Складання словосполучень з потрібними словами

1. Складання словосполучень з потрібними словами.

Наприклад, вивчаючи звуки [с] [с’] і букву с, в межах цього завдання доцільно провести таку вправу:

Доберіть слова ознаки до поданих слів.

Сонце - ясне (тепле, привітне, модне).

Стежка - вузька (довга, звивиста, польова).

Струмок - дзвінкий (веселий, холодний, чистий).

Як бачимо, в такій вправі нове слово, що ми активізуємо виступає в різних сполученнях, у різних варіантах. Така робота не тільки активізує слово, але і поглиблює його розуміння.

2. Складання речень із заданими словами або з одним заданим словом. Учня пропонується скласти речення зі словом колектив; зі словами могутній і прекрасний після читання розповіді зі словом посміхнувся. Складається по кілька варіантів речень із заданими словами, до того ж можливі елементи змагання.

Активізація слів способом складання речень практикується як на уроках читання, так і на уроках мови, а також у процесі інших робіт, включаючи позаурочні. На уроках мови з задачею активізації словника сполучаться задачі активізації граматичних форм: наприклад, складається речення, де потрібно ужити слово в заданому відмінку, якщо цей іменник, у заданому часі й особі, якщо це дієслово. Таким самим способом активізуються слова з різними префіксами, суфіксами (наприклад, скласти речення зі словами висловити, пророчити, переказати, підказати, розповісти).

3. Близький до тексту переказ прочитаного з використанням найважливішої лексики і фразеології оригіналу. Переказ., з одного боку, повинний бути самостійним, у іншому випадку він перетвориться в механічне зазубрювання тексту. З іншого ж боку, переказ допомагає активізувати лексику; отже, у ньому повинні вживатися слова й звороти мови, ужиті автором. Перше завдання вирішується уведенням творчих завдань, вибіркового і стиснутого переказу. Що ж стосується другого завдання, то вчитель, готуючись до уроку, намічає ті слова і сполучення, відтворення яких він буде жадати від учнів. Природно, що в ході бесіди і роботи над текстом на ці слова і вираження звертається більша увага.

Практика показує, що достатня самостійність переказу забезпечується при відтворенні 40% лексики оригіналу. При цьому не слід забувати, що в чи тих значеннях, у чи тих сполученнях вони ужиті. Установлено, що найбільше важко відтворюються слова, що мають відтінки значень, емоційними фарбуваннями й іншими стилістичними характеристиками. Нейтральні, невиразні слова засвоюються і відтворюються школярами легше. Отже, у процесі підготовчої роботи до переказу варто готувати учнів до подолання типових утруднень.

4. Розповіді за спостереженнями, по картинах і інші твори різних типів з використанням так званих опорних слів, тобто заданих для обов'язкового вживання. Ці вправи зводяться до того, щоб учні обов'язково ужили у своїх розповідях і творах необхідні слова, або засвоєні в процесі підготовки до розповіді і твору, або навіть записані вчителем на дошці перед початком письмової роботи.

Таким чином, система словникової роботи полягає в тому, щоб слово було школярем правильно сприйнято в тексті, зрозуміло з усіма його відтінками і фарбуваннями, засвоєно, тобто ввійшло б у його словник і відтворювалося в потрібних випадках, щоб воно пройшло через спеціальні вправи, у яких поглиблюється його розуміння, засвоюється його сполучуваність, підготовлюється його вживання, і, нарешті, щоб воно було ужито школярами самостійно у власних висловлюваннях.

Знання фразеології, вміння її вживати є невід'ємною складовою частиною високої мовної культури людини.

Фразеологія - це окраса мови і разом з тим могутній стилістичний засіб влучної і дохідливої передачі думки. Тому конче необхідно вивчати фразеологію, виробляти навички вмілого користування нею в повсякденній мовній практиці.

Усі, хто володіє українською мовою, повинні знати й фразеологію, уміти користуватися нею.

Мудрість народу, його світогляд, віковічний досвід - все зберігається в мові. Скільки в мові кожного народу своєрідних влучних висловів, зворотів, що містять в собі цілі поняття, образи, скільки усталених виразів, що випромінюють любов і гнів народу, його розум і віру!

Варіативність фразеологізмів визначається мовною традицією і допускається далеко не у всіх випадках. Так, не можна сказати "з'їсти пса", замість "з'їсти собаку", "лупцювати байдики", замість "бити байдики".

