Результати експериментальної роботи

2.3 Результати експериментальної роботи

Гіпотезу дослідження, суть якої полягає у тому, що рівень навчальних досягнень молодших школярів підвищиться, якщо цілеспрямовано, систематично методично виважено використовувати різноманітні засоби розвитку пізнавального інтересу в учнів на уроках курсу «Я і Україна», ми перевіряли в процесі експерименту.

Формуючий експеримент проводився на базі навчально-виховного комплексу № 35 м. Тернополя протягом 2007-2008 н. р. У педагогічному експерименті взяли участь 60 учні третіх класів даного комплексу. Серед них визначено контрольний клас 3-А - 30 учнів та експериментальний клас 3 - Б– 30 учні.

У контрольному класі навчальний процес здійснювався за методикою вчителя. В експериментальному класі ми навчальний процес побудували таким чином, щоб реалізувати власну методику розвитку пізнавального інтересу учнів. За допомогою різноманітних форм роботи, які здійснювалися на основі засобів розвитку пізнавального інтересу (загадки, цікаві завдання, ігри, пізнавальні завдання, схеми, малюнки) ми намагались ознайомити учнів із звичками, поведінкою, способом життя тварин, показати, яку користь приносять тварини людям, узагальнити знання учнів, розвивати у дітей мислення, увагу, спостережливість, любов до природи.

Показником розвитку пізнавального інтересу учнів було зростання активності учнів на уроці. Упродовж експериментального дослідження проводили спостереження за активністю учнів на уроці, індивідуальне опитування учнів на уроках, контрольний зріз знань у формі письмового завдання.

Результати спостереження за активністю учнів на уроках відображено у таблиці 2.1.

Таблиця 2.1.

Активність учнів (число, %)	Контрольний клас	Експериментальний клас
На початку експерименту	15 (50%)	14 (46%)
Наприкінці експерименту	21 (70%)	26 (87%)

Завдання для контрольного опитування учнів

за темою «Тварини в природі»

Початковий рівень

1.Лелека - це:

а) звір;б) риба;в) птах.

2.До всеїдних тварин належить:

а) ведмідь;б) лось;в) щука.

3.Народжуючи малят живими, розмножуються:

а) земноводні;б) звірі;в) птахи.

Середній рівень

4.Підкресли назви комах.

Рак, мураха, білан капустяний, лось, хрущ, короп, павук, сорока, сонечко.

5.Склади ланцюг живлення між лисицею, зайцем і озимою пшеницею.

6. Встав пропущені слова.

Більшість птахів у період розмноження будують________________, які відкладають_____________________. Щоб вони не охолоджувались птахи їх ________________. Через деякий час вилуплюються ___________, яких батьки___________________________.

Достатній рівень

7. Яку користь приносять людям звірі?

8. Як тварини пристосувались до захисту від ворогів? Наведи приклади.

9. Закресли «зайву» тварину. Поясни свій вибір.

Окунь, акула, кит, щука.

Високий рівень

10.Доведи, що тварин потрібно охороняти.

Критерієм оцінювання результатів виконання завдання була якість виконання завдання ( правильність і повнота відповіді).

Кількісний та якісний аналіз результатів виконання учнями експериментального і контрольного класів підсумкової контрольної роботи наведено у таблиці 2.2.

Таблиця 2.2.

Результати досягнення учнями рівня знань

№ зрізу знань	Кількість учнів, що досягли рівня знань ( у %)
	високого		достатнього		середнього		низького
	Експер. клас	Контр. клас	Експер. клас	Контр. клас	Експер. клас	Контр. клас	Експер. клас	Контр. клас
1	14 (46%)	10 (33%)	11 (36%)	9 (30%)	5 (17%)	10 (33%)	-	1 (4%)

Порівняння результатів формування у молодших школярів знань про людину в експериментальному і контрольному класах показало, що в експериментальному класі кількість учнів із високим і достатнім рівнем знань вища. Кількість учнів, що виявили середній рівень знань у експериментальному класі менша, ніж у контрольному.

Кількісний та якісний аналіз результатів проведеного дослідження свідчить про позитивний вплив експериментальної методики розвиток пізнавального інтересу молодших школярів, на якість знань, умінь та навичок учнів.

