Підведення дітей до усвідомленого переносу сформованих уявлень про жанрові особливості в самостійну творчість

2. Підведення дітей до усвідомленого переносу сформованих уявлень про жанрові особливості в самостійну творчість.

На третьому етапі формується образна виразність складених дітьми творів, розвиток естетичної функції мовлення.

Наводимо приклади ігор-фантазувань, які проводилися на даному етапі.

Фрагмент №8

Тема: «Вечірній лист собі».

Мета: Вчити дітей виділяти головне в події, самостійно складати описові розповіді, вживати образні слова та вирази для точнішої передачі думки.

Матеріал: аркуш паперу, який імітує лист, паличка.

Вид творчості: колективний, індивідуальний.

Хід заняття (Див. дод. №8)

Діти розташовуються в колі. Вихователь демонструє великий аркуш паперу майбутній лист, на якому діти будуть писати чарівною паличкою Лист передають по черзі і кожна дитина повинна проговорити речення чи висловлювання про головні для неї події дня, тобто найсуттєвішу інформацію.

Фрагмент № 9

Тема: Гpa-фантазування "У рими".

Педагог може провести цю гру після заняття і слухан­ня, сприймання віршів. Він пропонує дітям самим стати поетами, складати вірші. Для початку треба знайти рими для слів, потім спробувати зак­інчити коротенький віршик.

"Швидко слово називай, йому риму підбирай":

лисичка - .. ; copкa - ... , вовчик - .... , сонце - ... , гриб - ,

Їжачок - ... , сніжок - ... , морозець - ''', свистулька - .

"Склади віршик"

На дворі йде сніжок

3айчику, зайчику, де бував?

Подивись, до нас у віконце

Сіла на гілку сорока –

Маленький їжачок –

Фрагмент № 10

Тема: "Слухаю, уявляю, малюю".

Мета: вчити дітей складати казку за змістом вірша, відтворювати казкові образи у власних малюнках. Розвивати художньо-естетичне сприймання твору в єдності змісту та художньої форми, чутливість до образних засобів мовлення.

Матеріал: колективна робота дітей за текстом вірша "Надзвичайна клумба", створена напередодні, олівці, папір.

Попередня робота: напередодні вихователь разом із дітьми викону­вали колективно.

Хід завдання (Див. дод. №10)

На початку заняття педагог пропонував декіль­ком дітям розглянути малюнок клумби, назвати квіти, милувався кольо­рами, квітами, пропонував дітям уявити, хто міг би завітати до клумби, для чого (мурашки, метелики, жучки, люди , сонечко). Далі вихователь виразно читав вірш. Діти розповідали, що вони уявили та намалювали свій задум.

У ході роботи ми помітили, що в дітей підвищився інтерес до поезії, також до художнього слова взагалі, це виявлялося не тільки у ставленню дітей до занять зі сприймання поетичних творів, діти вміли та хотіли складати віршики, коротенькі римовки, прислухатися до вдалих висловів своїх товаришів.

Проведена робота дозволила підвищити результативність спрямованої роботи над розвитком мовленнєвих творчих здібностей у дітей старшого дошкільного віку.

2.3 Аналіз результатів експериментальної роботи

Після проведення формуючого експериментубуло проведено повторне вимірюваннярівня сформованості мовленнєвих творчих здібностей у дітей старшого дошкільного віку. Контрольний етап здійснювався за тією ж методикоюз використанням наступних завдань: завдання №1 «Розповідь за власним малюнком»; завдання №2 «Обговорення задуму»; завдання №3 «Розповідь на тему «Їжачок пішов у гості».»

 Аналіз результати показав, що в експериментальній групі значно підвищився рівень сформованості мовленнєвих творчих здібностей , а в контрольній групі фактично залишився на тому ж рівні.

 В експериментальній групі В контрольній групі:

 18% дітей мають високий рівень;  26% дітей мають високий рівень;

 62% дітей мають середній рівень;  64% дітей мають середній рівень;

 20% дітей мають низький рівень; 10% дітей мають низький рівень;

 Рис.2.3. Рис.2.4.

Таблиця 2.5

Вимірювання рівня сформованості мовленнєвих творчих здібностей у дітей контрольної групи

Таблиця 2.6

Вимірювання рівня сформованості мовленнєвих творчих здібностей у дітей експериментальної групи

Рис. 2.5. Порівняльна діаграма відсоткового розподілу за рівнем сформованості мовленнєвих творчих здібностей у дітей старшого дошкільного віку у контрольній та експериментальній групах після проведення формуючого експерименту

Рис. 2.6. Порівняльна характеристика показників на констатуючому і контрольному етапі експерименту в експериментальній групі

Динаміка показників рівня розвитку мовленнєвих творчих здібностей в експериментальній і контрольних групах.

 Аналіз кількісних даних дозволяє відзначити покращення результатів виділених показників у експериментальній групі, побачити динаміку їх розвитку потягом експерименту . Аналіз контрольного експерименту засвідчив, що зменшилась кількість дітей, що належать до низького рівня розвитку творчості, - їх стало 13%, віднесених до середнього рівня -47%, віднесених до високого рівня – 40%(в експериментальній групі).

Результати підсумкового експерименту свідчать, що у контрольній групі показники майже не змінились.. Вважаємо це наслідком традиційної методики навчання дітей.

Аналізуючи результати експерименту, необхідно підкреслити, що значно зросла ініціативність дітей, їх активність фантазування у складанні власних творів. Порівняно з попередніми даними, діти експериментальної групи вільно вільно висувають мету своєї роботи, майже всі намагаються планувати роботу і виконувати її за своїм планом. Діти раціонально добирають спеціальні дії для досягнення бажаної мети, але Дмитро , Олена, ще не досить досить добре вміють узгоджувати свої дії із поставленою метою.