Робота над фразеологізмами як засобом увиразнення мовлення молодших школярів можлива за умови посилення комунікативного й функціонального підходів до вивчення теоретичного матеріалу з фразеології; системного збагачення фразеологічного словника спеціально дібраними групами фразеологізмів:

а) відповідно до тем з розвитку зв'язного мовлення;

б) до змісту навчальних предметів;

в) відповідно до їх походження та класифікації (фразеологічні зрощення, єдності, сполучення).

Для різних етикетних ситуацій - привертання уваги, знайомства, привітання, звертання, рекомендування, запрошення, подяки, компліменту, прощання - існують свої набори мовних засобів, які кожен учитель, за наявної упорядкованої системи дидактичного матеріалу, може з успіхом використовувати в навчально-виховному процесі з молодшими школярами на уроках мови та читання у початковій школі.

Робота над фразеологізмами як засобом увиразнення мовлення учнів буде ефективною за умови, якщо вона проводиться у процесі опрацювання всіх розділів програми ("Лексика" - пряме і переносне значення слів, фразеологічні синоніми та антоніми; "Частини мови" -більшість стійких фразеологічних словосполучень групується навколо найуживаніших у нашій мові слів: іменників, дієслів, окремих числівників; "Речення" - членом речення можуть бути не тільки окреме слово, а також стійкі звороти мови, лексичне значення яких сприймається як неподільне ціле; "Текст" та "Мова і мовлення" та ін.). Система вправ до кожного розділу дасть змогу збагатити усне та писемне мовлення школярів, уточнити та поповнити фразеологічний словник, залучити фразеологізми до активного словника учнів.

Курс української мови в початкових класах вміщує й розділ "Мова і мовлення". Під час його опрацювання особлива увага надається виробленню в учнів навичок культури мовлення та спілкування з використанням фразеологізмів.

Успішність процесу формування особистості молодшого школяра значною мірою залежить від рівня розвитку його мовлення. Логічно чітке усне й писемне образне мовлення є показником не лише розумового розвитку дітей початкових класів, а й культури їх мовлення.

З метою удосконалення цих якостей особистості в учнів 1-4 класів необхідно на уроках рідної мови значну увагу приділяти вивченню лексики у роботі над будь-якої мовною темою, а також вивчати фразеологізми, розуміння яких сприяє виявленню та удосконаленню потенційних можливостей школярів початкових класів.

Наші спостереження за уроками мови та читання у початкових класах шкіл м. Бережан свідчать, що робота з фразеологізмами переважно проводиться епізодично або й зовсім не проводиться.

Майбутньому вчителеві потрібно пам'ятати, що лише цілеспрямована робота з фразеологізмами може дати позитивні результати у піднесенні культури мовлення, ефективного розвитку в учнів уміння аналізувати матеріал, порівнювати, доводити правильність власної думки та відстоювати її.

Аналіз змісту навчання, закладеного у підручнику з читання (автори О. Савченко, Н. Скрипченко, Н. Волошина) свідчить про те, що третьокласників потрібно ознайомити з таким фразеологічним мінімумом:

Аж земля гуде; аж поки віку; ані ліку, ані віку.

Бабине літо; без кінця і краю; берегти, як зіницю ока; бити тривогу; битися на смерть; блискавкою майнути; бог мені свідок; боятися, як торішнього снігу; брати мої и на плечі; брати собі на думку; брехати у живі очі. В могилу дивитися; в морі не тоне, в огні не горить; в огні не горить, в воді не тоне; в сніг вибиратися; в серце запало; верх брати; весь свій вік; вечірня зіронька встає; випередив час; від страху ледве живий; від усього серця: відчай охопив; вік ізвікувати; вісточку подати; вогонь загуляв; води в рот набрати; всі аж ахнули; всі очі видивитися; всі як один. Головонькою своєю лягати; гомін лине. Ґав ловити.

Давати ногам знати; давати ногам ходу; де не візьмись; дістанеться на горіхи; до душі; до серця браги; довіку жити; доводити до ума; доводити кінець; досвітня пташинка (рання пташка); другого такого немає в цілому світі; думки не йдуть з голови; дурний хліб їсти; дух перехопило; душа покинула тіло; життя не було.

З-під землі дістане; з-під носа; з давніх-давен; з діда-прадіда; з пам'яті вилетіло; з усіх боків; за сімома горами, за сімома ріками; за царя; за шаблю братися; зайшовся реготом; защеміло серце; заяча душа; зі страху тремтіти; знайшов вічний спокій; зник, як вода змила; золоте серце; зробити, все одно, що води іспити; зроду - віку.

Іди собі з Богом; іти світ за очі.

Й духу не чути; йде поголос.