ВИСНОВКИ

Проведене дослідження дає підстави зробити такі висновки:

1. У процесі вивчення педагогічної літератури з’ясовано, що пізнавальний інтерес розглядають як основний мотив навчальної діяльності, як виразну інтелектуальну спрямованість особистості на пошук нового у предметах, явищах, подіях, супроводжувану прагненням глибше пізнати їх особливості; майже завжди усвідомлене ставлення до предметів, явищ, подій Це прагнення до знань, що виявляється в активному ставленні учня до пізнання сутнісних властивостей предметів і явищ дійсності. Головна функція пізнавального інтересу полягає в тому, щоб зблизити учня з учінням, заохотити так, щоб учіння для нього стало бажаним, потребою, без задоволення якої нереальне його формування.

За своєю природою інтерес не є вродженою властивістю особистості, він виникає не сам по собі, а обумовлений впливом на людину навколишньої дійсності, тобто носить соціальний характер. Характерними особливостями інтересу є: його усвідомленість, емоційність, особлива вольова спрямованість до пізнання.

Зі вступом до школи інтереси дитини переключаються поступово з ігрової діяльності на учіння. Спочатку інтерес виникає до всіх видів навчальної діяльності, згодом він починає диференціюватися. У молодшому шкільному віці він характеризується досить виявленим емоційним відношенням, обумовлений зовнішніми факторами, не завжди локалізований, що залежить від навчального досвіду учнів, розвитку процесів мислення.

Загальний інтерес до школи у школярів послаблюється, коли вони зустрічаються з першими труднощами, бачать успіх товариша і свої невдачі. Для підтримки пізнавальних інтересів надзвичайно важливо стимулювати емоції, інтелектуальні почуття. Кожен урок має бути по-своєму привабливим, емоційним.

Пізнавальний інтерес притаманний усім компонентам навчально-пізнавальної діяльності, перебіг якої охоплює чотири етапи: сприйняття і розуміння отримання інформації; осмислення та запам’ятовування; застосування; контроль і самоконтроль . Він виникає і зміцнюється лише в ситуації пошуку нових знань, інтелектуальної напруги, самостійної діяльності.

3. З’ясовано, що процес розвитку пізнавального інтересу учня включає ряд етапів. Перший етап – цікавість - природна реакція людини на все нове або неочікуване. Вона спрямовує увагу людини на розгляд навчального матеріалу, але не переноситься на інший навчальний матеріал. Він має ситуативний характер. Швидко виникає, а під час зміни ситуації – зникає. Другий етап – допитливість, характеризується бажанням і намаганням пізнати сприйнятий об’єкт, розширити свої знання про нього Третій етап - глибокий пізнавальний інтерес, при якому учень прагне пізнати об’єкт, виявити суть предмета, встановити його зв’язки і залежності. Усі етапи взаємозв’язані і проявляються під час навчання.

4. У педагогічній літературі виділено 3 рівні розвитку пізнавального інтересу: 1) безпосередній інтерес до нових фактів та явищ, пов'язаних з інформацією, яку учні дістають на уроці (елементарний рівень); 2) інтерес до пізнання істотних властивостей предметів і явищ; 3) інтерес до причинно-наслідкових зв'язків, до виявлення закономірностей та встановлення загальних принципів, що стосуються різного роду явищ.

5. На основі аналізу педагогічної літератури виявлено, що розрізняють інтереси: за змістом, широтою, стійкістю, силою і дієвістю. За стійкістю їх поділяють на: 1) епізодичні (ситуативні) - виникають і зберігаються лише в процесі конкретної діяльності; 2) постійні (стійкі) - не залежать від конкретних умов. Для молодших школярів характерні нестійкі інтереси.

З’ясовано, що значення пізнавальний інтересу у житті дитини полягає в тому, що він є джерелом самостійного здобуття знань; підвищує інтенсивність розумової роботи, мобілізує увагу, знімає втому та сприяє підвищенню якості засвоюваних знань, їх розширенню і поглибленню, впливає на поведінку учня, на становлення його духовної і інтелектуальної сфери, розумові, морально-етичні і комунікативні здібності.

