15. Стіл.

— Про які меблі йдеться в загадці:

З головою він накритий.

Несуть йому їсти й пити.

Та він страви не вживає —

Все хтось інший поїдає.

— Так, правильно, це — стіл. А чи знаєте ви, чому стіл так називають? Послухайте вірш і спробуйте відповісти на це питання:

Різні думки вчені мають

Одні кажуть: так він зветься,

Бо стоїть і не схитнеться.

Стіл споріднене з стояти.

Інші кажуть, що від слати.

Кажуть так столом назвати

Можна те, що слід заслати.

16. Бра.

— Якщо хочете дізнатися, що означає слово бра, послухайте віршик:

Біля ліжка в мене бра.

— Що це? — каже дітвора.

— Це — світильник на стіні.

Хочеш — світить, хочеш — ні.

По-французьки бра — «рука».

Це задача нелегка.

Ну до чого тут рука?

У палаці старовиннім

Ці світильники настінні

Форму рук звичайно мали.

Руки ці завжди тримали.

Дивний факел, жовту свічку

А чи лампу невеличку.

—Так чому ж бра має таку назву?

III. ВПРАВИ НА САМОСТІЙНЕ ПОЯСНЕННЯ УЧНЯМИ ЕТИМОЛОГІЇ СЛІВ

Вправи цього типу дають змогу виявити можливості молодших школярів здійснювати самостійно етимологічний аналіз. Тому і вправи містять слова з «прозорою» етимологією. Це може бути лексика, що складається з двох відомих учням основ або слів, походження яких пов'язані з відомими назвами рослин, імен тощо.

1. Професії людей.

—Діти, прочитайте назви професій: продавець, лікар, лісник. Хто може пояснити, як виникли ці назви?

Продавець — той, хто продає; лікар — той, хто лікує; лісник — той, хто доглядає за лісом.

— Назви ще яких професій ви можете пояснити самі? (Учні можуть назвати такі слова: учитель, вихователь, будівельник).

2. Голуб, снігур.

— Діти, зверніть увагу на такі назви птахів — голуб, снігур. Які слова нагадують вам ці назви?

Отже, виходячи з власних спостережень, поясніть, чому цих птахів так назвали.

Голуб — від прикметника голубий. Голубого кольору буває пір'ячко на шийці птаха. Снігур — сніговий птах, не боїться снігу.

3. Півень.

—Діти, спробуйте пояснити, як утворилась назва цього птаха? (Самостійні відповіді учнів).

— Українська назва півень походить від слів співати, співак, співець. Саме в цих словах ви знайдете потрібний вам «ключик» до пояснення походження назви свійського птаха: піє — співає — півень.

4. Пароплав, вертоліт, теплохід.

— Діти, які види транспорту ви знаєте, назви яких пов'язані з водою та паром, теплом та ходьбою, дієсловами вертіти та літати.

Школярі самостійно пояснюють, що назва пароплав утворилася тому, що ця машина плаває за допомогою пари; теплохід — плаває (ходить) за допомогою тепла; вертоліт — поєднує в собі корені двох слів: вертіти і літати.

5. Носоріг.

— Про яку тварину йдеться в загадці:

З-поміж інших тварин

 Всяк його впізнає

 Із усіх тварин

 Тільки він один

 Ріг на носі має.

— Як утворилась назва цієї тварини?

На самостійне пояснення походження слів - назв предметів та імен можна подати з попереднім завданням таку лексику: самовар, сомоскид, чайник, годинник, електробритва, м'ясорубка, програвач, Віра, Надія, Любов та ін.

Наприклад:

— Дайте відповідь на запитання: Як утворились назви транспорту, самоскид (сам + скидає), панелевоз (машина, яка возить панелі)?

— Подумайте і скажіть, що означають імена: Віра, Надія, Любов? (Вірю, надіюсь, люблю).

— Від яких назв утворилися прізвища: Килимник, Журавель, Соловей, Вовк?

— Чому птахів так називають: очеретянка, синиця? (Очеретянка живе в очереті. Синичка має пір’ячко жовтого і синього кольорів, але більше синього).

Щоб спонукати учнів до пояснення походження слів, можна пропонувати і такі завдання:

— Пригадайте назви населених пунктів, які утворились від імен людей.

Наприклад: Андривка, Київ, Миронівка, Михалівське, Петрівка.

— Подумайте і поясніть походження назв кольорів: малиновий, салатовий, апельсиновий, абрикосовий, вишневий, коричневий, бурячковий.

— Доберіть ряд назв населених пунктів, які мають корені, спільні з назвами дерев чи кущів (Лозова, Черемугине, Малинівка).

