Контамінація прямої і непрямої мови

36. Контамінація прямої і непрямої мови

- Слухали: слюсаря Приходька А. А., який сказав, що мені потрібно пройти курс лікування в санаторії.

- Слухали: слюсаря Приходька А. А., який сказав, що йому потрібно пройти курс лікування в санаторії.

 

2.4 Експериментальне підтвердження комунікативного рівня мовлення майбутніх вчителів початкових класів

Експериментальне дослідження проводили в Чортківському педагогічному училищі ім.О.Барвінського у 41, 42, 43 групах.

Карта контролю стану мовлення

Мета: методика дозволяє оцінити індивідуальну комунікативну підготовку. Вона побудована на даних самооцінки, що дає можливість контролювати і корегувати свою власну мовленнєву поведінку.

Інструкція. Обстежуваному дається список із 24 речень. Якщо він погоджується зі змістом, то ставить біля нього знак «+», якщо ж не погоджується знак "-". При порівнянні індивідуальних відповідей з "ключем" підраховується кількість співпавших відповідей і їх загальна сума. Показники, вищі 14-15 балів, розцінюються як прогностичні, що свідчать про підвищену чи високу мовленнєву тривожність. Нульові чи дуже низькі показники (1-2 бали) інтерпретуються як результати завищеної самооцінки.

Матеріал методики:

1 Моє мовлення справляє гарне враження.

2 Мені легко розмовляти майже з усіма.

3 Мені легко дивитись па слухачів, коли я говорю з ними.

4 Мені важко розмовляти з моїм керівником або вчителем.

5 Навіть одна думка про необхідність говорити в громадському місці мене лякає.

6 Одні слова мені важче вимовляти, ніж інші.

7 Коли я говорю, то не думаю, як це в мене виходить.

8 Я легко можу підтримувати розмову.

9 Моє мовлення іноді бентежить моїх співрозмовників.

10 Не люблю знайомити одну людину з іншою.

11 Під час обговорення будь-якої проблеми в групі я часто ставлю запитання.

12 Мені легко контролювати свій голос, коли я говорю.

13 Мені не важко говорити перед групою.

14 Моє мовлення не дозволяє мені робити те, що мені подобається.

15 Коли я говорю, мене доволі легко й приємно слухати.

16 Іноді мені не подобається, як я висловлююсь.

17 Завжди, коли я говорю, я почуваю себе цілком впевнено.

18 Я залюбки розмовляю тільки з деякими людьми.

19 Я розмовляю краще, ніж пишу.

20 Я часто нервую, коли говорю.

21 Мені важко розмовляти під час зустрічі з новими людьми.

22 Я цілком впевнений у своєму мовленні.

23 Я хотів би, щоб моє мовлення було таким, як і в інших.

24 Я часто не можу відповісти, навіть коли знаю потрібну відповідь, тому що боюсь заговорити.

 

"Ключ"

1) -	4) +	7) -	10) +	13) -	16) +	19) -	22) -
2) -	5) +	8) -	11) -	14) +	17) -	20) +	23) +
3) -	6) +	9) -	12) -	15) -	18) +	21) +	24) +

Показники, вищі за 20 балів свідчать про високу комунікативну підготовку – 5 студентів, 14 -15 балів – середню підготовку - 9 студентів, нижче 14 балів – недостатню підготовку – 13 студентів.

Окрім цього ми використовували тест "Самооцінка комунікативного контролю"

Мета: усвідомлення і оцінка своїх комунікативних якостей та уміння контролювати себе у спілкуванні.

Опитувальник:

1 Мені здається, що наслідувати інших, копіювати їхню поведінку — це важко (так / ні).

2 Я би, напевне, міг за певних обставин привернути увагу або розважити оточуючих.

3 З мене міг би вийти непоганий актор.

4 Іншим людям інколи здасться, що мої переживання більш глибокі, ніж це насправді.

5 В компанії я рідко опиняюся в центрі уваги.

6 В різних ситуаціях і в спілкуванні з різними людьми я часто поводжу себе зовсім по-різному.

7 Я можу відстоювати тільки те, в чому я щиро впевнений.

8 Щоб мати успіх у справах і в стосунках з людьми, я намагаюсь поводити себе відповідно до їх очікувань.

9 Я можу бути товариським з людьми, яких я не переношу.

10 Я завжди такий, яким здаюся.

