботи в умовах класу та у позанавчальний час;

поєднувати навчальну та позанавчальну роботу для досягнення поставленої мети;

використовувати різні форми, методи та прийоми активізації пізнавальної діяльності учнів в залежності від педагогічних ситуацій;

використовувати на практиці досягнення педагогічної науки, передового педагогічного досвіду;

проводити необхідні дидактичні дослідження.

Заняття з курсу проводяться у формі лекцій, семінарських та лабораторно-практичних занять.

На семінарських заняттях розглядаються найбільш складні і актуальні проблеми педагогічної теорії і практики. Лабораторно-практичні заняття присвячуються дослідженню певних проблем навчально-виховного процесу початкової школи і проводяться аудиторно чи безпосередньо у школі.

Розподіл годин з курсу “Дидактика"

№	Назва теми	Кількість годин
		лекц.	практ.	всього
1.	Теорія навчання і освіти Предмет і завдання дидактики	2	-	2
2.	Поняття і сутність процесу навчання	2	-	2
3.	Принципи навчання	4	-	2
4.	Зміст шкільної освіти	2	4	8
5.	Методи навчання в сучасній школі	4	2	6
6.	Форми організації навчального процесу в школі	6	4	10
7.	Контроль та оцінка знань, умінь та навичок школярів	2	-	2

1. Теорія навчання Тема 1. Предмет і завдання дидактики

Виникнення та етапи розвитку дидактики. Основні джерела наукової дидактики. Зарубіжна педагогічна спадщина та основні її складові: зародки дидактичних поглядів у стародавній філософії, дидактичні ідеї соціалістів-утопістів, системи дидактичних поглядів педагогів - представників донаукової дидактики; дидактичні погляди засновників теорії початкового навчання та освіти: Я.А. Коменський, І.Г. Песталоцці, А. Дістервег, Герберт, досягнення педагогічної думки початку ХХ століття; дидактика та дидаскологія; дидактика та педологія.

Постанова ЦК ВКП (б) “ Про педологічні перекручення в системі Наркомпросу" від 1936 р. і сучасність. Сучасні зарубіжні дослідження з проблеми навчання та освіти. Вітчизняна педагогічна спадщина, проблеми дидактики. К.Д. Ушинський. Досягнення передової педагогічної думки та узагальнення окремих методик - джерела розвитку. Взаємозв’язок української педагогічної думки із педагогічною спадщиною слов’янських, західноєвропейських та східних країн. Радянська дидактика - спроба створити принципово нову школу на основі нової філософії. Н.К. Крупська, П.П. Блонський, А.А. Пінкевич.30-60-ті роки - застійний період у розвитку теорії навчання. Сучасні розробки та альтернативні концепції навчання. Етнодидактика - одне із джерел теорії навчання та основи емпіричної педагогіки (дидактики).

Альтернативні теорії навчання (прагматизм, неотомізм, екзистенціалізм). Вальдофська педагогіка. Сучасні альтернативні концепції навчання. Завдання дидактики на сучасному етапі розвитку України як держави. Актуальні проблеми дидактики сучасної національної школи на Україні. Методологічна основа сучасної теорії навчання - комплексне поняття.

Предмет дидактики. Питання навчання і освіти (навчально-виховний процес, навчання у широкому і вузькому значеннях), учіння, освіта, самоосвіта. Категорії дидактики: принципи, методи, зміст, форми організації навчання. Основні питання теорії навчання.

Загальна теорія навчання та спеціальні методики викладання окремих дисциплін, характер їх взаємозв’язку. Зв’язок дидактики з іншими науками та його форми. Специфіка взаємодії дидактики з філософією та психологією.

Зовнішні та внутрішні суперечності процесу навчання. Внутрішні суперечності - рушійна сила процесу навчання. Штучно створені вчителем (учнями) внутрішні суперечності - проблемне навчання, засіб активізувати пізнавальну діяльність школяра. Особливості пізнавальної діяльності учнів.

Функції процесу навчання та їх характеристика. Взаємозв’язок функцій. Проблема розвивального навчання та її розв’язання в сучасній початковій школі та підходи до експериментального дослідження Л.В. Занкова, Д.В. Ельконіна та В.В. Давидова, Ш.О. Амонашвілі.

Тема 2. Поняття і сутність процесу навчання

Психологічні основи раціональної організації навчання та учіння школярів.