6. Дзвіночки.

— Діти, про які квіти мовиться в загадці:

Хто з вас, діти, нас не знає?

Ми у лісі проживаєм.

Дзвоном сонце зустрічаєм.

Маєм гарні сині очки,

Називаємось..

(дзвіночки).

— Поясніть самостійно назви квітів: ротики, сніжники.

7. Незабудки.

— Відгадайте загадку:

Ту дівчину синьооку.

Завжди стрінеш край потоку.

В неї ніжки вмиті в росах,

В неї небо сяє в косах.

- Що це за квітка? Як утворилась її назва?

- Як ви думаєте, чому дітей, які ходять до школи, називають учень, учениця; школяр, школярка?

- Хто може відповісти, чому дні тижня звуться понеділком, середою, п’ятницею, неділею?

Слід також спонукати школярів до складання власних завдань і запитань, спрямованих на етимологічний аналіз слова, що сприятиме розвитку усного мовлення.

Наприклад, учні можуть колективно шукати відповіді на такі запитання своїх товаришів, як:

- Що означають імена Людмила, Світлана, Володимир?

- Від чого виникла назва професії доярка?

- Як утворилося слово літак?

Поява подібних запитань і свідчитиме про виникнення в учнів пізнавального інтересу до рідної мови.

Вчитель заохочує школяра до самостійного визначення етимології слів. Тому будь-яка спроба дитини пояснити походження слова, нехай і помилкова, має схвалюватись і виправлятись.


Висновок

Етимологічні екскурси не повинні стати самоціллю. На уроках їм потрібно відводити небагато часу, доцільно проводити їх у вигляді “етимологічних хвилинок”.

Ця робота сприятиме розвиткові в учнів бажання дізнатися про походження значної кількості слів, позитивно впливатиме на мовлення дітей, даватиме змогу зменшити обсяг запам’ятовування правопису багатьох “словникових” слів. Окрім того, такі завдання збагачуватимуть активний словник молодих школярів і допоможуть учителеві виявити потенційні можливості дітей молодшого шкільного віку, розвивати їх.


Додаток 2

Тема. Словниково-логічні вправи. Визначення предмета за його ознаками.

Мета. Розширювати уявлення учнів про навколишній світ; збагачувати активний словник лексикою на позначення ознак предметів; виробляти вміння спостерігати, виділяти головне; виховувати естетичні смаки.

Обладнання. Предметний малюнок із зображенням котика; предметні картини: заєць, лисиця, берізка, морква, помідор, білочка.

Це заняття проводжу на уроці письма, коли діти вчаться писати вивчену букву К, слова, склади з нею. Оскільки основним матеріалом в роботі є котик, в якому є вивчена буква, це дає мені змогу не тільки розвивати зв'язне мовлення, а й закріпити вивчену букву матеріалом уроку.

Хід уроку

1. Вступна бесіда.

— Яку букву ми навчилися сьогодні писати?

— Який звук вона позначає?

— Назвіть відомі вам слова із звуком [к], які позначають живі та неживі предмети.

2. Робота над змістом предметного малюнка "котик”.

Пропоную дітям розглянути предметний малюнок на дошці "Котик на килимку".

— Кого ви бачите на малюнку?

— Яким звуком розпочинається слово котик?

Яким закінчується?

— Який звук [к] за звучанням?

— Якою буквою позначається?

— Яким іншим словом можна назвати котика?

(Кіт, киця, кицька, котусь).

— Послухайте уривок із народної колискою пісеньки. Яким словом іще називають котика?

Ой ти, коте, коточок,

Не ходи у садочок,

Не полохай діточок.

Доповнюємо ряд слів словом коточок.

— Які серед цих слів ласкаві, пестливі, ніжні?

3. Гра зі словами.

— А тепер пограймо у слова. Стежачи за рухами моєї указки, назвіть слово зі звуком [к] на початку, всередині чи в кінці слова. У процесі цієї гри з'являється ряд слів: голівка, вушка, носик, вусики, спинка, лапки, животик, хвостик, шерстка, зубки, язичок.

4. Робота над визначенням ознак предметів.

— Чи є, діти, у вас удома котик?

— Чи схожий він на нашого котика?

— Назвімо його ознаки. Слова, які будемо добирати, мають відповідати на питання який? яка? яке? які?

Добір слів "Хто більше?"

Голівка — невеличка, кругла...

Вушка — короткі, чуткі...

Очки — круглі, зелені...

Носик — маленький...

Зубки — білі, гострі...

Язичок — червоний, шорсткий...

Вуса — довгі, тонкі...