"Ключ ". Поставте собі по одному балу за відповідь "ні" на питання І, 5, 7 і за відповіді "так" на всі інші запитання. Підсумуйте.

0-3 бали. У Вас низький комунікативний контроль. Ваша поведінка завжди стала і Ви не вважаєте за потрібне її змінювати залежно від ситуації. Ви здатні до щирого саморозкриття у спілкуванні. Деякі вважають Вас "не дуже зручним" у спілкуванні із-за Вашої прямолінійності.

4-6 балів. У Вас середній комунікативний контроль. Ви щирий, але стриманий у своїх емоційних проявах. Вам слід більше враховувати в своїй поведінці інших людей.

7-10 балів. У Вас високий рівень комунікативного контролю. Ви легко входите в будь-яку роль, гнучко реагуєте на зміни в ситуації, а також можете передбачити враження, яке справляєте на оточуючих.

За результатами самооцінки є такі результати: 0 – 3 бали – 6 студентів, 4 – 6 балів – 13 студентів, 7 – 10 балів – 7 студентів.

 

Висновок

Проаналізувавши вищевикладений матеріал робимо, висновок про те, що вчитель початкових класів має бути фахівцем, який уміє розв'язати комплекс найрізноманітніших завдань, має загальнонаукову, педагогічну й спеціальну підготовку. Він повинен бути подвижником, пропагандистом науки, мистецтва, народної педагогіки, ідей національного виховання. Він повинен вміти вирішувати не лише педагогічні завдання, а й користуватися мистецтвом слова як засобом розкриття сил і здібностей особистості.

Мовлення — найскладніший процес, який тісно пов'язаний з мисленням і має чільне місце у навчанні. Тож не можна порушувати цієї єдності. Мовлення — це мислення, а мислення — це мовлення. Поводитися з мовою як-небудь — означає мислити як-небудь: неточно, приблизно, неправильно. Треба досягати змістовного мовлення, бо незмістовне не розвиває мислення.

Цю проблему досліджували такі педагоги як Н. Бабич, Н. Баранник, Н. Босак, Т. Вижимові, Б. Дяченко, Л. Зазуліна, І. Кухарчук, К. Климова, Г. Клочек, М. Корнілов, В. Лагно, [38], Л. Лучкіна [41], Т. Окуневич [45], Г. Олійник [46], О. Попова [50], Н. Савельева [53], Т. Симоненко [57], Г. Слезь [59], Л. Стасів [61], В. Сухомлинський [64], В. Усатий [65], О. Хома [66], С. Цінько [68], Т. Чубань [70], О. Шевнюк [71] та ін..

Проте цілісного усебічного дослідження цієї проблеми і досі немає, тому наша робота є значущою для майбутніх вчителів початкових класів.

Оцінюючи рівень розвитку у майбутніх вчителів початкових класів культури педагогічного спілкування, ми виділили чотири показники, що відображають основні аспекти культури професійного спілкування педагога: спрямованість спілкування, розвиток соціально - перцептивних умінь, розвиток інтерактивних умінь, розвиток мовленнєвих умінь.

На основі перерахованих показників можна виділити три якісно специфічні рівні розвитку культури педагогічного спілкування: нормативно - орієнтований, предметно - орієнтований і особистісно - орієнтований.

У педагогічній діяльності слід врахувати різні аспекти спілкування, а також його особливості. Але для того щоб уміти спілкуватися, необхідно мати важливі якості: емпатія, доброзичливість, аутентичність, конкретність, ініціативність, безпосередність, відвертість, прийняття почуттів, конфронтація.

Існують також принципи організації мовленнєвого спілкування з дітьми молодшого віку: добір оперативних мовленнєвих форм, діалогічна орієнтація у спілкуванні, дотримання професійної етики та мовленнєвого етикету, встановлення емоційної довіри і збереження позитивної атмосфери спілкування, врахування індивідуальних особливостей та ситуативного стану дитини, застосування прийомів активного слухання і зворотного зв'язку, втілення в педагогічному спілкуванні традицій українського родинного спілкування з дітьми і національного мовленнєвого етикету, збагачення мовленнєвої взаємодії педагога з дітьми кращими зразками усної народної творчості, постійний контроль за якістю педагогічного мовлення.

