Аналіз міжпредметного уроку алгебра-інформатика

3.2 Аналіз міжпредметного уроку алгебра-інформатика

 

Під час проходження практики я відвідала кілька уроків, деякі мене вразили своєю неординарність, інші не цікавістю і стандартністю. Одним таким неординарним уроком став маж предметний урок з алгебри-інформатика (Див. Додаток 2).

Діти в 10- Б є активні і відкриті до пізнавання і знайомства з чимось новим.

Урок проходить в комп’ютерному класі, та такі уроки практикуються не дуже часто через навантаженність комп’ютерного класу.

Учителька ретельно готується до кожного свого заняття, розробляє стратегію викладу матеріалі і тим сам створює бажання учням охопити цей предмет.

Таким чином вона ставить на початку уроку конкретне ключове питання перед учнями : «Які переваги та обмеження математичного опису реальних життєвих ситуацій?», за ним йде тематичне питання: «Чи можна математично описати коливні процеси?».

Прогнозована діяльність учнів в той час :

1. Визначити разом з учнями Ключове питання: чи всі коливні процеси можна описати за допомогою алгебри?

2. Застосовуючи "мозкову атаку" назвати приклади коливних процесів і обговорити:

- Як учні думають, чи всі ці процеси можна описати математично, чи ні.

- Яка інформація потрібна для того, щоб коливний (циклічний) процес описати математично.

3. Зробити дослідження веб-сайтів про коливний рух.

4. Вивчити основні характеристики функцій синуса та косинуса, включаючи параметри:

- Амплітуда

- Період

- Частота

- Горизонтальний зсув

- Вертикальний зсув

5. Виконати лабораторну роботу по вивченню коливання пружини (коливання

тіла під дією сили пружності)

• Учні використовують комп'ютерні технології для збору даних:

- Прилад CBL's

- Прилад Ti-graph Link

- Комп'ютер

- Електронні таблиці MS Excel; MS Publisher; MS PowerPoint

• Учні застосовують цифровий фотоапарат для зйомок коливних рухів та всього ходу виконання проекту.

• Учні визначають функцію, яка є моделлю отриманих даних реального коливного процесу.

• Кожна група планує і описує приклад з реального життя, щоб використати одержані знання.

Далі йтимуть Навчальні цілі/Очікувані результати:

• Визначити які типи коливань можуть бути описані математично (наприклад, коливання маятника; висота відбивача світла, закріпленого на спицях велосипедного колеса під час його руху в певний момент часу (t) ;координата тіла в будь який момент часу(t); об'єм легенів людини в будь-який момент часу(t) ; прибуток у бізнесі в будь-який час (t) впродовж року; висота води на пірсі під час приливу в час (t), і т. ін.

• Визначати математично рух тіла під дією сили пружності (рух пружини).

• Вивчити основні закони зміни синусоідальної/косинусоідальної функції.

• Вивчити, що таке параметри, і як їх можна визначити, підрахувати.

• Дослідити приклади коливних рухів в Інтернеті. Застосувати отримані знання до двох ситуацій з реального життя.

• Лабораторна робота з вивчення коливання тіл під дією сили пружності

• Провести експеримент та зібрати дані.

• Знайти затухання функції, моделюючи коливний процес.

• Викласти реальне запитання, відповідь на яке можна дати за допомогою функцій.

• Підготувати веб-сторінку чи брошуру/інформаційний бюлетень.

• Дослідити інші реальні ситуації, що можна описати функціями синуса (sin) чи косинуса (cos).

• Підготувати презентацію PowerPoint про ситуацію з реального життя.

Це є яскравим прикладом сучасного комп’юторизованого уроку, європейського зразку.

Ці уроки розробляються на основі практики-обміну вчителями в Німеччині. Ці практики допомагають вчителям відкрити для себе якісь новаторства у викладанні і перенести побачене до наших українських шкіл.

Ці 45 хвилин уроку були дійсно цікавими та навіть дещо незрозумілими для мене. Діти поводили спокійно, були зосередженні на інформації, яку дозволив їм учитель. Учні проявляли допитливість, адже матеріал складний і потребував розуміння. По зовнішньому вигляді і міміці класу можна було визначити, що такі уроки не є чимось надто новим для дітей, але і що така новітня методика подобається юному поколінню.

Учителька в свою чітко викладала матеріал, підтримувала тишину і спокій в класі, попри складний матеріал уміло відхилялася від теми на швидку розрядку,а потім знову поверталася до матеріалу. Вона в повній мірі проявила свій досвід педагога і провела хороший урок.