Виявлено, що головна особливість педагогічного аспекту проблеми формування пізнавальних інтересів учнів полягає в тому, що пізнавальний інтерес може виступати і як мета, і засіб, і результат навчання та виховання.

6. Визначено умови розвитку пізнавальних інтересів:

•    розуміння дитиною змісту і значення матеріалу;

•    новизна навчального матеріалу, його практична спрямованість;

•    емоційна насиченість навчання;

•    створення можливостей для учнів проявити розумову самостійність і ініціативність на основі використання активних методів навчання, проблемних запитань, ситуацій і завдань;

•    глибоке знання вчителем предмета, інтерес до нього, вміння зацікавити ним дітей.

7. З’ясовано, що розвитку пізнавальних інтересів на уроках сприяють різні методи і засоби навчання (досліди, незвичайна форма подачі матеріалу, емоційність мови вчителя, дидактичні ігри, ігрові ситуації, цікавинки, завдання з логічним навантаженням, завдання проблемно-пошукового характеру, тощо).

8. Розроблено методику використання засобів пізнавального інтересу учнів на уроках курсу «Я і Україна» у 3-4 класах. Її сутність полягала у доборі методів і засобів навчання до уроків з курсу «Я і Україна » на основі визначених нами критеріїв ( відповідність меті і завданням уроку, змісту навчального матеріалу; врахування вікових особливостей молодшого школяра; доцільність і оптимальність використання на тому чи іншому етапі уроку), визначенні етапу уроку, на якому будемо використовувати дані засоби.

9. У педагогічному експерименті доведено ефективність розробленої методики використання засобів розвитку пізнавального інтересу в молодших школярів на уроках курсу «Я і Україна»

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

1.         Аквилева Г.Н., Клепина З.А. Методика преподавания естествознания в начальной школе: Учеб. для студ. учреж. сред. проф. образования пед. профиля.- М: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2004 - 240 с.

2.         Актульные вопросы формирования интереса в обучении /Под пед. Г.И. Щукиной. – М.:Просвещение, 1984. –

3.         Артемова Л. Щоб дитина хотіла і вміла вчитися //Дошкільне виховання. - 2000. - №5. - 6-7 с.

4.         Байбара Т.М. Методика навчання природознавства в початкових класах: Навчальний посібник. К: Веселка, 1998.- 334 с.

5.         Байбара Т.М., Бібік Н.М. Я і Україна: Підруч. для 3 кл. - К.: Форум, 2003.- 176 с.

6.         Байбара Т.М., Бібік Н.М. Я і Україна: Підручник для 4 кл. – К. Форум, 2004. – 176 с.

7.         Бібік Н.М. Формування пізнавальних інтересів молодших школярів. - К.: Віпол, 1987.- 96 с.

8.         Біда О.А. Природознавство та сільськогосподарська праця. Методика викладання: Навчальний посібник для студентів педагогічних факультетів вищих навчальних закладів та класоводів. Київ.: Ірпінь: ВТФ «Перун», 2000 – 400 с.

9.         Біда О.А. Роль малюнків на уроках природознавства. // Мистецтво та освіта. – 2002. – № 4.- с. 45 – 47.

10.      Білецька Н.Д. Українські загадки, прислів'я, приказки про природу // Розкажіть онуку. - 1999. - №2. - С.34-35.

11.      Бойченко С.О. Використання елементів народознавства у навчально-виховному процесі //Початкова школа. - 1996. - №9. - С.33-36.

12.       Бугрій О.В., Буряк В.К. Формування в учнів пізнавальних умінь. // Рідна школа. – 1993. - № 2. – с. 31 – 34.

13.      Бутрім В. Ігрові завдання з природознавства. // Початкова освіта. – 2004. - № 9. – с. 21 – 23.

14.      Вікова і педагогічна психологія: Навч. посіб. / О.В. Скрипченко, Л.В. Волинська, З.В. Огороднійчук. - К.: Каравела, 2008. - 400 с.

15.      Вікторенко І. Формування пізнавального інтересу до природознавства засобами усної народної творчості. // Рідна школа. – 2004. - № 3. – с. 54 – 56.