Спинка — гнучка, висока...

Шерстка — сіренька, м'якенька, шовковиста...

Лапки — м'якенькі, з кігтиками і подушечкам!

Хвостик — довгий, пухнастий, пишний...

— Як поводиться котик?

Ступає легенько, щоб ніхто не чув; ловить мишей — тихенько крадеться, полює; умивається.

5. Прослуховування загадок та робота над їх змістом.

Загадка.

Має вуса, пишний хвіст

І негарну звичку:

Спершу добре він поїсть,

Потім вмиє личко.

(Котик)

Загадка-добавлянка.

Хто з хвостиком

І з вушками,

В кого лапки з подушками?

Як ступа — ніхто не чує,

Тихо крадучись, полює,

І маленькі сірі мишки

Утікають геть від...

(кішки)

— Які ознаки котика допомогли її відгадати?

(Вуса, пишний хвіст, тихенько крадеться, вушка, лапки з подушками, полює на мишок, умивається після їди).

— А якого кольору шерсть у нашого котика? Які котики у вас?

Пропоную дітям колискову пісню про котика. Які слова називають колір шерсті котика?

Ой ти, коте сірий,

Та вимети сіни,

А ти, білуватий,

Та вимети хату.

А ти, коте-рудьку,

Та вимети грубку,

Не ходи по хаті,

Не буди дитяти.

Доповніть рядок кольорів своїми словами-ознаками.

Висновок. Слова-ознаки допомагають розпізнавати предмет.

6. Робота над визначенням предмета за його ознаками.

— Діти, розгляньте малюнки на дошці. Предмети, зображені на них, вам добре відомі. Зараз я назву вам їх ознаки, а ви за ними відгадаєте, хто це чи що це?

Руда, хитра, пухнаста, хвостата — ... (Лисиця)

Білокора, зелена, кучерява — ... (Берізка)

Продовгувата, солодка, оранжева — ... (Морква)

Круглий, червоний, солодкий — ... (Помідор)

Загадки.

Влітку носить сіру шубу,

Взимку — білого кожуха.

Має з тріщиною губи,

Косі очі й довгі вуха.

(Заєць)

Руденька, спритненька,

З дерева на дерево стрибає,

Горішки збирає.

Червонясту шубку має,

По деревах все стрибає.

Хоч сама мала на зріст,

Але довгий в неї хвіст.

(Білочка)

 7. Підсумок уроку.

— Про що дізналися на заняттях?

— Які слова допомагають розпізнавати предмети?

— Наведіть приклади слів-ознак.


Информация о работе «Система роботи з розвитку мовлення в першокласників»
Раздел: Педагогика
Количество знаков с пробелами: 130983
Количество таблиц: 1
Количество изображений: 2

Похожие работы

Скачать
129873
5
2

... дослідження Основною метою нашого експериментального дослідження, що проводилось протягом 2005–2007 рр., була перевірка ефективності розробленої методики вправ для збагачення словникового запасу першокласників на уроках розвитку мовлення. Дослідження проводилось у двох перших класах Почаївської ЗОШ І-ІІІ ступенів №1. Дослідження носило теоретико-експериментальний характер і проводилось в два ...

Скачать
50020
0
0

... навичок. Гра стимулює пізнавальну активність учнів, викликає в них позитивні емоції у процесі навчальної діяльності, сприяє розвитку асоціативного мислення та фантазії. Така організація дітей до роботи з текстом на всіх уроках читання є продуктивною, суттєво допомагає при навчанні молодших школярів читанню. Урок читання , як і будь який урок рідної мови , в першу чергу повинен задавати високий ...

Скачать
145712
1
2

... наявні повтори, довготривалі паузи, назви заміню-ють описом, допускають подекуди деталізовані уточнення, зайві слова, внаслідок чого висловлення стає незрозумілим. Розділ 2. Експериментальне дослідження розвитку мовлення шестирічних першокласників   2.1. Методика роботи над розвитком зв’язного мовлення учнів Відомо, що мовленнєві навички дошкільників, сформовані в дитинстві у процесі наслі ...

Скачать
144864
4
3

... -практичних конференціях ТНПУ ім. В. Гнатюка в 2008-2009н. роках та у виступах на педагогічних читаннях у м. Львові в 2007-2009рр. Розділ 1. Розвиток мовленнєвої діяльності молодших школярів на уроках читання 1.1.     Сутність та розвиток мовленнєвої діяльності молодших школярів Кожна людина користується рідною мовою, щоб передати свої думки і розуміння думок, висловлених іншими. Дитина, ...

0 комментариев


Наверх