Ким він тільки не був; кишка тонка; коли мій дід безштанців ходив; комар носа не підточить; кривитися, як середа на п'ятницю; крила виросли; куди не кинь, усюди клин; купувати кота в мішку.

Ласий шматок; легка рука; легкий хліб; легко на душі, легко на серці; ледве дух переводити; ледве ноги волочити; лиха зазнавати; лице поповніло; лише на словах лоби поголити; люди гинули, як мухи.

Мало каші з'їв; материнська мова; мати на увазі; мертвий сон; між людьми піти.

На думку спадати; на ноги зірвався; на очах у (когось); на світ білий; на серці мулько; на цілу версту; наклав головою; наче вдруге на світ народився; наче тінь ходить; не бери гріх на душу; не так склалося, як гадалося; ні душі; нічого не тямить.

Обранець долі; оком закидати; оком не проглянути; остання воля; очей не відірвати; очей не зводити; очей у сірка позичати; очі (на щось) відкривати; очі розкривати.

Падає з рук; переповнилася чаша терпіння; підноситись до зір; піймав Бога за бороду; пішов щастя шукати; побілів із лиця; пошився у дурні; припадати до вподоби; припала до серця; приходити до тями; промчати кулею; прославити у віках.

Робота кипить; рука руку миє; руки на себе накладати.

Сам собі не милий; сам собі, як палець; світла голова; світу божого не бачити; серце завмирає; сила-силенна; скажи на милість; скільки себе пам'ятаю; сліду не залишилося; слізьми слова приливати; слова жодного не проронити; слова не міг вимовити; слово честі; слуху не чуть; сльози набігли; смерть зустрічати; сміхом заходитися; солодка земля; спину гнути; спом’янеш моє слово; ставати в пригоді; старого й молодого, і доброго, й лихого; стати на (чиємусь) боці; стояти на своєму; суд Соломона; сумніви мучать.

Та був таки; тільки тою й треба; тільки його й чекати; тільки уві сні мріяти; топтати ряст.

Ум надзвичайної сили.

Хоч під греблю; хоч плач.

Цур тобі.

Часто й густо; чого тільки не робив; чорна робота.

Шага мідного не вартий; швидкий на язик; шукати по цілім світі.

Що не день, що не година.

Я не я буду, якщо..., як билина підрізана; як білка в колесі; як горох при дорозі, хто не йде, той скубне; як на гріх; як на лихо; як пішов - так пропав; як риба об лід; як сніг на голову; як стріла; як хмара.

Майбутні учителі повинні пам'ятати, що у процесі роботи з фразеологічними виразами учні повинні бачити ознаки подібного та відмінного між фразеологізмами і словами, розуміти цілісне смислове значення фразеологізмів, добирати синоніми та антоніми до фразеологічних одиниць, а також пересвідчитися у доцільності використання фразеологізмів в усному мовленні та художніх творах для дітей.

При вивченні фразеологізмів у дітей формуються уміння і навички:

знаходити фразеологізми у текстах, живому мовленні, тлумачити їх значення;

відрізняти фразеологізми від омонімічних їм не фразеологічних сполучень;

підбирати до фразеологізмів словесні й фразеологічні синоніми, антоніми (зі словником або самостійно).

Дітям подобається перетворювати вільні словосполучення у фразеологізми, з'ясовувати джерела фразеологізмів (висловлювання визначних осіб, художні твори, приказки та прислів'я. .), поєднувати фразеологізми у тематичні групи.

Формулювання вмінь та навичок, спрямованих на розуміння й використання фразеологізмів в усному та писемному мовленні, забезпечується системою вправ, які передбачають засвоєння смислових значень фразеологізмів, їх граматичної будови та стилістичного забарвлення.

Пропонуємо для прикладу систему роботи з кількома фразеологізмами, якою передбачено формування початкових умінь та навичок розрізнення й сприйняття цілісних фразеологічних одиниць як семантико-граматичних утворень.

І. Бабине літо

Значення: Павутиння, що літає в повітрі в теплі осінні дні. Теплі сонячні дні на початку осені.

В художній літературі:

Бабине літо до Петра тілько (укр. прислів'я).

День був ясний, сонячний та теплий.

Починалося бабине літо (І. Ле).

Довгими журавлиними ключами літо вже одлетіло у вирій.

Рожевощока осінь, як справжня господиня, почала наводити лад: позолотила гаї й діброви, запросила в гості ранкову прохолоду з густими туманами. Саме на цю пору припадає "молоде" бабине літо

(Скуратівський В. "Що край-то звичай").

Літо бабине, бабине літо...

Серце чує осінні путі.

Хтось заплутав зажурені віти

Дайте відповіді на запитання:

Коли починається і як довго триває цей період осені?

