Передача руху по колу

2. Передача руху по колу.

Вихователь демонструє певний рух (стрибок, підняття рук вгору, біг) діти по черзі повторюють цей рух.

3. Передача почуття по колу.

Вихователь демонструє дітям певне почуття (імітація сміху, суму, плач) і діти по черзі повторюють це почуття. При цьому розвивається мімічна мускулатура.

Другий вид вправ скеровано головним чином на зняття напруження у дітей і складається з найпростіших завдань і рухів. Діти слідом за вихователем імітують такі рухи: «я іду по воді», «я іду по гарячому піску», «я спішу в дитячий садок».

Вправи з психогімнастики передують рухливій грі, або виконуються після її проведення. Вони стимулюють активність дітей в одних випадках і приводять до заспокоєння в інших ситуаціях. Елементи психогімнастики використовуються у Вальдорфській педагогіці. Організація рухливої гри базується на наслідуванні дітьми дій вихователя, який веде гру. Рухлива гра здійснює позитивний вплив на фізичний, інтелектуальний, емоційний розвиток дитини. Формує вміння дітей співпрацювати в колективі, бажання виконувати спільні дії.

Гра в колі – ще одне спеціальне щоденне заняття. Це літературно-музична композиція, яка виконується в колі і супроводжується рухами відповідно до тексту. Для цієї гри вихователь використовує пісні, вірші, пальчикові ігри, скоромовки, лічилки і навіть казки. Під час гри діти багато рухаються. Словесні образи передають рухами рук, тіла, ходи, у всьому наслідуючи вихователя. Усе це дає багато можливостей для мовленнєвого розвитку, позитивно впливає на сферу відчуттів дитини.

Матеріал літературно-музичної композиції добирається вихователем з урахуванням індивідуальних особливостей дітей, їхніх темпераментів, із введенням елементів протилежного змісту; велике й маленьке, легке і важке, швидке й повільне.

Для дитини гра в колі – це справжня соціальна вправа в якій вона повинна: стати в коло, взятися за руки, співати і рухатися. Вихователь допомагає їй подолати усі особистісні і соціальні бар‘єри.

2. Корекційно-виховна спрямованість занять фізичного виховання в групах компенсуючого типу для дітей з інтелектуальними порушеннями

 

2.1 Аналіз практики роботи вчителя-дефектолога по подоланню порушень фізичного розвитку у дітей старшого дошкільного віку з розумовою відсталістю

 

Дане дослідження проводилось на базах:

-     Школа – дитячий садок «Центр реабілітації»;

-     Дошкільний навчальний заклад «Барвінок»;

-     Навчально-реабілітаційний центр «Мрія».

Це навчально-виховні заклади для дітей у яких діагностують порушення інтелектуального розвитку різного ступеня.

Зокрема школа – дитячий садок «Центр реабілітації» та ДНЗ «Барвінок» містять групи компенсую чого типу для дітей з інтелектуальними порушеннями.

Навчально-реабілітаційний центр «Мрія» є навчально-виховним закладом для дітей із затримкою психічного розвитку та розумовою відсталістю.

Навчально-виховна та корекційно-реабілітаційна робота у цих закладах здійснюється завдяки співпраці таких спеціалістів: психологів, дефектологів, логопедів, фізичних реабілітологів, олігофренопедагогів, медичних працівників та сім‘ї. [Додаток 5]. Які впливають на розвиток дитини, як мультидисциплінарна команда.

Головним завданням навчально-виховних заходів для дітей з порушенням інтелекту є:

-     створення спеціальних умов для корекційно їх спрямованості навчання і виховання, відновлення здоров‘я, подолання порушень психічного і фізичного розвитку, корегування порушень аналізаторів і виправлення мовленнєвих порушень;

-     здійснення індивідуального та диференційованого підходу у навчанні та вихованні з урахуванням характеру порушень;

-     виховання морального і фізичного здорового покоління;

-     формування здорового способу життя, основ особистої гігієни.