Суть взаємозв’язку між процесом пізнання та навчальним процесом. Мотивація діяльності школярів: особливості, види, шляхи створення. Пізнавальний процес як засіб мотивації учіння: суть, рівні, фактори, що стимулюють пізнавальну діяльність школярів.

Основні ланки процесу пізнання та етапи оволодіння знаннями. Теорія поетапного формування розумових дій як психологічна основа. Акт засвоєння матеріалу як сукупність послідовних етапів сприймання, усвідомлення, осмислення, закріплення, застосування. Взаємозв’язок ланок засвоєння.

Сприймання як відображення в свідомості людини окремих властивостей предметів і явищ, що діють в певний момент на органи чуття. Сприймання як сукупність безпосередніх відчуттів та попереднього досвіду дитини. Значення випереджувального відображення. Фактори, що сприяють ефективному сприйманню сприйманню матеріалу школярами. Імпринтінг.

Усвідомлення як процес первинної перебудови та впорядкування на елементарному рівні одержання інформації у зв’язку з досвідом та наявними знаннями учнів.

Осмислення - процес розкриття об’єктивних зв’язків між окремими елементами цілого. Інсайт в осмисленні учнем нового матеріалу. Формування понять, узагальнення уявлень, суджень.

Закріплення - керована вчителем діяльність учнів, що спрямована на осмислення і засвоєння нового матеріалу. Роль навчального запам’ятовування у закріпленні матеріалу. Умови ефективного закріплення навчального матеріалу школярами. Система тренувальних вправ. Уміння. Кореляція знань.

Застосування - етап керування набутими знаннями. Дієвий характер знань. Спрямованість процесу застосування на раніше набуті знання та на засвоєнні знань з метою оволодіння ними. Формування умінь і навичок. Спосіб дії - центральний аспект процесу застосування. Шляхи оптимізації етапу застосування (алгоритми, схеми-опори, коментування, система вправ, приписи).

Тема 3. Принципи навчання

Загальне поняття про принципи навчання як дидактичну категорію, фактори, що обумовлюють розвиток принципів навчання; історичний та класовий характер категорій. Принцип як категорія, що обумовлює діяльність вчителя та діяльність учнів. Правила навчання, їх зв’язок із принципами.

Система принципів навчання у різних авторів та їх порівняльна характеристика. Класичні принципи навчання.

Принцип виховуючого характеру навчання: історія розвитку, фактори, які обумовлюють виховуючий вплив навчання, реалізація принципу в школах різних суспільних формацій. Активність та свідомість учнів у процесі навчання - основні умови реалізації принципу виховуючого характеру навчання. Зв’язок навчання із життям та досвідом дітей - запорука ефективності навчання. Правила для вчителя. Правила для учнів. Взаємодія принципу виховуючого характеру навчання із іншими дидактичними принципами.

Принцип науковості у навчанні школярів: зміст (науковість як рівень викладу знань, як врахування вікових та ідивідуальних особливостей учнів у побудові та змісті викладу, в організації уроку, як засіб зв’язку відповідності науки з навчальним предметом, як використання відповідних методів роботи), зв’язок з іншими принципами, особливості реалізації у навчальному процесі. Правила для вчителя. Правила для учня.

Принцип систематичності: зміст (систематичність як певний по рядок викладу матеріалу, як система наукових знань, як спосіб організації навчального процесу), зв‘язок з іншими принципами, особливості його реалізації у школі. Правила для вчителя. Правила для учня.

Принцип наочності у навчальному процесі школи: психологічна обумовленість використання принципу, зміст (наочність як ілюстрація, як засіб включення безпосередньо в практичну діяльність, як аперцепція), два підходи до трактування принципу наочності, наочність як засіб і наочність як принцип. Правила для вчителя. Правила для учнів.

Принцип міцності знань, умінь та навичок школярів: зміст (міцність на основі запам‘ятовування та на основі творчої активності учнів), забезпечення вчителем міцності у засвоєнні знань школярами, дидактичні засоби, що сприяють реалізації принципу міцності, контроль та самоконтроль як засоби перевірки дієвості засвоєного матеріалу. Правила для вчителя. Правила для учнів.

Принцип доступності у навчанні школярів: зміст, два підходи до його розуміння, особливості реалізації у початковій школі, експериментальні дослідження з проблеми доступності. Правила для вчителя. Правила для учнів.