Урок також можна вважати міжпредметним, із застосуванням технічних засобів навчання і наочності,і також в якому висвітленні досягнення науки і техніки. Оцінки були виставленні за попередню самостійну роботу, майже всі бали були виставленні позитивні, з урахуванням заохочення до навчання.

3.1 Аналіз уроку економіки

Іншим уроком, який я відвідала був урок економіки (Див. Додаток 3). Урок розпочався вчасно, на мою думку вчителька не дуже ретельно готувалась до заняття, бо вже з віком і великою практикою це є не обов’язковим, щоденням пунктом. Тепер перейдемо безпосередньо до уроку…

Заняття з економіки почалося вчасно. Після взаємного привітання розпочалась перекличка хто є на уроці, і хто відсутній. Потім було опитано двоє учнів по попередній темі і далі учителька перейшла до теми опрацювання.

Тема уроку: Попит, від чого залежить попит ?

План уроку: 1 Поняття попиту, його визначення.

2.Закон попиту.

3. Фактори, що впливають на попит.

Мета уроку:

1 Повторити сутність попиту як економічної категорії;

2 Розвивати пізнавальні інтереси в учнів, логічне мислення;

3 Виховувати творчу активність, самостійність у формуванні нових знань, сприяти професійній орієнтації учнів;

На мою думку учні зрозуміли урок і те що вони мають освоїти в цій темі.

Отже переходимо до матеріалу…

I. Поняття попиту.

Що вам відомо про нього? (мозкова атака)

Чи завжди ви знаходите саме ті товари, які вам потрібні? (Якщо ні, то це свідчить про високий попит на них).

Вперше фразу «попит та пропозиція» використав Джеймс Денхем Стюарт у своїй праці «Принципи політичної економії», що була опублікована у 1767.

Варіанти визначень:

1 це запит фактичного або потенційного покупця, споживача на придбання товару за наявних у нього коштів, що призначені для цієї покупки.

2 це платоспроможна потреба населення або сума грошей, яку покупці можуть і мають намір заплатити за певний товар.

3 попит на певний товар характеризує зміни в поведінці споживача у відповідь на зміну цінових і нецінових факторів. Попит окремого споживача називається індивідуальним попитом.

4 це кількість продукту, яку споживачі бажають і спроможні купити на ринку за певну ціну за певний проміжок часу.

Головна мета продавця : якомога дорожче продати товар.

Головна мета покупця : купити найдешевший товар, який має достатню або високу якість.

В народі ж кажуть: „Яка ціна, така й стіна”.

II. Закон попиту.

Закон попиту — величина попиту зменшується у міру збільшення ціни товару. Математично це означає, що між величиною попиту і ціною існує обернено пропорційна залежність.

Природа закону попиту не складна. Якщо у покупця є певна сума грошей на придбання даного товару, то він зможе купити тим менше товару, що більша ціна і навпаки. Звичайно, реальна картина набагато складніша, оскільки покупець може залучити додаткові кошти, придбати замість даного товару інший — товар субститут. Але в цілому закон попиту відображає головну тенденцію — згортання об'єму закупівель зі зростанням цін на товар в умовах, коли грошові можливості покупця обмежені певною межею.

Еластичність попиту — це показник, що виражає коливання сукупного попиту, викликані пониженням цін на товари і послуги. Еластичним називається попит, що сформувався за умови, що зміна його об'єму (у %) перевищує відсотковий вираз зниження цін: Ed>1.

Якщо показники падіння цін і збільшення попиту виражені у відсотках, рівні, тобто зростання об'єму попиту лише компенсує зниження рівня цін, то еластичність попиту рівна одиниці: Ed=1.

У разі, коли ступінь пониження цін перевищує показник попиту на товари і послуги, попит нееластичний: Ed<1. Отже, еластичність попиту - показник ступеня чутливості споживачів до змін ціни товару.

Еластичність попиту може бути пов'язана не тільки із зміною ціни на товар, але і зі зміною доходу споживачів. Тому розрізняють еластичність попиту за ціною та еластичність попиту по доходах. Є і попит з одиничною еластичністю. Це ситуація, за якої і дохід, і величина попиту змінюються на однаковий відсоток, отже загальний дохід залишається постійним у міру зміни ціни.

Реакція споживачів на зміну ціни товару може бути сильною, слабкою, нейтральною. Кожен з них породжує відповідний попит: еластичний, нееластичний, одиничний. Можливі варіанти, коли попит виявляється абсолютно еластичним або абсолютно нееластичним.

Як правило, існують товари з різною еластичністю за ціною. Зокрема, хліб та сіль є прикладами нееластичного попиту. Підвищення або зниження на них цін в цілому не впливає на кількість їх споживання.