Комунікативні уміння вчителя початкових класів (з педагогічного погляду), є компонентами педагогічної культури, які визначають ставлення педагога до навколишньої педагогічної дійсності, сприяють удосконаленню професійно-педагогічної діяльності.

Мовлення вчителя реалізується у двох різновидах - у монолозі (розповідь, коментар, пояснення, розгорнуті оцінні судження) і в діалозі (бесіда).

Функції мовлення педагога: встановлення і регуляція стосунків між учителем і учнями, забезпечення гуманістичної спрямованості розвитку учнів психологічна; комунікативна; забезпечення повноцінного сприймання навчальної інформації учням ефективного викладу знань; забезпечення раціональної організації навчально - практичної діяльності учнів. Зневажливе ставлення до виконання цих функцій може спричинити негативні наслідки у спілкуванні вчителя зі школярами.

Мовлення може бути інструментом продуктивного розв'язання педагогічних завдань за таких умов: професійне мовлення вчителя має відповідати вимогам культури мовлення (точність, логічність, чистота, виразність, багатство, доцільність); професійне мовлення вчителя має бути своєрідною " словесною дією" (здійснення інтелектуального, емоційно -вольового, морального впливу на учнів);ефективність професійного мовлення вчителя залежить від його спрямованості, зверненості до учнів (викликати учнів на діалог з учителем, залучити їх до співпраці).

У сучасній соціальній психології компоненти техніки мовлення — голос, дикція, темп, інтонація — визначаються як акустична система відтворення людини людиною Дослідженнями встановлено, що вони виконують при цьому важливі функції, а саме: створюють імідж людини, який закріплюється у свідомості оточення; дають змогу виявити психічну індивідуальність людини, визначити її емоційний стан. Так, особливості техніки мовлення вчителя можуть створити образ спокійного, врівноваженого педагога або, навпаки, категоричного владолюбця. Мовлення одного педагога свідчить про його знервованість, метушливість, іншого — про скутість, сором'язливість, невпевненість у собі. Подібне враження від учителя, звісно, не надасть йому привабливості в очах учнів, а негативні особливості мовлення — скоромовка, невиразність у вимовлянні слів, «ковтання» кінцевих звуків тощо — можуть навіть стати об'єктом учнівських пустощів і пародіювання.

Отже, володіння технікою мовлення є не тільки елементом культури педагогічної діяльності вчителя, а й передумовою позитивного сприйняття його учнями, батьками, колегами.

Формування мовної компетенції майбутнього вчителя початкових класів відбувається такими засобами розвитку усного мовлення: орфоепічних умінь і навичок, морфологічних умінь і навичок, формування умінь і навичок правильного слововживання, синтаксичних умінь і навичок.

З нашого погляду, оптимальним шляхом формування мислительних здібностей учнів як основи їхньої мовленнєвої здатності є, по-перше, визначення системи узагальнених способів навчальної діяльності, по-друге, систематичне осмислення школярами їх суті, на базі чого має здійснюватися

вироблення загальнонавчальних умінь, або умінь учитися.

Велике значення в техніці мовлення має орфоепія, тобто система загальноприйнятих правил, що визначають єдино правильну літературну вимову.

Якщо дикція — це правильна роздільна вимова окремих звуків, то орфоепія — правильна вимова цих звуків у певних фонетичних умовах, у певних сполученнях з іншими звуками, а також у певних граматичних формах, в окремих словах і групах слів.

З приходом у школу майже всі діти порушують норми літературної вимови. На жаль, таке порушення властиве і багатьом учителям. Тому над правильністю і чіткістю мовлення учителю треба постійно працювати з дітьми і самому.

У перші класи щороку вступає чимало дітей з різними мовленнєвими недоліками. До дитячих недоліків вимови відносимо: помилки діалектного характеру і всі інші порушення норм літературної вимови. Усуваються такі вади вправами, на основі норми орфографічної вимови, на розвиток техніки читання, а також усним переказом текстів, описом предметів. Наприклад, описати іграшковий будинок (чи з малюнка), в якому комин, дах. стіни, двері і вікна різні за величиною і кольором, формою; вправи у формі гри: хто дасть найбільшу кількість ознак — які бувають хмари? (сірі, сиві, купчасті, чорні, густі, білі), який буває дощ? (рясний, густий, проливний, затяжний, короткочасний, докучливий, бажаний...).