Діти стали більш незалежними, самостійними, наполегливими, лише Аліна та Катерина не можуть позбутися звички звертатися за допомогою. Леся виконує своє завдання з порадами подруги Дарини. Діти із цікавістю приймали участь у складанні власних творів, намагалися діяти оригінально.

Цікаво, що діти не копіювали зразків вихователя, а виготовляли знайомі предмети з пам’яті. Кількість дітей, що виконало роботу з пам’яті в експериментальній групі становить 38% від загальної кількості, а 62% створили фантастичні, незвичайні роботи загальний рівень розвитку мовленнєвих творчих здібностей дітей експериментальної групи значно підвищився.

Таким чином, аналіз контрольного експерименту продемонстрував ефективність використання ігор – фантазувань у розвитку мовленнєвих, творчих здібностях, що підтвердило висунуту нами гіпотезу. Дані дослідження свідчать, що використання ігор – фантазувань сприяє розвитку активності ініціативності та творчості.

Висновки

В результаті проведеної теоретико-експериментальної роботи з теми дослідження нами були зроблені наступні висновки:

1. Входячи з аналізу наукової літератури, було визначено, що творчість – це діяльність людини, в якій вона створює нові об’єкти та знання; це вища форма активності та самодіяльності людини; це потреба в самоактуалізації, повній і вільній реалізації своїх здібностей та життєвих можливостей .

Творчість пов’язана з розвитком певних здібностей , які характеризують людину з боку психічних явищ, які в свою чергу зумовлюють успішність діяльності людини. Здібності – це ті психічні явища, які є підґрунтям для набуття знань, умінь та навичок, тобто вони визначають результативний бік діяльності людини.

Здібності поділяють на загальні та спеціальні. До загальних відносяться здібності до навчання і праці, а спеціальні - це лише появи, різні сторони загальних здібностей до засвоєння досягнень людської культури.

Творчі здібності відносять до спеціальних здібностей. Творчі здібності – це інтегральна якість особистості, яка об’єднує когнітивну та особистісну сфери і виявляється при дозріванні багатьох психічних структур.

До творчих здібностей відносять музичні, художні, мовленнєві здібності.

Мовленнєві творчі здібності дітей дошкільного віку — це такий рівень прояву психологічних особливостей дитини (сприймання, мовлення, мислення, творчої уяви), який забезпечує їй стійкий інтерес та успіх у мовленнєвотворчій діяльності (складанні на основі комбінування уявлень власних творів, у зв'язному, змістовому образному висловлюванні своїх самостійних думок, вражень і переживань). Ми визнаємо існування різного рівня прояву цього виду спеціальних творчих здібностей у дошкільників. Компонентами структури здібності до мовленнєвотворчої діяльності дошкільників являються:

1) художньо-естетичне сприймання, що передбачає емоційну чутли­вість літературного тексту та відчуття засобів художньої виразно­сті;

 2) чуття мови, що характеризується адекватним сприйманням, засвоєнням, виробництвом і відтворенням мовних засобів;

3) літературно-мовленнєва координація, яка представляє здібність усвідомлено відбирати необхідний літературно-мовний матеріал відповідно до задуму і жанру самостійного мовленнєвого висловлювання;

4) творча уява, що проявляється у створенні дітьми літературно-мо­вних образів на основі комбінування уявлень.

Похожие работы

Психологія і творчість

Скачать

43150

0

1

... внем літературознавчої обізнаності, не сформованістю уявлень про жанрові, композиційні, мовленнєві особливості літературних і фольклорних творів та невмінням переносити набуті художні уявлення у власну творчість. Значна частина праць з цієї проблеми (А.Богуш, Д.Бараніна, Н.Гавриш, Т. Постоян, Н. Корткова, Н. Михайленко, С.Шадріна) присвячена переважно створенню системи мовленнєвих вправ , мовленнє ...

Театралізовані ігри як засіб розвитку творчих здібностей першокласників на уроках музики

Скачать

133293

5

1

... яльності. Для цього і сам учитель повинен бути творчим, бо як добре виховує добро, так і творчу особистість може формувати людина творча. Розділ ІІ. Театралізована гра як засіб розвитку творчих здібностей першокласників   2.1 Загальна характеристика театралізованих ігор як методу розвитку творчих здібностей молодших школярів   Дітям молодшого шкільного віку притаманні конкретність і образні ...

Психодіагностика творчих здібностей молодших школярів

Скачать

74794

3

6

... можуть ними пропускатися. Тому, при оцінюванні такої властивості особистості, як креативність необхідна діагностика, проведена безпосередньо психологом. 2.2 Тести для психодіагностики творчих здібностей молодших школярів Більшість сучасних тестів є модифікацією тестів Гілфорда й Торренса. [37, 374] У нашому дослідженні ми опираємося на наступні фактори, встановлені в дослідженнях Гілфорда: ...

Психологічні особливості розвитку творчих здібностей у підлітковому віці

Скачать

76254

5

1

... дитина-підліток постійно зіштовхується з необхідністю застосовувати на практиці засвоювані норми поводження. Розвиток творчих здібностей у підлітковому віці визначається взаємодією низки чинників: –  внутрішніх, до яких належать: вікові й індивідуально-психологічні особливості особистості (самооцінка, рівень тривожності, агресивність, спрямованість особистості, акцентуації характеру, властивості ...