16.      Водолазька С. Формуємо пізнавальний досвід дитини. // Початкова школа. – 1997. - № 4. – с. 9 – 10.

17.       Грюцева Н.И. Познавательные задания на применение природоведческих знаний в новой учебной ситуации //Начальная школа, 1991. – №5.– С.28–32.

18.      Данилова Л. Розвивати пізнавальну активність учнів. // Рідна школа. – 2002. - № 6.- с. 18 – 20.

19.      Друзь Б.Г. Виховання пізнавальних інтересів молодших школярів у процесі навчання. - К.: Рад. школа, 1978. - 126 с.

20.      Дубровина И.В. Интересы как одно из условий развития способностей школьника //Возрастная и педагогическая психология: Хрестоматия: Учеб. пособие сред.пед.учеб.заведений /Сост. И.В. Дубровина, А.М. Прихожан, В.В. Зацепин. – М.: Изд. центр «Академия«, 1999. – С. 208-217.

21.      Жаркова І, Мечник Л. Система пізнавальних завдань як засіб формування дієвих природничих знань молодших школярів. // Початкова школа. 2003. - № 4. – с. 19 – 21.

22.      Жоржик О. Формування пізнавальної активності учнів у процесі спільної ігрової діяльності. // Рідна школа. – 2000. - № 1. – с. 27 – 28.

23.      Журавель С.В., Кудикіна Н.В. Виховання у молодших школярів пізнавальних інтересів у процесі гри //Педагогіка:респ.наук.метод.зб. –К.:Рад.шк. -1987. – вип.26. – С.50-55.

24.       Запартович Б.Б. С любовью к природе: Дидактические материалы по природоведению для начальной школы. – 3–е изд. – М.: Педагогика, 1983. – 232 с.

25.      Заперченко Н. Цікаві завдання з природознавства. // Початкова школа. – 2006. - № 1. – с. 26 – 28.

26.      Зозуля М. Спрямованість особистості учня на навчально – пізнавальну діяльність. // Рідна школа. – 2000. - № 9. – с.59 -60.

27.      Киричук О.І. Навчальні інтереси молодших школярів. - К.: Рад. Школа, 1982. - 128 с.

28.      Кисельов Ф.С. Методика викладання природознавства в початкових класах. – К.: Вища школа, 1975 – 176 с.

29.       Князева Т, Створення проблемних ситуацій на уроках з природознавства/ Початкова школа. - 2000. - №3. - С.18-19.

30.      Коберник О., Коберник Т. Активізація навчально – пізнавальної діяльності школярів. // Рідна школа. – 1999. - № 12. – с. 55 – 60.

31.       Коваль Н., Волощук В. Картки з природознавства для учнів 3(2)класу //Початкова школа, 2000. – №2. – с.31–34.

32.      Коваль Н.С. Самостійна робота учнів на уроках природознавства. Посібник для вчителів. – К.:Рад.школа, 1982.- 96 с.

33.      Корнеев В.П. Основи розвитку пізнавальних інтересів. // Рідна школа.- 1993.- № 5. – с. 36 – 40.

34.       Косоротова Ю. Використання творчих завдань на уроках природознавства // Психолог, 2004. –№21-22.–С.94-100.

35.      Криволапова Н.А. Педагогическое содействие развитию познавательных способностей обучающихся. // Профильная школа. - 2005. - № 4. – с. 46 – 50.

36.      Кубинський М.В. Роль усної народної творчості у розвитку молодших школярів//Початкова школа. -1993. - №4. - С.8-13.

37.      Кузнєцова Л.М. От познавательного интереса к созеданию знаний. // Педагогіка. – 1993. - № 4. – с.35 – 39.

38.      Лозова В.І. Пізнавальна активність школярів: (Спецкурс із дидактики): (Спецкурс із дидактики): [Навч. посібник для пед. ін-тів]. – Х.: основа, 1990. – 89 с.

39.      Миронов А.В. Методика изучения окружающего мира в начальных классах. – М.: Просвещение, 1990 – 192с.

40.      Нарочна Л.К., Ковальчук Г.В., Гончаров К.Д. Методика викладання природознавства. – К.: Вища школа, 1990 – 302 с.