Спостерігаючи за заняттями з фізичного виховання ми побачили, що діти малоактивні, майже не спілкуються один з одним, невпевнені, мають порушення постави, не вміють правильно бігати і ходити.

Таким чином робота вчителя дефектолога під час організації занять має свої труднощі, тому необхідно добирати найбільш доцільні прийоми, використовувати відповідні засоби корекції, що складають дві групи:

Перша група – це загальні заходи, що використовують для всієї групи.

Друга група – це індивідуальний підхід до окремих дітей у відповідності до їх специфічних порушень.

Більшість занять, що спостерігалися під час дослідження вихователі, вчителі-дефектологи планували самі, використовуючи на власний розсуд ті чи інші прийоми.

Для дослідження було спеціально розроблено та підготовлено такі документи:

а) індивідуальну карту обстеження (анкету);

б) списки дітей, кожна обстежувана група для обліку стану фізичного розвитку.

У дослідженні брали участь 20 дітей віком 5–7 років із порушенням інтелектуального розвитку. Обстежувався фізичний стан дітей з метою визначення впливу основного захворювання (первинного порушення) – розумова відсталість, на формування вторинних відхилень, зокрема розвитку та формування рухової сфери.

Дослідження проводилось так:

Дитина на пропозицію вчителя-дефектолога виконувала задану дію. При цьому вона отримувала чітку інструкцію, часом показ виконання дії. Показники відмічались в анкеті.

Вивчення розвитку та сформованості фізичного розвитку проводилось в ігровій кімнаті (реабілітаційному залі), але кожна дитина до моменту обстеження була поза нею. Під час експерименту була присутня одна дитина.

Таким чином, діти ставилися у незвичайні для них, штучні умови.

Головним завданням було виявити рівень порушення певної рухової функції; вміння дітей брати участь у колективних іграх.

Поруч з вивченням навичок фізичного розвитку ми знайомилися з методикою роботи вихователів та вчителів-дефектологів. При цьому звертали увагу на побудові занять, особливостей використання прийомів і врахування особливостей психічного і фізичного розвитку дітей. Також на зв‘язок даного заняття з попередньою і наступною роботою, на вміння використовувати знання дітей під час опрацювання нового матеріалу.

Проведене дослідження дозволило виявити сторони формування навичок фізичної культури і дослідити особливості формування рухової сфери.

Дане дослідження підтвердило спостереження дефектологів-методистів, вихователів-практиків, вчителів-дефектологів щодо специфічних особливостей дітей з порушенням інтелекту і їх фізичного розвитку.

Під час проведення дослідження було зорганізовано контрольну і експериментальну групи. У контрольній групі брали участь 10 дітей: 3 дітей з підготовчого класу навчально-реабілітаційного центру «Мрія», 4 дітей з школи-садка «Центр реабілітації» старша група, 3 дітей дошкільного навчального закладу «Барвінок» середня група.

У експериментальній групі брали участь 10 дітей: 3 дітей з підготовчого класу навчально-реабілітаційного центру «Мрія», 4 дітей з школи-садка «Центр реабілітації» старша група, 3 дітей дошкільного навчального закладу «Барвінок» середня група.

Так, контрольна група створювалась з метою дослідити реальний стан фізичного розвитку дітей з інтелектуальними порушеннями, та простежити темп і стан сформованості фізичної, рухової сфери без використання спеціальних прийомів елементів психогімнастики і музикотерапії.

Експериментальна група створювалась з метою дослідження впливу використання рухливих ігор, елементів музико терапії та психогімнастики на рухову сферу дітей з інтелектуальними порушеннями.

Результати проведеного обстеження контрольної і експериментальної груп до початку психокорекційної роботи над формуванням фізичної сфери практично однакові. В таблицях відображено, що за існуючою методикою у дітей рухова сфера формується повільно, недосконало, не має чіткої мотивації до виконання певних рухів, які потребують додаткових зусиль чи концентрації уваги, відсутня спільна гра, обмежене спілкування між дітьми.

