Практична робота

1. Практична робота.

— Відгадайте загадку:

 Батько тисячі синів має,

 Кожному шапочку справляє

 А сам не має. (Дуб)

— Дуб — це дерево. Знайдіть дуб серед рослин парку. Розглянемо, з яких органів він складається.

— Орган, який знаходитися під землею і ми його не бачимо?

— Що далі йде від кореня?

— Скільки стебел у дерева?

— Яке стебло?

— Як інакше називається стебло у дерева?

— Що ще є на дереві?

Отже, ми розглянули дерево на прикладі дуба. Але якщо ви уважно поглянете навкруги то побачите, що є багато різних дерев.

— Які дерева ростуть у лісі?

— Що є спільним для усіх дерев? За якою ознакою вони схожі?

— Тепер розглянемо ліщину. Чи можемо ми назвати її деревом? Щоб відповісти на це питання потрібно розглянути, з яких органів вона складається.

— Орган, який знаходитися під землею і ми його не бачимо?

— Що дальше йде від кореня?

— Скільки стебел у ліщини?

— Які стебла?

— Які органи ще є на ліщині?

Отже, ліщина — це кущ, тому що вона має багато стебел.

— Які ще кущі ростуть у лісі?

— Що є спільним для усіх кущів? За якою ознакою вони схожі?

— А ще розглянемо трав’янисту рослину, на прикладі ромашки. З яких органів вона складається?

— Орган, який знаходитися під землею?

— Що дальше йде від кореня?

— Яке стебло у ромашки?

— Що ще є на ромашці?

— Які ще трав’янисті рослини ростуть у парку?

— Що є спільним для усіх трав? За якою ознакою вони схожі?

Розглянувши дуб, ліщину і ромашку, ми можемо зробити висновок, що ці рослини відрізняються стеблами: у дерева одне дерев’янисте стебло — стовбур, у куща багато дерев’янистих стебел; у трав’янистих рослин стебло м’яке, соковите.

2. Бесіда з елементами розповіді з метою формування понять «хвойні та листяні дерева і кущі».

— Розглянете гілочки клена і ялини, а також цілі рослини. Порівняйте їх. Чим вони подібні між собою? Чим відрізняються?

Спільними ознаками є те , що це — дерева. У них є корінь, стовбур, листя. Відрізняються вони тим, що у клена листки широкі, а у ялини — вузенькі, схожі на голки.

За зовнішнім виглядом та будовою листків дерева поділяються на листяні та хвойні. У листяних дерев листя широке, а у хвойних — вузеньке. Воно схоже на голки і називається хвоєю. Листяні дерева кожної осені скидають листя, а хвоїнки на хвойних деревах тримаються по 2-3 роки і опадають не одночасно. Тому хвойні дерева цілий рік зелені. Лише у модрин восени опадає вся хвоя.

— Розгляньте бузок і ялівець. Порівняйте їх. Чим вони подібні між собою? Чим відрізняються?

Спільними ознаками є те, що це — кущі. У них є корінь, кілька дерев’янистих стебел, листя. Відрізняються тим, що у бузку листки широкі, а у ялівця — вузенькі схожі на голки.

За зовнішнім виглядом та будовою листя, кущі як і дерева, поділяються на листяні і хвойні. У листяних кущів листя широке, а у хвойних — вузеньке (хвоя). Як і дерева, листяні кущі кожної осені скидають листки, а хвойні кущі вічнозелені.

— Поміркуйте, коли рослина народжується.

Рослина народжується тоді, коли насіння, потрапивши у сприятливі умови, проростає.

— Скільки років можуть жити дерева і кущі з того часу, як народилися?

Вік багатьох дерев дуже довгий, набагато довший ніж вік тварин і людини. Якщо кінь або собака можуть дожити до 15-20 років, то для дерева — це тільки дитинство. Сосна вважається дорослою у 70 років, а дуб — не раніше, як у 100 років.

Щороку дерева і кущі утворюють насіння. Отже, дерева і кущі живуть багато років, тому їх називають багаторічними рослинами.

3. Бесіда з елементами розповіді з метою формування уявлень про однорічні, дворічні та багаторічні трав’янисті рослини.

— Щоб знайти відповідь на запитання, яка тривалість життя трав’янистих рослин, пригадайте, які рослини щороку висівають на городах і полях.

