Використання системи розвивальних завдань і вправ на аналіз текстового матеріалу

2.1.3 Використання системи розвивальних завдань і вправ на аналіз текстового матеріалу

Серед прийомів, які сприяють розумінню тексту, неабияке значення має обговорення заголовка. Діти переконуються, що заголовок може мати форму питального речення (наприклад, В.Фетисов "Хто чого вчиться", В.Сухомлинський "Як Наталя у Лисиці хитринку купила", Б.Вовк "З кого песик приклад бере") або називного (чи розповідного) (Л.Компанієць "Ковалівна", Олександр Олесь "Літній вечір"). Заголовки у формі називних (розповідних) речень бувають двох видів: одні з них містять приховані запитання (наприклад, В.Лучук "Кольорові пташки", з народного "Приховала"), а інші – ні (Н.Забіла "Древній Київ", Т.Коломієць "Хліб" та ін.).

Особливо цінними для молодших школярів вважають заголовки - запитання, їхнє призначення – допомогти учням побачити проблему ще до читання тексту; сприяти виникненню припущення, гіпотези.

Однією із форм роботи є обговорення заголовка ще до того, як буде прочитано твір, і подальше його співставлення з текстом. Пропонується така послідовність дій: прочитати заголовок і подумати, про що може йти мова в тексті; згадати все, що відомо на дану тему; постаратися сформулювати деякі запитання, на які, можливо, будуть знайдені відповіді; прочитати твір, зіставляючи передбачення з його змістом. Таким чином учні переконуються, чи справдився їхній прогноз. Ефективним є також добір до тексту своїх заголовків; придумування заголовків різних типів: заголовок-запитання, заголовок-загадки; заголовок-прислів'я тощо; вибір найбільш вдалої назви із запропонованих.

Відповіді на запитання за змістом прочитаного пов'язані з відтворенням текстового матеріалу підручника, його інтерпретацією, висловленням власних міркувань. Зауважимо, що запитання можуть займати різне місце щодо твору, тобто наводитися перед ним, по ходу тексту (у вітчизняних підручниках такі запитання трапляються рідко) і після нього. Найбільш поширені запитання -після тексту. Вони спонукають учня подумки повернутися до прочитаного, пригадати навчальний матеріал і сформулювати відповідь. Психологи переконують, що процес розуміння відбуватиметься ефективніше, якщо школярі до читання ознайомляться із запитаннями, вміщеними після тексту, оскільки спрацьовує своєрідна установка на сприймання. Передтекстові завдання сприяють цілеспрямованому засвоєнню навчального матеріалу, тому з ними також варто ознайомити учнів до читання твору.

Зважаючи на обмежений обсяг підручника, вчитель, як правило, завжди поставлений перед необхідністю формулювати свої запитання до тексту. Узагальнення напрацьованого у зазначеному аспекті [13; 15; 16] та власне бачення проблеми дозволяють запропонувати основні види запитань, зорієнтованих на аналіз твору:

- завдання, спрямовані на відтворення змісту прочитаного; розкриття жанрових особливостей твору (передбачають уточнення змісту, вияснення значення незрозумілих слів, розкриття послідовності подій):

Про що (кого) говориться у тексті? Назви дійових осіб твору. Де відбуваються події? З чого видно, що це казка? Як побудований твір? Відшукай зачин, основну частину, кінцівку;

- завдання на визначення образної та смислової ролі слів і словосполучень (пошук у тексті епітетів, порівнянь, метафор (без вживання термінів); знаходження опису природи, явища, предмета тощо; відшукування слів, які передають швидкість зміни подій; вжитих у прямому чи переносному значенні близьких або протилежних за значенням; розкриття змісту деяких образних висловлювань тощо);

- на розвиток процесів сприймання (встановлення, що з описаного можна побачити, а що – почути; зачитування слів, які допомагають уявити...; відшукування речень (словосполучень), які описують певні звуки, запахи, смак тощо);

- на аналіз емоційної сфери автора та героїв твору (знаходження слів, які передають певні почуття; за допомогою яких автор висловлює своє ставлення до зображуваного; які описують внутрішній стан героя та ін.):