Дане дослідження тривало п’ять тижнів. Протягом цього часу для дітей експериментальної групи були використані такі форми впливу: проводились рухливі ігри з використанням елементів музикотерапії та психогімнастики.

Вправи з психогімнастики передували рухливим іграм, або проводились після них.

Вправа 1.

Тема «Зустріч одне з одним» (етюд на вираження радості).

Мета: Формувати у дітей вміння виражати почуття радості і розвивати мімічну мускулатуру, координацію рухів у просторі, слухову увагу, мислення. Виховувати дружність.

Проведення вправи

Діти розміщені один напроти одного. Уважно послухайте мою розповідь. У хлопчика Василька був друг Андрійко. Але ось настало літо. Василько поїхав, а Андрійко залишився в місті. Сумно без друга. Уже пройшов місяць. Якось іде Андрійко по вулиці й бачить, як назустріч йому йде його друг Василько. Як же вони зраділи один одному!

Виразні рухи: обійми, посмішка.

Вправа 2.

Тема. Передача ритму по колу.

Мета: Вчити дітей виконувати ритмічні рухи, формувати вміння відтворювати заданий ритм; розвивати слухове сприймання, увагу, пам’ять, мислення. Виховувати спостережливість, старанність.

Проведення вправи.

Діти стоять у колі. Вихователь задає певний ритм і кожна дитина по черзі повинна відтворити його плеснувши в долоні.

1) ІІІ ІІ

2) І ІІ І

3) ІІ І ІІ

Вправа 3.

Тема. Капітан.

Мета: Виразне зображення позитивних рис характеру. Формувати у дітей впевненість під час виконання завдання. Розвивати мислення, координацію рухів, правильну поставу. Виховувати старанність, сміливість.

Проведення вправи.

Діти стоять у колі.

Діти уявіть себе капітаном. Капітан стоїть на містку корабля і дивиться вперед. Навколо темне небо, високі хвилі, свистить вітер. Але не боїться капітан бурі, він почуває себе сильним, сміливим і впевненим. Він доведе свій корабель до порту призначення.

Виразні рухи: спина пряма, ноги розставлені, погляд спрямований вперед; іноді підносить до очей уявний бінокль.

Рухливі ігри поєднувались із музикотерапією.

Ігри проводились із супроводженнями музики або з її прослуховуванням до початку або після закінчення гри.

На відчуття ритму, як засіб релаксації, діти прослуховували твір Чайковського «Пори року», де яскраво виражений швидкий і повільний темп, чіткий ритм.

РУХЛИВА ГРА

«Горобчики і кіт»

Мета: Удосконалювати вміння стрибати на обох ногах. Розвивати спостережливість, увагу, пам'ять. Виховувати дружність та сміливість.

Інвентар: обручі.

Хід гри.

Діти стоять в обручах, покладених у ряд на землі (підлозі). Це «горобчики» у «гніздах». Вихователь зображує кота; його «хатка» на відстані 6–8 м. від «гнізд» «горобців». Після слів вихователя «Горобчики полетіли» діти вилітають з «гнізд» і бігають по майданчику. «Кіт тим часом спить. Потім прокидається промовляє «Мяу-мяу» і починає ловити «горобчиків», які ховаються в «гнізда». Спійманих «горобчиків» «кіт» веде в свою «хатку». Гра триває доти, поки «кіт» не спіймає трьох-чотирьох «горобчиків».

Вказівки до гри. Дітей, яких спіймано, відпускають, але підраховують, скільки «горобчиків» спіймав «кіт». Дітям підказують, щоб «кота» вони не лякались і підходили ближче.

РУХЛИВА ГРА

«Веселий музикант»

Мета: Формувати вміння виконувати ритмічні рухи під музику; розвивати фонематичний слух, відчуття ритму, мислення, увагу. Коригувати координацію рухів у просторі, дрібну моторику рук. Виховувати старанність, наполегливість.