Принцип врахування вікових та індивідуальних особливостей:

зміст, дидактичні засоби та шляхи реалізації. Правила для вчителя.

Правила для учня.

Взаємозв’язок між принципами навчання. Системний підхід до реалізації принципів навчання на уроці.

Творчі пошуки з проблеми принципів навчання школярів.

Тема 4. Зміст шкільної освіти

Загальне поняття про метод та зміст освіти як дидактичну категорію. Освіта як результат впливу на розвиток людини та як результат оволодіння конкретним матеріалом. Види освіти за ланкою в системі освіти, за спеціалізацією. Самоосвіта. Система неперервності освіти.

Зміст освіти. Фактори, що впливають на зміст освіти як дидактичну категорію. Актуальні питання проблеми змісту освіти на сучасному етапі розвитку загальноосвітньої школи України. Теорії формальної і матеріальної освіти.

Види освіти за змістом: загальна, професійна, політехнічна.

Їх взаємозв’язок та єдність.

Загальна освіта та її зміст у сучасній школі. Наступність у змісті освіти на рівні “дитячий садок - початкова школа", “початкова школа - неповна середня школа".

Професійна освіта. Профконсультація та виробничі екскурсії як шляхи реалізації завдань професійної освіти у навчальному процесі початкової школи.

Політехнічна освіта як потреба суспільства в умовах науково-технічного прогресу. Зміст політехнічної освіти та шляхи реалізації її завдань у сучасній школі.

Документи, в яких відображається зміст освіти в школі: навчальні плани, навчальні програми, підручники (посібники). Навчальний план:

характеристика документа в цілому та його структури, компоненти навчального плану, особливості сучасного навчального плану для загальноосвітньої школи України.

Навчальні програми: принцип побудови, структура та характеристика кожного її компоненту, забезпечення міжпредметних зв’язків у змісті навчальних програм 3-річної та 4-річної початкової школи. Інтегровані програми для початкової школи.

Підручники для сучасної школи: особливості відбору матеріалу, мова матеріалу підручників, методичний апарат. Підручник - книга для учнів та вчителя. Принцип народності та його відображення в підручнику.

Варіативність навчальних планів, програм, підручників - загальна вимога часу.

Тема 5. Методи навчання в сучасній школі

Метод навчання - дидактична категорія. Історичний та класовий характер методів навчання як дидактичного явища.

Двобічний характер “методу навчання". Функції методів навчан-

ня: повідомлення знань, формування умінь та навичок учнів, функція учіння, функція керівництва пізнавальною діяльністю, їх єдність. Критерії вибору методів навчання вчителем школи. Прийоми навчання. Засоби навчання, технічні засоби навчання в школі. Вимоги до використання засобів навчання на уроці. Загально-дидактичні методи, специфічні для окремих методик, їх взаємозв’язок.

Основні підходи до класифікації методів навчання.

Методи навчання за джерелом знань: загальна характеристика, класифікація. Словесні методи навчання. Способи організації діяльності

вчителя та учнів в процесі використання словесних методів навчання у початковій школі. Показники ефективності застосування вербальних методів на уроці. Технологія їх добору. Недоліки у використанні та місце на уроці.

Наочні методи навчання, їх значення для формування правильних уявлень та понять у молодших школярів. Зв‘язок наочності та слова у навчальному процесі школи (дослідження Л.В. Занкова). Місце наочних методів навчання на уроці в початковій школі.

Практичні методи навчання. Умови успішного формування умінь та навичок молодших школярів в процесі використання методів цієї групи.

Основні закономірності використання методів навчання за джерелом знань на уроці у початковій школі.

Класифікація методів навчання за характером пізнавальної діяльності, загальна характеристика.

Пояснювально-ілюстративні методи: особливості діяльності вчителя і учнів, основний дидактичний, виховний і розвивальний потенціал, недоліки у використанні.

Репродуктивні методи навчання: зміст діяльності вчителя і учнів, дидактичний і виховний, розвивальний потенціал, шляхи вдосконалення репродуктивних методів навчання у початковій школі.

Проблемний виклад знань: суть, особливості діяльності вчителя і учнів у навчальному процесі, розвивальні можливості використання проблемної розповіді і інших методів цієї групи на уроці.

