Розвиток пізнавальних інтересів молодших школярів у роботі над фразеологізмами

Магістерська робота

Розвиток пізнавальних інтересів молодших школярів у роботі над фразеологізмами

Зміст роботи

Вступ

Розділ 1. Психолінгвістичні основи розвитку пізнавального інтересу молодших школярів на матеріалі фразеологізмів

1.1 Проблема пізнавального інтересу у психолого-педагогічній літературі

1.2 Теоретичний аспект вивчення фразеології

Розділ 2. Лінгводидактичні принципи організації фразеологічної роботи в початковій школі

2.1 Особливості роботи з фразеологізмами на уроках української мови в початковій школі

2.2 Формування пізнавального інтересу у контексті змісту програм і підручників з рідної мови та читання

2.3 Науково–методичне обґрунтування експериментального дослідження

2.4 Система вправ із фразеологізмами як дієвий засіб розвитку пізнавального інтересу до вивчення рідної мови

2.5 Результати експериментального дослідження

Висновки та рекомендації

Список використаної літератури

Вступ

Одним із вирішальних завдань освіти є формування національно свідомої особистості, гідної почесного звання громадянина України. Вчителю-словеснику належить сформувати в учнів ціннісні орієнтації, поглибити їхні знання про національну культуру, історію, звичаї, традиції. Сучасний етап суспільного життя, позначений відродженням національної самосвідомості українського народу, його національної культури й мови, спонукає до пошуків ефективних засобів, методів і прийомів навчання, шляхів ефективного педагогічного впливу на школяра.

Реформування загальної середньої освіти, Національна доктрина освіти України передбачають методологічну переорієнтацію процесу навчання, індивідуально-диференційований та особистісно орієнтований підхід до навчання та оцінювання навчальних досягнень учнів.

Процес удосконалення системи освіти визначається багатьма аспектами, насамперед покращенням методичної підготовки вчителів, застосуванням ефективних методів навчання відповідно до вимог життя, забезпеченням школи сучасною навчальною літературою, технічними засобами навчання, методичною літературою, комп'ютерними класами.

Якість, ефективність навчання і виховання підростаючого покоління зумовлені всією вчительською діяльністю, у процесі якої має бути забезпечений високий рівень викладання будь-якого предмета.

У державних документах, які визначають зміст, характер і спрямованість реформи загальноосвітньої школи, чітко накреслено мету і завдання навчання та виховання в початковій ланці освіти:

- закласти основи всебічного розвитку дітей;

-     забезпечити формування стійких навичок якісного читання, рахунку, грамотного письма, розвитку мовлення;

-     виховувати любов до землі, батьків, до традицій українського

-     народу, до українського слова, до самостійного здобуття знань і суспільно корисної праці.

Серед багатьох проблем початкової школи нової структури однією з найбільш складних і актуальних є формування і удосконалення навчально-пізнавального інтересу школярів до уроків мови та читання, до слова як мовної одиниці, до художніх творів та поезії, до навчальної творчості, яка є фундаментом розвитку особистості молодшого школяра в цілому.

Одним із найголовніших завдань початкового навчання рідної мови є збагачення словника учнів. Успішне його виконання має велике значення для розвитку мовлення і мислення дітей молодшого шкільного віку. Розширення лексичного запасу учнів є необхідною умовою засвоєння не лише мови, а й інших предметів.

По-справжньому прищеплювати любов до рідної мови, викликати захоплення багатством і різноманітністю її виражальних засобів, розвивати чуття любові і виховувати високу культуру мовлення неможливо, якщо не брати до уваги мовних перлин — фразеологізмів.

Вивчення фразеології української мови у школі — невід'ємна частина роботи над розвитком мовлення учнів, над формуванням та удосконаленням їх пізнавального інтересу.

Фразеологія — важлива підсистема мовного складу, самобутня частина його історико-культурного потенціалу.

Дослідження мови на всіх етапах розвитку суспільства не могло залишити поза увагою стійкі сполуки слів, у яких не лише найповніше розкривається уявлення народу про світ і специфічні національні особливості, а й уся складність і багатогранність мови та її феноменів. Саме ця складність є причиною невирішеності низки питань, які, незважаючи на інтенсивність досліджень у фразеології, викликають постійний інтерес мовознавців.