Чому так називається цей період? Спробуйте самостійно пояснити цей фразеологізм.

Яке з пояснень походження фразеологізму "бабине літо" вам подобається найбільше?

Складіть з цим зворотом речення.

ІІ. Брати ноги на плечі

Значення. Тікати, бігти, іти геть.

Швидко збиратися, рушати куди-небудь.

Прискорювати ходу, дуже поспішати.

У художній літературі:

Тоді, Андрюшко, і тобі треба брати ноги на плечі (Панч). Вона ноги на плечі та й пішла за Дін, і матір покинула, і батька.

(Г. Барвінок).

Як куди швидко треба терміново (листа) або телеграму, так я ноги'на плечі і прудкіше за машину доставлю (О. Іваненко).

Синонім: братися в нот.

Поєднайте частини прислів'їв, поясніть їх значення. Яке з них близьке до фразеологізму "брати ноги на плечі"?

Тихіше їдеш - ніж добре йти

Як біжиш, дивись під ноги; далі будеш краще погано їхати; хоч грошей не найдеш, так носа не наб'єш

III. Йти світ за очі

Значення: Йти хто зна куди;

йти невідомо куди;

йти туди, куди люди не ходять.

В художній літературі:

Покину я хазяїна, піду світ за очі (Українська народна казка "Дружні

звірі").

Мені здасться, я краще піду світ за очі, - сказало каченя

(Андерсен Г. - К. "Гидке каченя").

Синоніми: куди очі поведуть; куди ноги понесуть; куди очі дивляться

Прочитай те фразеологізми зі словом очі. Складіть з ними речення. Відкрити очі. Виплакати очі. Заплющити очі. Оком не моргнути. Замилювати очі.

IV. Цур тобі (пек тобі)

Значення: хай (нехай) йому (їй, їм) цур.

Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, несхвалення чогось з побажанням позбутися когось, чогось, не мати з ним справи.

Замініть цей вираз більш вживаними словами і введіть їх у складені вами речення.

Цілеспрямована робота над фразеологізмами на уроках мови та читання у початковій школі допоможе дітям зрозуміти цінність і красу народної мудрості. Молодші школярі поступово вчитимуться використовувати фразеологізми, удосконалюючи образність мовлення, підвищуючи культуру його у процесі навчання.

Висновок

Удосконалення культури мовлення - з найважливіших завдань фахової підготовки майбутніх вчителів початкових класів. Їхнє мовлення має бути відповідне сучасними нормами, тобто правильне, багате, чисте, дохідливе, зрозуміле, молодшим школярам.

У вступі визначено об’єкт, предмет, мету, завдання дослідження відповідно до теми "Формування лексико-фразеологічних норм в усному і писемному мовленні майбутніх учителів початкових класів".

У І розділі "Культура мовлення як науково-методична проблема сказано, що мовленнєва культура вчителя найважливіший аспект його успішної фахової діяльності". Як відомо, культури мовлення треба дотримуватися на всіх уроках, бо саме в початковій школі закладаються основи комунікативних умінь і навичок учнів. Це є запорукою їхнього подальшого успішного навчання. Школярам насамперед треба прищепити любов і повагу до рідного слова, сформулювати такі якості мовлення, як правильність багатство, чистоту мовлення. Для цього запропоновано шляхи і способи їх формування.

У ІІ розділі "Формування лексики фразеологічних умінь і навичок у мовленнєвій діяльності майбутніх учителів початкових класів" розкрито методику роботи над збагаченням словникового запасу студентів (майбутніх вчителів початкових класів). Тут також вказано, як треба проводити заняття з молодшими школярами щодо засвоєння української лексики і фразеології. На основі аналізу чинних підручників визначено, які лексеми і фраземи треба вивчати в початкових класах на уроках рідної мови і читання. Сформувати комунікативні уміння на лексико-фразеологічному рівні можна шляхом постійного вивчення науково-методичних розвідок, роботи зі словниками різного типу, читання кращих літературних творів та ін.

У додатку подано, як взірець, типові завдання, що формують правильність фахового мовлення майбутнього вчителя на лексичному рівні.

Матеріали дослідження можна використати у практичній діяльності вчителів початкових, а також для написання курсових робіт, методичних рекомендацій.

Список використаної літератури

1. Антисуржик / За заг. ред. О. Сербенської. - Львів, 1994. - 149 с.

2. Бабич Н.Д. Лінгво-психологічні основи викладання і вивчення мови. -Чернівці, 2000. -175с.

3. Бабич Н.Д. Основи культури мовлення. - Львів, 1990. - 231 с.