Інвентар: маски зайчиків.

Хід гри.

Гра проводиться під музичний супровід. Рухи повинні відповідати музиці.

На сопілочці я граю: Ті-лі-лі, ті-лі-лі! На лужку зайці у танці, Ті-лі-лі, ті-лі-лі!	Імітують гру на сопілці Стрибають, як зайчики
Я заграв на балалайці: Тренді-брень, тренді-брень! На лужку зайці у танці Тренді-брень, тренді-брень!	Імітують гру на балалайці Стрибають, як зайчики
А тепер на барабані: Бум-бум-бум! Тра-та-тах! Косоокі всі навтьоки По кущах та по кущах.	Імітують гру на барабані Розбігаються у різні сторони

 

РУХЛИВА ГРА

«Знайди свій будинок»

Мета: Удосконалювати вміння ходити та бігати врозтіч, виконувати інструкції, вчити орієнтуватися в просторі. Розвивати слухову увагу, мислення, сприймання. Виховувати дружність, старанність.

Хід гри.

Дітей ділимо на дві групи. Одну групу посадили на лаву або стільці на одному боці майданчика (залу), іншу – на другому. На слова вихователя: «Діти по майданчику гуляють, ходять, бігають, стрибають», діти розходяться, ходять і бігають хто куди хоче. Вихователь: «Гей, діти, не зівайте, як почуєте гудок, – тікайте!». Дає сигнал «У-у-у». Діти поспішають на свої місця (до «будиночка») і сідають на свої стільчики.

Вказівки до гри. Під час гри дітям нагадують, щоб вони не наштовхувались один на одного. Вихователь грає разом з дітьми. Називає тих, які жодного разу не наштовхувалися на інших, першими після сигналу повернулися до «будиночка» і тихо сіли на стільці. Вчасно дає сигнал для відпочинку.

Після закінчення кожної гри звучала повільна, заспокійлива музика для заспокоєння дітей.

Під час проведення дослідження виникли такі труднощі:

-     дітям було важко зосередити свою увагу на виконанні завдання;

-     багато дітей були гіперактивними;

-     у багатьох дітей спостерігалася дезорієнтація у просторі та порушення точності рухів у просторі;

-     більшість не вміли гратись разом, тобто відсутність спільної гри.

Експеримент на формування фізичного розвитку з використанням елементів музико терапії та психогімнастики тривав потягом п‘яти тижнів, і перед його завершенням проводилось порівняльне обстеження та анкетування дітей двох груп: контрольної та експериментальної.

Так, діти контрольної групи показали такі результати (таблиця 3).

У експериментальній групі відбулися такі зміни. Результати обстеження відображені у таблиці 4.

Аналіз проведеного дослідження показує, що використання рухливих ігор в поєднанні з елементами музикотерапії та психогімнастики мотивує дітей до свідомого відтворення руху, вносить новизну та цікавість, ігровий та драматичний момент.

З допомогою мотивуючих елементів у дітей вдалось сформувати: вміння виконувати ритмічні рухи, покращилась ходьба і біг, появилась спільна гра та взаємне спілкування.

Тому доцільним є використання під час занять фізичного виховання рухливих ігор з елементами музико терапії та психогімнастики.

2.2 Педагогічні рекомендації корекційним педагогам щодо використання елементів музикотерапії та психогімнастики під час проведення рухливих ігор

Корекційна робота на заняттях з фізичного виховання набуває дієвого характеру, якщо вміло поєднувати елементи музико терапії і психогімнастики коли перед дітьми ставляться завдання які сприяють активізації психоемоційної, фізичної, вольової сфери.

Застосування повторень у навчанні є одним з принципів колекційної роботи. Це пояснюється тим, що формування рухової активності у дошкільників не лише сповільнене, а й малопродуктивне.

Практичний характер – теж відносимо до принципу корекції, оскільки слово не носить «сигнального» значення, і часто словесні засоби малодоступні.