Знання ступеня еластичності попиту на товар має велике практичне значення. Так, наприклад, продавці товару з високою еластичністю попиту можуть піти на зниження ціни з метою різко збільшити об'єм продажів і отримати прибуток більший, ніж якби ціна товару була вища.

За наявності великої кількості продавців попит на будь-який товар буде еластичним, бо навіть незначне підвищення ціни одним з конкурентів примусить споживачів звертатись за покупкою до інших продавців, що пропонують цей же товар дешевше.

Розрядка.

Анекдот:

Іноземець зайшов в магазин у Москві і запитує: - Чорна ікра є? – Ні, - відповіли йому. – Чому? – Немає попиту:

III. Фактори, що визначають попит.

Важливими неціновими факторами, які впливають на попит є:

* середній рівень доходу споживача - це ключовий детермінант попиту. Коли зростають доходи людей, збільшується попит майже на все;

* чисельність населення - збільшення кількості споживачів веде до підвищення попиту і навпаки;

* ціни і доступність споріднених товарів - існує залежність між взаємозамінними товарами, що виконують ті самі функції, як, наприклад, масло і маргарин, олівець і ручка, бавовна і вовна. Попит на товар А зменшується із зниженням ціни на взаємозамінний товар В.

Існують ще товари-доповнювачі (машина-бензин; зубна паста - зубна щітка; фотоапарат - фотоплівка), без яких наш основний товар не функціонує. Зі збільшенням ціни на товар-доповнювач, попит на основний товар падає.

Зрештою для індивідуальних товарів завжди існують особливі фактори, що стоять за попитом на них: кількість опадів сприяє попиту на парасольки, товщина снігового покриву впливає на продаж лиж. Крім того, сподівання щодо майбутніх економічних умов, особливо щодо цін, можуть істотно впливати на потреби.

Слід відзначити, що попит на різні товари постійно змінюється, бо економічне життя розвивається. Крива попиту ніколи не залишається на одному місці. Коли змінюються фактори, що лежать в основі попиту, окрім ціни на товар, крива попиту переміщується (праворуч або ліворуч).

Вправа на фокус уваги - (несподіване запитання)

Якщо ви хочете придбати модну куртку, але не можете її купити, через брак грошей, чи виникає попит? Відповідь поясніть. (У даному випадку, економісти назвуть це бажанням, а не попитом. Але якщо у вас є гроші, які ви готові витратити на купівлю куртки, то це вже попит. Бажання підкріплені грошовими можливостями, перетворюються на попит. Попит - це потреби людей, представлені на ринку і забезпечені грошима; іншими словами, попит це платоспроможні потреби людей.)

Завдання для закріплення нової теми (10 хв.) -задіяти всіх учнів

Якщо перехресна еластичність попиту – це величина негативна (від’ємна), то аналізовані товари – це:

а) товари „Гіффена”;

б) товари „Веблена”;

в) товари субститути;

г) товари компліменти.

Назвіть товари субститути (взаємозамінні) та товари компліменти (взаємодоповнюючі).

Додаткові завдання

Цікаві факти:

Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) прогнозує спад світового попиту на нафту в 2009 році на 2,9%, проте наступного року, на думку експертів Агентства, цей показник зросте на 1,7%, повідомляє агентство Франс Прес з посиланням на щомісячний звіт МЕА.

Домашнє завдання (з урахуванням трьох рівней)

Джерела:

Підручник стор. 50-59;

Заключна частина уроку (Установчий слоган- “Як я люблю навчатися”; “Розум дає свободу”...)

Підсумки.

“ Гарно того вчити, хто хоче все знати.”. (укр. нар. мудрість)

Аналізуючи заняття з економіки, на мою думку, цей урок, як і попередній, також досить цікавим, наповнений доступною інформацією. Урок був добре організований. Тема була подана, мета визначена. Заняття відповідало програмі навчального процесу. І тема попиту є актуальною в сучасному середовищі. Урок почався вчасно і на кожен етап виділялася певна кількість часу.

Робота над домашнім завданням не велася. Було опитано двоє учнів по попередній темі. Далі була подана нова тема, робота по новій темі велася колективно, якихось додаткових матеріалів, типу плакатів, технічних засобів не було. Якогось індивідуального підходу до учнів я не побачила, хіба що те, що можна було ставити запитання по незрозумілому. Виховний аспект уроку : “Хто робить кревно, той ходить певно”. Домашнє завдання було засвоєння нової теми, прочитати параграф в підручнику.