Як автор твору ставиться до своїх героїв (до зображуваного)? З чого це видно? Що відчував письменник, пишучії ці рядки? Чим він хотів поділитися з читачами? Чи вдалося автору досягти мети? Доведи. Прочитай рядки з твору, в яких йде мова про хвилювання героя. Які слова передають захоплення хлопчика? Що видалось автору дивним? Як змінився настрій героя, коли...? Що хотів автор цим сказати? Які почуття висловив письменник словами...? Кого автор любить, а кого – засуджує? Що змусило героя прийняти таке рішення?; – на розкриття власних почуттів та переживань (висловлення особистісного ставлення до героїв твору чи зображуваних подій; свого враження від твору в цілому або окремих моментів; описування власних почуттів, викликаних...):

Які почуття виникають у тебе, коли читаєш ці рядки? Що найбільше вразило тебе у творі? Коли ти найбільше хвилювався, читаючи твір? Які слова подобаються тобі у тексті? Які епізоди з прочитаного тобі особливо сподобалися? Яким настроєм пройнятий вірш? Які слова посилюють цей

настрій? Що здивувало тебе у творі? Що видалося несподіваним? Що найбільше тебе засмутило? Яка музика відповідає настроєві твору? Чи знайомі тобі почуття, описані у тексті? Коли ти їх переживав? Чого навчає тебе цей твір?

- на оцінювання вчинків дійових осіб (порівняння вчинків героїв твору; виявлення мотивів їхньої поведінки; пошук слів, що передають риси характеру персонажа; висловлення особистісного ставлення до того чи іншого вчинку та ін.):

Чи правильно вчинив герой? Що спонукало його до такого вчинку? Як би ти поступив на місці героя? Що порадив би ти йому? З ким із дітей ти хотів би дружити? Схвалюєш чи засуджуєш їхню поведінку? Чи подобається тобі ставлення героя до людей? Чим саме?;

- на словесне малювання картин, розвиток уяви та фантазії (усний опис окремих фрагментів твору, дійової особи, картин природи; на відтворення обстановки, де відбувалися події тощо):

Як ти уявляєш собі цю картину? Усно намалюй картину... . Намалюй ілюстрацію до даного уривка (епізоду). Якою ти уявляєш собі... ? Намалюй словами картину, яка виникла у твоїй уяві під час читання твору. До яких рядків ти хотів би намалювати ілюстрацію? Які фарби ти використав би? Намалюй ілюстрацію до твору, передаючи свої почуття в кольорах;

- на встановлення причинно-наслідкових та часових зв'язків:

Чому це трапилося? Коли відбуваються події, описані в тексті? Чи буває таке в житті? Як можна було уникнути цього? Чим це зумовлено? Як це можна пояснити? Як довго тривала подія?;

- на порівняння різних творів; на встановлення зв'язку змісту художнього твору з прислів'ями, приказками тощо:

В яких ще творах розповідається про...? Чим подібні вони міме собою? Чим відрізняються? Де цікавіше описано? Чому? Яке із наведених прислів "їв найбільш точно відображає головну думку твору?;

- на залучення життєвого досвіду учнів:

Чи читав ти раніше про події, описані в тексті? Що відомо тобі про це явище? Що нового дізнався ти про нього?;

Особливої значущості в умовах особистісно орієнтованого навчання набувають завдання на формування в учнів емоційно-ціннісного ставлення до дійсності, на аналіз почуттєвої сфери автора твору, його героїв, власних переживань. Уміння учня перенести пережите героєм твору на себе, відчути у тексті присутність автора вважають вагомим показником особистісного розвитку школяра.

Вкажемо ще на такі важливі, на наш погляд, моменти:

- по-перше, доречно вчити учнів самостійно формулювати запитання до тексту, а не лише відповідати на поставлені (варто звернути увагу другокласників на те, що запитання мають певну пізнавальну цінність; спонукати ставити проблемні запитання, спрямовані на з'ясування причинно-наслідкових зв'язків; вибирати серед них найцікавіші та найзмістовніші). Даний підхід має важливе значення, оскільки ставить учня в позицію шукача знань, активізує навчальну діяльність школярів. Шляхом аналізу учнівських запитань, завдань підручника та демонстрування зразка вдалого формулювання запитання вчитель формує в учнів допитливість як важливу якість особистості;

- по-друге, ми зосередили основну увагу на аналізі художнього твору, хоча неважко запримітити, що частина із запропонованих завдань стосується і навчально-пізнавальних текстів.

