1. Колективний аналіз записаних текстів.
а) Котик Мурчик — наш голубчик. Лапки м'якенькі, зубки гостренькі, вушка чуткі, вуса довгі, шубка шовкова.
б) На даху спала кішка. Коло кішки сіла пташка. Пташко, не сиди близько. Кішки хитрі.
— Про кого йдеться в кожному тексті? (Про котика.) Висновок: це в обох текстах спільне.
— Що про котика дізналися з першого тексту? (Яка зовнішність, звички Мурчика.) Це — опис.
— Що говориться про кішку в другому тексті? (Повідомляється, що відбулося, яка пригода сталася.) Це — розповідь.
2. Робота з таблицею.
Опис | Розповідь |
якщо можна поставити питання Який? | якщо можна поставити питання Що відбулося? |
— Отож, які питання можна поставити до текстів-описів, розповідей?
V. Узагальнення і осмислення знань.
1. Попрацюймо разом! Робота з підручником. Вправа 104, с 52.
— Прочитайте тексти і скажіть: про кого вони?
— Перший текст, на вашу думку, — опис чи розповідь? Чому? Яке питання до нього можна поставити?
— А другий текст?
2. Фізкультхвилинка.
3. Списування з друкованого тексту.
— Спишіть розповідь про зайчика. Будьте уважними при переносі слів з рядка в рядок. Користуйтесь правилами переносу.
— Усно поділіть слово заєць на склади. Запам'ятайте написання цього слова. (Перевірка виконання.)
4. Ознайомлення із правилом, с. 52.
5. Складання міркувань. Вправа 105, с 53.
— Прочитайте запитання. Доповніть міркування. Запишіть.
— А які ви знаєте загадки про зайчика?
— У яких казках ви зустрічалися із зайчиком?
6. Попрацюймо разом! Вправа 106, с 53 (усно).
VI. Підсумок уроку.
— З якими типами текстів ви ознайомилися на уроці?
— Які питання можна поставити до текстів описів, розповідей?
— А які тексти (описи чи розповіді) найчастіше трапляються в нашому мовленні?
VII. Домашнє завдання. Вправа 107, с 54 (завдання 1, 2) (Пояснення виконання.)
Урок 25.
Урок розвитку зв'язного мовлення. Навчальний переказ «Рання осінь»
Мета. Учити школярів переказувати сприйнятий на слух текст; розвивати вміння будувати зв'язні висловлювання, дотримуватись певної послідовності при переказі тексту; збагачувати словниковий запас учнів, розвивати мовлення, виховувати любов до природи.
Обладнання. Малюнки, що відтворюють зміст тексту.
Хід уроку
I. Організація учнів до уроку.
II. Актуалізація опорних знань учнів.
Вправи на розрізнення групи окремих речень і тексту.
— Послухайте уважно і скажіть, що це я вам прочитала — просто окремі речення чи текст.
1 | 2 |
Дерева восени жовті, червоні, гарячо-багряні. їжак уже збудував собі з опалого листя постіль. Минуло літо. | У наш сад завітала чарівниця осінь. Все навколо змінилося. Достигли соковиті яблука та груші, Чудовий сад восени. |
— Чому ви зробили висновок, що текст — під №2?
— Як зв'язуються речення в тексті?
— Чи можна до тексту дібрати заголовок?
— Доберіть заголовок до прочитаного тексту.
— Перекажіть прочитане.
III. Повідомлення теми, мети і завдань уроку.
— Сьогодні на уроці ми вчитимемось переказувати текст за малюнками і планом. Колективно запишемо складений нами переказ тексту.
IV. Основна частина уроку.
1. Слухання тексту.
— Уважно послухайте текст. Спробуйте запам'ятати, про що в ньому йдеться.
Рання осінь
Минуло тепле літо. Настала золота осінь. Листя на деревах стало різнокольорове. Птахи відлітають в теплі краї. У школі розпочалося навчання. На городах копають картоплю, збирають помідори, огірки. У садах дозріли яблука, груші, сливи.
2. Робота над текстом. Складання малюнкового плану.
— Про яку пору року я вам прочитала?
— Чому ви зробили такий висновок? Доведіть.