4. Бабич Н.Д. Сила мовленого слова. - Чернівці, 1996. - 176 с.

5. Батут А.И., Борисюк І.В., Олійник Г.П. Інтонація як засіб мовноїкомунікації. - К., 1980. - 244 с.

6. Ботвина Н.В. Офіційно-діловий та науковий стилі української мови. - К., 1998, -190с.

7. Буялъський Б А. Поезія усного слова. - К., 1969. - 264 с.

8. Взаємодія усних і писемних стилів мови /За ред. М.М. Пилинського. - К., 1982. - 180 с.

9. Винницький В.М. Наголос у сучасній українській мові. - К., 1984. -160с.

10. Волкотруб Г.П. Практична стилістика сучасної української мови: Використання морфологічних засобів мови. - К., 1998. - 176 с.

11. Волощак М. Неправильно - правильно: Довідник з українського слововживання. - К., 2000. - 128 с.

12. Ганич Д.І., Олійник 1.С. Словник лінгвістичних термінів. - К., 1985. - 360с.

13. Головин БЛ. Основы теории речевой культуры: Уч. пособие. - Горький, 1977. -64с.

14. Головин Б.Н. Основы культуры речи. - М., 1980. - 235 с.

15. Гончар О.Т. Нашій мові - жити // Літ. Україна. - 1989. - 2 листоп. - №44. - С.1.

16. Гуц Л.М. Синтаксична синоніміка як один із засобів мовної експресії // Укр. мова та літ. в шк. - 1973. - № 6. - С.36-41.

17. Дзюбишина-Мельник Н. Ще один стиль української літературної мови // Культура слова: Респ. зб-к. - Вип.45. - 1994. - С.14-20.

18. Ділова українська мова / За заг. ред. Бабич Н.Д. - Чернівці, 1996. - 276с.

19. Дорошенко С.І. Основи культури і техніки усного мовлення: Навчальний посібник / Харків: "ОВС", 2002. -144с.

20. Єрмоленко С.Я. Стилістичне значення порядку слів // Укр. мова і літ. в шк. - 1972. - №8. - С.29-38.

21. Єрмоленко С.Я. Синтаксис і стилістична семантика. - К., 1982. - 210с.

22. Єрмоленко СЯ. Стилістика сучасної української літературної мови в контексті слов'янських стилістик. // Мовознавство. - 1998. - № 2-3. - С.25-36.

23. Жанри і стилі в історії української літературної мови. - К., 1989. - 284 с.

24. Їжакевич Г.П. Взаємодія стилістики мови і стилістики мовлення // Теоретичні проблеми лінгвістичної стилістики. - К., 1972. - С.33-47.

25. Караванський С. Секрети української мови. - К., 1994. - 152с.

26. Каравансъкий С. Пошук українського слова, або Боротьба за національне "я". - К., 2001. - 238 с.

27. Карасьов М. Мистецтво художнього читання. - К., 1965. - 146 с.

28. Кацнельсон С.Д. Типология языка и речевое мышление. - Л., 1972. - 216с.

29. Коваль А.П. Культура ділового мовлення. Вид.3-те. - К., 1982. - 287 с.

30. Коваль А.П. Практична стилістика сучасної української мови. Вид.3. - К., 1987. -351с.

31. Кожин А.П., Крылова О.А., Одинцов В.В. Функциональные типы русской речи. - М., 1982. - 223 с.

32. Кони А. Ф.18 советов лекторам // Наука и религия. - 1965. - № 5. - С.7-9.

33. Кононенко В.І. Сила слова. - К., 1976. - 115 с. з іл.

34. Корніяка О. Мистецтво ґречності. - К., 1995. - 94 с.

35. Короткий словник синонімів української мови/ За ред. П.М. Деркача. - К., 1993.

36. Кохтев Н.И., Голуб И.Б., Салганик Г.Я. Практическая стилистика.

37. Кошачевсъкий С.С. Техніка мови. - К., 1963.

38. Культура української мови: Довідник. - К., 1990. - 302 с.

39. Левин А. Лектор и аудитория. - М, 1964. - 119с.

40. Леонова М.В. Стилістичні помилки та їх характер // Укр. мова та літ. в шк. - 1972. - № 5. - С.75 - 78.

41. Леонтъев АА. Язык, речь, речевая деятельность. - М., 1969. - 214с.

42. Майданова Л.М. Очерки по практической стилистике. Для студентов-журналистов. - Свердловск, 1987. - 183 с.

43. Матвіяс Іван. Варіанти української літературної мови. - К, 1998. - 162 с.

