Урок

6 урок.

Вправа 1. Порівняння тексту-опису і тексту-розповіді. .

Прочитайте тексти.

Дятел - лісовий лікар.

Він перелітає з дерева на дерево, проводить медичний огляд своєї ділянки.

Цей птах заглядає у кожну щілину. І своїм довгим дзьобом знищує шкідливих комах.

Дятел - санітар лісу. Від нього не сховається жодна комаха.

2. Дятел - лісовий птах. У нього довгий дзьоб. Ним він знищує шкідників.

Сам дятел чорний, а голова червона, ніби на ній шапочка. У дятла дуже сильні і міцні лапи з довгими кігтями. Ними він зачіпляється за кору дерев.

Дятел - гарний і корисний птах.

Про що говориться в першому тексті?

Про що в другому? Що однакове у цих текстах, а що різне?

Яке питання можна поставити до першого тексту?

Яке до другого?

Учитель аналізує відповіді учнів і всі разом роблять висновок, що перший текст - розповідь, а другий - опис.

Вправа 2. Порівняння структури тексту - розповіді і тексту - опису.

Прочитайте тексти про дятла.

Визначте частини текстів.

Пригадайте, з яких частин складається текст.

1. Дятел - лісовий лікар.

Він перелітає з дерева на дерево, проводить медичний огляд своєї ділянки.

Цей птах заглядає у кожну щілину. І своїм довгим дзьобом знищує шкідливих комах.

Дятел - санітар лісу. Від нього не сховається жодна комаха.

2. Дятел - лісовий птах. У нього довгий дзьоб. Ним він знищує шкідників.

Сам дятел чорний, а голова червона, ніби на ній шапочка. У дятла дуже сильні і міцні лапи з довгими кігтями. Ними він зачіпляється за кору дерев.

Дятел - гарний і корисний птах.

На яке питання відповідає перший текст?

На яке - другий?

Отже, як називається перший текст? Як називається другий текст?

Про що говориться в зачині тексту - розповіді?

Про що говориться в зачині тексту - опису?

Про що говориться в основній частині розповіді?

Про що говориться в основній частині опису?

Про що говориться в кінцівці розповіді?

Про що говориться в кінцівці опису?

Отже, ви бачите, що і текст-розповідь, і текст-опис складаються з трьох частин. Але вони дещо відрізняються. Давайте подивимося чим саме вони відрізняються. Вчитель демонструє таблицю. І веде бесіду з учнями за таблицею.

Текст-розповідь	Текст-опис
Зачин Про кого розповідаємо	Зачин Що (кого описуємо)
Основна частина Що відбувається далі	Основна частина Ознаки предмета чи явища
Кінцівка Висновок	Кінцівка Своє ставлення до описуваного предмета чи явища

Вправа 3. З'ясування різниці між стилями текстів.

Прочитайте тексти.

1. Калина - це кущ. У неї багато дерев’янистих стебел. Цвіте вона у травні. Цвіт у калини білий і запашний. Ягоди червоні. Ростуть гронами. Ця рослина має лікарські властивості. Під час хвороби пийте калиновий чай!

2. Калина - символ нашого українського народу. Вона задаровує своїм рясним, пахучим білим цвітом. Червоні ягоди калини звисають кетягами, прикрашаючи її. Здавна українці порівнюють калину з дівчиною-Україною.

Про що розповідається в цих текстах?

Що хотів сказати автор у першому тексті?

Що хотів сказати автор у другому тексті?

В якому тексті автор хотів подати точні ознаки калини? (У другому)

В якому хотів мальовничо описати калину? (У першому)

Вчитель підсумовує відповіді учнів і робить такий висновок:

У різних випадках ми висловлюємося по-різному. На уроках природознавства, математики висловлюємося точно, описуємо конкретні явища або предмети. А коли складаємо оповідання, загадки, казки, то намагаємося мальовничо змалювати події, явища, предмети.

Вправа 4. Визначення основної думки і стилю тексту.

