1.1. Виховання артикуляційних навичок.

Виробити рухи органів артикуляційного апарату допомагає артикуляційна гімнастика. Для вправ слід добирати ті рухи і положення органів артикуляційного апарату, внаслідок яких утворюються звуки, що становлять фонетичну основу мови. При артикуляційній гімнастиці рекомендуємо використовувати дзеркальце. Наприклад, для підготовки до правильної вимови важких для дітей звуків [ч], [ж], [ш], слід виконати відповідний комплекс вправ.

Вправа 1. Згинання широкого язика на верхню губу, на зуби, до піднебіння.

Вправа 2. Облизування широким язиком твердого піднебіння.

Вправа 3. Дмухання на язик, піднятий угору до піднебіння.

Вправа 4. Витягування губ уперед широким рупором.

Для підготовки до правильної вимови сонорного звука [ р ], [ р ], слід використовувати такі підготовчі артикуляційні вправи:

Вправа 1. Покласти язик на верхню губу, надати йому форму дожечки (бічними краями язика торкатися кутів рота).

Вправа 2. Загнути широкий (ложкоподібний) язик на верхні зуби.

Вправа 3. Облизати широким язиком піднебіння.

Вправа 4. Покласти язик на верхні альвеоли і промовляти в такому положенні звуки [ т-т-т] або [ д-д-д ].

Вправа 5. видихати повітря на широкий язик, що лежить на верхній губі, так, щоб вібрували кінчик язика і губа.

Вправа 6. Підняти язик до верхніх альвеол і задувати на кінчик язика в такому положенні.

1.2 Розвиток фонематичного сприймання — це розвиток здатності сприймати на слух звуки мовлення, диференціювати їх у словах як змісторозрізнювальні одиниці.

Наприклад, під час вивчення звука [ у ] і букви у можна

запропонувати учням послухати назви птахів і визначити зайвого птаха -такого, у назві якого відсутній звук [ у ]: гуска, курка, зозуля, шпак, папуга, журавель.

Вправа 1. Назвіть спільний голосний звук у групах слів:

Лан, мак, сад, час.

Сон, лоб, мох, рот.

Син, мир, чиж, бик.

Вправа 2. Назвіть спільний приголосний звук у групах слів:

Сад, сон, сироп, суп.

Загадка, зал, зелень, зима.

Мак, мило, молоко, мед.

Буквар, жар, дар, комар.

Салат, молоко, олень, вулиця.

Каша, груша, кошеня, машина.

Вправа 3. Визначіть, якими звуками відрізняються пари слів:

Ложка — ліжко лад — лід

Лото — літо лайка — лійка

Дуб — зуб зуб — суп

Шовк — вовк коза — коса

Вправа 4. Знайдіть помилку.

На лужку пасуться коси. — У Соні довгі кози.

На сосні шашки. – На столі шишки.

Шерстяна сапка. —Дерев 'яна шапка.

Побігла сіренька миска. – На столі стоїть мишка.

1.3. Розвиток правильної звуковимови.

Згідно з метою цього завдання учні навчаються правильно вимовляти звуки, засвоюють норми звуковимови, звертають увагу на правильність власного мовлення. Тут доцільно використовувати вправи на імітацію звуків тварин, вивчення на пам’ять скоромовок відповідно до кожної букви Букваря та гру «Телеграф» — коли кожен гравець промовляє слово, яке починається тим звуком, яким закінчилося попереднє слово (ананас – сіно – озеро – огірок...). Виконуючи вправи такого типу, вчитель має звертати увагу дітей на чітке розрізнення парних звуків за твердістю – м'якістю.

Під час вивчення звука [ с ] і букви с можна запропонувати учням такі вправи:

Вправа 1. Чітко повтори:

с-с-с-с

са-се-си-со-су

ас- ес-ис-ос-ус

ска-ске-ски-ско-ску

аск-еск-иск-оск-уск

Вправа 2.Визнач місце звука [ с ] у словах:

Салат косар клас

Серце посилка овес

Сито весло рис

Сумка посуд абрикос

Вправа 3. Послухайте вірш. Стеж за вимовою звука [с] у словах:

Спить сонечко солодким сном,

Сховалося за гори сині.

І колискову під вікном

Співає сон малій дитині.

Вправа 4. Повторіть чистомовку.

Са-са-са - Змахнула крильцями оса.

Су-су-су — Побачив я в саду осу.

Со-со-со - Не кусай, осо.

Си-си-си — Вже нема в саду оси.

Вправа 5. Навчіться промовляти скоромовку швидко.

Сом наївся досхочу,

Сито сому-вусачу.

Спочиває сивий сом,

Ой солодкий сниться сон !