44. Мова і культура / Відп. ред. В.М. Русанівський. К., 1986. - 184 с.

45. Мовчан П. Мова - явище космічне // Літ. Україна. - 1989. - № 46. - 16 листоп. - С.2...

46. Муромцева О.Г., Жовтобрюх В.Ф. Культура мови вчителя. - Харків, 1998. - 206 с.

47. Непийвода Н. Мова української науково-технічної літератури (функціонально-стилістичний аспект). - К., 1997. - 303 с.

48. Николаева Т.М. Жест и мимика в лекции. - М., 1972. - 37 с.

49. Орфоепічні норми та їх значення // Сучасна українська літературна мова: Фонетика / За ред. І.К. Білодіда. - К., 1969. - С.370-401.

50. Перебийніс B. C. Методи дослідження стилістики мови і стилістики мовлення // Теоретичні проблеми лінгвістичної стилістики. - К., 1972. - С.47-70.

51. Передрій Г.Р. Вимова деяких слів із звуком [й] // Укр. мова і літ. в шк. - 972. - № 8. - С.83-85.

52. Пилинський М.М. Мовна норма і стиль. - К., 1976. - 287 с.

53. Пономарів О. Культура слова: Мовностилістичні поради. - К., 1999. - 239с.

54. Редько Ю.К. Відмінювання, правопис і наголос українських прізвищ // Про культуру мови. - К., 1964. - С. 199 - 209.

55. Редько Ю.К. Довідник українських прізвищ. - К., 1968.254с.

56. Рильський М. Вечірні розмови. - К., 1964. - 272 с.

57. Синиця І.О. Психологія усного мовлення. - К., 1974. - 206 с.

58. Скрипник Л.І. Фразеологія української мови. - К., 1973. - 280с.

59. Словник іншомовних слів / За ред.О.С. Мельничука. - Вид.2. - К., 1985. - 966с.

60. Словник української мови: В 11т. - К., 1970-1980.

61. Словник труднощів української мови /За редакцією С.Я. Єрмоленко. -К., 1989

62. Словник паронімів української мови / За ред. Д.Г. Гринчишина і О.А. Сербенської. - К., 1986

63. Сулима М. Проблема літературної норми в українській мові. // "Шлях освіти", 1928. -№ 4. - с.132-141

64. Сухомлинський В.О. Сто порад учителеві. - К., 1988. - 304 с.

65. Сучасна українська літературна мова. Лексика і фразеологія /За ред. Т.К. Білодіда. - К., 1973. - 439 с.

66. Сучасна українська літературна мова: Стилістика / За ред. І.К. Білодіда. - К., 1973. - 588с.

67. Українська мова: Енциклопедія. - К., 2000. - 750 с.

68. Українська мова: Енциклопедія / Редкол.: В.М. Русанівський та ін. К/Українська енциклопедія, 2000. -500с.

69. Українська літературна вимова і наголос. Словник-довідник. - К., 1973

70. Український правопис. - Вид.5 - К., 1995. - 236 с.

71. Ушинський К.Д. Вибрані педагогічні твори: У 2 т. - К., 1983. - Т.2. - 359с.

72. Чак Є.Д. Складні випадки вживання слів. - К., 1984

73. Чередниченко І.Г. Нариси з загальної стилістики сучасної української мови. -К., 1962. -495с.

74. Чмут Т. Культура спілкування. - Хмельницький, 1996. - 346 с.

75. http://www: libertium.net / indekx.html

76. ttp: // www: magister/msk.ru/librarary

Додаток

 

Завдання 1. Як Ви розумієте точність мовлення?

Завдання 2. Які частини мови найчастіше вступають у відношення паронімії? Випишіть з наведених пар пароніми за частиномовною приналежністю.

Абонент, абонемент, великий, величезний, прощання, прощення, радник, порадник, контакт, контракт, загартування, загартовування, диктант, диктат, опинитися, опинятися, сусідній, сусідський, складний, складений, складовий, лірик, лірник, розповісти, розповідати.

Завдання 3. Випишіть у першу колонку однокореневі пароніми, а у другу - різнокореневі.

Боцман // лоцман, будівельник // будівник, вимисел // домисел, досвід // дослід, група // трупа, легіон // регіон, мимохіть // мимохідь, орден // ордер, пломінь // промінь, текст // тест, шторм // штурм, світило // світоч, прописка // приписка.

Завдання 4. Користуючись словником, поясніть різницю у значенні таких слів паронімів:

Буланий // булатний, винахідливий // винахідницький, водний // водяний // водневий, виголошувати // проголошувати, виділяти // приділяти, затверджувати // утверджувати, формувати // формулювати, класний // класовий, лікарняний // лікарський, тафта // тахта, багатир // богатир.