1. Білочка - лісове звірятко. У неї руда або коричнева шубка, довгий пухнастий хвіст. На вушках чорні китички. Оченята у білки, наче маленькі чорні ґудзички. Білочка невелика і дуже спритна. Вона легко перескакує з дерева на дерево.

2. Білка - лісова тварина. Тіло її вкрите рудо-коричневою шерстю. Хвіст у білки довгий і пухнастий. Мордочка у цієї тваринки кругленька з маленьким чорним носиком.

Про що говориться у цих текстах?

Чи однаковий намір мав автор, коли писав ці два тексти?

Що мав на меті сказати у першому тексті?

Що мав на меті сказати у другому?

Отже, який перший текст? А який другий?

Вправа 5. Виявлення речення, яке стилістично відрізняється від стилю усього тексту.

Тюльпан.

Одного разу мама принесла додому тюльпан. Спочатку він був закритий. Та через кілька хвилин тюльпан розкрився і запалав, як факел. Він був такий гарний! У тюльпана пряме соковите стебло з м’ясистими листками.

Про що цей текст?

Подумайте, що автор хотів сказати у тексті. Він хотів точно назвати ознаки тюльпана чи мальовничо його описати?

Яке речення не відповідає задуму автора?

Як би ви поліпшили опис тюльпана? Напишіть.

Вправа 6.

Прочитайте текст.

Тоненька стеблинка простягається вгору. По стеблу, як кільця, в різні боки ростуть зелені листочки. Коло них сидять дрібнесеньким горошком ягідки чорниці. Вони чорні, з синім пушком.

А які запашні і корисні!

Про що цей текст?

На основі даного тексту напишіть такий текст, який можна було б розмістити у підручнику з природознавства.

6,7,8 уроки

Вправа 1.

Прочитайте текст.

Дорогу замело снігом. По ній ішла бабуся. Бабуся підковзнулася і впала. Василько допоміг бабусі піднятися. Юрко підняв бабусину сумку.

Що заважає сприймати текст?

Прочитайте текст, який виправив Максимко.

Дорогу замело снігом. По ній ішла бабуся. Вона підковзнулася і впала. Василько допоміг бабусі піднятися. Юрко підняв її сумку.

Який текст звучить краще? Чому?

Отже, для того, щоб на повторювати слово "бабуся", хлопчик замінив його займенниками. Якими саме?

Вправа 2.

Прочитайте текст.

Зимує білочка в дуплі. Хатинка у неї тепла і затишна.

У хорошу погоду білочка шукає їжу в лісі. Особливо любить ця тваринка ялинове насіннячко. А в морозні дні має вона харчі у своїй комірці.

Ще з осені підготувалась лісова господарка до зими.

Про кого цей текст?

Як автор ще називає білочку у своєму тексті?

Для чого він це робить?

Запам’ятайте! Для того, щоб текст було легко сприймати, треба використовувати синоніми. Вони допомагають уникнути одноманітності думки і повторів.

Вправа 3.

Про читайте текст.

Учні другого класу ходили в зоопарк. Там … побачили різних тварин: жирафу, левів, слона, тигрів. … дуже сподобалося у зоопарку. І коли … повернулися, то розповідали іншим … про екскурсію. Потім … навіть написали замітку у шкільну газету.

Якими словами можна замінити слово "учні"?

Вставте замість крапок синоніми до слова "учні". Для чого це потрібно?

Запишіть виправлений текст.

Вправа 4. З’ясувати, чи вдало використано займенник.

Замість слова "бджілка" дівчинка поставила займенник "вона". Прочитайте текст і скажіть, чи вдало вона це зробила.

Одного разу Марійка виручила бджілку з біди. Вона хотіла напитися, і впала у відерце з водою. Дівчинка кинула на воду листочок. Бджілка на нього вилізла, обсушила крильця і полетіла.

Чи вдало дівчинка вжила підкреслене слово? Чому?

Яке слово ви б поставили на місці слова "вона"? Чому?

Вправа 5. З’ясування ролі прислівників у тексті.