Частково-пошукові (дослідницькі) методи навчання школярів, їх суть, зміст, дидактичний, виховний, розвивальний потенціал.

Особливості діяльності вчителя та учнів під час використання дослідницьких методів навчання.

Характеристика окремих методів навчання.

Розповідь: характер діяльності вчителя і учнів, вимога до змісту та структури розповіді, види, використання в структурі уроку. Дидактичний, виховний та розвивальний потенціал розповіді як методу у школі. Зв’язок розповіді з іншими методами навчання.

Бесіда. Переваги бесіди як діалогічної. Види бесід. Вимоги до підбору запитань та відповідей учнів. Типи запитань. Місце бесіди як методу навчання в структурі уроку, зв’язок з іншими методами.

Робота з книгою як метод навчання. Уміння, які необхідні учням для ефективної роботи з книгою на уроці. Методика організації роботи учнів з книгою та місце цього методу у структурі уроку.

Прослуховування художнього слова як метод навчання учнів та його дидактичний і розвивальний потенціал.

Спостереження як наочний метод навчання школярів: суть, види спостережень, вимоги до організації спостереження учнів, місце на уроці, виховний, розвивальний і дидактичний потенціал.

Демонстрація: суть, особливості діяльності вчителя та учнів, характеристика видів у навчальному процесі, взаємозв’язок демонстрації та словесних методів навчання, вимоги до демонстрації у навчальному процесі. Лабораторні, лабораторно-практичні та практичні роботи: суть, місце у навчальному процесі школи.

Особливості діяльності вчителя та учнів, їх значення для засвоєння знань, умінь та навичок школярами, методика організації.

Вправа - практичний метод навчання: загальна характеристика, види вправ, вимоги до системи вправ, що використовуються в структурі уроку.

Дидактична гра як практичний метод навчання молодших школярів: суть, психологічна обумовленість використання гри у навчальному процесі початкової школи, вимога до організації ігрової діяльності молодших школярів на уроці, види дидактичних ігор молодших школярів, структура дидактичної гри, її оснащення, дидактичний, виховний та розвивальний потенціал. Дидактична гра в структурі уроку.

Самостійна робота як метод навчання: суть, особливості діяльності вчителя та учнів, структура самостійної роботи та зміст кожного етапу (підготовчого, виконавчого, перевірочного), види самостійної роботи як методу навчання: за дидактичною метою, за характером діяльності учнів, за способом організації, критерії вибору самостійної роботи, умови її ефективності.

Програмоване навчання як метод дидактичний: суть, види (машинне та безмашинне, лінійне та розгалужене), засоби, за допомогою яких у школі здійснюється програмоване навчання (в т. ч. контроль), дидактичний, виховний та розвивальний потенціал програмованого навчання, місце в структурі уроку.

Проблемне навчання - дидактичний метод: суть проблемного навчання, основні базові поняття та їх характеристика, дидактичний, виховний та розвивальний потенціал, шляхи створення проблемних ситуацій, рівні проблемності, місце в структурі уроку.

Технологія вибору методів навчання школярів.

Народна дидактика та проблема методів навчання.

Тема 6. Форми організації навчального процесу у школі

Загальне поняття про форми організації навчання як дидактичну категорію. Форми організації навчання та форми навчальної діяльності школярів (індивідуальні, індивідуально-групові, індивідуально-фронтальні, колективно-групові, колективно-фронтальні), їхній взаємозв’язок.

Історія розвитку форм організації навчання: індивідуальне, індивідуально-групове, масове (в т. ч. класно-урочна), та белл-ланкастерська система, вибіркове навчання (баттавська та маннгеймська системи), індивідуалізоване навчання (Дальтон-план, план Трампа, метод проектів). Використання у вітчизняній школі надбань педагогічної думки з питань форм організації навчання. Постанова ЦК ВКП (б) від 25 серпня 1932 р. “Про навчальні програми та режим у початковій та середній школі “ і сучасність. Суть класно-урочної системи, її переваги та недоліки. Урок - одна із форм організації навчального процесу в школі. Характеристика уроку як дидактичного поняття, його особливості та відмінність від інших форм організації навчання. Вимоги до уроку в сучасній загальноосвітній національній школі України (дидактичні, виховні, розвивальні та організаційні функції уроку). Триєдина мета уроку та характеристика кожної її складової.

