Навигация
1.5 Висновки з 1 розділу
Суть процесу морального виховання полягає у взаємодії вихователя і дитини з метою прилучення її до моральних цінностей суспільства, формування морального досвіду, виховання морально-вольових якостей особистості, мотивів поведінки. Процес морального виховання – важливий компонент цілісного педагогічного процесу дитячого садка. Принциповою своєрідністю морального виховання є те, що його не можна виділити в окрему спеціальну діяльність (на зразок навчання), воно здійснюється в процесі всього життя дитини, у досвіді будь-якої діяльності й спілкування з дорослими та однолітками.
Мораль є однією з форм суспільної свідомості, системою уявлень, поглядів, ціннісних орієнтацій, норм, що регулюють діяльність людей. За висловом О.Павловської, мораль є сукупністю цінностей, що орієнтують людей у практичних відносинах. Це ідеали, норми, принципи, погляди на добро й зло, на сенс життя, на гідність, на честь, на всю систему відносин особистісного і суспільного.
Проблема морального виховання особистості є предметом психологічних і педагогічних досліджень. У філософській, психологічній, педагогічній літературі розкривається сутність патріотизму, його конкретний історичний характер, ознаки прояву, дається характеристика форм захисту Батьківщини (В.Г Афанасьєв, І.Я. Гнатко, Н.А. Гарпиневич, Ж.Г. Голотвин, Ф.В. Константинов, А.Н Леонтьєв, Л.Т Рудченко). Подаються особливості вивчення змісту і методів виховання радянського патріотизму в виявленяються виховні можливості дитячої організаціі, її впливу на виховання (Л.І. Божевич, Е.М. Богданов, А.А. Дергач, Т.Е. Коннікова, А.І Кирьякова, В.В. Лебединський, К.Д. Радіна, Б.Е Ширвіндт, А.П. Шпона та ін).
В організації процесу морального виховання необхідно враховувати характерні для віку дітей потреби та інтереси. Схильність дошкільників до засвоєння моральних норм може лишитись нереалізованою, якщо дорослий не допоможе проникнути у зміст моральних вимог і не вкаже на конкретні способи їх виконання. При цьому не слід наголошувати на імперативності тих чи інших вимог: «Ти повинен». Дійсно виховний ефект має визнання можливостей дитини: «Ти вже можеш це зробити», «Якщо ти хочеш бути добрим, то ті можеш (допомогти, поступитися місцем, поцікавитися справами іншого тощо)». Такий підхід, позбавлений моралізаторства, заснований на повазі до дитини, імпонує почуттю «дорослості», сприяє розвитку самостійності. Дуже важливо виховувати в дошкільника впевненість у правильності моральної поведінки. Адже поважати інших може лише людина з розвинутим почуттям власної гідності, а не принижена, підлегла особа. Виховання гідності людини – не лише завдання, а й неодмінна умова морального виховання.
Центр морального виховання – дитина. Реалізувати всі закономірності морального виховання можна лише застосовуючи їх на основі вивчення рівня моральної вихованості кожної дитини. Для цього потрібно виявити переважну спрямованість мотивів її вчинків, у яких висловлене ставлення до дорослих, до навколишнього, до самої себе. Таку моральну сторону можна побачити, виділити у будь-якій діяльності дитини. Педагоги, які прагнуть побачити і проаналізувати переважно погані вчинки дитини, щоб у майбутньому попередити їх повторення, просто не встигають за моральним розвитком дитини.
У старшому дошкільному віці моральні почуття і знання зливаються більш тісно і пов’язуються з почуттям обов’язку. Дитина цього віку здатна усвідомлювати моральну суть своєї поведінки. Виникають внутрішні моральні інстанції, коли дитина прагне до поведінки згідно з моральними нормами не тому, що цього вимагають дорослі (батьки, вихователі), а тому, що це приємно для навколишніх і для себе.