Під час роботи із групою дітей з психофізичними порушеннями слід враховувати:

1.   Різний темп роботи і динаміку наростання втоми.

2.   Врахування індивідуальних особливостей пізнавальних процесів.

3.   Врахування індивідуальних особливостей самооцінки, ставлення до власного дефекту.

4.   Орієнтація на індивідуальні особливості емоційно-вольової сфери дитини.

5.   Врахування індивідуальних потреб та інтересів дітей.

6.   Врахування особливостей характеру.

Тому використання індивідуального підходу є провідним принципом дидактики та засобом корекції порушень дітей з розумовою відсталістю. Значна увага приділяється власне використанню елементів музико терапії та психогімнастики. Для досягнення результативності використання цих корекційних прийомів використовуємо:

– у системі фізичного та нервово-психічного виховання в спеціальному дошкільному закладі для дітей із інтелектуальними порушеннями має здійснюватися комплексний підхід до формування та розвитку їхньої рухової сфери, яка є основою життєдіяльності, розумового та фізичного здоров‘я людини;

– поєднання музикотерапії та психогімнастики з рухливими іграми мають бути складовою індивідуальних і фронтальних занять логопеда та вихователя спеціальної групи в системі корекційно-розвивального навчання та виховання;

– для того, щоб діти займались ефективно, ігри необхідно проводити із задоволенням та ентузіазмом. Лише тоді можна захопити своїм настроєм дітей;

– рухливу гру з використанням елементів музикотерапії та психогімнастики варто будувати таким чином, щоб вона була цілою драматичною дією;

– після закінчення кожної рухливої гри прослуховувати повільну музику для заспокоєння дітей.

Дане дослідження допоможе вчителям-дефектологам і вихователям спеціальних дошкільних навчальних закладів для дітей з порушеннями інтелекту, вихователям груп компенсую чого типу виявити та проаналізувати характери порушення фізичного розвитку у дітей з інтелектуальним недорозвитком; виявити непомітні моменти; покаже, на що необхідно спрямовувати головну увагу, що слід використовувати під час індивідуальних та групових занять для кращого колекційного впливу на загальний розвиток дошкільників з психофізичними порушеннями.

Висновки

 

Складний процес розвитку особистості та формування фізичної сфери у дітей старшого дошкільного віку із інтелектуальними порушеннями зумовлений сукупністю біологічних і соціальних факторів.

Для дитини середовище виступає не лише як умова, але як джерело розвитку (Л.С. Вигоцький).

У навчально-виховному процесі вчитель-дефектолог повинен враховувати, що діти можуть виконувати посильні вправи, завдання самостійно, опираючись на рівень психічного розвитку, практичний досвід, знання, уміння, навички.

Проте в процесі роботи не слід опиратися лише на вже сформовані психічні і фізичні функції, але слід враховувати потенційні можливості дітей.

Так теоретично дослідивши дане питання ми прийшли до висновку, що рухова діяльність здійснює всебічний вплив на організм людини, і цей вплив більш значний для дитячого організму, що росте і розвивається. Розвиток рухів здійснює значний вплив на становлення відповідних структур мозку.

Рух, за даними М.М. Кольцьової, розглядається, як важливий фактор у розвитку узагальнюючої функції мозку.

Під впливом рухів змінюється динаміка та активація психічних процесів: сприймання, пам‘яті, мислення, мовлення. І.М. Сєченов вперше пов‘язав рухові функції з функціями вищих відділів центральної нервової системи. За його твердженням, нервова система є зібранням різноманітних регуляторів діяльності. Результати досліджень про співвідношення психічного та рухового розвитку вказують на те, що засобами фізичного виховання можна позитивно впливати на психічний розвиток дитини.

Дане дослідження експериментально показує, що застосування рухливих ігор з елементами музико терапії та психогімнастики у навчально-виховному процесі для дітей 5–7 років з інтелектуальними порушеннями корегує рухову сферу. Особливо помітні зміни відбуваються під час виконання ритмічних рухів, ходьбі, бігу.