Вчитель має щодня вказувати дітям на їхні помилки та виправлять їхню мову. Це стосується не лише допомоги такого роду на уроках, але і на перервах, і мусить постійно звертати свою увагу на це. Тому педагог повинен проводити періодично заняття із спеціально підібраними завданнями. Наприклад, вчитель називає ряд іменників, а діти повинні визначити до якого роду ці іменники належать (стіл - чоловічий, квітка - жіночий, сонце середній).

Завдання педагога полягає у роз'ясненні, як правильно потрібно будувати речення і як відмінювати слова. Адже не навчивши цього дитини у першому класі вчитель допустить велику педагогічну помилку, яка може відобразитися на подальшому навчанні школяра.

Майстерність читання, мовлення вчителя - це живе, підсилене мімікою і жестом, цікаве, змістовне, хвилююче, впливове слово. До майстерності мовлення вчителя ставляться дві загальні вимоги. Перша — щодо організації змісту, грамотності і культури. Мовець має бездоганно знати сутність комунікативних якостей мовлення: правильності, точності, логічності, чистоти, стислості, виразності, багатства, доречності і як вони досягаються та втілюються в живе безпосереднє слово. Мовлення, позбавлене таких якостей і глибокого внутрішнього змісту, навіть зовні гладеньке, красиве не характеризується як майстерне. Друга — щодо його звукової організації. Мовець мусить добре володіти технікою мовлення як необхідною передумовою словесної дії і досконало знати засоби логіко-емоційної виразності читання , уміти оперувати всіма компонентами виразності. Особливим виявом непрофесіоналізму вчителя є неправильне наголошування слів, зокрема професіоналізмів, термінів. Треба пам'ятати, що наголос є додатковим засобом розрізнень лексичних значень слів чи інших форм, тому різне наголошування допомагає диференціювати семантику слів. Наприклад, відомість (повідомлення) і відомість (документ); захват (захоплення) і захват (ширина робочого ходу машини); лікарський (від лікар) і лікарський (від ліки); поділ (ділення) і поділ (низина); пора (час) і пора (отвір, шпара); похідний (від похід) і похідний (від походити); твердити (запевняти) і твердити (повторювати); об'єднання (ціле, яке склалося на основі поєднання чого-небудь) і об'єднання (дія за значенням "об'єднати"); зараз (негайно, у цю ж мить) і зараз (за один раз); торочити (верзти, говорити те саме) і торочити (витягати, висмикувати нитки з тканини).

Отже, виразне читання вчителя - це перша необхідна умова успішного формування виразного читання учнів.

Комунікативно - діяльніший підхід до вивчення мовлення вимагає від учителя таких сформованих умінь та навичок: добре володіти сучасними теоретичними положеннями синтаксичної науки; вміти показати учням розмаїття синтаксичних конструкцій в українській мові, їх інтонаційні та стилістичні особливості; розривати функціонально-комунікативні можливості речень; проводити спостереження за комунікативною організацією речення в тексті та реалізацією його структурних схем як конкретних висловлювань у комунікативних процесах; використовувати різні типи синтаксичних одиниць у власному мовленні відповідно до різних мовленнєвих ситуацій та комунікативної мети; збагачувати синтаксичні ресурси мовлення учнів; навчити творчо використовувати виражальні можливості мови в усіх сферах і видах мовленнєвої діяльності; добирати систему вправ та необхідний навчальний дидактичний матеріал.

Комунікативно спрямоване навчання можна здійснити, на наш погляд, у двох напрямках: теоретичному і методичному.

Наше дослідження може використовувати вчитель початкових класів під час проведення уроків, а також для написання науково - методичних робіт, статей тощо. Дипломна робота не охоплює усіх аспектів формування мовної компетенції майбутнього вчителя початкових класів, тому дослідження цієї проблеми можуть продовжувати і надалі.

Використана література

1. Бабич Н. Практична стилістика і культура української мови: Навч. посіб. для студ. філол. спец. вищ. навч. закл. / Н. В. Бабич. - Л.: Світ. 2003. -432 с. - Бібліограф.: с. 423-429.

2. Бабич Н. Основи культури мовлення. - Львів, 1990. -231 с.

3. Баранник Й. Система роботи над розвитком граматко-стилістичних умінь студентів-філологів / К. Баранник // Укр. мова і л-ра в пік. - 2004. -№7:3.-С.54-57.