Виховна цінність іграшки полягає в тому, що вона сприяє формуванню самостійності творчої діяльності дітей. Традиційні іграшки різних народів здавна використовують з метою естетичного, морального, розумового, фізичного виховання. Під час гри дошкільник розвивається, пізнає світ, наслідує і засвоює соціальний досвід. Іграшка є засобом передавання культурного досвіду народу від покоління до покоління.
Вибір дитиною старшого дошкільного віку іграшки для сюжетно-рольової гри є індикатором рівня її розвитку. Одні діти добирають іграшку для гри незалежно від задуму. В такому разі іграшка визначає напрям розвитку сюжету, але сюжетні дії украй обмежені й бідні. Інші діти добирають іграшку цілеспрямовано, залежно від задуманого сюжету або паралельно з його формуванням. Свідомий вибір, групування і класифікація іграшок за їх ситуативними ознаками допомагають дитині реалізувати ігровий задум.
Іграшка як створений дорослими для розвитку дітей предмет культури має освітнє і виховне значення лише тоді, коли використовується за призначенням. Дитина повинна розуміти іграшку, хотіти з нею творчо діяти. Щоб іграшка, як і гра, була супутником дитинства, людство весь час удосконалює її.
Отже, моральне виховання дітей дошкільного віку – це процес цілеспрямованого формування особистості дитини. Знання основних особливостей морального розвитку дітей допомагає вірно організувати процес морального виховання, спрямувати його на досягнення цієї мети.
Розділ 2 Експериментальне дослідження на виявлення рівня моральної вихованості старших дошкільників
2.1 Констатувальний експеримент
Для виявлення рівнів моральної вихованості було проведено констатувальний експеримент. Базою дослідження був дошкільний навчальний заклад № 160 м. Одеси у старшій групі. У експерименті брали участь 20 дітей, віком 5–6 років.
Мета: експериментально дослідити та обґрунтувати рівні моральної вихованості дітей старшого дошкільного віку за наступними показниками: любов до України, інтерес до рідного міста, любов до материнської мови, шанобливе ставлення та повага до батьків.
У процесі дослідження були впровадженні наступні методи: спостереження, бесіда, педагогічний експеримент (констатувальний, формувальний, контрольний).
Ми встановили шкалу оцінювання показників.
6 балів – повне проявлення показника.
3 бали – не досить повне проявлення показника.
1 бал – погане проявлення показника.
Також було встановлено такі рівні моральної вихованості старших дошкільників:
Високий рівень
Середній рівень
Низький рівень
Дамо їм повну характеристеку.
До високого рівня відноситься діти, які мають глибоке уявлення про рідну Україну, знають назву столиці, вміють відрізнити символи рідної держави серед інших; знають більше 4 пам’ятків свого міста, знають назву головних вулиць. Діти спроможні самостійно робити висновки, аналізувати, порівнювати отриману інформацію, прагнуть до отримання нової. Спостерігається високий інтерес до рідної мови, діти вміють та полюбляють спілкуватися, розповідати вірші, співати українською. Діти ознайомлені з культурними і матеріальними цінностями родини і народу, вміють бачити зв'язок з минулими і майбутніми поколіннями, проявляють інтерес до родинних і народних традицій.
До середнього рівня відносяться діти, які мають загальні уявлення про українську державу, знають назву столиці, але не вміють відрізняти символи рідної держави серед інших. Знають не більше 3 пам’ятків свого міста, знають назву головних вулиць. Відчувають певні труднощі при спробі робити висновки, аналізувати, порівнювати отриману інформацію, потребують допомоги дорослого. Мають уявлення про родину, сім’ю. Проявляють інтерес до рідної мови, але тільки при участі дорослого.
До низького рівня відносятья діти, які мають часткові, епізодичні, безсистемні уявлення про Україну. Спостерігається утруднення при вираженні власного ставлення, настрою та думок, які виникли у ході отримання нової інформації. Діти не здатні назвати назви вулиць, не знають більше 1 пам’ятка свого міста. Спроможні лише до вираження однозначної емоційної оцінки стосовно рідної мови. Не проявляють інтересу до перспективи спілкування українською. Такі діти малоініціативні, у них відсутні творчі прояви, вони уникає відповідей, прагнуть до копіювання, повторення чужих думок, потребують значної допомоги дорослого.