II. Робота над збагаченням, уточненням і активізацією словника.

2.1 Збагачення словника – це процес засвоєння нових, незнайомих учням слів, у результаті якого цілеспрямовано розширюється словниковий запас учнів і розвивається виразність їхнього мовлення. Завдання кожного вчителя, як зазначає К. Ушинський, «поправляти і поповнювати словесний запас дитини відповідно до вимог її рідної мови і, притому, вводити ці поправки і доповнення не тільки в знання дитини, а й у число її звичок» [15, 456-457 ]

Наприклад, під час вивчення звука [ е ], букви е можна запропонувати учням найпростіший кросворд.

Вправа 1. Запишіть слова – назви малюнків у рядочки відповідно до номерів. У виділеному стовпчику прочитайте слово. Що спільного помітили у цих словах ?

1. щ е н я
2. щ и г л и к
3. щ і т к а
4. щ у р
5. щ у к а
6. щ а в е л ь

Вправа 2. Послухайте загадку, відгадайте і запишіть слово-відгадку.

Має зуби залізні,

Гризе дерева різні,

Гризе, ріже з усіх сил,

Аж з-під неї сипле пил.

(Пилка).

Вправа 3. Назвіть явище природи, яке описують такі слова.

Іде, мрячить, ллє, накрапає — (дощ).

Дме, свище, завиває — (вітер).

Пливуть, вкривають небо, закривають сонце — (хмари).

2.2. Уточнення значення слів. Це завдання словникової роботи спрямоване на розкриття і пояснення учням широкого значення слова, на вироблення в учнів умінь вживати у мовленні найбільш точні і влучні за змістом слова.

Наприклад, під час вивчення звуків [ х ], [ х ] і букви х доречним беде наступне завдання.

— Прочитайте слова, в кожному стовпчику знайдіть близькі за значенням і визначте зайве слово.

Ходити Хата Хуртовина

ступати хвіртка хмара

стукати будинок заметіль

2.3 Активізація словника – це використання нових слів, висловів у власному мовленні дітей. Активізація словника може здійснюватися шляхом пояснення значення слова учнями, введення слова у словосполучення і речення в усному і писемному мовленні.

Наприклад, вивчаючи звук [ с ], [ с ] і букву с в межах цього завдання доцільно провести таку вправу:

– Доберіть слова-ознаки до поданих слів: Сонце — ясне (тепле, привітне, лагідне). Стежка – вузька (довга, звивиста, польова).

Струмок — дзвінкий (веселий, холодний, чистий).

III. Удосконалення граматичного ладу мовлення.

3.1. Вживання слів у граматично правильній формі – це правильне поєднання слів у словосполученнях і реченнях, дотримання чергування звуків в основах, утворення порівняльного ступеня прикметників, ознайомлення зі способами сполучення іменників і дієслів.

Наприклад, під час вивчення звуків [ к ], [ к ] і букви к можна тропонувати таке завдання:

Уважно послухайте вірш. Коли я читатиму вдруге, ви самостійне чуватимете рядок останнім словом. Котигорошка

Був собі хлопчик Котигорошка,

І був у нього тато (Котигорох),

І бала у нього мама (Котигорошиха),


Информация о работе «Формування правильності усного мовлення у майбутніх учителів початкових класів»
Раздел: Педагогика
Количество знаков с пробелами: 101706
Количество таблиц: 3
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
135670
1
0

... , дохідливе, зрозуміле, молодшим школярам. У вступі визначено об’єкт, предмет, мету, завдання дослідження відповідно до теми "Формування лексико-фразеологічних норм в усному і писемному мовленні майбутніх учителів початкових класів". У І розділі "Культура мовлення як науково-методична проблема сказано, що мовленнєва культура вчителя найважливіший аспект його успішної фахової діяльності". Як ві ...

Скачать
118555
1
1

... . Загалом чим вище соціально-економічне становище людини, тим менше у неї розвинута жестикуляція й бідніші рухи тіла для передавання інформації. 2.3 Основні типи помилок в мовленнєвій комунікації майбутніх вчителів початкових класів 1. Порушення принципу милозвучності - Я народився у Одесі. - Я народився в Одесі. 2. Зіставлення непорівнянних понять (алогізм) - Вартість цього довідника ...

Скачать
86917
19
2

... пише, так і тим, хто ним повинен керуватися. Висновки Культура писемного мовлення – інтегративне утворення в структурі підготовки майбутнього вчителя початкових класів до практичної діяльності. З огляду на це формування та вдосконалення культури писемного мовлення слід вважати одним з важливих напрямів професійної підготовки сучасного вчителя початкових класів. Аналіз наукової літератури ...

Скачать
118684
5
4

... ійна підготовка майбутніх учителів початкових класів в умовах інформаційного суспільства. Предмет дослідження – формування інформаційної культури майбутнього вчителя початкових класів у процесі професійної підготовки. Мета дослідження полягає у визначенні теоретичних і методичних засад формування ІК як основної складової професійної культури майбутнього вчителя початкових класів і засобу полі ...

0 комментариев


Наверх