Теоретичні відомості та аналіз виховного аспекту уроку

3.1 Теоретичні відомості та аналіз виховного аспекту уроку

 

Як я вже зазначила раніше, базою моєї психолого-педагогічної практики став 10- Б клас у школі, і протягом практики я звернула увагу на те, що потрібно керувалася такими аспектами для виховання учнів.

Аналіз виховного аспекту уроку

Сучасний загальноосвітній навчальний заклад покликаний навчати та виховувати таку молодь, яка би була спроможна активно включитись у всі сфери суспільного життя країни, забезпечити прогрес її становлення та розвитку, оволодіти позитивним досвідом старших поколінь і збагачувати його власними надбаннями.

Системний підхід, як методологічна основа організації виховання учнів на уроці, передбачає:

-постановку виховних цілей і завдань на уроці;

-виявлення та раціональну реалізацію виховного потенціалу навчального матеріалу;

-визначення комплексу домінуючих компонентів виховної системи та зосередження переважної уваги на ньому у процесі навчання;

-визначення та використання педагогічно доцільного комплексу принципів виховання, оптимальних шляхів їх реалізації;

-вибір і використання ефективних методів впливу на особистість учня у процесі навчання;

-забезпечення взаємодії внутрішніх і зовнішніх факторів виховного впливу на учнів;

-раціональність управління виховним процесом на уроці;

-оцінку ефективності виховання учнів на уроці, концепції змісту, форм і методів виховання учнів у процесі навчання.

До основних компонентів виховного аспекту уроку ми відносимо: національне, моральне, розумове, трудове, фізичне, естетичне, економічне, екологічне та валеологічне виховання.

Національне виховання учнів у процесі навчання

Українська національна ідея виховання молоді тріумфально проходить у всіх працях останнього десятиріччя - уроки незалежності та суверенітету України. На основі вивчення й аналізу вітчизняної та зарубіжної літератури з питань національного виховання учнів школи, передового досвіду шкіл України В. Гнатюк у процесі дослідження проблеми управління системою національного виховання розробив теоретичну модель її змісту, виражену тріадою «громадянин - патріот - гуманіст». Автором розроблено характерні ознаки кожної складової:

-громадянин (громадянська відповідальність, обов'язок, свідомість, єдність);

-патріот (розуміння та сприйняття української ідеї, сприяння розбудові незалежної України, готовність до захисту своєї Батьківщини, пошана до історичної пам'яті українського народу);

-гуманіст (доброта, толерантність, справедливість, взаємоповага, принциповість, непримиренне ставлення до фальші, цинізму, лицемірства).

Отже, національне виховання учнів на уроці засобами змісту навчального предмета та методами його викладання як один з основних компонентів виховного аспекту уроку може бути об'єктом переважного спостереження. Мета спостереження та аналізу - вивчення й оцінка стану національного виховання учнів на уроці та його результативності.

Моральне виховання учнів у процесі навчання

Одним із важливих завдань, що стоять перед сучасними загальноосвітніми навчальними закладами, є моральне виховання, відродження духовності молодого покоління. Мораль - особлива форма громадянської свідомості, вид соціальних відносин, що виражаються в поняттях добра і зла, справедливості, честі, гідності та ін.

Зміст морального виховання охоплює широку гаму відношень між людьми та людей до оточуючого світу, зокрема:

-ставлення до ідеології політики нашої держави; розуміння історії та перспективи розвиту світової цивілізації; правильна оцінка внутрішніх подій на міжнародній арені; пріоритет загальнолюдських цінностей над класовими; непримиренність до ворогів народу;

-любов до Батьківщини, рідного краю, усіх народів, які її населяють; непримиренність до національної та расової ворожнечі; братерська солідарність із трудящими всіх країн світу, усіма народами;

-ставлення до праці - сумлінна праця на благо людини, на благо суспільства; прагнення принести більше користі Батьківщині; боротьба з порушниками дисципліни;

-ставлення до громадського надбання та матеріальних цінностей; турбота кожної людини про збереження та збільшення громадянського надбання; бережливе ставлення до природи;

-ставлення людини до інших людей - колективізм і товариська взаємодопомога; гуманне ставлення та взаємна повага між людьми; взаємна повага в сім'ї, турбота про виховання дітей;

-ставлення до себе; високе усвідомлення громадянського обов'язку, нетерпимість до порушень громадського порядку; чесність і правдивість, моральна чистота, простота та скромність у громадському й особистому житті; нетерпимість до несправедливості, дармоїдства, нечесності, кар'єризму, користолюбства.

Моральне виховання учнів у процесі навчання як один з основних компонентів виховного аспекту уроку може бути відносно самостійним об'єктом переважного спостереження й аналізу.

Мета спостереження та аналізу: ефективність змісту, форм, методів і результатів морального виховання учнів на уроці.

Розумове виховання учнів у процесі навчання

Розумове виховання - один з основних компонентів виховного аспекту уроку. Навчання - це та сфера діяльності учнів, у якій найбільш повною мірою здійснюється розумовий розвиток дитини.

Мета розумового виховання - розвиток творчих здібностей учнів і формування світогляду. Основні завдання розумового виховання:

розвиток мислення, уміння пояснювати сутність явищ і використовувати їх у практичній діяльності;

- забезпечення гармонійної єдності розвитку мислення, почуттів, волі та діяльності;

- розвиток і формування дослідницьких умінь (спостереження, аналіз, синтез, узагальнення, проектування, прогнозування, моделювання тощо);

- розвиток допитливості, жадоби до знань;

- формування в учнів уміння активно сприймати світ, керуватись у практичній діяльності власними переконаннями.