— А чим ще ви могли б доповнити розповідь про осінь? (Що дні стають коротші, сонечко вже не так гріє, похолодало, часто йдуть дощі...)
— Молодці! А тепер попробуємо переказати прочитаний текст.
(Учитель викладає справа на дошці малюнок із зображенням літа, а зліва пише слово літо. Учні можуть самостійно вибирати серед малюнків погрібний і виставляти.)
1. Літо. Малюнок «Літо»
— Яка пора року минула? (Літо.)
— Отож, про що ми говоритимемо в першому реченні? (Про те, що літо минуло.)
(Виставляємо малюнок із зображенням осені.)
2. Осінь. Малюнок із зображенням осені
— Яка пора року настала? (Осінь.)
— Якими стали листочки на деревах?
— Що роблять птахи?
— Куди вони відлітають?
3. Що роблять птахи? Малюнок із зображенням пташиного польоту
— Про що писатимемо в наступному реченні?
4. Що розпочалося в школі? Малюнок із зображенням школи
5. Що роблять на городах? Малюнок із зображенням праці людей на городах
6. Які фрукти дозріли в саду? Малюнок із зображенням осіннього саду
(Кожний пункт плану пишеться з лівого боку дошки проти відповідного малюнка.)
3. Складання усно переказу тексту за малюнками та планом. (Учні усно складають зв'язний текст.)
4. Фізкультхвилинка.
5. Запис переказу в зошит під керівництвом вчителя. Учні можуть коментувати кожне речення. Звертається увага на написання слів: минуло, настала, розпочалося, навчання.
V. Підсумок уроку.
VI. Домашнє завдання. Повторити правило на с. 44 (що називається текстом).
Урок 26.
Підсумковий урок за розділом «Текст». Вправи на розрізнення видів текстів. Робота з деформованим текстом
Мета. Вправляти учнів у розрізненні видів текстів; учити розпізнавати описи добре відомих предметів, самостійно описувати їх з опорою на малюнок, предмет, користуючись планом; формувати уміння добирати заголовки до текстів, зіставляти частини текстів за абзацами, виділяючи зачин, основну частину, кінцівку; розвивати мовлення, виховувати дбайливе ставлення до птахів.
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань учнів.
Робота у групах. Побудова міркувань. (Кожна група має картку зі складеною казкою.)
— Прочитайте казки. Доберіть до них заголовки. Поясніть, чому саме такі заголовки ви до них дібрали. Які з них допомагають зрозуміти, чого навчає твір? Скільки абзаців мають тексти?
Текст для І групи
Жив снігур. Захотілося йому до Сонця долетіти. Вирушив у дорогу. Подивилося Сонце на сміливця, здивувалося. Як посмів зимовий птах до небесного світила добратися! Виставило свої вогняні стріли. Запалило груди Снігурові. Не пустило вище.
Тепер Снігурі до сонця не літають. А на згадку про зустріч з ним червоні груди мають.
Текст для II групи
Одного разу я виглянув у віконце і здивувався... Уся яблунька вкрилася червоногрудими живими яблуками. Це були маленькі поштарики Зими — снігурі. Вони принесли телеграму, що йде цариця Зима. Веде з собою Мороза і тітку Віхолу. Треба їх гостинно зустрічати.
Тож недарма кажуть, що снігурі зиму на своїх крилах приносять.
Текст для III групи
Жив собі веселий Снігур. Вирішив він полетіти до свого друга Дятлика в гості. Той щедро пригостив його комахами.
— Красненько дякую за гостину. Я б тебе також запросив, та хатки не маю, — сказав Снігур.
Дятлик розсміявся. Узяв свій молоточок чарівний і став хатинку для друга будувати. Йому всі пташки допомагали. А незабаром усі в гостях у Снігура побували, чай пили, дружбу прославляли.
(Перевірка виконання. Учні читають заголовки, які дібрали до казок, пояснюють, чому саме такі назви дібрали. Вчаться будувати прості міркування.)
— До яких типів текстів можна віднести прочитані вами казки? Чому?
II. Повідомлення теми, мети і завдань уроку.
III. Основна частина уроку.
1. Вступне слово вчителя.