— Назвіть ті рослини, у яких після проростання утворюються не лише корінь, стебло, листки, а також квіти та плоди з насінням, і восени вони відмирають.

Навесні ці рослини проростають із насіння. Спочатку виростає корінь, стебло і листки. На початку літа вони цвітуть і з квітів утворюються плоди з насінням. Восени ці рослини відмирають.

— Скільки живуть ці трав’янисті рослини? Якими вони є за тривалістю життя?

Соняшник, квасоля та інші перелічені рослини, живуть один рік, тому їх називають однорічними рослинами. Однорічні рослини протягом одного року, утворюють не тільки корінь, стебло і листки. Вони цвітуть, утворюють плоди з насінням і відмирають. На другий рік, щоб отримати від них плоди і насіння, їх потрібно знову висівати.

Із названих рослин, у нас ще залишилися петрушка, морква, буряк і капуста. У моркви, на відміну від гороху, потовщений корінь, а також відсутні квіти, плоди і насіння. Навесні морква проростає із насіння. У неї виростають лише корінь, коротке стебло і листки. Протягом літа морква росте і накопичує у коренеплоді поживні речовини. Восени стебло і листки відмирають, а коренеплід зимує в ґрунті. Навесні з кореня моркви виростають листки і довге стебло, яке несе квіти, з яких утворюються плоди з насінням. Восени, після дозрівання насіння, морква відмирає.

Морква, а також буряк, петрушка, капуста живуть два роки, отже, — це дворічні трав’янисті рослини. Дворічні рослини протягом року життя утворюють лише корінь, коротке стебло і листки, а також накопичують у корені (морква, буряк, петрушка) чи стеблі (капуста) поживні речовини. На другий рік вони цвітуть, дають плоди з насінням і відмирають.

Крім того є ще багаторічні трав’янисті рослини, у яких є кореневище, цибулини або бульби з накопиченими поживними речовинами. Багаторічних рослин у природі дуже багато. Цибулини є у тюльпана, часнику, цибулі, нарциса, гладіолуса. Кореневище є у конвалії, півників, кропиви, пирію, осоту, щавлю. Бульби є у топінамбуру, картоплі.

Отже, трав’янисті рослини є однорічними, дворічними і багаторічними.

ІV. Підсумок уроку.

— Що нового ви дізналися на екскурсії?

— А про що почули вперше?

— Що ви запам’ятали цікавого про дерева та кущі? А про трав’янисті рослини?

— Чим відрізняються однорічні трав’янисті рослини від багаторічних?

— Чи можуть дерева бути однорічними? Чому?

V. Завдання додому.

Опрацювати статі у підручнику на с. 111-115, дати відповіді на запитання після статей. Виконати завдання в зошиті з друкованою основою на с. 36-37.

Вивчаючи тему „Види тварин. Тварини — живі організми”, ми провели комбінований урок.

Мета уроку: формувати поняття „тварина — частина живої природи”, уявлення про різноманітність тварин та їх види, відмінність тварин від рослин; формувати вміння порівнювати, робити висновки, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки; виховувати прагнення до пізнання тваринного світу, дбайливе ставлення і любов до тварин.

Обладнання: ілюстрації із зображенням тварин.

Хід уроку I. Організація класу до уроку. ІІ. Підсумок спостережень за змінами в природі. ІІI. Аналіз перевірної роботи із розділу „Зелене диво Землі”. ІV. Актуалізація знань учнів. Повідомлення теми уроку.

— Відгадайте загадки:

На подвір’ї ходить птах І співає по складах.(Півень) По квітучих садах літаю, Солодкі дарунки збираю. (Бджола)

Хоч мала сама на зріст, Та великий маю хвіст. Пухова руденька шуба, Із сосни стрибну на дуба.(Білка)

— Як одним словом назвати півня, білку і бджолу?

— До якої природи належать тварини?

Сьогодні на уроці ми розпочинаємо вивчати царство тварин. Ви дізнаєтеся, де живуть тварини, як їх розрізняють, чим тварини відрізняються від рослин.

V. Вивчення нового матеріалу 1. Бесіда з метою формування уявлення про різноманітність тварин у природі, середовище їх існування та будову.

— Розгляньте малюнки із зображенням тварин, назвіть їх і скажіть, чим відрізняються між собою тварини.