Робота з підручником передбачає кількаразове перечитування твору. У зв'язку з цим нагадаємо деякі традиційні види читання: читання пошепки, тихо, голосно; читання в особах; хорове (групове) читання; читання ланцюжком; комбіноване (вчитель – учні); мовчазне читання; вибіркове; з орієнтацією на розділові знаки та ін.

Помітно активізують діяльність учнів на уроці так звані нетрадиційні види читання: читання зі скороченням тексту, коли діти відшукують у творі слова чи речення, які можна опустити; читання на швидкість; читання-гудіння (напівголосне, у різному темпі); читання з відповідним настроєм; читання з

різною силою голосу; читання "дощиком" (напівголосне читання тексту упродовж кількох хвилин усім класом, кожен у своєму темпі); читання "буксиром" (учитель або добре підготовлений учень читає текст у сповільненому темпі, а діти напівголосно прочитують за ним; темп читання поступово пришвидшується); читання-конкурс (варто чітко сформулювати умови конкурсу); читання скоромовкою та ін.

Щоб уникнути механічного перечитування матеріалу учнями, перед кожним видом читання важливо формулювати установку на сприймання (наприклад. Прочитайте мовчки і відшукайте.... Подумайте, на скільки частин молена поділити текст, Прочитайте текст і скажіть... та ін.).

Наведемо орієнтовні зразки таких вказівок:

Знайдіть слова, в яких автор передає своє ставлення до зображуваного. Підпишіть ілюстрації рядками тексту. Прочитайте і подумайте, що правдиве, а що – вигадане. На скільки частин можемо поділити текст? Які ілюстрації намалюєте до твору? Відшукайте слова, які передають головну думку. Зачитайте місце, де описано хвилювання героя. Прочитайте найсмішніше місце в оповіданні. Підготуйтеся до читання в особах. Відшукайте слова, які стали прислів'ями. Знайдіть опис природи. Яке слово найчастіше повторюється в тексті? Прочитайте речення, які передають певні почуття. Знайдіть авторську підказку про те, як треба читати. Прочитайте текст і сформулюйте запитання про найголовніше у ньому. Виберіть уривок, який найбільше сподобався. Відшукайте частину тексту за деформованим планом. Відновіть деформований план відповідно до змісту твору. Прочитайте текст, відшукайте незрозумілі слова. Виберіть вислови, які найбільше сподобалися. Прочитайте твір і подумайте, чому він так називається. Знайдіть опис зовнішнього вигляду героя. Зачитайте уривок тексту, поширивши його "своїми" реченнями. Порівняйте зміст тексту з ілюстрацією. Прочитайте твір і простелете за змінами в настрої (поведінці) персонажів. Відшукайте найбільш напружений момент у розповіді. Підготуйтеся до переказу тексту за поданим планом. Визначте зачин, основну

частину та кінцівку твору. Поміркуйте, що нового дізналися ви з тексту порівняно з розповіддю вчителя? Підготуйтеся до виразного читання (подумайте, в якому темпі, з яким настроєм, силою голосу треба читати твір).

Складання плану прочитаного тісно пов'язане з умінням встановлювати послідовність подій та виділяти головну думку твору. Щоб сформувати у другокласників узагальнений підхід до з'ясування структури тексту (відношення "спочатку – потім"), радимо звернути увагу учнів на такі взаємопов'язані моменти: про що йде мова на початку оповідання; що було потім; чим закінчується твір.

З метою нарощування складності завдань на визначення головної думки О.Я.Савченко пропонує користуватися такою послідовністю:

- пошук учнями слів з найбільшим смисловим навантаженням;

- виділення речень, у яких передаються найважливіші думки;

- визначення (розкриття) змісту думки, переданої в назві твору;

- зіставлення "головних" слів тексту з його назвою;

- визначення головної дійової особи;

- встановлення зв'язку між головною думкою твору та змістом відповідних прислів'їв і приказок.

Пропедевтикою до самостійного складання плану є такі прийоми:

- демонстрування зразка складеного плану;

- відповіді на запитання, які є вузловими (канвою) для подальшої роботи над складанням плану;

- поділ тексту на логічно завершені (смислові) частини (як на основі плану, запропонованого вчителем, так і самостійно);

- підбір до них заголовків;

- пошук частин тексту за сформульованим планом;

- складання малюнкового плану;

- відновлення деформованого плану відповідно до тексту тощо.

