Хід експерименту

2.2 Хід експерименту.

Експериментальна робота проводилася в три етапи (консультуючий, формуючий, заключний експеримент).

На основі теоретичного аналізу виявили можливості на уроках музики формуванню ціннісних орієнтацій молодших школярів.

Експериментальна робота проводилась протягом 2007-2208 навчального року на базі ЗОШ № 6 у паралелях четвертих класів 4-А (експериментальний 29 учнів), 4-В (контрольний 27 учнів)

На першому етапі експериментальної роботи був проведений констатуючий експеримент. Його метою було виявлення початкового рівня сформування ціннісних орієнтацій у контрольному та експериментальному класах.

Результати констатуючого експерименту по вияву сформованості ціннісних орієнтацій.

 

Таблиця 2.1.

Показники критеріїв комунікативних умінь
Рівні Клас	Низький		Середній		Високий
	Кількість	%	Кількість	%	Кількість	%
А	7	26	17	63	3	11
В	6	21	19	65	4	14

А – контрольний клас

В – експериментальний клас

Формуючий експеримент будувався за принципом забезпечення всіх педагогічних умов формування ціннісних орієнтацій. Вона здійснилась на підставі дотримання умов: поєднання методів прийомів та форм повинно викликати в учнів позитивні емоції.

Почала роботу зі складання плану роботи. Визначила два основних напрямки діяльності: розвиток емоційної сфери дітей і прилучення їх до української народної музики. Намітила приблизний план занять: вивчення пісень різних жанрів, слухання музики, ігрова музично - дидактична діяльність на уроках.

Знайомство з жанрами української народної музики ми почали з уроку у 4 класі на тему: «Ліричні пісні, пісні про кохання у творчості Марусі Чурай. Жартівливі». На цьому уроці я ознайомила дітей ще з одним жанром українських народних пісень – ліричними піснями, які також мають назву «Пісні про кохання».

Почуття любові було приймання українського народу з давніх-давен.

Це і любов до батьківщини, і до рідної природи, і до матері й козака до дівчини.

Яким було кохання – щасливим чи нещасним – таку й пісню складали. Щасливе кохання надихало на веселу, радісну пісню з елементами жарту танцювальності. Нещасливе кохання, відбивалося в сумній, жалібній, тривожній пісні, що передавала біль, смуток, горе, страждання.

Пісня, яку я пропоную послухати «Зашуміла ліщинонька» в обробці М.Монтовича.

Дуже схожа «Зашуміла ліщинонька» на пісню складену української піснетворкою Марусею Чурай. Називається вона «На городі верба рясна».(Звучить пісня)

Чим схожі ці пісні?

(Показано велику силу кохання. Пройшовши через усі випробовування долі, любов перемогла.

Пісня ця також має щасливий кінець: «А ми в парі ходить будем, як любились, так і будем»)

А чим вони відрізняються? (Цю історію кохання розказала нам рясна верба, а в іншій пісні – ліщинонька)

Взагалі творчість Марусі Чурай характеризується ліричністю. І пов’язана вона з долею цієї красивої, розумної, дуже чутливої та емоційної дівчини. Знайомлячись з життєвим і творчим шляхом Марусі Чурай, ви дізнались, що вона всім серцем, усією душею кохала одного хлопця.

Хто згадає його ім’я?

Так, це Гриць. Багато пісень присвятила Марусенька своєму Грицеві: «Грицю, Грицю до роботи!»

«Віють вітри, віють буйні»

«Ой не ходи Грицю» та інші.

Наприклад у пісні «Віють вітри, віють буйні» Маруся згадує свої щасливі дні, коли Гриць був із нею (звучить пісня).

Хто щаслив був хоч з часок

Повік не забуде….

Без милого долі нема,

Стане світ тюрмою,

Без милого щастя нема,

Нема і спокою.

Як прозвучала ця пісня? Який її характер? Що виражає, які почуття, переживання передані в пісні?

(Сумна, жалібна, тривожна, схвильована і передає горе, смуток, страждання, душевний біль)

Що ж зробив Гриць? (Він зрадив Марусю з іншою дівчиною – з Галею). Ревнощі, ображене жіноче самолюбство, згадки про нещасливе кохання про нездійснені дівочі мрії – все це породило страшний план помсти (звучить фрагмент уже відомої пісні «Ой не ходи, Грицю…». Як же помстилася Маруся?

Що вона зробила? (Отруїла Гриця)

Отже, ми знаємо, що Гриць був зрадливий, нечесним по відношенню до Марусі. А які вади Гриця ви знаєте? (Був ледачий, лінивий до роботи, хитрий, брехливий, але дуже спритний до гуляння)

Маруся добре знала вади свого обранця й висміювала їх у своїх піснях ( '' Грицю, Грицю до роботи! '')

-            Діти чи ви хотіли бути схожими на Гриця?

До якого жанру українських народних пісень можна віднести цю пісню? (До жартівливих пісень)

А які ще ви можете назвати жартівливі пісні? ( '' Заспіваймо пісню веселеньку '', '' Варенички '', '' Ой у полі два дубки '' )

Чим характерне звучання жартівливих пісень?

(Темп – жвавий, швидкий; ритм – чіткий, характер – веселий, життєрадісний, бадьорий, енергійний, дзвінкий, танцювальний)

В підсумку нашого уроку я запитала у дітей:

1) - Яку роль відіграють ліричні пісні у житті українського народу?

(Пісенна лірика покликана збагачувати духовний світ людей, прикрашати їх побут)

2) – Як на вашу думку, чи може пісня допомагати людям у житті?

