Навигация
Виділення виразно-смислового змісту музичних творів
139701
знак
2
таблицы
0
изображений
2. Виділення виразно-смислового змісту музичних творів.
Спільна діяльність педагога й молодших школярів у процесі формування музично-оцінної діяльності визначається виділенням виразно-смислового змісту музичних творів, що сприяє переорієнтуванню сприйняття дітей із зображальних характеристик музичних творів не виражальні.
Організація сприйняття семантичних одиниць музичної мови зумовлює аналіз і розуміння творів, розпізнавання елементів музичного мовлення, музичних знаків.
Необхідно привчати дітей гути в музиці передусім почуття, думки, настрій -, характер людини, доводити їм, що попри всю різноманітність музики і мета – передати почуття людини, її особистісне ставлення до дійсності.
Таке акцентування на психологічному й естетичному змісті музики позитивно позначається на розвитку музичного сприймання школярів.
3. Активізація образного мислення забезпечує формування всіх умінь музично-оцінної діяльності молодших школярів.
Особливість сприймання музики полягає в тому, щоб у поєднанні звуків різної висоти, тривалості, сили, тембру відчути красу звучання, виразність почути цілісні художні образи, що викликають у слухача певні настрої, почуття і думки.
Сприймання музики не обмежується і не визначається одним лише безпосереднім емоційним враженням – воно можливе тільки в контексті інших засобів пізнання, що виходять за межі музики.
Одне почуття викликає інше одна думка породжує другу, спрямовує іноді свідомість у сферу, лише віддалено пов’язану з почутим. Образи й асоціації безперервно виникають у процесі сприймання музики. Внаслідок цього в учнів виникають стійки зв’язки між особливостями певного жанру і життєвою ситуацією.
Діяльність педагога в цьому процесі спрямовується на розвиток творчої активності дітей. Створення власних художніх образів, які мають особистісне почуттєво-емоційне забарвлення.
Зрозуміло, що в педагогічному процесі не варто нехтувати асоціаціями учнів як необхідним елементом повноцінного музичного сприймання. Адже вони виникають у дітей незалежно від того, як до них ставиться вчитель.
Знання вчителем природи музичної асоціативності дає можливість ефективніше формувати музичне сприймання школярів.
4. Актуалізація художнього змісту видів діяльності.
Забезпечує формування стрижневих умінь музично-естетичного моделювання.
Діяльність педагога, що забезпечує актуалізацію художнього змісту основних видів діяльності дітей, спрямовує пізнавальну, комунікативну та ігрову діяльність молодших школярів до залучення художніх образів музики в сам процес діяльності.
2.1. Критерії та рівні сформованості ціннісних орієнтацій
Дослідження проблеми поряд з теоретичним аналізом передбачає діагностичне вивчення рівня їх сформованості в учнів. Для цього необхідно виділити ознаки, показники та індикатори ступеня прояву даної особистісної характеристики, виявити, наскільки вони піддаються виміру в ході практики чи сприяють створенню узагальненого уявлення про стан гуманних відносин старших школярів на різних ступенях їхнього розвитку.
1. Загальна музично-естетично ерудиція.
Характеризує загальноестетичну ерудицію й художньо-естетичний досвід, сприйняття дітьми музики, забезпечує стійкість змістовно-смислової, світоглядної основи формування ціннісних орієнтацій.
2. Наявність ціннісних переваг до різних жанрів української народної музики.
Рівень сформованості ціннісних орієнтацій розглядається як характеристика емоційної та інтелектуальної сфер особистості, що виявляються у її власних аксіологічних уподобаннях у сфері музичного мистецтва, в потребі спілкування з різними жанрами української народної музики, у здатності цілісно сприймати музичні твори на основі розуміння їх образного змісту.
3. Вибірковість в характері оцінювання емоційно-образного змісту твору:
· уміння перцептивного розрізнення зображально-виражальних характеристик музичних творів;
· уміння створення музично-естетичних моделей;
· уміння оцінювання музичних образів як художніх зразків дійсності.
4. Прагнення до спілкування з високохудожніми музичними творами.
Передумовою й умовою формування ціннісних орієнтацій молодших школярів є розвиток у них моральних потреб у спілкуванні з високохудожніми музичними творами, готовність до художньо-творчої діяльності, прагнення до неї, ініціативність, сумлінність, емоційність і самостійність своїх художніх орієнтацій.
Рівні сформованості ціннісних орієнтацій у молодших школярів
Вищий рівень. Знання про взаємовідносини людей різнобічні, повні і глибоко усвідомлені. Наявність стійкого досвіду гуманної поведінки. Духовно-емоційна й практична допомога тим, хто її потребує. Розвинене почуття власної гідності. Ставлення до іншого як найвищої соціальної цінності. Прояви милосердя, терпимості, великодушності, тактовності і делікатності у стосунках із старшими однолітками та молодшими. Протидія злу і насильству, антигуманним проявам.