Завдання 5. Подані слова-омоніми введіть у словосполучення, які розкривали б їх значення.

Годитися, задирати, заживати, займатися, закушувати, засипати; запускати, засідати, засновувати, косити, курити, накидати; наривати, наставляти, натоплювати, недосипати, облазити, попускати; пустувати, розривати, скресати, стигнути, топити, точити, чинити.

Завдання 6. Випишіть із тлумачного словника значення поданих слів. З'ясуйте, як вони називаються.

Запал - запал, заклад - заклад, задихатися - задихатися, зараз - зараз, домовина - домовина; верхи - верхи, вигасати - вигасати, вигода-вигода, поверх - поверх, вигідний - вигідний.

Завдання 7. У реченнях, наведених нижче, з'ясуйте значення омонімів та способи їх творення.

1. Тут прав не той, хто просто прав, а той, хто має більше прав. 2. Пострибали жабки в став, сірий вовк тремтіти став. 3. Ох, не хотілося ледарю відставки: так важко відмовлятися від ставки. 4. Підлеглих полюбляв - зручних, гнучких, покладистих - з ручних! 5. Що заміняє розуму палати? Любов'ю до начальства слід палати. 6. Думки собі позичав у видатних умів - і за свої майстерно їх видати умів. 7. Коли він вносив власну пропозицію, лише про власну думав він позицію. 8. Колись, було, це звалище квітучим лугом звали ще. 9. Хто не здатний на дії - бога творить з надії. 10. Адам питався Єви: "Ви вже покинули мене, а чи ще десь тут є ви?". 11. Виходить вшосте заміж... І де Аллу примусить доля зупинить невпинний пошук ідеалу? 12. Лежачий камінь не котивсь з гори, якщо не мав на те він вказівок згори. 13. Владу впевнено тримав: кумів-замів аж три мав. 14. Крива пряму завзято викрива: погляньте лиш на себе: Ви - крива. 15. Напевно, ще віки стоятиме це мур: все бачить, усе зна - і ні мур-мур. 16. Гнат до Вірки, Гнат до Вірки - аж ламаються одвірки. 17. Щоб не ущемляти жіночих прав, і не куховарив він, і не прав.

Завдання 8. Поясніть значення омонімів у поданих словосполученнях: високий бал - - новорічний бал; цікаві кадри - висококваліфіковані кадри; довгі коси - гострі коси; добра мати - добре мати; зламаний гриф - нечіткий гриф - професійний гриф; наголошений склад - торговельний склад.

Завдання 9. Введіть у текст словосполучення, які в одному випадку були б вільними, а в іншому - стійкими.

Прикусити язика, розплутати клубок, кидати якір, опинитися за бортом, стукати у двері, поставити крапку.

Завдання 10. Поясніть використання у тексті парних синонімів. Яка їх стилістична функція?

I.1. До втоми, до сльозинок на щоці про мене будеш думати-гадати (В. Ткаченко). 2. Я не можу, не можу спинити його, що, мов чорная хмара, на мене йде, що, мов буря, здалека шумить-гуде (І. Франко). 3. Снігом-завірюхою доріженьки у полі замітає (М. Кравченко). 4. Реве-гуде негодонька, негодоньки не боюся, хоч на мене пригодонька, та я з нею не журюся (Леся Українки). 5. Рядом дивних утіх, роєм мрій дорогих тягне-вабить він дух твій відважний (Дніпрова Чайка).

II.1. Всім гордим-пишним честь була і слава, зневаженим-ображеним - погорда. 2. У чорную хмару зібралася туга моя, огнем-блискавицею жаль мій по ній розточився. 3. Промчалась та буря-негода палка надо мною, але не зломила мене, до землі не прибила. 4. Як я тебе згадаю, у грудях серце з туги-жалю гине. 5. Народ наш, мов дитя, сліпеє зроду, ніколи світа-сонця не видав. 6. Вчора грало-шуміло воно (море) при ясній, спокійній годині. 7. Ти чуєш, як бринить струна якась тремтяча? Тремтить-бринить, немов сльоза гаряча, тут, в глибині (Леся Українка).

Завдання 10. Перепишіть речення. Охарактеризуйте їх стилістичну приналежність. Які стильові ознаки це підтверджують? Яка роль у них відведена синонімам?