Зауважимо, що план не лише сприяє глибшому усвідомленню та розумінню змісту прочитаного, а й є важливим прийомом запам'ятовування навчального матеріалу, необхідною умовою підготовки учнів до переказу твору. Поширеними видами переказів у початкових класах є такі: дослівний, стислий, вибірковий, творчий. Як свідчить практика, молодшим школярам найбільш доступний детальний переказ (його різновидом є переказ тексту за поданим планом), що передбачає переважно репродуктивну діяльність (основний акцент робиться на дитячу пам'ять). З іншого боку, він формує уміння висловлювати одну й ту ж думку різними способами, тобто розвиває синонімічність мовлення.

Модель особистісно орієнтованого навчання націлює вчителя на використання тих видів роботи, які активізують логічне мислення, вчать виділяти головне, узагальнювати. Ефективним у зазначеному аспекті є стислий переказ, коли зміст твору учень передає коротко, конспективно. Зауважимо, що це один із найважчих видів переказів, який передбачає складну аналітико-синтетичну діяльність: виділити у прочитаному основне; передати його зв'язно, послідовно; не допускати пропусків суттєвого.

Вибірковий переказ передбачає відтворення окремого епізоду, події; зовнішнього вигляду персонажа, предмета, природи, місцевості тощо.

Серед творчих переказів виділяють перекази з творчим доповненням та з перебудовою тексту. До першого виду можна віднести такі: на продовження твору (казки, оповідання); на розширення сюжету новими епізодами; на творче доповнення початку чи кінця твору; на введення описів природи, місцевості тощо; на словесне малювання ілюстрацій до тексту.

Для переказів, пов'язаних з перебудовою тексту, пропонуємо такі завдання:

Склади свою кінцівку (зачин) твору: склади діалог на основі прочитаної розповіді; перекажи твір від імені автора (дійової особи); склади оповідання (розповідь) за аналогією (чи протиставленням) до прочитаного; склади оповідання з використанням діалогів (без них); розкажи, які події могли б передувати зображеним.

Таким чином, ми розглянули найбільш поширені види роботи над текстом: обговорення заголовка, відповіді на запитання за змістом прочитаного, самостійне формулювання запитань до тексту, різні види читання, складання плану твору, переказ прочитаного.

Похожие работы

Розвиток мовленнєвої діяльності молодших школярів на уроках читання

Скачать

144864

4

3

... -практичних конференціях ТНПУ ім. В. Гнатюка в 2008-2009н. роках та у виступах на педагогічних читаннях у м. Львові в 2007-2009рр. Розділ 1. Розвиток мовленнєвої діяльності молодших школярів на уроках читання 1.1.     Сутність та розвиток мовленнєвої діяльності молодших школярів Кожна людина користується рідною мовою, щоб передати свої думки і розуміння думок, висловлених іншими. Дитина, ...

Організація роботи з підручником на уроці як психолого-педагогічна проблема

Скачать

19484

0

0

... нею” [12, 27]. На думку В. Сухомлинського, підручник виконує багато функцій, однак, перш за все, він є основним засобом навчання з математики, мови, читання тощо. У сучасній психолого-педагогічній науці проблема організації роботи з підручником аналізується в таких аспектах: –  сутність підручника, його структура та функціональне забезпечення ( В. Бейлінсон, В. Безпалько, Д. Зуєв та ін.); –  мі ...

Технологія використання підручників на уроках у початковій школі

Скачать

185137

4

1

... на різних етапах уроку та з різними структурними компонентами навчальної книги, яка здійснюється як під керівництвом учителя, так і самостійно.  Саме з цією метою ми розробили власну технологію використання підручника на уроках у початковій школі, яка буде нижче представлена у вигляді фрагментів уроків та пам’яток. 1. Робота з кожним із основних структурних компонентів навчальної книги: а) ...

Проблемний підхід до вивчення фольклорних творів на уроках читання

Скачать

130256

1

0

... і, доброти, любові до рідного краю, розвитку мовного чуття, збагаченню словника влучними висловами.[30] РОЗДІЛ ІІ Проблемний підхід до вивчення фольклорних жанрів у початковій школі   2.1 Методичне забезпечення вивчення казки, байки, легенди та малих жанрів у школі Підручники з читання для всіх початкових класів будуються за тематичним принципом і враховують час вивчення матеріалу у певні ...