Також коригується емоційна сфера дітей.

Система запропонованих у дослідженні вправ, прийомів, форм роботи дозволяють забезпечити ефективність формування рухової сфери, та врахування колекційного моменту занять фізичного виховання.

Список використаної літератури

 

1.     Бабенкова Р.Д. О подходе к физическому воспитанию учащихся вспомогательной школы // Дефектология. – 1980 – №2.

2.     Бебриш Э.П. Некоторые особенности физического развития умственно отсталых учащихся // Дефектология. – 1976 – №4.

3.     Бернштейн Н.А. Физиология движений и активность, М: Наука, 1990.

4.     Бернштейн Н.А. Очерки по физиологии движений и физиологии активности. – М., 1966.

5.     Вільчковський Є.С. Теорія і методика фізичного виховання дітей дошкільного віку. – Львів: ВНТЛ, 1998. – 336 с.

6.     Выготский Л.С. Собрание сочинений: В 6 т. – М., 1983. – Т. 5: Основы дефектологии.

7.     Дмитриев А.А. Исследования влияния дозированных физических нагрузок на организм учащихся // Дефектология. – 1981 – №5.

8.     Дмитриев А.А. Физическая культура в специальном образовании: Учеб пособие для студ. Высш. пед. учеб. заведений. – М.: Издательский центр «Академия», 2002. – 176 с.

9.     Иванченко Г.В. Психология восприятия музыки: подходы, проблемы, перспективы. – М.: Смысл, 2001. – 264 с.

10.   Кольцова М.М. Двигательная активность и развитие функций мозга ребенка. – М.: Педагогика, 1973.

11.   Кораблина Е.П. Телесно-ориентированная терапия и танцтерапия // Кораблина Е.П., Акиндинова И.А., баканова А.А., Родина А.М. Искусство исцеления души: Этюды о психологической помощи: Пособие для практических психологов. – СПб, 2001. – С. 83–90.

12.   Лурия А.Р. Высшие корковые функции человека и их нарушения при локальных поражениях мозга. – М., 1962.

13.   Маринчева Г.С., Гаврилов В.И. Умственная отсталость при наследственных болезнях. – М., 1988.

14.   Мастюкова Е.М. Ребенок с отклонениями в развитии. – М., 1992.

15.   Мастюкова Е.М., Московкина А.Г. Основы генетики: Клинико-генетические основы коррекционной педагогики и специальной психологии: Учеб. пособие для студ. пед. высш. учеб. заведений / Под ред. В.И. Селиверстова, Б.П. Пузанова. – М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2003. – 368 с.

16.   Пасынкова Н.Б. Влияние музыкального движения на эмоциональную сферу личности // Психологический журнал. 1993. Т. 14, №4. – С. 142, с. 142.

17.   Петрушкин В.И. Музыкальная психотерапия. – М.: Владос, 2000. – 176 с.

18.   Приходченко Н.Н., Шкурат Т.П. Основы генетики человека. – Ростов-на-Дону, 1997.

19.   Приходько О.Г., Моисеева Т.Ю. Дети с двигательными нарушениями: Методическое пособие. – М.: Полиграф сервис, 2003. – С. 4–9.

20.   Пензулаева Л.И. Подвижные игры и игровые упражнения для детей 3–7 лет. – М.: Владос, 2000.

21.   Сермеев Б.В. Методика воспитания двигательных качеств у аномальных детей. – Горький, 1976.

22.   Синьов В.М., Шеремет М.К., Шевцов А.Г., Руденко Л.М. Взаємозв‘язки медицини та педагогіки в системі кадрового забезпечення реабілітаційних закладів для осіб з обмеженими функціями здоров‘я // Соціальна педіатрія Випуск ІІІ: Збірник наукових праць. – К.: Інтермед, 2005. – 412 с. – С. 86–90.

