Пінгвін

5. Пінгвін.

Подивіться на малюнок. Як називається цей птах? Запишіть його назву. А ви знаєте, що свою назву пінгвін отримав від латинського слова пінгус, що означає жирний?

6. Дятел.

- Діти, спробуйте відгадати ще одну загадку:

Вірно людям я служу –

Їм дерева стережу.

Дзьоб міцний і гострий маю,

Шкідників ним добуваю.

- Хто це такий?

- Так, це дятел.

А назва його походить від слов’янського слова, яке означає той, що довбає. А чому його так називають, ви певно, здогадалися. Птах так зветься, що він довбає кору дерев – знищує шкідників комах.

ІІ. ВПРАВИ НА РОЗУМІННЯ ЕТИМОЛОГІЇ СЛІВ ЗА ДОПОМІЖНИМ МАТЕРІАЛОМ

Цей тип вправ містить підказку в самому матеріалі. Тут доцільно використовувати віршовані тексти, бо, як відомо, діти люблять їх читати. Невеличкі віршовані рядки легко завчаються, і учні краще запам’ятовують походження певного слова.

Інший варіант розрахований на пояснення походження слова шляхом аналізу його окремих частин.

Такі вправи можна проводити у формі змагань: хто швидше розкриє таємницю походження слова. Звичайно, слушним буде і використання загадок, ілюстрацій, прислів’їв. Наприклад:

1. Буряк.

- Діти, якщо хочете дізнатися, чому буряку дали таку назву, уважно послухайте віршик:

Місяць не один мене,

Доки виростять мене.

Вимагаю я турботи.

Звусь в арабів батько поту.

- Отже, хто може повторити, звідки прийшло до нас слово буряк? Чому його так назвали?

Проте рослина ця не з арабського світу. У слов’ян її назва певно, пішла від кольору овоча – бурий (за червонуватим відтінком).

2. Редиска.

- Про який овоч йдеться у загадці:

Я кругленька, червоненька,

З хвостиком тоненьким.

На городі мене рвуть.

Мене ріжуть, мене труть.

І до столу подають.

Як мене в народі звуть.

(Редиска).

3. Соняшник.

- Серед українських назв рослин є слова настільки прозорі, що коли дібрати до них споріднені, то дуже легко можна встановити походження їх назви.

Спробуйте відгадати загадку. Яка рослина так про себе говорить?

На сонечко я схожий

і сонечко люблю.

До сонечка повертаю

голівоньку свою.

Стою стрункий, високий

в зелених шатах я.

І золотом убрана

голівонька моя.

(Соняшник).

4. Огірок.

- Щоб дізнатися про походження слова огірок, уважно послухайте, що розповідають овочі про себе:

Нас нестиглими прозвали

давні греки,

бо вважали, що коли ми достигали,

то смаку доброго не мали.

- Так хто зумів розкрити таємницю огірків?

5. Капуста.

- А капуста свою назву пояснює так:

Ось вам відповідь жива:

Капут – значить голова.

Капуціо італійське -

Це капуста українська.

6. Помідор.

- Якщо хочете дізнатися про походження назви помідор, послухайте віршик:

Ми з Італії прийшли,

Там і назву нам дали.

Подивись які ми гожі,

З яблуками схожі.

Ось тому й назвались ними –

Яблуками золотими.

7. Їжак.

Цей маленький їжачок

Не простий лісовичок

Його назва означає

“Той, котрий і змій з'їдає”.

8. Заєць.

— Куцехвостику вухатий,

Чому зайцем тебе звати?

Так давно мене назвали

І на вуха не зважали.

Бачили, що молодець,

І назвали — стрибунець.

Бо “заяти” — то стрибати.

Сам ти можеш порівняти:

Продавець — від продавати,

Видавець - від видавати.

Ну, а заєць — від заяти.

По-слов'янському — стрибати.

9. Лебідь.

Про яких птахів йдеться в загадці:

Що це тут за чудеса?

Подивись, яка краса!

Птахи дивляться у воду

На свою красиву вроду.

Легко змахують крильми,

Білими як сніг зими.

Шиї довгі і гнучкі

ІЦо за красені такі?

10. Фламінго.

Учитель показує малюнок фламінго.

— Якщо хочете дізнатись, чому ці птахи так називаються, послухайте віршик:

Поглянь, які птахи стрункі,

А шиї довгі та гнучкі,

Самі ж – немов рожевий цвіт,

Як сонця вранішній привіт.

Вони виправдовують ім’я:

Фламінго – означає “полум’я”.

11. Змія.

— Чому змія так називається, розкаже вона сама:

Не літаю, не крич-ч-чу,

Все с-с-сичу, с-с-сичу, с-с-сичу.

Від з-з-землі не відриваюс-с-с-сь,

На з-з-землі в клубок звиваюс-с-сь.

То ж проз-з-звали люди з-з-злі:

«Та, що ліз-з-зе по з-з-землі».

12. Кенгуру.

— Діти, якщо хочете дізнатися, чому кенгуру має таку назву, послухайте, що він сам про це розповідає:

На наш материк прибули іноземці,

Побачили нас і питають туземців:

«Як звірі ті звуться?»

А ті: «Кенгуру».

Ще двох запитали —

Ті знов: «Кенгуру».

Насправді ж туземці не нас називали.

Не знаючи мови, вони відказали:

«Я не розумію, нічого не знаю».

То ж наше ім'я саме це й означає.

13. Верблюд.

— Ось послухайте, що розповів про себе верблюд:

Багато ходив по безмежній пустелі,

Не бачив води, ні людської оселі.

Сухі колючки по барханах шукав.

То й називаюся — «той, хто багато блукав».

14. Телевізор, телеграма, телефон.

— Що спільного у словах телевізор, телеграма, телефон?

Діти пояснюють, що в цих словах є спільна частинка — теле. Називають споріднені: телебачення, телеміст, телепрограма, телефільм.

Спробуйте пояснити назви цих слів, використовуючи записані на дошці пояснення їх складових частин:

теле — далеко, візор — бачити,

грама — запис, фон — звук.

Аналогічну роботу можна провести, пояснюючи слова автомобіль, автобус.