У кожній мові є величезний запас фразеологічних висловів, у яких відображено образне мислення народу, мудрий досвід, набутий сотнями поколінь.

Виникаючи у певній ситуації, в конкретних життєвих обставинах, фразеологічний зворот завдяки своїй стислості, влучності, образності набуває потім здатності продовжувати функціонування і в інших контекстах, стає доречним у зовсім інших життєвих ситуаціях і лексичних зв'язках. Фразеологізми надають мові виразності, динамічності, емоційності. Людина, яка не користується ними, позбавляє себе одного з найяскравіших засобів образного висловлення думок і почуттів.

Виконуючи настанови навчальної програми, вчителі мають якнайбільше уваги приділяти розвиткові мовлення учнів, розширенню їхнього загального і мовного світогляду. Істотну роль тут відіграє робота з фразеологізмами, ознайомлення з фразеологічним багатством української мови, вироблення навичок користування цими виражальними засобами. Проте не можна, на жаль, сказати, що роботі над фразеологією приділяється достатня увага на уроках у початковій школі.

З фразеологічними зворотами — стійкими словосполученнями, зміст яких часто прирівнюється до значення слова, детально учні знайомляться лише у 5 класі. У молодших класах ця робота програмою конкретно не передбачена, і тому багато вчителів навіть не намагається роз'яснювати дітям суть таких словосполучень, хоч учні постійно зустрічаються з ними, читаючи художні тексти як за програмою, так і рекомендовані для позакласного опрацювання. Очевидно, деякі учителі вважають, що значення фразеологічних висловів школярі зрозуміють на основі власного мовного досвіду або контексту.

Практика показує, що такі сподівання на стихійне засвоєння дітьми мовних засобів не завжди обґрунтовані. Нерідко молодші школярі, не розуміючи значення фразеологізму, все ж схоплюють у цілому зміст тексту, і нерозуміння залишається непоміченим ні вчителем, ні самими учнями. Таке читання аж ніяк не сприяє виробленню в учнів уваги до слова, більше того, в них може вкорінитися шкідлива думка, ніби для розуміння цілого тексту зовсім не обов'язково вникати у суть кожної деталі. Це мусять враховувати класоводи, які мають справу саме з читачами — початківцями, що вдаються до фразеологізмів надзвичайно рідко. Мабуть, у процесі навчання діти зазнають надто великого впливу наукового і ділового мовлення, тому на уроках вислови, характерні для повсякденного мовлення, сприймаються ними як недоречні. Навряд чи треба доводити, що це негативно позначається на мовному розвитку школярів. Відомо, що володіння фразеологією допомагає школярам висловлюватись експресивно й образно, точно й лаконічно. Ознайомлення дітей зі стійкими висловами української мови: з прислів'ями, приказками, - збуджує пізнавальний інтерес до цих зворотів, до використання їх в усному і писемному мовленні. Це, у свою чергу, сприяє активізації творчої й самостійної роботи школярів на уроках.

В останнє десятиріччя зросла увага методистів до питань лінгводидактичного забезпечення змісту і форм роботи з учнями при вивченні фразеологічного матеріалу. Аналіз лінгвістичної та методичної літератури показує, що проблема вивчення фразеології знаходиться у полі зору таких лінгвістів і методистів: С. Гаврина, О. Бистрова, В. Барабаша,

Т. Грибницького, М. Коломійця, В. Мельничайка, О. Смовської та інших.

Оволодіння фразеологією — невід'ємна складова частина мовленнєвої культури людини. Фразеологізми, поруч з іншими одиницями, є будівельним матеріалом мови, до якого завжди викликає інтерес, він спонукає до роздумів. Знання фразеології мови — важливий фактор у формуванні та удосконаленні навчально-пізнавального інтересу до вивчення рідної мови, до пізнання її глибин мудрості, багатства. Але цей фактор ефективно може спрацювати лише за умови, коли учителі початкової ланки освіти озброять учнів фразеологічними вміннями і навичками, забезпечуючи при цьому розвиток навчально-пізнавального інтересу молодших школярів.