23.   Скворцов И.А. Детство нервной системы. – М.: Привона, 1995. – С. 49–55.

24.   Стребелева Е.А., Мишина Г.А., Выродова Н.А. Коррекционная помощь детям раннего возраста с органическим поражением ЦНС: Метод. пособие / Под ред. Е.А. Стребелевой. – М.: Полиграф сервис, 2003. – 124 с.

25.   Справочник по детской физкультуре. – Л., 1999.

26.   Эфроимсон В.П., Блюшина М.Г. Генетика олигофрений, психозов, эпилепсии. – М., 1978.

Додаток 1

 

Рухлива гра «Гуси – лебеді»

Мета: Розвивати слухову увагу, орієнтація в просторі, швидкість. Формування активного мовлення – вміння відповідати на запитання. Виховувати рух у заданому напрямку, колективність, дружність.

Хід гри

Вихователь вибирає учасників – «вовка», «господаря», інші діти – «гуси – лебеді». З одного боку майданчика накреслено будинок, де живуть «господар» і «гуси», на іншому живе «вовк» під горою. «Господар» випускає «гусей» у поле погуляти, зеленої травички поскубати. «Гуси» йдуть від будинку досить далеко. Через деякий час «господар» кличе «гусей» і між ними відбувається така розмова.

Господар: Гуси – гуси.

Гуси: Га – га – га.

Господар: Їсти хочете?

Гуси: Так – так.

Господар: Так летить скоріш додому!

Гуси: Нам не можна.

Сірий вовк під горою!

Не пускає нас додому!

«Гуси» бігають у будинок, а «вовк» намагається їх піймати. «Гуси» повинні «літати» по всьому майданчику. «Вовк» може ловити їх тільки після слів: «Не пускає нас додому!». Піймані виходять із гри.

Гра закінчується, коли всі «гуси» піймані. Останній «гусак», що залишився (найбільш спритний і швидкий), стає вовком.

Додаток 2 Гра «Пальчики і палочки»

Корекційна мета: розвиток уваги, зосередженості, дрібної моторики рук. Виховання дружності, наполегливості.

Інвентар: палички довжиною 5 см.

Перед кожною дитиною на столі розкладаються по 5 маленьких паличок довжиною – 5 см.

Всі учасники гри з‘єднують кінчики пальців своїх рук «віялом» і по команді починають збирати палички, затискаючи їх по одній між з‘єднаними великими, вказівними, середніми, безіменними пальцями і мізинцями. Виграє той, хто швидше всіх і правильно виконає завдання.

Додаток 3

  Гра «Хто швидше»

Корекційна мета: розвиток уваги, швидкості, просторової орієнтації, хапаючи рухів. Виховання активності, наполегливості у досягненні мети.

Інвентар: палички червоного та синього кольорів.

Хід гри

Дітей ділять на команди по 3–5 дітей.

Гравці команд мають палички свого кольору. Вихователь розкидає усі палички по майданчику. По сигналу вихователя гравці збирають палички свого кольору. Програє та команда, гравець якої останнім повернувся із своєю паличкою.

Додаток 4

 

Рухлива гра: «Спостережливі»

Корекційна мета: розвиток спостережливості, слухового сприймання.

Інвентар: паличка, листки паперу.

Хід гри

Діти сидять на гімнастичній лаві. Вихователь виконує за їх спиною різноманітні шуми (ламає паличку, розриває листок паперу, стукає по стіні та інш.). Учасники повинні догадатись на слух, що робить вихователь.

(Але перед цим вихователь демонструє звучання кожного звука перед дітьми).

Гра «Стій прямо»

 

Корекційна мета: розвиток уваги, пам‘яті, вироблення правильної постави.

Діти стоять спиною до стіни, торкаючись її лопатками, потилицею і запам‘ятовують це положення. За командою вихователя вони роблять крок вперед, зберігаючи це положення. Після цього по команді роблять крок назад в тому ж положенні, перевіряють себе, після чого роблять два кроки вперед і назад.