1. Краще в ріднім краї милім полягти кістьми, сконати, ніж в землі чужій, ворожій в славі й шані пробувати (М. Вороний). 2. Усі діти як діти, - граються, бавляться тихо, лагідно (В. Винниченко). 3. Взаємодія споріднених літературних мов, літературні контакти, передусім міжслов'янські зв'язки у період національного відродження відчутно збагатили лексичний склад української мови.

Завдання 12. Знайдіть у наведених реченнях вульгаризми, поясніть їх стилістичну функцію.

1. Хомиха з рогачем присікалась: "Вилазь! вилазь, личино зла!" (Л. Боровиковський). 2. О сучі ви сини! Ну що б було мовчати (С. Писаревський). 3. Оце тобі, - вражий сину, од нас дякування, що терпіли ми од тебе всякі глузування. 4. Оце тобі, сучий сину, за тії уразки, що ти їздив поміж миром без всякой опаски (М. Костомаров). 5. Чи чуєш ти, мурмило, не будь уїдливий і впертий, як оса. 6. Бач, шкапо бісова, чого ти наробила! 7. А бач, гадюко, бач? Ти жаловав стручка, тепер із дітками без хліба ми шматка. 8. Бач, сину гаспидський, чортовський Солоп'яго! до чого нас довів ти, бісів скупердяго! 9. Бач, чортяка!., бач, падлюка!., як умудрувався! (Гулак-Артемовський). 10. Чого ти так, паскудо, в боки пхаєш? - на Конопляночку в степу Будяк гукав. 11. Еге, Охріменко дурний: Пішов прохати в повітовий, що обідрав його наш писар волосний. 12... По Сулі - чорти б їх мучив матір - пливуть хлівці, стіжки, діжки, усякий крам, і бідного його ниряє ятер (Є. Гребінка).

Завдання 13. Знайдіть у наведених реченнях поза-літературні елементи і поясніть, якими словами їх можна замінити. Чим пояснюється їхнє місце у тексті?

1 У селі, де я інструктував кооперативи, живе старий дивак, бувший дяк (В. Островський). 2. То не воликів б'ють, то не звіра цькують: то хоробрії воїни бузувірів січуть (М. Костомаров). 3. Буду я письма сльозами писати, буду вітрами письма присилати (Л. Боровиковський). 4. Друкарю! Не дрімай - де треба, точку став (Л. Боровиковський). 5. В чересі кріс, в руках топір буяє... 6. Бусьок сяде на хаті ведмідь хату розмече (М. Устинович).

Завдання 14. Знайдіть у наведених реченнях росіянізми. Прокоментуйте їх місце в авторському тексті.

1. Просвітити, кажуть, хочуть материні очі современними огнями. 2. А кричите, що несете і душу, і шкуру за отечество!... (Т. Шевченко).3. Троянці правило се знали: в війні з врагами не плошай.4. Були там чесні пустомолки, що знають ввесь святий закон, молилися без остановки і били сот по п'ять поклон (І. Котляревський).5. Звечора під Новий год дівчата гадали.6. Дівка блідная стоїть - Богу помолилась, Перед припічком в углу тиха прислонилась (Л. Боровиковський) 6. І я почав: "Шановний генерале, позволь, щоб я тобі сказав два слова".7. Тепер вони погибли як герої мученицький прийняли вінець (І. Франко).8. Але і ту судьбу шалену не довелось ділити нам (Я. Грабовський).

Завдання 15. Які з наведених слів посіли, чільне місце в українській мові? Чому? Чи мають вони національні відповідники?

Джемпер, джаз, джентельмен, бюджет, чабан, кинджул, отаман, базар, беркут, парча, качан, шайба, штепсель, солдат, єфрейтор, ландшафт, цейтнот, бухгалтер, балетмейстер, бутерброд, бюро, дебют, журі, гравюра, капюшон.

Завдання 16. Випишіть із фразеологічного словника ідіоми, що характеризують: а) людську вдачу; б) сумлінну працю; в) талант.

Завдання 17. З'ясуйте значення фразеологізмів та їх стилістичну функцію у наведених реченнях.

1. Груди його ходили ходором, з рота вилітали не слова, а гарячий присок.2. За якихось півгодини зайшов до хати, а вона тільки голими стінами світить.3. Могла б нагадати й пізніше, коли вже свербить язик.4. Микола з горем навпіл закінчив п'ять класів, цієї осені мав іти в шостий.5. "Видать, про корову знаєте... ", - мовив кривенький так, наче камінь спав душі.6. Олена Левківна теж не сиділа склавши руки - засипала в мішки пшеницю.7. Та, звісно, під лежачий камінь вода не тече.8. Наче й війна була на їх голову, й нестатки, а от роблять - як мокре горить (3 творів Є. Гуцала).