(Пісня допомагає жити, працювати, розважатись. Вчить)

3) – Як жартівливі пісні вчать ставитися до життя та його труднощів?

(Вчать долати труднощі, ставитись з певною долею гумору до усіх життєвих негараздів)

4) Чому серед пісень так багато веселих, жартівливих?

(Тому що для українського народу було притаманне почуття гумору, оптимізму. Українці через веселі, жартівливі пісні виказували своє відношення до навколишнього світу, до труднощів життя)

Я запропонувала дітям поставити музичне свято «Козацькі забави». У святі брали участь дві команди дітей.

Перши етапом свята був конкурс пісні. Перша команда вийшла з піснею «За світ встали козаченьки».

Друга команда з піснею «Козацькому роду нема перевозу»

Я запитала у учнів який настрій та характер втілено у мелодіях цих пісень?

(величавий, могутній)

Які події оспівують козацькі пісні?

(вони оспівують битви, перемоги над ворогом)

Що народ висловлював через козацьку пісню?

(висловлював своє ставлення до героїв зрадників, до всього, що

відбувалося навколо)

Другий конкурс – змагання між козаками і козачками.

Для хлопчиків – змагання «Втеча з полону» (стрибки у мішках), «Швидкі

вершники» (м’яч між ногами, у руках палиця, шабля). Для дівчаток –

змагання «Хто вправніше допоможе пораненому забинтувати голову,

руку», «Хто швидше пришиє ґудзики».

Діти відповідали на мої запитання:

-            Щоб виконати цей конкурс якими повинні бути козаки й козачки?

(Сміливими, сильними, відважними, добрими, спритними)

Далі було нагородження переможців братання учасників свята. Святкова хода козаків під прапорами з козацькими піснями «Пісня про Байду», «Дума про козака Голоту».

Я запитала у дітей:

- Які характерні риси козаків ви усвідомили?

(відданість, героїзм, сміливість)

-            Які моральні чесноти ви знайшли у козацьких піснях?

(козаки)

-            А зразки аморальної поведінки?

(вороги – ''турки'')

-            Яке ваше емоційне ставлення до героя?

(повага і бажання бути схожими на них)

-            Що значить для вас герої на в повсякденному житті?

(відповідати за свої вчинки, захищати менших, допомогти тим, хто цього потребує)

-            Які якості героя – козака близькі вам і ви хотіли би розвити в собі? (сміливість, відвага, патріотизм)

-            Ця робота допомогла активізувати творчу активність дітей через українські народні пісні, прислів’я.

Діти для себе розкривають етично – етичні поняття добра, зла, чесності, взаємодопомоги.

Спільна діяльність дітей створювала загальне емоційне переживання, діти надавали допомогу один одному, співчували, переживали невдачі і раділи успіху.

Ставали стриманіше, добріше, справедливіше в оцінці своїх дій і

вчинків. При підготовці свята відбувалося перетворення

боязких, соромливих дітей в розкріпачених, ініціативних.

Діяльність дітей була продуктивною, на святі була створена

ситуація творчого пошуку і мотивів діяльності, що з'явилося

своєрідним поштовхом, який викликає дитину з «інертного спокою»

і сприяє здійсненню творчої діяльності, яку вони

виконують. В цьому випадку працюють такі сторони духовного світу

дитини, як воля, інтелектуальний розвиток, світоглядний і

етичні переконання.

Мета свята:

- Створити зону психологічного комфорту.

- Розвити ціннісні орієнтації.

- Задовольнити інтелектуальні потреби.

- Залучити до народних традицій.

Свято створило духовну спільність дітей, той грунт, на якому

розвиваються людські відчуття: любов, доброта, взаємодопомога.

Тема уроку у 4 класі «Колискові пісні»

Діти зайшли в клас під звучання колискової «Ой ходить сон».

-            Я запитала у дітей, що є джерелом музики?

(джерелом музики є життя)

-            Яку першу мелодію чує дитина у своєму житті?

(колискову пісню)

-            Який характер колискових пісень?

(спокійний, лагідний характер. Нагадує ласкові мамині руки, мамину лагідну посмішку)

-            Що характерно для колискових пісень?

(глибока задушевність, ніжність)

-            Які почуття вони викликають?

(любов до матері, ніжність)

-            Як треба ставитись до матері?

(з любов’ю і повагою)

Для виявлення сформованості ціннісних орієнтацій я провела анкетування і написання твору на тему: «Образ Батьківщини в українських народних піснях»

АНКЕТА:

1) Яки риси характеру людини ви вважаєте найвагомішими?

2) Які риси характеру притаманні українському народу?

3) Які події в вашому житті мають велике значення?

4) Як людина повинна ставитися до своєї Батьківщини?

5) Як людина повинна ставитись до оточуючого світу, до природи?

6) Що ви вкладаєте в слова: честь, гідність?

7) Чому серед українських пісень так багато жартівливих? Чому вчать ці пісні?

8) Що ви відчуваєте при слові «мама»? чи збігається характер колискових пісень з характером вашої матусі?

9) Повага і любов до батьків, рідних, як вона повинна виявитись?

10) Як ви вважаєте яка причина конфліктів між людьми?

11) Що означає для тебе сім’я?

12) Що притаманне ліричним українським пісням?

13) Що означає для тебе щастя?

Результати заключного експерименту по вияву сформованості ціннісних орієнтацій у %

Таблиця 2.2.

Рівні Клас	До експерименту		Після експерименту
	А	В	А	В
Високий	11	14	11	21
Середній	63	65	63	79
Низькій	26	21	21	7

А – контрольний клас

В – експериментальний клас