— Залежно від того, хочемо ми просто розповісти про певний предмет чи зазначити, який він є, щоб той, хто слухає, добре його уявив, ми будуємо розповідь або опис. Найчастіше нам доводиться розповідати. Але правильно, точно описувати предмети і явища теж треба вміти.
2. Усний опис предметів. Розгляд малюнка, на якому намальована квітка маку.
— Що зображено на малюнку? Чи доводилося вам зустрічати цю квітку в природі? Де вона росте? Як вона називається?
— Спробуємо описати цю квітку так, щоб той, хто її не бачив, зміг собі її уявити. У складанні опису нам допоможуть запитання:
— Яке в маку стебло? (У маку високе стебло.)
— Які листочки? (Листочки зелені, подовгасті, із зубчиками по краях. їх на стеблі є 5-6.)
— Які пелюстки? (На верхівці стебла — велика червона квітка. Вона складається з кількох широких пелюсток.)
— Яка серединка? (Між пелюстками, всередині багато чорного пилку.)
— Де ростуть маки? (Маки ростуть у полі.)
(Аналогічно, за малюнком, можна описати іншу квітку, овочі, фрукти,...)
3. Фізкультхвилинка.
Раз, два — всі присіли, Потім вгору підлетіли. Три, чотири — нахилились, Зі струмочка гарно вмились. П'ять, шість — всі веселі, Крутимось на каруселі. Сім, вісім — в поїзд сіли, Ніжками затупотіли. Дев'ять, десять — відпочили І за парти дружно сіли.
4. Робота з підручником. Вправа 108, с. 54.
а) Розгляд малюнка, с. 55.
— Що зображено на малюнку?
— Чи доводилося вам спостерігати, як збирають урожай? j
б) Читання тексту, с. 54.
— Який заголовок можна дібрати до прочитаного тексту? Чому?
— Яким іншим висловом можна замінити вислів «вистояний хліб»?
в) Виконання усно 3,4,5 завдань до вправи.
5. Каліграфічна хвилинка. (За зразком, поданим у підручнику, с. 55.)
6. Самостійна робота. Вправа 109, с. 55. (Перевірка виконання.)
7. Спостереження за силою голосу. Вправа 110, с. 56. Виразне читання вірша «Хліб росте».
— Поясніть Петрусеві, що означає вислів хліб росте.
— Поділіть виділені слова на склади для переносу.
IV. Узагальнення і систематизація набутих знань (за таблицею).
— Що можна дібрати до тексту?
— Як записується кожна частина в тексті?
V. Підсумок уроку.
VI. Домашнє завдання. Вправа 111, с. 56 (завдання 1, 3).
... ситуації. Використання мовного матеріалу з урахуванням міжпредметних зв’язків сприятиме збагаченню словникового запасу молодших школярів, розвитку їх мовленнєвих умінь та навичок. 2.5 Експериментальне підтвердження ефективності запропонованої методики формування мовленнєвої комунікації Перевірка та оцінка ефективності роботи, проведеної в формуючому експерименті. У процесі обстеження ...
... полягає в конкретизації вивченого поняття завдяки виконанню вправ, які вимагають практичного застосування одержаних знань. 2. Перевірка ефективності формування комунікативно-мовленнєвих умінь молодших школярів 2.1 Відбір навчального матеріалу до вивчення частин мови в 3 класі Для формування загального поняття про частини мови у 3 класі навчальною програмою виділяється 4 години. При цьому ...
... і як засіб формування особистості, самоутвердження її в колективі. Зрозуміло, чому таке трапляється, адже збагачується мовне середовище дітей. РОЗДІЛ 2. МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ комунікативно-мовленнєвих умінь І НАВИЧОК молодших школярів 2.1 Формування комунікативно-мовленнєвих умінь у контексті сучасної методики у 4 класі Проблема взаємозв’язку мовної освіти і мовленнєвого розвитку учнів ...
... ізняти серед поданих слів прислівники, ставити до них питання; будувати сполучення слів з прислівниками. Розділ ІІ. Дослідно-експериментальна робота з розвитку мовлення молодших школярів при вивченні прислівника 2.1 Методичне забезпечення вивчення прислівника в початковій школі Структуру курсу української мови, яка існує в початковій школі, побудовано за принципом змістового узагальнення. ...
0 комментариев