Загальне поняття про типи уроків. Основні підходи до класифікації типів уроків (за провідними методами навчання, за типом пізнавальної діяльності, за провідною дидактичною метою та інші), їх переваги та недоліки.

Типи уроків за домінуючою дидактичною метою та їх характеристика. Типи уроку і макроструктура уроку. Організаційний зв’язок цих понять.

Структура уроку як дидактичне поняття. Макро- та мікроструктура. Особливості мікро- та макроструктури уроку в школі. Етап уроку. Макроструктура за В.О. Онищуком, особливості авторського підходу.

Характеристика окремих етапів уроку та їх особливості у школі.

Організаційний початок уроку. Перевірка засвоєного матеріалу: дидактичні завдання, характеристика діяльності вчителя та учнів, методи, що використовуються, значення роботи на етапі перевірки засвоєння нового матеріалу для опанування учнем знань та первинних умінь. Тривалість перевірки для різних типів уроку. Актуалізація засвоєних знань як етап за В.О. Онищуком.

Повідомлення теми, мети та завдань уроку: (тут і далі аналіз дається за схемою, що подано вище). Мотивація навчання школярів (як етап за В.О. Онищуком).

Закріплення нового матеріалу.

Повторення вивченого матеріалу.

Систематизація та узагальнення набутих знань.

Підсумок уроку.

Пояснення домашнього завдання.

Особливості макроструктури уроків різного типу (традиційний підхід, за В.О. Онищуком).

Навчальна екскурсія як форма організації навчання та її місце у навчальному процесі школи. Характеристика “екскурсії” як дидактичного поняття. Види екскурсій (за місцем у структурі теми, як навчальним матеріалом, місцем проведення, за навчальним предметом). Методика проведення екскурсії на підготовчому, виконавчому, заключному етапах та в процесі обробки даних: вимоги до діяльності вчителя, учнів, оснащення екскурсії, методів, які використовуються.

Домашня навчальна робота школярів: зміст, дидактичний, виховний та розвивальний потенціал.

Зміст керівництва домашньою роботою учнів. Особливості організації домашньої роботи першокласників (1-3 кл). Шляхи перевірки результатів домашньої роботи. Організація самопідготовки в умовах режиму продовженого дня.

Позакласне читання: зміст, вимоги до уроків такого типу, підготовча робота, побудова уроку позакласного читання, методи, що використовуються.

Робота на пришкільній навчально-дослідній ділянці та у шкільних майстернях. Практикуми і семінари, їх місце в загальній системі навчальної роботи.

Організація факультативних занять. Індивідуальні і групові консультації. Позакласна навчально-пізнавальна діяльність: зміст, завдання, специфіка, форми організації. Гурткова навчально-пізнавальна робота: зміст, види гуртків у школі, особливості гурткової роботи з школярами.

Пошуки шляхів удосконалення навчального процесу у практиці передових вчителів та вчителів-новаторів.

Тема 7. Контроль та оцінка знань, умінь, навичок школярів

Мета, завдання, функції контролю і оцінки знань, умінь та навичок учнів. Функції контролю. Дидактичні вимоги до контролю.

Види перевірки та оцінки знань, умінь та навичок учнів: зміст, завдання, функції, особливості організації діяльності вчителя та учнів, місце у структурі уроку.

Форми, методи та прийоми організації перевірки знань, умінь та навичок учнів.

Оцінка знань учнів: зміст поняття, функції, структура оціночного судження. Мотивація оцінки. Підстави для оцінки відповіді школяра. Оцінка-бал.

Тема 8. Пошуки шляхів удосконалення процесу навчання в школі

Основні напрямки вдосконалення навчального процесу в школі.

Удосконалення змісту освіти (дослідження Л.В. Занкова, В.В. Давидова, Д.Б. Ельконіна, П.Б. Ерднієва, Ш.О. Амонашвілі). Нові альтернативні концепції освіти.

Удосконалення методів та прийомів навчання школярів (досвід С.М. Лисенкової, С.М. Потапової, С.О. Логачевської, В.Ф. Шаталова та ін.).

Удосконалення форм організації навчального процесу у школі (дослідження Г.А. Цукерман та ін.).

Проблема контролю та оцінки знань, умінь та навичок школярів у сучасних дидактичних дослідженнях.

Зміст, принципи, методи та форми навчання шестирічок за Ш.О. Амонашвілі.

Нові підходи до проблеми принципів навчання у дидактиці.

