Навигация
Система роботи з сім’єю і важкими дітьми
50530
знаков
0
таблиц
0
изображений
7. Система роботи з сім’єю і важкими дітьми
Сімейні проблеми, бездоглядність, жорстоке ставлення і байдужість до дітей з боку батьків, алкоголізм і наркоманія – основні причини появи “важких дітей”.
Основна задача соціального педагога полягає в тому, щоб налагодити внутрішньо-родинні стосунки і повернути дитину в сім'ю. Однак такий вихід з кризової ситуації можливий не завжди. При неможливості повернення дитини в сім'ю неповнолітній підлягає пристрою в держустанову.
Процес соціальної реабілітації неповнолітніх має на меті подолання соціальної дезадаптації дітей і підлітків, що виявляється в терміні “важкі діти з девіантною поведінкою”, яка проявляється в неприйнятті соціальних норм і правил поведінки, лихослів'ї, схильності до бродяжництва, вживанні алкогольних і наркотичних речовин, тютюнопалінні, здійсненні правопорушень і т. д.
У роботі з "важким" неповнолітнім і його сім'єю соціальний психолог виділяє наступні етапи:
діагностичний, коррекційно-реабілітаційний, постреабілітаційний.
На кожному етапі здійснюється комплексний підхід:
соціально-правова допомога, медична, психолого-педагогічна.
Особливо важливий перший етап.
На основі діагностики складаються програми реабілітаційної роботи з дитиною, заповнюється соціальний паспорт сім'ї, в якому зберігаються основні відомості про сім'ю. Робота з сім'ями вихованців на цьому етапі починається зі збору первинної інформації про сім'ю, розшук батьків, родичів неповнолітніх. Фахівці з соціальної роботи проводять пошукову роботу з метою з'ясування прописки батьків. Якщо дитина проживає в іншому регіоні, або не знає місця свого проживання, запити робляться в Адресне бюро інших регіонів.
У бездоглядної дитини необхядно з´ясувати наступну інформацію: відомості про сім'ю, особистість дитини, чи перебуває дитина на обліку, сімейно-побутові умови проживання. На основі отриманих відомостей приймається рішення про можливість повернення неповнолітнього в сім'ю.
Одночасно здійснюється і психолого-педагогічна і медична діагностика. Як правило, у таких дітей спостерігаються відхилення в психоемоційній сфері, зовнішня агресивність, тривожність. Психологічна діагностика дозволяє зрозуміти причини виникнення проблем, труднощів виховання, навчання, форм девіантної поведінки. Як правило, ці діти фізично ослаблені, з різними хронічними захворюваннями, серед яких фахівці виділяють так звані “соціальні хвороби”, які становлять 33.4%. Випереджає всіх - соціально-педагогічна занедбаність. Далі: бродяжництво, тютюнопаління, педикулез, токсикоманія, алкоголізація і наркоманія. На другому місці після соціальних хвороб - інфекційні (19%), серед яких: ОРВИ, тубінфікування, короста.
Важлива роль в системі роботи соціального педагога з важкими дітьми і неблагонадійними сім'ями належить другому етапу - наданню допомоги і реабілітації дітям з неблагонадійних сімей, підліткам.
При отриманні відомостей фахівці розшукують і зв'язуються з батьками, родичами, запрошують їх на консультацію в СРЦ, виїзджають на патронаж, проводять бесіди; психологи і юристи допомагають батькам у встановленні відносин з дитиною, проводять консультації і т.д.
У числі бездоглядних є діти, що здійснили правопорушення і осуджені умовно. “Важкі діти” і підлітки особливо схильні до негативного впливу суспільства, схильні до правопорушень. Однак, важковиховуваність дітей і підлітків виявляється не тільки в поганій поведінці, агресивності, втечах і дрібних правопорушеннях, але і соціальних вадах, таких як наркоманія, тютюнопаління, алкоголізм і т.д.
Важливу роль в соціально-психологічній реабілітації" важких" вихованців і формування у них необхідних якостей особистості грає включення їх в різні види трудової діяльності. До роботи з дітьми притягуються професійні училища, служба зайнятості, підприємства різних форм власності з метою організації професійної орієнтації і підготовки підлітків, розширення сфери їх трудової діяльності.
Робота з сім'єю і “важкими” підлітками направлена на попередження девіантної поведінки неповнолітніх. Це - визначення чинників "ризику", виявлення дітей і сімей категорії "ризику", потребуючих допомоги.
Така робота передбачає підвищення адаптивних можливостей дітей і підлітків, ослаблення і ліквідацію напружених конфліктних відносин в сім'ї, превентивну роботу з сім'єю, по можливості, зміна внутрішньородинної ситуації.
Профілактична робота з “важкими” підлітками і їх сім'ями здійснюється через надання екстреної соціальної допомоги неповнолітнім в умовах денного і цілодобового перебування.
Консультативна допомога широкому колу населення (дітям і батькам) - батькам неповнолітніх СРЦ через організацію заходів щодо профілактики асоціальності дітей і правопорушень, профілактику тютюнопаління, наркоманії, алкоголізму.