Для виявлення рівня моральної вихованості дітей старшого віку було розроблено такі питання:
1. Чи знаєш ти у якій країні живеш?
2. Чи та знаєш як виглядає український прапор?
3. Чи знаєш ти іншу назву для України? (Ненька)
4. У якому місті ти живеш? Розкажи, що ти знаєш про нього?
5. Назви пам’ятки свого міста.
6. Чи подобається тобі гуляти вулицями рідного міста?
7. Чи знаєш ти назви вулиць?
8. Чи подобається тобі спілкуватися українською мовою? Чому?
9. Розповіси віршик або заспівай пісеньку українською.
10. А як ти вважаєш, чому треба поважати старших?
11. Які вірші про матір або тата ти знаєш?
Слід зазначити, що запитання були задані під час індивідуальної бесіди з кожною дитиною.
Результати констатувального експерименту
| Рівень | І підгрупа | ІІ підгрупа | ||
| Кількість дітей | % | Кількість дітей | % | |
| Високий | 3 | 30% | 2 | 20% |
| Середній | 4 | 40% | 4 | 40% |
| Низький | 3 | 30% | 4 | 40% |
В результаті проведення констатувального експерименту можна зробити такий висновок, що низький рівень моральної вихованості у 1 підгрупі дітей мають три дитини: Микита К., Ліля А., Даша С. Це 30% від загальної кількості дітей.
Середній рівень мають четверо дітей: Артем С., Свєта Г., Ігор І., Олена М. Що становить 40% від загальної кількості.
А високий рівень у 1 підгрупі мають троє дітей: Максим П.,Марина Ф., Саша Д. Це 30% від загальної кількості.
А результати констатувального експерименту у 2 підгрупі дітей мають наступний вигляд.
З низьким рівнем четверо дітей: Карина Д., Олеся З., Катя М., Ігор Р.. Це 40% від загальної кількості дітей.
Середній рівень мають також четверо дітей: Михайло О., Ірина А., Марія К., Олена К.. Це 40% від загальної кількості дітей.
А з високим рівнем у 2 підгрупі лише дві дитини: Олег М., Денис Т.. Що означає 20% від загальної кількості.
Таким чином ми бачимо, що у другій підгрупі з низьким рівнем дітей більше. Тому саме ця група була обрана як експериментальна.
Також в результаті проведення експерименту розроблено систему роботи щодо використання української народної іграшки у виховній роботі з дітьми дошкільного віку.
Похожие работы
... мною частиною життєдіяльності, життєтворчості рідного народу. Тому система компонентів народної духовності, шляхи і засоби їх формування мають визначати сутність і зміст національної системи виховання. 1.3 Українське образотворче мистецтво у структурі національного виховання дошкільників Система національного виховання використовує практично невичерпні можливості народного професійного ...
... і зміст музично-театралізованих ігор мають моральну направленість, формують смак дитини, приносять величезну користь для духовного виховання, сприяють творчому розвитку. Отже, їх значення важко переоцінити. Але, на жаль, питанню місця музично-театралізованої діяльності, їх впливу на естетичний розвиток дитини, приділяють недостатньо уваги. В зв’язку з актуальністю даної проблеми, я визначила тему ...
... розумового розвитку – рідна мова. З першого слова матері, вперше почувши своє ім’я, дитина починає пізнання світу. 2. Суть і завдання розумового розвитку старших дошкільників Аналіз психолого-педагогічної літератури дає підстави узагальнити, що суть і завдання розумового розвитку достатньо обгрунтовані в науково-теоретичному доробку. Розумове ...
... загальних підходів до екологічної освіти й виховання дітей дошкільного віку на сучасному етапі // Освіта Донбасу. – 2006. – № 5 (118). – С. 62-67. АНОТАЦІЯ Науменко Т.С. Екологічне виховання дітей старшого дошкільного віку засобами авторської казки. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.08. – дошкільна педагогіка. – Інститут ...
0 комментариев