Тварини відрізняються розмірами тіла (наприклад, найбільша з тварин — синій кит — має довжину 30 м і масу 150 т, а найменших тварин неможливо побачити без мікроскопа). Відрізняються тварини також формою тіла. Форма тіла тварин залежить від того, у якому середовищі вони живуть.

— Де живуть тварини?

Тварини живуть скрізь, де для них є їжа, схованка від ворогів та місце для влаштування житла: у воді та на суші, під землею і в повітрі. В усіх куточках нашої планети можна зустріти тварин, навіть там, де життя здавалося б неможливе.

— Які тварини живуть серед вічних снігів?

— Які тварини живуть у жарких пустелях?

— Які тварини все життя проводять у воді, не виходячи на сушу?

— Які тварини живуть у ґрунті?

— Які тварини заволоділи повітряним простором?

— Чим схожі між собою тварини?

2. Розповідь з елементами практичної роботи з метою формування уявлення про види тварин.

— Пригадайте, як люди розрізняють рослини.

Щоб розрізняти рослини, вчені дали їм назви, які складаються із двох слів. Ці назви є назвами видів рослин. Різні види рослин відрізняються між собою цілим рядом ознак.

— Виконайте практичну роботу, описану в підручнику на с. 132.

Для того щоб розрізняти тварин, їх описують, встановлюють їхні ознаки і дають тваринам назви. Як і у рослин, назви видів тварин складаються із двох слів. Перше слово у назві означає, що тварини, наприклад ластівки, мають деякі спільні ознаки: чорно-біле забарвлення тіла, невеликі розміри, довгі крила, короткі ноги, маленький дзьоб. Всі ластівки будують подібні гнізда під стелями, на стінах будинків з вологого ґрунту, живляться літаючими комахами. Проте, на малюнку зображені ластівки різних видів, тому що вони відрізняються забарвленням голови, довжиною хвоста, формою крил. Ластівка сільська гнізда будує лише у селах на стайнях, хлівах, де утримують худобу, а міська — у містах та на скелях у горах.

Таким чином, тварини одного виду мають однакову будову, форму, забарвлення і розміри тіла, живуть в однакових умовах і мають своє місце проживання, а тварини різних видів за цими ознаками відрізняються.

В Україні водиться два види зайців: заєць-русак і заєць-біляк. В обох довгі вуха, короткий хвіст і довгі задні ноги. Проте заєць-біляк на відміну від зайця-русака на зиму змінює колір хутра на білий.

— Назвіть види тварин, які ви знаєте. Опишіть їх зовнішню будову.

3. Бесіда з елементами розповіді з метою формування уявлення про тварин — живих організмів та про відмінності тварин від рослин.

— Пригадайте, які ознаки властиві живим організмам.

— Чому у собаки, що спить, постійно рухаються груди і живіт?

— Доведіть, що тварини розмножуються.

Кішка народжує 4-5 кошенят, кролиця народжує 5-10 кроленят, свиня народжує до 10 поросят, отже, тварини розмножуються. Вони народжуються, ростуть, розвиваються і вмирають. Тривалість життя у тварин різна. Серед них є довгожителі, наприклад, слони, які живуть 70-80 років, але є й такі, які живуть лише кілька днів — комахи одноденки.

— Як і чим живляться тварини?

Отже, тваринам, як і рослинам, властиві всі ознаки живих організмів.

— То чому в живій природі виділили царства рослин і тварин? Чим вони відрізняються?

Основна відмінність між рослини і тваринами — те, як і чим вони живляться.

— Пригадайте, як живляться рослини. Де вони беруть собі їжу?

Рослини самі собі виробляють їжу. У листках на світлі утворюються необхідні їм поживні речовини. Поживні речовини вони виробляють із води, мінеральних солей і вуглекислого газу, які беруть із повітря і ґрунту.

— А як живляться тварини?

Тварини не можуть самі собі виробляти поживні речовини, вони живляться готовою їжею, поїдаючи рослини та інших тварин.

— Уявіть, що в лісі виникла пожежа. Що станеться з рослинами і тваринами, як вони зреагують на пожежу?

Якщо в лісі виникає пожежа, то всі рослини гинуть у вогні, тоді як значна частина тварин рятується, втікаючи з лісу.

— Зробіть висновок зі сказаного, і скажіть, чим ще відрізняються тварини від рослин.

— Наведіть приклади, як можуть рухатися відомі вам тварини.