8. Вулична соціальна робота
Вулиці повинні бути безпечними та спокійними. Такими, щоб кожен з нас міг спокійно відпустити свою дитину на вулицю і не хвилюватись ні за здоров'я, ні за життя.
Аналіз статистичних даних за останні 10 років свідчить, що в Україні спостерігається стійка тенденція до зростання злочинності неповнолітніх на вулицях та в інших громадських місцях: хуліганські вияви, пограбування, розбійні напади, крадіжки особистого майна і навіть вбивства, тяжкі тілесні ушкодження. Розваги, спортивні секції, гуртки за інтересами вимагають значної оплати, отже, вільний час сучасних дітей та молоді - перебування на вулиці.
Співробітники та волонтери Київського міського центру соціальних служб для молоді проводять ряд заходів спрямованих на організацію змістовного дозвілля. Вони надають термінову інформаційну та консультативну соціально-педагогічну допомогу, проводять ігри, організовують дискотеки, спонукають молодь до суспільно-корисної праці, дають можливість розкрити свій творчий потенціал, визначають коло проблем молоді тощо. Усе це сприяє формуванню позитивного стереотипу поведінки підростаючого покоління.
Кожен район міста живе своїм життям, стикаючись з різними проблемами. Районні соціальні служби для молоді допомагають у їх вирішенні. Але перш ніж пропонувати певні форми роботи, спеціалісти Центру проводять дослідження специфіки проблем кожного району, і тому часто на вулицях міста можна побачити волонтерів, які проводять анкетування, опитування, бесіди.
З весни 1999 року у Києві працює мобільний центр з прав дитини. Це яскравий, барвистий автобус, у якому діти можуть отримати інформацію про Конвенцію ООН з прав дитини, за допомогою ігор засвоїти основні її положення, подивитись ряд цікавих відеороликів та мультфільмів, розроблених Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ), або слухаючи приємну музику скласти пазли.
А поряд з автобусом у цей час проходять ігротеки: “Ігри вашого двору”, ігри з м'ячем, із скакалкою, естафети по правам дитини. Діти можуть приєднатися до гурту однолітків, і позмагавшись у влучності чи спритності стати переможцем, а можуть запросити друзів і створити свою команду. Якщо хтось мріє стати зіркою, тоді нехай візьме участь у конкурсі Стар-тінейджерів. Подібні заходи проводяться і для дітей з функціональними обмеженнями.
Вечірнє місто вирує життям: нічні клуби, бари, дискотеки, але не кожному це доступно. І знову більша частина молоді міста опиняється на вулиці. Соціальні працівники подбали і про вечірнє дозвілля молоді. У багатьох районах Києва проходять вуличні дискотеки. Підлітки можуть порозважатись, потанцювати під сучасну музику, привітати друзів із святом чи передати їм привіт, а також замовити їхню улюблену композицію.
Розважатись завжди приємно. Ігротехніки запропонують великий вибір ігор та змагань. Але особливий комфорт під час вуличних розваг створюють охайні алейки, чисті тротуари, майже новенькі лавочки. Тому час від часу волонтери Соціальної служби створюють трудові загони (куди запрошують усіх бажаючих) і з'являються на дворових майданчиках, після чого вони отримують новий вигляд. Двір вітає людей відремонтованими дитячими гойдалками, ігровими знаряддями, свіжопофарбованими лавочками.
Коли молода людина блукає вулицями міста, не знаючи, як організувати своє дозвілля - це проблема. Але коли дитина живе на вулиці: спить просто неба, харчується відходами або жебракує - це трагедія. Що може запропонувати соціальна служба дітям вулиці? Досвідчені спеціалісти та волонтери намагаються встановити контакт з безпритульними дітьми, пропонуючи їм спочатку їжу, одяг, медичну допомогу. А вже потім познайомившись і поспілкувавшись, встановивши дружні контакти, можна думати про майбутнє. Встановлення такого контакту допомагає змінити стереотип поведінки дитини, повернути її у сім'ю чи притулок.
Ще однією жахливою проблемою суспільства є СНІД і ВІЛ-інфекція. Всім відомо, що найпоширенішим шляхом передачі цієї хвороби є ін'єкційне вживання наркотиків. Аби знизити темпи зростання ВІЛу проводиться вторинна профілактика - обмін використаних одноразових шприців на нові.
У стороннього спостерігача може скластись враження, що соціальні працівники намагаються охопити і самостійно вирішити усі проблеми підростаючого покоління. Насправді ж гаслом роботи Київського міського центру соціальних служб для молоді є "Не для молоді, а разом з нею". Фахівці пропонують молоді не лише цікаві форми роботи, а й шляхи самостійного вирішення власних проблем. Кваліфіковані спеціалісти (психологи, соціальні педагоги, юристи, медики) надають термінову інформаційну та консультативну допомогу усім, хто її потребує. Будь-яку консультацію можна отримати під час ігротеки чи дискотеки.
У працівників Київського міського центру соціальних служб для молоді вже сформувався свій імідж. Столичні жителі впізнають їх по яскраво-жовтому вбранню: футболках, регланах, куртках і такому ж сонячному настрою. Їм довіряють, їх люблять, їх чекають на своїх вулицях.