ЛЕКЦІЙНИЙ КУРС

ТЕМА: Методологія та понятійний апарат наукової дидактики.

ЛЕКЦІЯ І - ІІ (4 год).

План ЛЕКЦІЇ

1. Дидактика як педагогічна наука.

2. Проблема сутності навчання у її онтогенезі.

3. Питання методології сучасної дидактики.

4. Альтернатива у дидактиці початкової ланки навчання.

5. Система дидактичних понять.

6. Процес навчання і його закономірності.

7. Навчання і учіння як основні дидактичні процеси (загальна характеристика, взаємозв’язок).

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ: дидактика, теорія навчання, методологія, альтернативні дидактичні течії (неотомізм, екзистенціалізм, прагматизм), навчально-виховний процес, навчання, учіння, освіта, суперечності процесу навчання.

ОБЛАДНАННЯ: таблиці „Система дидактичних понять та взаємозв’язок між ними", „Зв’язок дидактики з іншими науками", „Процес навчання та його закономірності".

Література:

Дидактика средней школы /Под ред. М.Н. Скаткина и М.Д. Данилова. - М.: Просвещение, 1975. -.

Дидактика современной школы / Под ред.В.А. Онищука. - К.: Радянська школа, 1987. - с.

Дидактика средней школы. Некоторые проблемы современной дидактики / Под ред. М.Н. Скаткина. - М.: Просвещение, 1982. - с.

Казанский Н.Г., Назарова Т.С. Дидактика (начальные классы). - М.: Просвещение, 1978. - С.55-89.

Оконь В. Введение в общую дидактику. - М.: Высшая школа, 1990. - С.218-262.

Баранов С.П. Сущность процесса обучения. - М.: Просвещение, 1981. - С.14-105.

Гершунский Б.С., Пруха Я. Дидактическая прогностика. - К.: Радянська школа, 1979. - с.

Загвязинский В.И. Педагогическое предвидение. - М.: Знание, 1987. - с.

Клинберг Л. Проблемы теории обучения. - М.: Педагогика, 1984. - с.

ТЕМА: Процес пізнання та процес навчання. Психолого-педагогічні проблеми побудови навчального процесу в школі.

ЛЕКЦІЯ ІІІ (2 год)

План ЛЕКЦІЇ

1. Основні ланки процесу пізнання та їх взаємозв’язок.

2. Характеристика окремих ланок процесу пізнання:

а) первинне сприймання;

б) усвідомлення;

в) осмислення;

г) закріплення;

д) застосування.

3. Знання, уміння і навички як компоненти дидактичного процесу.

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ: засвоєння, первинне сприймання, усвідомлення, осмислення, розуміння, закріплення, застосування, випереджувальне сприймання, асоціація.

ОБЛАДНАННЯ: таблиця „Основні ланки процесу пізнання”.

Література:

Дидактика средней школы / Под ред. М.Н. Скаткина и М.Д. Данилова. - М.: Просвещение, 1975. - С. .

Дидактика современной школы / Под ред. В.А. Онищука. - К.: Радянська школа, 1987. - с.

Дидактика средней школы. Некоторые проблемы современной дидактики / Под ред. М.Н. Скаткина. - М.: Просвещение, 1982. - с.

Казанский Н.Г., Назарова Т.С. Дидактика (начальные классы). - М.: Просвещение, 1978. - С. .

Баранов С.П. Сущность процесса обучения. - М.: Просвещение, 1981. - С.14-105.

Онищук В.О. Типии, структура і методика уроку в школі. - К.: Радянська школа, 1976. - с.

Охитина Л.Т. Психологические основы урока. - М.: Просвещение, 1977. - с.

Эльконин Д.Б. Психология обучения младшего школьника. - М.: Знание, 1974. - с.

ТЕМА: Проблема принципів навчання: системний підхід.

ЛЕКЦІЯ ІУ - У (4 год)

План ЛЕКЦІЇ

1. Принцип навчання як дидактична категорія.

2. Характеристика системи принципів навчання:

а) принцип виховую чого навчання;

б) принцип наочності;

в) принцип науковості;

г) принцип систематичності;

д) принцип доступності;

е) принцип міцності знань, умінь та навичок;

ї) принцип свідомості та активності учнів у навчанні;

ж) принцип врахування вікових та індивідуальних особливостей учнів.