Учора ми заходили до одинокої бабусі. Хата у неї старенька. У хаті є піч. Вона гріє бабусю взимку. Біля печі стоїть ліжко, біля ліжка стоїть відро води. Біля вікна є стіл і лавка. На лавці учора сидів великий чорний кіт. Коли він нас побачив, то зістрибнув вниз і вибіг надвір.

Діти, як ви гадаєте, для чого у тексті вживаються підкреслені слова?

Так, ці слова нам потрібні для того, щоб краще і точніше описати події, обставини.

Вправа 6. Використання поняття "загальне-часткове" як засобу зв’язності тексту.

Вчора я бачила дуже гарного птаха. Він був білосніжний. Шия у нього довга-довга. Крила великі і дуже красиві. Дзьоб рожевий. Він плавав на озері. Про цих птахів кажуть, що вони дуже вірні.

Діти, про що цей текст?

Чи зустріли ви в цьому тексті слово "лебідь"?

А як же ви здогадалися, що мова йде саме про лебедя?

Якщо ви хочете комусь описати якийсь предмет чи явище і не називати його, то можна описати його по частинах. Тоді опис вийде детальний і та людина зрозуміє про що йдеться мова.

Вправа 7. Використання поняття "загальне-часткове" для опису квітки.

Одного разу сестричка принесла дуже гарну квітку. Ця квітка росте у полі. Голівка у неї жовта, наче сонечко. Білі і дуже ніжні пелюстки надають цій квітці дивовижної краси. Стебельце у неї тоненьке. А листочки, наче мереживо.

Про що цей текст?

Чи бачили ви, щоб у цьому тексті було слово "ромашка"? А як ви дізналися, що мова йде саме про ромашку?

Доберіть заголовок до тексту, який відповідає темі тексту.

На основі цього тексту складіть такий текст, який можна помістити у підручнику з природознавства. Використовуйте слова: стебло, листки, квітка, пелюстки для опису.

Вправа 8. Антоніми як засоби зв’язності тексту.

В селі у нашого дідуся є дуже великий садок. В ньому є високі дерева. Є і низькі. Є старі груші і молоді вишні.

Коли ми приходимо до дідуся в гості, він завжди нас пригощає солодкими грушами та вишнями, які зібрав у садку.

Зараз наш дідусь уже старий. А коли він був ще молодий, то посадив цей чудовий сад.

Про що цей текст? Яка його основна думка?

Доберіть заголовок, який відповідає темі тексту.

Знайдіть у тексті слова, протилежні за значенням.

Для чого автор їх використав?

Випишіть протилежні за значенням слова парами.

Складіть з ними кілька речень.

Вправа 9. Добір антонімів.

Доберіть антонім і завершіть речення.

1. Влітку тепло, а взимку ….

2. Вночі темно, вдень ….

3. Цукерка солодка, а лимон ….

4. У зебри є білі і … смуги.

5. Бегемот великий, а мишка ….

6. Дерево високе, а трава ….

2.3 Робота над текстом у зв’язку з вивченням лексико-граматичного матеріалу

Формування у молодших школярів мовленнєвих умінь слід здійснювати в зв’язку із опорою на вивчення лексико-граматичного матеріалу, зокрема із здатністю частин служити засобами зв’язності тексту.

Для того, щоб школярі поступово і неухильно опановували навички послідовного викладу думок, їм треба дати певний мінімум знань про закономірності побудови зв’язного мовлення, організовувати тренувальні вправи. Цьому сприяє зміст і структура підручників з української мови для 4-річної початкової школи.

Школярам варто пропонувати різноманітні вправи, наприклад:

аналіз тексту для визначення слів, що поєднують речення;

порівняння двох текстів в одному з яких речення сполучаються за допомогою абсолютного повтору, а в другому - різними словами, що називають той самий предмет;

заміна невиправданого повтору;

встановлення пропущеного засобу зв’язку.

Опрацьовуючи з другокласниками тему "Слова, які означають назву предметів (іменники)" вчитель може поряд із вивченням основного матеріалу пропонувати учням такі завдання.