Висновки
За умов трансформації українського суспільства особливого значення набувають питання формування нової людини, її нових життєвих стратегії, посилення мобільності соціальної поведінки. Таким чином, перед сучасною школою постає проблема формування життєвої стратегії особистості як господаря своєї долі. Це зумовлено, по-перше, необхідністю виходу із кризи цінностей та ідеалів, в якій опинилась особистість на етапі переходу до ринкової економіки; по-друге, потребою в осмисленні існуючих в українському суспільстві моделей поведінки особистості; по-третє, відсутністю чітко обґрунтованих підходів до побудови життєвих орієнтирів особистості школяра.
Тому перед педагогічним колективом школи, соціально-психологічною службою стоїть завдання - готовність педагогів, соціальних працівників, психологів надавати учням практичну допомогу у розробці технологій формування життєвої позиції.
Система заходів носить попереджувальний, запобіжний характер і спрямована на вдосконалення способу життя школярів. Функції цієї системи заходів такі:
- діагностична (виявлення причин і факторів відхилень у поведінці);
- реабілітуючи (перевиховна, спрямована на подолання негативних проявів);
- координуюча (координація усіх зацікавлених структур);
- прогностична (передбачення можливих негативних явищ у поведінці неповнолітніх).
Система правового виховання учнів та їх батьків включає в себе:
- створення системи роботи з батьками, адекватної системі правової освіти школярів;
- перетворення батьків в активних суб'єктів правового виховання учнів;
- підвищення рівня правових знань батьків, орієнтованих на забезпечення захисту прав дитини;
- вплив на ціннісні орієнтації батьків на основі гуманістичної етики;
- проведення профілактики правопорушень неповнолітніх шляхом надання допомоги батькам у вихованні дітей з відхиленнями в поведінці.
Форми роботи з батьками можуть бути такими:
1) Діагностика - анкети, тести, запитання і аналіз анкет, створення банка даних;
2) Освіта - вечори запитань та відповідей зі спеціалістами, психологічні і педагогічні тренінги, круглий стіл, консультації, лекторій;
3) Система спільної діяльності - батьківські збори за правовою тематикою, виступи батьків-спеціалістів перед дітьми, відвідування уроків курсу "Я і мій світ", спільні маршрути вихідного дня, спільне виготовлення наочності, посадка дерев, індивідуальні бесіди, тренінги, ігри "Папа, мама, я - сучасна сім'я", виставки спільних робіт батьків і дітей тощо. Основна мета навчання правам людини, правам дитини охоплює:
- формування людської гідності, свободи особистості;
- формування меж особистісних відносин в дусі толерантності (терпимості), ненасильства, поваги, солідарності, дружби, миролюбності, доброти;
- передача знань про права людини в національному та міжнародному вимірах, про взаємозв'язок прав людини і громадянина;
- виховання розуміння нерозривного зв'язку прав людини та її
обов'язків.
Досвідчений педагог, як правило, інтуїтивно знаходить шлях перевиховання того чи іншого "важкого" учня, пошук засобів впливу відбувається, так би мовити, автоматично, цей етап творчої діяльності ніби "згорнутий" у часі. Але, на жаль, майстерність приходить не одразу. Проте вчитель не має права дозволяти собі йти шляхом про і помилок, навмання. Необхідно точно визначити стратегію виховання, а потім уже відповідно до неї обрати тактичні дії.
Похожие работы
... соціальних служб та соціальних професій. При цьому, виходять з міркування, що і безпритульні, і діти, і молодь, яка живе у бідності, потребують не лише матеріальної, але й педагогічної підтримки. Соціальна і соціально-педагогічна робота представляє собою особистісну службу допомоги людям і направлена на вирішення всієї сукупності проблем в контексті "особистості і навколишнього середовища", де в ...
... . Роль соціального педагога у цій справі досить вагома [4, 20]. 3. Робота соціального педагога в загальноосвітніх навчвльних закладах 3.1 Напрямки роботи та обов’язки соціального педагога Одним із напрямків роботи соціального педагога загальноосвітньої школи є корекційно-розвиваюча робота. Корекція - здійснення психолого-педагогічних заходів з метою усунення відхилень у психофізичному та ...
... піклування; послуги щодо отримання відповідних пільг для різних категорій дітей; представлення інтересів дітей у правоохоронних органах, послуги з правової просвіти неповнолітніх тощо). [ 24,с.13] Державна молодіжна політика передбачає залучення соціального педагога до таких видів професійної діяльності: [ 9] 1) створення відповідної системи освіти, професійної орієнтації і підготовки молоді до ...
... Здійснюючи посередницьку функцію, соціальні педагоги координують діяльність різноманітних установ і організацій, що займаються проблемами виховання, навчання і освіти. Соціально-педагогічна діяльність відноситься до розряду гуманних професій. Гуманність - це моральна якість, що характеризує взаємини соціальних працівників та клієнтів. Гуманність витікає із сутності соціальної роботи, тобто є ...
0 комментариев