Що до викладацької діяльності, то мовлення вчителя була чітким і зрозумілим, не гласним. Дисципліна під час уроку була доволі врівноваженою з елементами галасу проблемних учнів, але вчитель уміло виправляв ситуацію. Загалом учні були зацікавленні в роботі. Оцінки виставлялися в кінці уроку за активність на уроці, багато учні хотіли отримати бали. 45 хвилин уроку були використані раціонально, висновки зроблені.

3.4 Мій урок

Після прослуханих уроків досвідчених вчителів, мені була дана можливість показати на практиці те, як я засвоїла аспекти спілкування з учнями, і показати що я вивчила під час прослухування уроків.

Темою уроку який я проводила стала : «Види грошей та їх функції» (Див. Додаток 4). В мене була змога підготуватись до заняття, тому в мене був заздалегідь розроблений урок.

Урок почався з привітання та організаційних моментів і зорієнтованості уваги учнів. Після того як я відмітила в журналі хто присутній на уроці ми почали повторювати і закріплювати матеріал попереднього уроку. Клас працював колективно. За допомогою декількох прикладів і завдань ми доволі таки успішно впорались з повторенням. Учні вели себе зацікавлено, та ще не вгамувавшись від перерва дещо шуміли.

Далі щоб перейти до вивчення нового матеріалу я мотивувала учнів за допомогою певної економічної інформації, яка була пізнавальна і корисна.

Нову тему ми почали не традиційно з плану, а із поставленого завдання і стратегічного запитання класу. Після декількох варіантів я почала викладання матеріалу.

Потім ми перейшли для практичного завдання щоб робота не була одноманітною і монотонною, а навпаки цікавою.

Після всієї інформації яка була мною подана, я також заслухала деякі відповіді учнів по зацікавленні мною темі.

Далі ми закріпила нові знання за допомогою методу : «Дайте відповіді на запитання. Відповіді обґрунтуйте.»

Наближався кінець уроку, тому я зробила деякі висновки у заключному слові, також задала домашнє завдання, яке записала на дошці.

Під час уроку учні поводили себе досить стримано, зацікавлено, трохи боязко, не були зовсім впевненні в собі, це пов’язано з тим, що їм не так легко зразу ж адаптуватись в новому середовищі, в даному випадку це була зміна вчителя. Під час уроку я спілкувалася з класом, як з єдиним цілим, не розмежовуючи учнів і не розділяючи їх на певні групи, бо ще не так добре їх знала, тому не хочеться нікого образити..

Щодо мене як викладача, то,на мою думку, я впоралась із поставленим перед мною завдання, тобто презентувала урок. З усіх сил намагалася донести матеріал учням, якось їх зацікавити. Колективно працювала з учнями, давала їм можливість виразити свою думку і бачення на дану тему. Під час цього моя мова була зрозуміла, я була спостережлива і доступна до запитань. Під час уроку дисципліна присутня, загалом клас поводив себе тихо, та були деякі випадки шуму, але я справилась з непосидючістю проблемних учнів за допомогою певних психологічних прийомів.

Таким чином я виконала завдання і в свою чергу набула досвід викладацької діяльності, що допоможе мені в майбутньому.

Висновок

 

Аналіз виховного аспекту уроку як його органічної складової передбачає більш глибоке вивчення й оцінку на «фоні» загального аналізу уроку, його виховного потенціалу та шляхів реалізації, тобто: змісту, принципів, форм, методів і засобів виховного впливу на особистість учня відповідно до поставлених виховної мети й завдань. У цьому випадку виховний аспект уроку виступає як об'єкт переважного спостереження й аналізу, а оцінка його ефективності - як синтез оцінок його основних компонентів.

Мета спостереження й аналізу: ефективність виховного потенціалу змісту уроку та його реалізації.

Щодо висновку самої ідеї практики, то:

1. Педагогічна практика поглибила, закріпила знання з фахових і психолого-педагогічних дисциплін, здобуті в інституті, та дала змогу застосувати їх на практиці.

2. Виробила вміння проводити різні типи уроків, застосовувати різні методи й форми роботи, які активізують пізнавальну діяльність учнів.

3. Закріпила впевненість у правильності вибору професії й фаху, викликала прагнення вивчати спеціальні та психолого-педагогічні дисципліни у вузі, вдосконалювати свої педагогічні здібності, розширювати свою ерудицію.

4. Дала змогу відповідно до знань з педагогіки, психології й фізіології проводити навчально-виховну роботу з дітьми середнього шкільного віку.

5. Дала змогу протягом всього часу спостерігати за навчально-виховною роботою в школі, аналізувати її й робити висновки.

Я навчилася розуміти дітей, формлулювати підхід до них. Перевірила себе в ролі викладача, також провела деякі тестування. Практика була цікавим моментом у навчальному процесі.