— Що дає змогу тваринам пересуватися різними способами?

Тварини можуть пересуватися різними способами завдяки тому, що у них є різноманітні кінцівки. У тих, хто плаває є плавці; у тих, хто літає — крила; у тих, хто бігає і стрибає — міцні ноги; ті, у кого відсутні кінцівки, — повзають.

— Поміркуйте, чому рослини можуть все життя прожити на одному місці, а тваринам потрібно переміщуватися з місця на місце.

Рослинам не потрібно здобувати собі їжу, адже поживні речовини вони виробляють собі самі. Тварини переміщуються у пошуках їжі, а також, рятуючись від ворогів.

Отже, тварини відрізняються від рослин способом живлення і здатністю переміщуватися з одного місця на інше.

VІ. Закріплення засвоєних знань, умінь та навичок учнів. 1. Робота в зошиті з друкованою основою [33].

а) колективне виконання завдань 1-2 на с. 44”

б) самостійне виконання завдання 3 на с. 44.

2. Дидактична гра „Впізнай за описом”.

Учні класу поділяються на команди (залежно від кількості рядів у класі). Вчитель викликає по черзі до дошки по два учні з кожної команди, дає кожному ілюстрацію із зображенням тварини (так, щоб не бачили інші учні у класі) і пропонує описати її середовище існування та зовнішній вигляд так, щоб можна було впізнати зображену тварину. Той, хто впізнає, називає описану тварину. Перемагає та команда, у якої впізнали більше тварин.

VІІ. Підсумок уроку.

— Доведіть, що тварини — частина живої природи.

— Якими ознаками тварини відрізняються від рослин?

VІІІ. Завдання додому.

Опрацювати статті у підручнику на с. 131-133. Дати відповіді на запитання після статей.

Далі ми провели предметний урок на тему „Скелет і м’язи. Постава. Зміцнення скелета і м’язів”.

Мета уроку: формувати уявлення про будову і значення скелета людини, про значення м’язів та їх роботу, про запобігання викривленню кісток і правила вироблення правильної постави та зміцнення м’язів; розвивати спостережливість, допитливість, уміння робити висновки; Виховувати бажання стежити за поставою та зміцнювати м’язи, займатись посильною фізичною працею і фізичними вправами.

Обладнання: муляж скелета людини, внутрішніх органів людини, хустинка, склянка, дерев’яна і пластмасова лінійки, сантиметрові стрічки.

Хід уроку

І. Організація класу до уроку.

ІІ, Підсумок спостережень за змінами в природі.

ІІІ. Перевірка знань, умінь і навичок учнів.

1. Індивідуальне усне опитування.

— Користуючись таблицею, розповісти про будову шкіри.

— Які властивості шкіри? Яке вони мають значення?

— Яке значення для організму людини має шкіра?

— Яке значення мають піт і жир, які виділяє шкіра?

— Чим забруднюється шкіра? Чим це загрожує? Що слід робити, щоб шкіра була чистою?

— Чому шкіру треба берегти від пошкоджень? Яку першу допомогу слід надати під час незначних пошкоджень шкір ? Що треба робити під час значних пошкоджень шкіри?

ІV. Актуалізація знань учнів. Повідомлення теми уроку.

— Розв’яжіть кросворди:

1. Шкіра захищає організм від….(спеки).

2. Шкіра захищає організм також від…(мікробів).

3. Небезпеку для шкіри становлять…(поранення).

4. Жир виділяється залозами, які називаються…(сальними).

5. Невелику рану на шкірі змазують… (зеленкою).

6. Піт виділяється залозами, які називаються…(потовими).

				1	с
			2	м
3	п
			4	с
		5	з
			6	п

1. Руки потрібно мити з …(милом).

2. На шкірі росте…(волосся).

3. Під впливом Сонця на шкірі утворюється …(засмага).

4. На шкірі є маленькі отвори, які називаються…(пори).

						1	м
2	в
						3	з
			4	п

— Прочитайте слова, які вийшли у виділених клітинках кросвордів.

— Що вам відомо про скелет і м’язи?

Сьогодні на уроці ви дізнаєтесь, що таке скелет і м’язи, як побудований скелет, яке значення для організму людини мають скелет та м’язи, що потрібно робити. Щоб бути стрункими і мати міцні м’язи.

V. Вивчення нового матеріалу.