4. Бодалев А. Психологические условия педагогического общения // Психология педагогического общения / Сб. научньїх трудов - Кировоград: КГПИ, 1991-Т. 1-е. 4- 14.

5. Бондаренко А. Культура ділового мовлення вчителя: Навч-метод. посіб. / А. І. Бондаренко. - Ніжин: НДПУ. 2000. - 73 с.

6. Бойко А. Оновлена парадигма виховання: шляхи реалізації (підготовка вчителя до формування виховуючи відносин з учнями). - К.: ІЗМН, 1996.

7. Босак Н. Формування фонетико-орфоепічної компетенції студентів філологічних факультетів вищих навчальних закладів Південно-Східного регіону України: Автореф. дис. канд. пед. наук.: 13.00.02: Теорія і методика навчання (укр. мова) / Н. босак. — О., 2003, — 20 с. — Бібліогр.: с. 17.

8. Варзацька Л. Рідна мова й мовлення. Розвивальне навчання Кам'янець - Подільський, 2001.

9. Все начинается с учителя / Сост. К. А. Іванов - М., 1983 - с. 41 – 43.

10. Вижимова Т. Комунікативна культура учителя як основа його діяльності: [Мовна підготовка вчителя] Т. Вижимова // Наука і освіта. -2000. - № 5.

11. Голуб Н. До проблеми збагачення мовлення майбутніх учителів-словесників власне українською лексикою / Н. Голуб. // Мова державна — мова офіційна: 36. матеріалів наук, конф.: «Мова державна — мова офіційна». - К: Всеукр. т-во «Просвіта» ім. Т Шевченка, 1995. - С. 179-181.

12. Гончаренко С. Український педагогічний словник. — К.: Либідь, 1997.

13. Дорошенко С. Основи культури і техніки усного мовлення: Навчальний посібник. - Харків: ОВС,2002. - 144 с.

14.Дудик П. Наголошування слів і культура мовлення. //Дивослово. -2003. - № 4. - С. 19-20.

15.Дьяченко Б. Використання діалогічних методів навчання слухачів у системі післядипломної педагогічної освіти / Б. Дьяченко // Післядиплом. освіта в Україні. - 2003 - № 3. - С. 87-88.

16. Єрмоленко С. Синтаксис простого речення у ВНЗ: Прогр. спецкурсу для філол. ф-тів пед. виш, навч. закл. / С. Єрмоленко // Укр. мова і л-ра в серед, пік., гімназіях, ліцеях та колегіумах. — 2004. — №3. — С. 75-81.

17. Зазуліна Л. Курсова підготовка педагогів до діалогізації педагогічного процесу: [Післядиплом. освіта] / Л. Зазуліна //Освіта і упр. -1999. - №3. — С. 181-191.

18. Зазуліна Л. Формування діалогічної компетентності вчителя в системі післядипломної освіти: [Мовна підготовка вчителя] / Л. В. Зазуліна // Післядлплом. освіта в Україні. — 2002. — № 2. — С 78-80. — Бібліогр.: 11 назв.

19. Заславська С. Методика роботи за блочно-модульною системою кавчання: Особливості побудови українського підручника нового покоління: [З досвіду роботи Донец. ін-ту післядлплом. освіти інженерно-пед. працівників] / С. О. Заславська // Післядиплом. освіта в Україні. — 2002 — №2. - С. 80-81.

20. Іваницька Н. До питання про пріоритети в лінгво-теоретичній та лікгво-методичній підготовці студентів / Н. Іваницька // Мова державка — мова офіційна: 36. матеріалів наук. конф. «Мова державна — мова офіційна». — К: Всеукр. т-во «Просвіта» ім. Т. Шевченка. 1995. — С. 140-141.

21. Златів Л. Формування комунікативних умінь і навичок у студентів філологічних факультетів / Л.Златів // Укр. мова і л-ра в шк. — 2004. — №4. - - С. 57-59. - Бібліогр : 20 назв.

22. Каспришин З. Вивчення української мови на філологічних факультетах університетів / 3. Каспришин // Мова державна мова офіційна: 36. матеріалів наук. конф. «Мова державна — мова офіційна». — К.: Всеукр. т-во «Просвіта» їм. Т. Шевченка, 1995. — С. 142-143.

23. Кан — Калик В. Грамматика общения. - М. : Роспедагентство, 1995 -108с.

24. Кан - Калик В. Учителю о педагогическом общении - М., 1987 - с.97.