41.      Національна доктрина розвитку освіти /Збірник нормативних документів з освіти та виховання /Упоряд. З.М. Онишків. – Тернопіль, Тернопільський національний університет імені Володимира Гнатюка, 2006. – 172с.

42.      Пакулова В.М., Кузнєцова В.И. Методика преподавания природоведения. – М.: Просвещение, 1990 – 192 с.

43.       Постникова Е.А. Роль опорных схем в формировании природоведческих понятий// Начальная школа, 1991. - №2.- С.44-47.

44.      Програми для середньої загальноосвітньої школи. 1-4 класи.-К.: Початкова школа, 2006. – 432 с.

45.      Редкина Е.И. Развивающие задания на уроках природоведения // Начальная школа. – 2000. - № 4. – с. 75 – 78.

46.       Российская педагогическая энциклопедия в 2 т. Т.2/Гл.ред. В.В. Давыдов.– М.:Большая Российская энциклопедия,1999.– 672 с.

47.      Савельєва С. Використовуючи усну народну творчість//Початкова школа. -1998.-№10.-С.49-52.

48.      Савина Т.А. Элементы игры на уроках. // Начальная школа. – 1995. - № 10. – с. 34.

49.      Савченко О.Я. Дидактика початкової школи: Підручник для студентів педагогічних факультетів. – К.: Ґенеза, 1999 – 368 с.

50.      Савченко О.Я. Сучасний урок в початкових класах. – К.: Магістр – S, 1997. – 256 с.

51.      Савчин.М.В., Василенко Л.П. Вікова психологія: Навчальний посібник.- К.: Академвидав,2005 – 360с. .

52.      Сидорчук В. Загадки на уроках курсу «Я і Україна». // Початкова освіта, - 2006. - № 38. – с. 12 – 14.

53.      Соколова Н.Ю. Как активизировать познавательную деятельность учащихся. // Педагогика. – 2001. - № 7. – с.32 – 36.

54.       Титова В.В. Опыты и практические работы при изучении курса природоведения и методика их проведения //Начальная школа. – 1990.- №2. – С. 42-45.

55.      Шамова Т.И. Активизация учения школьников. – М.: Педагогіка, 1982. – 208с.

56.      Шаповал Л. Казка як засіб формування екологічних знань//Початкова школа. -1999. - №1 - С.24 - 25.

57.      Шелестов Л. Організація творчої навчально – пізнавальної діяльності учнів. // Рідна школа. – 1997. - № 9. – с. 48 – 50.

58.      Шушора Л. Активізація навчально – пізнавальної діяльності учнів як вимога сьогодення. // Рідна школа. – 2003. – № 2. – с. 11 – 13.

59.      Щукина Г.И. Активизация познавательной деятельности учащихся в учебном процессе. Учебное пособие для студентов педагогических институтов. – М.: Просвещение, 1979. – 160 с.

60.      Щукина Г.И. Проблема познавательного интереса в педагогике. – М.:Просвещение, 1971. – с.

61.       Федотова Н. Цікаві задачі з природничим змістом// Початкова школа, 2000. – №6.–С.8–10.

62.       Фещук О.В. Тварини. Охорона тварин. Урок в 3 класі// Бібліотека вчителя початкової школи, 2003. – №7.–С.84–87.

63.       Харитонова З. Вправи на розвиток спостережливості // Початкова школа, 1999. – №4.–С.19–20.

64.       Хитяєва Л.П. Дидактичні роздаткові картки з природознавства//Початкова школа, 1984. – №11. –С.47–52.

ДОДАТОК А

РЕБУСИ

ДОДАТОК Б

 

ПІЗНАВАЛЬНІ ЗАВДАННЯ

Тема «Тварини в природі»

1. Які тварини живуть у лісі твоєї місцевості? Що ти зробив для їх охорони?

2. Розглянь чучела білки і їжака. При цьому зверни увагу на форму тіла, характер покриву, будову кінцівок. Що в них спільне і чим вони відрізняються? Який висновок з цього можна зробити? Згадай, чим живиться білка, а чим — їжак.