Результати аналізу констатувального зрізу дозволяють стверджувати, що значна частина школярів не володіють необхідними фразеологічними вміннями та навичками, не можуть розкрити змістового значення фразеологічних одиниць, допускають перекручування їх структури.

Однак програма з української мови не передбачає цілеспрямованої систематичної роботи над фразеологічним матеріалом, хоча дана проблема є складною і багатоаспектною.

Не дивлячись на існуючий методичний досвід, проблема вивчення фразеології та забезпечення мовлення учнів фразеологізмами на різних рівнях лінгвістичної освіти у школі не була предметом спеціального дослідження. Відсутність спеціальних досліджень з методики фразеологічної роботи у початковій школі негативно відображається на рівні розвитку усного та писемного образного мовлення учнів. Виникає необхідність поглибленого вивчення цієї проблеми, планування та створення спеціального комплексу навчально-тренувальних завдань, які запроваджуються у практику викладання протягом усього навчального року, що дозволить сформувати в учнів фразеологічне поняття та комунікативно необхідні фразеологічні вміння та навички, збагатити їх мову фразеологізмами, актуалізувати та закріпити отримані знання.

Актуальність проблеми формування та розвитку навчально-пізнавального інтересу молодших школярів до рідної мови на матеріалі крилатих висловів зумовили вибір теми магістерської роботи:

«Розвиток пізнавальних інтересів молодших школярів у роботі над фразеологізмами».

Об’єктом дослідження є процес вивчення фразеології на уроках української мови в початкових класах.

Предмет дослідження – система вправ для формування знань, умінь і навичок з фразеології, як засобу розвитку пізнавального інтересу молодших школярів.

Мета дослідження – визначити роль фразеологізмів у розвитку пізнавального інтересу молодших школярів.

Робоча гіпотеза полягала в припущенні: використання спеціально розробленої системи вправ, спрямованої на формування фразеологічних вмінь і навичок у молодших школярів, ефективно сприятиме розвитку їх пізнавального інтересу до уроків рідної мови та читання

Завданнями нашого дослідження є:

-           вивчити сутність поняття «пізнавальний інтерес»;

-           ознайомитись з лінгво-дидактичними принципами організації фразеологічної роботи в початковій школі;

-           ознайомитись із методичним досвідом науковців щодо вивчення фразеологічного матеріалу учнями початкових класів;

-           проаналізувати програми та підручники для початкової школи на предмет вивчення фразеологізмів;

-           розробити зразки вправ для активного введення фразеологізмів в усне і писемне мовлення молодших школярів, яка б забезпечувала розвиток стійкого інтересу до слова;

-           експериментально перевірити ефективність пропонованої системи вправ.

Основні етапи дослідження. На першому (констатувальному) етапі визначалися основні поняття проблеми, був проведений аналіз наукових джерел щодо теоретичної та методичної розробки обраної теми. На основі цього була сформульована гіпотеза дослідження, визначено подальшу програму роботи.

На наступному (формувальному) етапі проводилася розробка, корекція та апробація укладеної нами системи вправ. На основі результатів поточних замірів експериментальної роботи в практику школи були впроваджені запропоновані методичні розробки.

На третьому (підсумковому) етапі ми провели аналіз та узагальнили остаточні результати проведеного експерименту.

У процесі роботи використано такі методи дослідження: вивчення лінгвістичної, психолого-педагогічної та методичної літератури; теоретичне осмислення передового досвіду роботи вчителів; аналіз шкільних програм і підручників; аналіз письмових робіт учнів; констатувальний зріз і дослідне навчання; цілеспрямоване методичне спостереження за формуванням умінь і навичок учнів за запропонованою нами системою вправ; статистична обробка експериментальних даних.

Наукова новизна магістерського дослідження полягає у застосуванні цілісного підходу до вивчення фразеології як засобу розвитку пізнавального інтересу молодших школярів.

Теоретичне значення роботи визначається тим, що її основні положення та висновки сприяють глибшому розумінню суті фразеології та її значення у розвитку пізнавального інтересу учнів початкової школи.