25. Кащук А. Пунктуація для допитливих//Диво слово - 2003 - № 5 - с.2-5.

26. Кыжановска Ю. Грамматика общения / 2-е изд. - М.: Смысл: Академический проект, 1996 – 276.

27. Кухарчук І. Комунікативно-діяльнісний підхід до вивчення синтаксису у фаховій підготовці вчителя-словесника / І. Кухарчук // Укр. мова і л-ра в шк. - 2005. —№2, —С. 50-54.

28. Клгшова К. Використання гнучких педагогічних технологій у процесі формування культури мовлення майбутніх учителів початкових класів в умовах діалектичного оточення / К. Климова // Наук. зап. Терноп. держ. пед. ун-ту. — 1999. — №4. — С. 3-7.

29.Клочек Г. Риторика: Навч.-метод. комплекс для філол. ф-тів / Г. Клочек // Дивослово. - - 2002. - № 8. - С. 15-13, 55.

30. Коваль А. Культура ділового мовлення: Писемне та усне ділове спілкування - 2 - Ге вид., переробл. і допов. - К., 1977 - с. 193 – 280.

31. Коваль А. Культура української мови - К., 1966 - с. 192.

32. Ковальська Н. Значення культури мовлення вчителя початкових класів у його професійній діяльності // Студентський науковий вісник - 2004 -вип.. №9-с. 109-111.

33. Корнілов М. Хочеш навчати інших — навчайся сам! Культура мови викл. природ, дисциплін / II. Корнілов, О. Білодід // Хімія. Біологія. - 2002. - Берез. (№15). - С.2-3.

34. Комарова І. Показники і рівні сформованості культури педагогічного спілкування // Професійна освіта - 2005 - № 12 - с.43 – 46.

35.Корніяка О. Педагогічна діяльність і культура педагогічного спілкування // Практична психологія та соціальна робота - 2003 - № 1 - с. 38-43.

36. Кочан І., Токарська А. Культура рідної мови. - Львів, 1996. - 229 с.

37. Табунська В. Невербальное поведение: соціальне - перцептивньй подход - с. 16-17.

38. Лагно В. Про усне мовлення вчителя математики / В. Лагно, М. Шингевський // Математика в пік. — 2001. — №4. — С. 15-17.

39. Леонтьев А. Педагогическое общение - М.: Знание, 1979 - 48 с.

40. Луценко І. Організація педагогічного спілкування в умовах наступності освіти // Дошкільне виховання - 2003 - № 12 - с. 6 -7.

41.Лучкіна Л. Мовна й мовленнєва підготовка майбутніх учителів технічних дисциплін у світлі теорії мовленнєвої діяльності / Л. В. Лучкіна // Педагогіка і психологія. — 1999. — № 4. — С. 112-116. — Бібліогр.: 10 назв.

42. Макаренко А. Про мій досвід // Твори: В 7 т. - Т. 5 - с. 247.

43. Мацько О. Стилі навчання: [Стилі пед. майстерності] / О. Мацько // Дивослово. - 2003. — № 2. - С. 32-34.

44. Мельничайко В. Творчі роботи на уроках української мови. Конструювання. Редагування. Переклад. Посібник для вчителів. - К. : Рад. Школа, 1984-223с.

45. Окуневич Т. Основні принципи формування культури мовлення студентів філологів в українсько-російському мовному середовищі / Т. Г. Окуневич // Таврійс. вісн. освіти,— 2003. — № 1.— С. 150-156. — Бібліогр.: 4 назви.

46. Олійник Ґ. Позамовні засоби виразності читання і мовлення вчителя: [Про мовну підготовку вчителів noчат, шк.) / Г. Олійник // Почат. шк. - 1998.-№ 5. - C. 44-45.

47. Ольховецька Т. Комунікативні вміння вчителя в сучасній школі / Т. Ольховецька, С. Ольховецький // Рід. шк. — 2000. — № 2. — С. 50-51.

48. Плиско К. Викладання синтаксису української мови - К., 1978.

49. Педагогічна майстерність. / За ред. Зязюна. - К.: Вища школа, 1997. -348с.

50. Попова О. Формування стилістичної вправності мовлення майбутніх учителів початкових класів: Автореф. дис. канд. пед. наук: 13.00.02: Теорія і методика навчання (укр. мова) / О. І. Попова. — К, 2001. — Бібліогр.: с. 14.