Самоорганізація і саморегуляція поведінки, прагнення до регуляції та організації спрямованої діяльності і поведінки інших людей, відповідальних за них.
Альтруїстична мотивація поведінки.
Високий рівень. Знання про взаємовідносини людей досить повні, відповідають поведінці. Вона стійка. Учні вміють співвимірювати себе з іншою людиною, поважати її гідність, активно протистояти актам негуманного ставлення до людей, дають відсіч проявам нелюдяності. Переживають чужий біль як свій. Розвинута самоповага. Чутливі і добрі, роблять добро таємно, не афішуючи актів допомоги, не вимагаючи за це заохочень і нагороди. Терпимість і великодушність проявляють активно у різних сферах діяльності. Протистоять злу і насильству, несправедливості.
Мотивація поведінки - потреба у добрих справах. Саморегуляція поведінки.
Середній просунутий рівень. Знання про стосунки людей різнобічні. Гуманна поведінка достатньо стійка. З повагою ставляться до старших і однокласників. Чутливі і милосердні. Виділяють суттєві ознаки і компоненти у поняттях "терпимість" і "великодушність". Однак думки і звички інших, якщо вони їх не поділяють, піддають різкій критиці, іноді намагаються нав'язати свої.
Моральну допомогу (поспівчувати, побалакати, розпитати потреби людини, породити та ін.) поєднують з практичною. І це з власної ініціативи. Намагаються дати відсіч і не допускати насильства. Саморегуляція поведінки не завжди присутня
Мотивація поведінки — бути корисним людям.
Середній рівень. Знання про стосунки людей досить повні. Поняття "гуманна людина" визначають через морально-характерологічні якості (чесний, справедливий, чутливий, приходить на допомогу, ввічливий та ін.). Гуманна поведінка нестійка. Сфери прояву милосердя і великодушності обмежують матеріальною допомогою. Терпимість і великодушність проявляють лише щодо близьких і друзів. З повагою ставляться до однокласників, у скрутних ситуаціях допомагають. Не можуть адекватно сприйняти емоційний стан інших. Можуть їх образити. Прагнуть протистояти насильству і несправедливості.
Саморегуляція поведінки ситуативна.
Мотивація поведінки - бажання заслужити повагу і довіру педагогів і однокласників, бути не гіршим від інших.
Низький рівень. Знання про стосунки, і відносини людей недостатньо повні і різнобічні. Вони не завжди відповідають поведінці. Гуманна поведінка ситуативна, проявляється час від часу. Байдужі до переживань однокласників. Надають допомогу лише під впливом педагога. Не вичленовують суттєвих ознак і проявів милосердя, терпимості і великодушності, обмежують сфери їх прикладання лише допомогою старим і дітям. Нетерпимі до думок і переконань інших. Насильству над іншими не протистоять.
Саморегуляція поведінки або відсутня, або дуже ситуативна.
Регулюється переважно вимогами старших та інших, зовнішньої стимулами та спонуканнями.
Мотивація поведінки характеризується егоцентричною спрямованістю.
II. Експериментальна робота з формування ціннісних орієнтацій молодших школярів української народної музики.
Похожие работы
... і як засіб формування особистості, самоутвердження її в колективі. Зрозуміло, чому таке трапляється, адже збагачується мовне середовище дітей. РОЗДІЛ 2. МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ комунікативно-мовленнєвих умінь І НАВИЧОК молодших школярів 2.1 Формування комунікативно-мовленнєвих умінь у контексті сучасної методики у 4 класі Проблема взаємозв’язку мовної освіти і мовленнєвого розвитку учнів ...
... є достатньо ефективною. Вона не розв’язує повністю проблеми мотивації діяльності, спрямованої на охоронне та відтворювальне практичне ставлення до природного середовища. Формування мотивів природоохоронної діяльності молодших школярів можливе за умови якісного оновлення методологічного та методичного забезпечення процесу екологічної освіти молодших школярів. Одним із показників сформованості мотив ...
... творчих робіт, музеї чи куточки історії школи (села, селища, міста) як результат проведеної роботи з патріотичного виховання. Найефективнішими засобами, що стимулюють процес формування патріотичних почуттів у молодших школярів в умовах позаурочної роботи, виявилися: бесіди про родину (маму, тата, бабусю, дідуся та інших родичів); народні та сюжетно-рольові ігри („Ласкаві слова рідним”, „Як пі ...
... ічні умови були реалізовані в процесі експериментальної роботи на послідовних її етапах. Зміст цієї роботи представлено у таблиці 2.2. Таблиця 2.2. Формування соціокультурного досвіду молодших школярів на уроках образотворчого мистецтва Етапи формуючого експерименту Орієнтувальний Розвивально-навчальний Діяльнісно-творчий Пріоритетний напрямок роботи на етапі Формування емоційно ...
0 комментариев