Практична цінність дослідження полягає у можливості використання його результатів у навчанні української мови молодших школярів, зокрема в процесі оволодіння фразеологічним матеріалом.

Апробація магістерського дослідження. Результати дослідження повідомлені на засіданні кафедри рідної мови та методики її викладання та на науково – практичній студентській конференції ТНПУ ім. В. Гнатюка. Основні положення викладені у статті «Особливості роботи з фразеологізмами на уроках української мови в початковій школі», яка опублікована у періодичному виданні «Магістр».

Структура роботи. Магістерська робота складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаної літератури. Обсяг роботи становить 120 сторінок.

У вступі обгрунтовується актуальність теми дослідження, визначається об’єкт, предмет, мета, гіпотеза, завдання і методика роботи, з’ясовується теоретична і практична значущість одержаних результатів, їх вірогідність.

У першому розділі – «Психолінгвістичні основи розвитку пізнавального інтересу молодших школярів на матеріалі фразеологізмів » - розглядається сутність пізнавального інтересу з психолого-педагогічної точки зору, стадії розвитку та варіативність його модифікацій; умови розвитку пізнавальних інтересів у молодших школярів; розглядаються основні аспекти вивчення фразеології, визначається її місце в системі науки про мову; з’ясовується семантична структура фразеологізмів; описуються принципи класифікації та основні диференційні ознаки фразеологічних одиниць.

У другому розділі – «Лінгводидактичні принципи організації фразеологічної роботи у початковій школі» - розглядається стан досліджуваної проблеми в педагогічній практиці на основі аналізу програм, підручників з української мови і повсякденної мовної ситуації; розкрито зміст пропонованої системи вправ; проаналізовано її ефективність.

У висновках описані результати експериментального дослідження, а також подані рекомендації для роботи над фразеологічним матеріалом у початковій школі.

Розділ 1. Психолінгвістичні основи розвитку пізнавального інтересу молодших школярів на матеріалі фразеологізмів

Похожие работы

Фразеологізми як засіб образного мовлення молодших школярів

Скачать

173097

5

1

... класи добиралися з однаковим складом і рівнем мовної підготовки учнів. Дослідження проводилося поетапно. На першому етапі (І семестр 2007-2008 рр.) вивчався стан проблеми збагачення мовлення молодших школярів фразеологізмами, різними за структурою та тематикою, в педагогічній теорії та практиці; здійснювався аналіз лінгвістичної літератури з обраної теми, визначалися вихідні позиції дослідження ...

Формування культури мовлення молодших школярів на уроках рідної мови

Скачать

153026

9

2

... орфоепічних навичок: про збагачення, уточнення й активізацію словникового запасу школярів; про удосконалення граматичного ладу дитячого мовлення. 2.2 ДИФЕРЕНЦІЙОВАНА СИСТЕМА ТВОРЧИХ РОБІТ УЧНІВ ЯК ЗАСОБУ ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРИ МОВЛЕННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ НА УРОКАХ РІДНОЇ МОВИ Наше дослідження тривало три роки (2005 – 2008 н. рр.). Проводилося воно базі 2 шкіл (с.Острів та с.Буцневе) у двох трет ...

Формування у молодших школярів комунікативних умінь і навичок на уроках рідної мови

Скачать

101390

2

2

... і нічого не наказало?” і роботу над ними [Додаток 1]. Працюючи над розробкою спеціальної методики формування комунікативних умінь і навичок на уроках рідної мови, ми користувались методичними посібниками, в яких були запропоновані вправи для формування комунікативних умінь і навичок молодших школярів. Серед них, звичайно, були і твори за зачином та кінцівкою і лише за зачином. Ми усистематизували ...

Формування лексико-фразеологічних норм в усному і писемному мовленні майбутніх учителів початкових класів

Скачать

135670

1

0

... , дохідливе, зрозуміле, молодшим школярам. У вступі визначено об’єкт, предмет, мету, завдання дослідження відповідно до теми "Формування лексико-фразеологічних норм в усному і писемному мовленні майбутніх учителів початкових класів". У І розділі "Культура мовлення як науково-методична проблема сказано, що мовленнєва культура вчителя найважливіший аспект його успішної фахової діяльності". Як ві ...