1.         Теорії подвійності (множинності), що розглядають структури пам'яті і їх взаємодії.

2.         Теорії порівневої переробки, що розглядають взаємини рівнів переробки, в якому рівень переробки визначається завданнями і цілями суб'єкта. Ця теорія незалежною дорогою підійшла до схожих з теорією діяльності положень (залежність пам'яті, особливо мимовільної від вмісту, структури, мотивації діяльності). Наприклад, Леонтьев А.Н. визначає пам'ять як когнітивний процес, що полягає в запам'ятовуванні, збереженні, відновленні і забуває придбаного досвіду.

Л.Г. Воронін розглядає пам'ять з біологічної точки зору і визначає її як процес зміни нервовій тканині під впливом дії подразників, результатом якої стає збереження і збереження слідів нервового збудження (під слідами в даному випадку розуміють певні електрохімічні і біохімічні зміни в нейронах – нервових клітинах). Але ми хочемо зупинитися на визначенні, даним Крутецким С.І.: пам'ять – це розумовий процес, що включає запис, зберігання і витягання інформації.

Свій погляд на розвиток образної пам'яті має Іпполітов Ф.В. Пам'ять – це вища психічна функція, дана лише людині, розвиток якої починається разом з розвитком мозку ще на третьому тижні внутріутробного розвитку. Але вона не є якоюсь самостійною функцією, а найтіснішим чином пов'язана з особою, внутрішнім світом людини, його визначеннями, інтересами. Тому розвиток і вдосконалення пам'яті відбувається паралельно з розвитком мислення людини, а ті або інші етапи розвитку пам'яті – це наслідок зміни стосунків людини з навколишнім світом і людьми.

Цікаво, що здібність до створення уявних образів починає розвиватися лише у міру опанування мови. Абсолютно ясно, що уміння формувати зорові образи пов'язані із знанням навколишнього світу. Маленька дитина повинна спочатку пізнати довколишню дійсність, аби згодом дістати можливість відновлювати її у вигляді уявних картин. У міру розвитку дитяти пам'ять, продовжує удосконалюватися, дозволяє йому взнавати все більше і більше цікавої нової інформації, пов'язати цю інформацію із старим запасом знань. Розвиток пам'яті спричиняє за собою розвиток мислення, мови, оскільки зв'язано з розвитком цих найважливіших психічних процесів. Пам'ять відкриває маленькій людині можливість пізнавати навколишній світ, без неї неможливий розвиток мови, а значить і мислення, тому вона має принципово велике значення для психічного розвитку дитяти.

Форми прояву пам'яті надзвичайно багатообразні. По характеру психічній активності, переважаючій в діяльності пам'ять підрозділяється на такі види, як:

1. рухова;

2. образна;

3. емоційна;

4. смислова.

За тривалістю закріплення і збереження матеріалу:

1. миттєва;

2. короткочасна;

3. довготривала;

4. оперативна;

5. генетична;

6. проміжна.

По мірі свідомості пам'ять може бути механічною і логічною, а по використанню спеціальних засобів – безпосередньою і опосередкованою.

Кажучи коротко і узагальнено, образна пам'ять – це запам'ятовування наочного, чутного, такого, що відчувається.

Дошкільний вік характеризується інтенсивним розвитком здібності до запам'ятовування і відтворення. Пам'ять дошкільника в основному носить мимовільний характер. Це означає, що дитина не ставить перед собою усвідомлених цілей що-небудь запам'ятати. Запам'ятовування і пригадування відбувається незалежно від його волі і свідомості. Вони здійснюються в діяльності і залежать від її характеру. Дитя запам'ятовує те, на що було обернено увага в діяльності, що справило на нього враження, що було цікаве.

Якість мимовільного запам'ятовування предметів, картинок, слів, залежить від того, наскільки активно дитина діє по відношенню до них, якою мірою відбувається їх детальне сприйняття, обдумування, угрупування в процесі дії. Так, при простому розгляді картинок дитя запам'ятовує набагато гірше, ніж у разі, коли йому пропонують ці картинки розкласти по своїх місцях, наприклад, відкласти окремо речі, які личать для саду, кухні, дитячої кімнати, двору. Мимовільне запам'ятовування є непрямим, додатковим результатом виконуваних дитям дій сприйняття і мислення.

Довільні форми запам'ятовування і відтворення починають складатися в середньому дошкільному віці. Найбільш сприятливі умови для опанування довільного запам'ятовування і відтворення створюються в грі, коли запам'ятовування є умовою успішного виконання дитям узятої на себе ролі.

Опанування довільних форм пам'яті включає декілька етапів. На першому з них дитина починає виділяти лише саме завдання запам'ятати і пригадати, ще не володіючи необхідними прийомами. При цьому завдання пригадати виділяється ранішим. Завдання запам'ятати виникає в результаті досвіду пригадування, коли дитя починає усвідомлювати, що якщо він не постарається запам'ятати, то потім не зможе і відтворити необхідне.

Велика частина дітей шести років вже прагне до пригадування слів без назви опорних зображень. Не дивлячись на істотні досягнення в опануванні довільного запам'ятовування пануючим виглядом пам'яті навіть до кінця дошкільного віку залишається пам'ять мимовільна. До довільного запам'ятовування і відтворення діти звертаються в порівняно окремих випадках, коли відповідні завдання виникають в їх діяльності або коли цього вимагають дорослі.

Мимовільне запам'ятовування, пов'язане з активною розумовою роботою дітей над певним матеріалом, залишається до кінця дошкільного дитинства значно продуктивнішим, ніж довільне запам'ятовування того ж матеріалу.


Информация о работе «Розвиток пам'яті у дітей дошкільного віку»
Раздел: Педагогика
Количество знаков с пробелами: 61412
Количество таблиц: 6
Количество изображений: 3

Похожие работы

Скачать
94611
0
0

... гати національну самобутність в умовах сучасної глобалізації цивілізаційних процесів. 2. Методика використання української народної іграшки у виховній роботі з дітьми дошкільного віку 2.1 Народна іграшка як засіб морального виховання В системі виховання дітей дошкільного віку особливе місце займає моральне виховання. Моральне виховання - це цілеспрямована взаємодія дорослого і дитини ...

Скачать
92396
2
7

... за навчально-виховним процесом. Під час бесіди з учителями ми намагались отримати відповіді на наступні питання: 1. Чи розуміють в чому сутність принципу наступності у формуванні природничих знань у дітей дошкільного і молодшого шкільного віку ? 2. Чи ознайомлені з програмою "Рідна природа" для дошкільних закладів? 3. Які методи використовують на уроці курсу "Я і Україна" з метою формування в ...

Скачать
71832
0
0

... . Досягти якісного рівня патріотичного виховання дошкільників не можна без урахувань специфіки окремих регіонів, їх національних особливостей. Виховання любові до Батьківщини, до своєї Вітчизни – завдання надзвичайно складне, особливо коли мова йде про дітей дошкільного віку. Однак в значному ступеню така складність виникає при спробі переносити на дітей „дорослі” показники проявів любові до Ві ...

Скачать
48323
0
0

... нилося, але воно змінилася для дитини, тому що змінився він сам . Діагностична ознака кінця дошкільного віку погодиться із симптомами кризи 7 років. Розділ 2. Психологічні новотвори дошкільного віку 2.1 Поняття провідної діяльності у дітей дошкільного віку Освіта в нашій країні в останнє десятиліття постійно зазнає критики. Не уникло цієї долі і дошкільне виховання. Його теоретиками і ...

0 комментариев


Наверх