Розумове виховання спрямоване, як говорилося раніше, на розвиток розумових здібностей учнів, зокрема таких рис особистості:

- спостережливості ;

-допитливості, збільшення місткості розуму, забезпечення системності знань;

-дисциплінованості, гнучкості та самостійності розуму;

-набуття знань і вмінь ними користуватись у практичній діяльності;

-способів запам'ятовування (цілеспрямоване, довільне).

Отже, розумове виховання учнів як компонент виховного аспекту уроку може бути відносно самостійним об'єктом переважного спостереження й аналізу.

Трудове виховання та професійна орієнтація учнів у процесі навчання

У формуванні особистості учня трудове виховання посідає важливе місце. Воно забезпечує підготовку молодого покоління до активної участі у сфері виробництва матеріальних і духовних благ суспільства; формує свідомість, спрямовану на визнання високої соціальної значущості плідної праці людини.

Мета й завдання трудового виховання учнів:

- формування в учнів органічної потреби у праці як джерела існування;

забезпечення позитивного впливу праці на інтелектуальний і фізичний розвиток дитини внаслідок їх інтеграції;

- формування в учнів трудових умінь і навичок в організації як навчально-пізнавальної діяльності, так і продуктивної фізичної праці;

виховання культури праці, сумлінного ставлення до матеріальних і духовних цінностей.

Трудове виховання учнів у процесі навчання як один із основних компонентів виховного аспекту уроку може бути відносно самостійним об'єктом переважного спостереження й аналізу.

Мета спостереження й аналізу: зміст, форми та методи трудового виховання учнів на уроці та його ефективність.

Естетичне виховання учнів у процесі навчання

У більш широкому плані сутність естетичного виховання полягає у формуванні в учнів здібностей повноцінного сприйняття та правильного розуміння прекрасного в мистецтві та житті, засвоєнні естетичних понять, виробленні смаків та ідеалів, у розвитку творчих задатків і талантів у галузі мистецтва.

Розглядаючи естетичне виховання учнів у процесі навчання, як його органічну складову і в той же час як відносно самостійну, його можна вважати об'єктом переважного спостереження й аналізу.

Мета спостереження аналізу: зміст, форми, методи та засоби естетичного виховання учнів на уроці, його ефективність.

Фізичне виховання учнів у процесі навчання

Складовою змісту фізичного виховання є формування в учнів санітарно-гігієнічних навичок організації праці та розумного відпочинку, правильного чергування розумових занять із фізичними вправами та різноманітною фізичною діяльністю. Зміст фізичного виховання учнів передбачає обов'язковий розвиток у них рухових умінь і навичок, фізичних здібностей до окремих видів фізкультури та спорту.

Фізичне виховання учнів загальноосвітніх навчальних закладів як складова виховного аспекту уроку може бути відносно самостійним об'єктом переважного спостереження й аналізу.

Мета відвідування та спостереження: ефективність змісту, форм, методів, засобів фізичного виховання учнів у навчальному процесі.

Економічне виховання учнів у процесі навчання

В умовах державотворення незалежної України, переходу на ринковий шлях розвитку економіки особливої ваги набувають зміст і засоби економічної освіти та виховання молоді. В організації роботи зі здійснення економічної освіти та виховання учнів важливу роль відіграє рівень економічної компетентності керівників і вчителів загальноосвітніх навчальних закладів.

Мета формування економічної свідомості - перетворення суспільно-громадських інтересів і потреб в особистісно значущі мотиви діяльності та поведінки кожної людини.

Мета спостереження й аналізу - ефективність економічного виховання учнів у процесі навчання.

На допомогу керівникам загальноосвітніх навчальних закладів пропонується система оцінних параметрів стану економічного виховання учнів у процесі навчання:

- знання вчителями основних економічних понять, категорій, законів і закономірностей;

- володіння методами економічного виховання учнів у процесі навчання;

-розкриття засобом змісту навчального предмета особливостей ринкової економіки на сучасному етапі державотворення України;

- зміст і методи виховання в учнів економічного мислення, інтересу до економічних знань;

- здійснення економічного виховання в інтеграції з трудовим, моральним і фізичним вихованням;

- забезпечення засвоєння учнями таких економічних і трудових категорій, як «розподіл і кооперація праці», «планування», «нормування праці», «облік», «контроль», «матеріальне й моральне стимулювання», «тендер» та ін.;

- виховання бережливого ставлення до матеріальних і духовних цінностей, вироблених людством; до шкільного майна, одягу, підручників та інших приладів навчання;

- виховання учнів у дусі раціонального використання людських ресурсів (фізичних, духовних та емоційних сил);

- навчання учнів у дусі економії часу, правильного його розподілу на навчальні заняття, позакласну діяльність за інтересами, спорт і дозвілля.

Екологічне виховання учнів у процесі навчання

Мета екологічної освіти та виховання - формування екологічної культури особистості як форми регуляції взаємодії людини з природою. При цьому основними її складовими є:

- усебічні глибокі знання учнів про навколишнє середовище;

- наявність в учнів світоглядних цінностей орієнтації по відношенню до природи;

- екологічний силь мислення й відповідальне ставлення до природи та свого здоров'я;

- набуття умінь і досвіду вирішення екологічних проблем місцевого та локального рівнів;

- безпосередня участь учнів у природоохоронній діяльності;

- сформованість передбачення можливих негативних наслідків природоперетворюючої діяльності людини.

Результати експериментального дослідження свідчать, що знання сутності основних компонентів виховного аспекту уроку, оволодіння методикою та технологією.