3. Розглянь зображення гадюки і вужа. У першій графі таблиці прочитай характерні ознаки гадюки, у другій — запиши ознаки, властиві вужу.

Гадюка	Вуж
Товсте валькувате тіло, куций хвіст, округло-трикутна плеската голова з характерним візерунком. Тіло вкрите лускою. На спині темна хвиляста смуга, на животі голубі смуги. Кінцівок немає. Повзає. Живиться дрібними тваринами. Належить до змій.

4. Серед перелічених назв тварин: білка, горобець, рись, їжак, ластівка, бурий ведмідь, щука, лелека, лось, шишкар, дятел, тигр, мурашка — назви тих, які живуть у лісі.

5. Назви перелічених тварин: бурий ведмідь, мурашка, шишкар, їжак, лось, оса, бджола, гадюка, козуля, вуж, дика свиня — розподіли за групами — звірі, змії, птахи, комахи. Поясни, за якими ознаками ти їх розподіляв.

6. Розподіли перелічених тварин: зяблик, жук, заєць, джміль, білка, лисиця, синиця, іволга, лісова миша за групами. Чому ти так розподілив?

7. Заповни таблицю «Тварини лісу».

Звірі	Птахи	Змії	Комахи
			корисні	шкідливі

8. На березі озера під сонячним промінням відпочивав вуж. Діти побачили його і закричали: «Гадюка!» Чому вони помилилися?

9. Чому такі тварини, як бурий ведмідь, рись, лось, шишкар, мурашка можуть жити в лісі?

10. Назви ознаки пристосування риб до умов навколишнього середовища. Для цього прочитай статтю «Риби» (с. 134-135), використай свої спостереження за поведінкою риб і дай відповідь на такі запитання: чому рибу важко утримати в руках? Що їй допомагає плавати? Яке забарвлення риба має зверху? знизу? Як дихає?

11. Розглянь птахів, зображених на малюнку (с. 137). Розкажи про кожного птаха за таким планом:

Назва тварини;

Розмір тварини (велика, середня, мала);

Частини тіла тварини (голова, тулуб, ноги, хвіст);

Особливості зовнішньої будови тварини.

12. Розглянь звірів, зображених на малюнку (с. 137). Розкажи про кожного звіра, використовуючи план, за яким ти розповідав про птахів. Порівняй звірів між собою. Яка істотна ознака звірів?

13. Наведи приклади рослиноїдних звірів, птахів, риб, комах. Яких тварин називають всеїдними. Наведи приклади всеїдних тварин.

14. Лось, кріт, курка, вовк, корова, заєць, коза.

Розподіли тварини на дві групи та запиши їх у таблиці. Поясніть свій вибір.

Дикі тварини	Свійські тварини

15. Закінчи речення: корова, кінь, курка, качка — це...

16. Назви одним словом: горобець, ластівка, зозуля — це...

17. За поданим зразком опиши білку.

Заєць	Білка
Тіло вкрите шерстю сірого кольору
Вуха довгі й рухливі
Хвіст короткий
Задні ноги довші, ніж передні
Рослиноїдна тварина
Взимку живиться гілками і корою

ДОДАТОК В

 

ФІЗКУЛЬХВИЛИНКИ ДЛЯ УРОКІВ ПРИРОДОЗНАВСТВА

Станьте рівно, поверніться І до сонечка зверніться. А тепер хай всі малята Пострибають, мов зайчата. Руки вгору підніміть, Вдих і видих всі зробіть. У садку зеленому яблук нарвемо. У плетені кошики ми їх складемо. Ніжки хай потрудяться — Танок почнемо. Вправними, бадьорими ми всі зростемо. Ніби ягоди рвемо. Будемо присідати І мурашок розглядати. Ой, ходили журавлі, То великі, то малі. Присідали на ріллі. Так де гнеться верболіз Чорногуз у став заліз. Крила миє у водиці. Вичищає крила птиця. Бо бруднулею ходить Їй сумління не велить. Пострибає так хвилинку Й годувать летить дитинку. Травичка низенька-низенька Дерева високі-високі. Вітер дерева колише, гойдає, Птахи летять, відлітають, А діти тихенько за парти сідають.