51. Програма з курсу: «Методика викладання української мови в початковій школі» за ступеневою підгот. вчителів почат. кл.: мол. спеціаліст, бакалавр, спеціаліст, магістр / Підгот.: М. С. Вашуленко, А.П. Каніщенко, С. І. Лісова та ін. — К: Рута, 2002. —112 с.

52. Полатай Г. Формування культури мовлення студентів філологічних факультетів як умова їхньої соціалізації: Автореф. дис. канд. пед. наук: 13.00.05: Соціальна педагогіка / Г. Полатай. — X., 2001. — 13с.

53. Савельєва Й. Про підготовку вчителів до викладання української мови та літератури в школах м. Севастополя / Н. Савельєва // Рід. джерела. - 2002. - №3. - С. 39-41.

54. Савченко Л. Комунікативність учителя // Комунікативна педагогіка -2006-№ 1-е. 49-51.

55. Семеног О. Допрофесійна підготовка майбутніх учителів української мови і літератури / О. М. Семеног // Укр. л-ра в загально ос віт. шк. — 2004. - № 4. — С.4-7. — Бібліогр.: 12 назв.

56. Селіванова О. Актуальні напрями сучасної лінгвістики (аналітичний огляд) - К., 1999.

57. Симоненко Т. Методика роботи над розвитком фонетико-орфоепічної техніки мовлення майбутнього словесника / Т. В. Симоненко // Освіта Донбасу. — 2004. — № 1. — С-104-108. — Бібліогр.: 9 назв.

58. Симоненко Т. Основні напрямки роботи над розвитком професійної комунікативної компетенції студентів філологічних факультетів / Т. Симоненко // Укр. мова і л-ра в шк. — 2005, — № 3 — С. 43-47.

59. Слезь Г. Формування мовної картини світу у студентів-філологів засобами Інтернет / Г. Слезь // Наука і освіта. — 2003. — № 1. — С. 116-118. — Бібліогр.: 12 назв.

60. Снісар 3. Спілкуємося українською: На допомогу викладачам курсу «Українське ділове мовлення» / 3.Снісар // Укр. мова й л-ра в серед, пік., гімназіях, ліцеях та колегіумах. — 2004. — № 2. — С. 92-95.

61.Стасів Л. Психологічні чинники формування ділового мовлення майбутніх учителів-словесників / Л. Стасів // Укр. мова і л-ра в шк.- 2004. - № 2.

62. Стиркіна Ю. Взаємонавчання як інноваційна технологія підготовки вчителів початкової школи: способи організації робота студентів . / Ю. Стиркіна // Школа першого ступеня: теорія і практика: 36. наук, пр, Переяслав-Хмельниц. держ. пед. ун-ту їм, Г. Сковороді. — Переяслав-Хмельницький, 2003. — Вип. 6. — С. 156-154.

63. Стурзеску О. Дефініційний аналіз комунікативних умінь як компоненту педагогічнбої культури майбутнього фахівця // Вісник книжкової палати - 2002 - № 12 - с. 42 – 43.

64. Сухомлинський В. Слово про слово: [Підготовка вчителя] / В. Сухомлинський //Дивослово. — 2000 — № 9. — С. 57-59.

65. Усатий В. Готуємо фахівця-професіонала: [Проблеми мовної підготовки вчителя-словесника почат. шк.] / В. Усатий // Почат. шк. - - 2003. - № 8. - С. 59-60. - Бібліогр.: 12 назв.

66. Хома О. Підготовка майбутніх учителів початковій класів до навчання державної мови у школах з угорською мовою навчання: Автореф. дис. канд. пед. наук: 13.00.02: Теорія і методика навчання ( укр. мова ) / О. Хома. - К, 2002. --20 с. - Бібліогр.: с. 17-18.

67. Хорошковська О. Методика викладання орфографії // У кн.. Методика викладання української мови / За ред. О. Дорошенка . - К., 1989 -424с.

68. Цінько С. Роль ТЗК і комп'ютерних технологій у розвитку професійно-творчого потенціалу майбутніх учителів-словесників / С. Цінько, О. Рябцев // Укр. мова і л-ра в пік. - 2005. — № 1. — С. 40-42.

69. Цільова комплексна програма «Вчитель» // Освіта України. - 1996. —№64. - 27 серпня.

