4. Розвиток розумових цінностей. Думка та мова
Здається, все тут зрозуміло: вчися в школі, відвідуй гурток, читай книжки — і ось ти уже розвинений, начитаний, розумний. Така проста схема виглядає не дуже привабливо для підлітка, він одразу ж стикається з труднощами.
Це все доступно кожному, але ж не кожен досягає бажаного розвитку розумових здібностей. Слід пам'ятати, що інтелект впливає на все наше життя: середовище, природа, товариство, стиль спілкування, знання, вміння, інформація, спадковість, спосіб життя у сім'ї, емоції, самоосвіта. Можна сказати, що розвиток розумових здібностей кожен з нас тримає у своїх власних руках.
Кожна людина має певні здібності, але часто вони не повністю або й зовсім не використовуються. Певне, усі чули від учителів: працюєш на уроці не в повну силу; є здібності, але не працюєш. І це небезпідставні заяви.
Проблемам розвитку розумових здібностей присвячено безліч наукових праць, популярних видань, і найголовніший висновок з них - людина повинна сама ретельно працювати над своїм розумом з caмого дитинства, а школа, вчителі, батьки лише створюють певні умови, направляють пошук знань, консультують.
Дж. Грехем Скотт у книзі «Сила розуму» зазнає, що природна інтуїція - це велика внутрішня сила, яка має могутність і допомагає в подоланні стресів і розслабленні, підвищенні енергії та знятті втоми, набутті більшої впевненості в собі почуття власної гідності, постановці мети та її досягненні, удосконаленні майстерності і зростанні творчої енергії, створенні бажаного іміджу.
Велика ефективність цієї внутрішньої сили пояснюється тим, що вона могутньо діє двома основними методами: рецептивним (вироблення проникливості, інформації й розуміння) і активним (використання інформації для зміни себе самого, впливу и інших людей і події).
Ці здібності набувають, базуючись на інтуїції, в свою чергу, виникає завдяки вмінню створювати зорові образи або картини в своїй уяві. Цим вмінням кожний з нас володіє або може розвинути його до певної межі.
Щоб пізнати силу свого розуму, треба знати себе, яким чином ви краще сприймаєте інформацію: зорово, на слух, через сильні почуття чи через почуття «знання».
Для цього досить уявити якусь ідею і зрозуміти, як ви її сприймаєте: бачите, чуєте, відчуваєте чи знаєте.
Щоб дізнатися, як ви отримуєте інформацію, спробуйте виконати таку вправу. Заплющить очі й подумайте про першу-ліпшу ідею, що прийшла вам у голову. Бачите ви її чи чуєте? Сприймаєте чи відчуваєте її? Чи знаєте її? Або ж ідея виникає кількома шляхами? Кожний з них годиться. Тільки треба знати про це. Щоб з'ясувати, наскільки великі можливості сили вашого розуму в кожній з цих чотирьох сфер — візуальній, слуховій, чуттєвій та пізнавальній, щоб оцінити себе, треба заплющити очі, розслабитися і, маючи в руці аркуш поперу й олівець, спитати себе: «Наскільки великі мої зорові здібності у відповідності до шкали від 0 до 100?». «Запам'ятайте перше число, яке з'явиться у вас у голові, і запишіть його». Далі. «Наскільки великі мої слухові здібності?... Почуття?... Знання?».
З'ясувавши шляхи отримання і «переробки» інформації, безумовно, слід ці шляхи тренувати: розв'язувати задачі, писати твори, вести щоденники, конструювати, малювати, виконувати доручення тощо.
Однак чималі труднощі у цьому процесі викликає ослаблена пам'ять, тому і її слід тренувати, удосконалювати. Оскільки пам'ять буває моторна, словесно-логічна, образна, емоційна, то у різних людей активніше проявляються різні види пам'яті. Так, водій, спортсмен, пілот має більш досконалу моторну пам'ять; літератор, художник, співак — образну та емоційну; вчений більше покладається на логічну пам'ять; у ображеної чи закоханої людини сильнішою виявляється емоційна пам'ять.
Пам'ять слід тренувати з дитинства, адже це один з важливих компонентів мислення. Для цього необхідно самій людині навчитися робити зусилля над собою, здійснювати самоконтроль. Існує чимало способів тренування пам'яті: розподіл повторень, чергування залам’ятовування з пригадуванням, урізноманітнення тренувальних навантажень, розв'язання мнемонічних, логічних та інтелектуальних завдань тощо.
До речі, Дж. Г. Скотт виділяє три основних способи поліпшення пам’яті:
1. Підвищити здатність концентрувати увагу на тому, що ви хочете запам'ятати.
Якщо перебувати в ситуації, коли важливо щось запам'ятати, навчіться зосереджуватися на цьому, використовуючи «перемикач» пам’яті. Цей «перемикач» може бути яким-небудь жестом або рухом, Наприклад, з'єднайте великий і вказівний пальці, складіть руки так, щоб ці пальці утворили стрілку, або підніміть вгору великий палець. Який би знак ви уявляли, він створений для того, щоб нагадати вам, що зараз вам необхідно бути особливо пильним, слухати або дивитись і запам'ятати все, що можете. Роблячи це, думайте: «Зараз я буду уважним. Я буду пильним і буду все усвідомлювати, фіксувати цю інформацію в пам'яті і зможу пригадати її пізніше». Робіть це протягом тижня. Цей зв'язок закріпиться.
... характер? 6. Про звички - корисні і шкідливих. 7. Як перебороти свої недоліки? 8. Мої недоліки - мої вороги, мої достоїнства - мої друзі. 9. Які переваги дисциплінованої людини? 10. Що таке самовиховання? 11. Чи можна змінити свій характер? 12. Про силу волі, наполегливості й упертості. 13. Принциповість і байдужість. 14. Про самовиховання працьовитості й боротьбі з лінню. 4. Дібрати ...
... . 2. Завдання самому собі на день, тиждень, місяць. 3. самопереконання. 4. самопримушення. 5. Самовладання. 6. самонаказ. 6-й етап. Оціни результати роботи над собою, постав нові задачі самовиховання. Самоконтроль. 1. Самоаналіз і самооцінка роботи над собою. 2. самозаохочення або самопокарання. 3. Вдосконалення програми самовиховання. Ідеал особи. а) Людина · гуманіст · ...
... сьогоднішній день успішна реалізація завдань психотерапевтичної роботи в ОВС силами служби психологічного забезпечення оперативно-службової діяльності є проблематичною. Слід підкреслити, що соціальна робота в органах внутрішніх справ, яка реалізується в діяльності служби психологічного забезпечення, базується на чітко визначеному правовому підґрунті. Служба психологічного забезпечення у своїй ...
... усіх типів. Традиційно вона включає 4 великих розділи: - загальні основи педагогіки; - дидактику {теорію навчання); - теорію виховання; - школознавство (теорію управління навчально-виховним процесом). Загальна педагогіка розгалужується на. вікову, професійну з спеціальну. Вікова педагогіка (дошкільна, шкільна, педагогіка дорослих, геронтогогіка) вивчає особливості виховання людини на різних ...
0 комментариев