Випрямляються, кладуть руки за голову. Обертаються праворуч, ліворуч, підносять руки вгору, Тримаючи руки на поясі, підстрибують на місці на обох ногах. Піднімають випрямлені руки вгору, стають навшпиньки, дивляться на руки, опускають їх. Піднімають випрямлені руки, стають навшпиньки, імітують знімання яблук. Піднявши руки вгору, нахиляються вперед, торкаються пальців ніг. Тримаючи руки на поясі, тупотять ногами. Піднімають зігнуті руки до плечей, розгинають їх. Руки на поясі. Присідання. Руки розвести в сторони, підняти, опустити. Тримаючи руки на поясі, виконати присідання. Піднявши руки вгору, нахилитися праворуч, ліворуч, кисті розслаблені. Витягнувши шию, нахилитися вперед, випрямити руки й потерти долоні. Крокують на місці, піднявши випрямлені руки. Підстрибують на місці на обох ногах. Плавно піднімають і опускають руки. Присідають. Стають навшпиньки, руки піднімають угору. Нахиляють тулуб вліво, вправо. Махають руками, як крилами. «Показують», хто краще сів.

ДОДАТОК Г

 

ЦЕ ЦІКАВО ЗНАТИ

 

Заєць — рослиноїдна тварина. Улітку він їсть траву, а взимку — кору, гілки дерев і кущів. Завдяки своїй обережності і лякливості заєць рятується від своїх чисельних ворогів. Очі в зайця розміщені так, що може дивитись і вперед, і назад. Коли втікає — дивиться назад. Тому часом потрапляє в пазурі не того, від кого втікав. Ще одна особливість зайця: його тоненька, ніби папір, шкіра легко рветься, точніше відривається її верхній шар. Якщо хижак не вхопить зайця як слід, а тільки цапне зубами, то дістане шматок шерсті. Рана ж швидко загоїться.

2-3 рази на рік зайчиха в траві народжує 3-8 зайченят. Нагодувавши малят молоком, мати залишає їх, проте тримається неподалік. Почувши крик зайченяти, вона поспішає йому на допомогу. Будь-яка зайчиха, зустрівши чужих зайченят, нагодує їх. Зайченята ростуть дуже швидко Живуть зайці 7-8 років.

Вовк — це розумна, спритна, витривала, обережна і сильна тварина За одне нічне полювання вовк може пройти понад 100 км.

Прислів'я «голодний як вовк» відоме всім. Дійсно, коли дуже зголодніє, вовк може з'їсти відразу до 10 кг м'яса, але, як правило, з'їдає д< 2 кг їжі. Голодувати може кілька тижнів. Крім свіжого м'яса, поїдає па даль, плазунів, комах.

Живуть вовки парами. Своє житло (лігво) будують серед коріння дерев, у густих хащах недалеко від води. Один раз на рік у лігві вовчиця народжує 4-6 сліпих малят. Кілька тижнів мати не покидає лігва і годує вовченят молоком. Самостійне життя вовченята починають з 2 років. Живуть вовки до 15 років, але в умовах переслідування людиною такого віку досягають рідко.

Ведмідь здатний наздогнати коня, одним ударом зламати хребет лосю, оленю і проволокти тушу на велику відстань. Він спритний, може нечутно підкрадатися до жертви, швидко і довго бігти. Добре плаває, лазить по деревах. В Україні бурі ведмеді трапляються лише в Карпатах. їх налічується близько 1 тис.

Живиться різними кореневищами, зеленими частинами рослин, насінням, ягодами. З-під каміння, пеньків добуває комах, личинок, черв'яків, ящірок, жаб, мишей. Якщо корму не вистачає, особливо весною, ведмідь нападає на диких копитних і свійську худобу.

На зиму він споруджує барліг. З настанням морозів лягає у сплячку. У малосніжні зими, якщо є пожива, частина ведмедів блукає лісом, а в барліг залягає на 1-2 тижні під час найсильніших морозів. У барлогу серед зими ведмедиця народжує 1-2 малят. Вони маленькі (500 г), безпорадні. Майже півроку ведмедиця годує їх молоком. Ведмежата ходять із матір'ю до 2 років.