70. Чубань Т. Використання нових теоретичних забутків українського мовознавства у процесі навчання студентів філологічних факультетів / Т. Чубань / Рід. пік. — 2002. - № 7. - С. 41-43. — Бібліоф.: 2 назв.

71. Шевнюк О. Структура і функції культурологічної освіти майбутнього вчителя / О. Шевнюк // Педагогіка і психологія. - 2003 - № 1.

ДОДАТКИ

 

Вправи для розвитку мовленнєвої діяльності вчителя

 

Вправа 1 (на розвиток спостережливості при спілкуванні)

1.1 Поспостерігайте у школі (ліцеї, гімназії) за настроєм класу перед початком уроку, визначте настрій окремих учнів, простежте за змінами настрою класу упродовж уроку і таке інше. Спостереження зафіксуйте у письмовому вигляді.

1.2 Поспостерігайте і дайте розгорнуту характеристику стилю спілкування вчителя й учнів.

1.3 Поспостерігайте й охарактеризуйте стиль неформального спілкування у класному колективі.

1.4 Методом бесіди або з допомогою анкетування виявіть інтереси учнів, пов'язані зі спілкуванням. Зафіксуйте їх у письмовому вигляді.

1.5 Зробіть близько 10 словесних замальовок спілкування учнів один з одним.

1.6 Охарактеризуйте найзамкнутішого учня класу.

 

Вправа 2 (на виконання елементарних педагогічних дій)

Повправляйтесь у тому, щоб елементарні дії у класі (рух, привітання і таке інше) виконувались Вами вільно й природно.

 

Вправа 3 (на формування м'язового розслаблення в процесі педагогічної діяльності)

Визначте рівень "затискувань" Вашого тіла й розслабте ті групи м'язів, котрі надану хвилину не повинні бути напруженими.

Виконуйте елементарні рухи, одночасно стежачи за м'язовою скутістю, позбувайтесь її, оскільки вона заважає продуктивній педагогічній діяльності.

Вправа 4 (на управління власною увагою під час спілкування)

Вправляйтесь у швидкому й оперативному зосередженні уваги на різних об'єктах педагогічного процесу; вчіться концентрувати її на окремих учнях, групі учнів, "охоплювати увагою" весь клас. Тренуйтесь раціонально розподіляти увагу, зосереджуватись в екстремальних педагогічних ситуаціях (шум, конфлікт тощо).

 

Вправа 5 (на управління увагою учнів)

Повправляйтесь в організації спілкування у мовному, мімічному, пантомімічному та просторовому аспектах, що сприятиме формуванню й розвиткові вміння управляти увагою учнів, стежачи при цьому за щонайменшими змінами у їх ставленні до пропонованої Вами інформації, до Вашої діяльності тощо.

Повправляйтесь у підтриманні необхідного рівня уваги впродовж усього уроку.

Сформуйте у собі вміння підтримувати контакт зі всім класом, розмовляючи з окремими учнями.

 

Вправа 6 (на розвиток найпростіших навичок спілкування)

Формуйте та розвивайте у собі найпростіші навички спілкування, пов'язані з умінням знаходити точні психологічні "пристосування" до учнів.

Ретельно продумуйте інтонацію, стиль бесіди; ставте перед собою завдання щодо використання під час спілкування всього наявного психологічного резерву.

Вчіться привертати до себе увагу учнів без мовних (вербальних) засобів спілкування: паузою, жестом, мімікою, роботою біля дошки тощо.

 

Вправа 7 (на вдосконалення стилю спілкування)

Визначте та письмово зафіксуйте той настрій учня, ті загальні зміни психологічної атмосфери, котрі диктують зміни у спілкуванні.

Вчіться бути гнучкими та енергійними, оперативно перебудовувати стиль спілкування.

 

Вправа 8 (на розвиток комунікативної уяви)

1.1. За зовнішнім виглядом учня відтворіть психологічний настрій.

1.2 Під час бесіди з учнями точно визначте та опишіть їх емоційний стан, а також реакцію на спілкування з Вами.

1.3 Змоделюйте можливі наслідки кожної конкретної ситуації

 

Вправа 9 (на розвиток мови)

Систематично працюйте над технікою, логікою, виразністю та емоційним забарвленням Вашої мови. Розмовляючи з учнем, пам'ятайте, що необхідно постійно викликати у нього уявлення того про що йдеться.