Зміст і організація експериментального дослідження

2.1 Зміст і організація експериментального дослідження

Світ, що оточує молодшого школяра, різнобарвний і привабливий, насичений безліччю фактів, подій та явищ. Зорієнтуватися у ньому, знайти відповіді на свої запитання на шляху пізнання істини допоможе художня література. Нерідко відповіді знайти важко, але шукати змушують особисті потреби і вимоги, поставлені школою і навчально-виховною програмою.

Позакласне читання, де самостійна робота займає одне з провідних місць, із перших уроків допомагає школяреві знаходити відповіді на поставлені запитання, вводить його у великий світ літератури, знайомить із доступним колом дитячих книг, вчить вільно орієнтуватися у ньому і, об'єднуючи окремі сторони читацької діяльності у єдиний комплекс культури читання, формує у кожної дитини індивідуальний досвід самостійного читацького кола. Вибирати, знаходити, читати книги дитина буде вміти лише тоді, коли відчує потребу у глибших знаннях, коли з'явиться інтерес до них, а цікавість, за твердженням психологів, виникає тоді, коли потреба зустрічається із предметом. Цей процес взаємопов'язаний, тому повинен створюватися комплекс засобів, за яких учень знаходитиме свою стежину, якою він прийде у світ книжки; зрозуміє мету, яку ставить перед ним читання і зможе вільно, невимушено орієнтуватися у ньому.

Наше дослідження було спрямоване на перевірку широти, глибини, впорядкованості читацького кругозору дітей, на з'ясування систематичності і усвідомленості вибору книжок для читання, тобто з'ясування ставлення дітей до книжок та правильності, швидкості, здатності до переносу знань, умінь і навичок, якими учні оволоділи на попередніх уроках позакласного читання, у процесі уроків класного читання та інших уроках.

На першому етапі 2007-2008 рр. вивчалась теоретична основа проведення запланованого дослідження в 4 класах початкової школи, опрацьовувалась навчальна, методична література і періодична преса; вивчався передовий досвід вчителів початкових класів, проводились консультації і бесіди з методистами кафедри рідної мови; була визначена мета нашого дослідження, формулювалась проблема; розроблялась організаційна сторона застосування молодшими школярами самостійної роботи у процесі позакласного читання, підготовлювався практичний матеріал (завдання для самостійної роботи), який включався б навчальну програму позакласного читання, визначалась база для експериментального дослідження.

Впровадження результатів в практику здійснювалось у четвертих класах ЗОШ с. Гаї Розтоцькі Зборівського району Тернопільської області (2007-2008рр.). Перевірка теоретичних матеріалів дала можливість переконатись у правильності обґрунтування нашого припущення, визначення основних завдань дослідження, а оскільки позакласне читання виконує навчальну і виховну функцію, то довести, що характерною його особливістю виступає спрямованість на застосування учнями прийомів самоконтролю, самообліку, звички до самооцінки, самоаналізу.

Поставивши перед собою проблему розглянути вміння школярів готуватися до уроків позакласного читання і працювати на них, виявляти свої здібності у доборі матеріалу, його розумінні, здатності прослідковувати логічність поданого матеріалу твору автором, передбачалось проаналізувати процес читацької самостійності у трьох аспектах, а саме:

1)  вміння школяра орієнтуватися у світі книжок;

2)  вміння працювати на уроках позакласного читання без втручання вчителя;

3) розуміння учнем значення самостійності у його житті.

Поєднуючи дані аспекти у єдине ціле, створюється комплекс знань і умінь, за допомогою якого учень зможе усвідомити значення книг. Тобто, працюючи з невідомою книгою учень починає розуміти, що читання необхідне перш за все нього для особисто, а не для школи чи для вчителя. Ті знання, які він одержить, будуть його власним здобутком і з цього будуватиметься його перший життєвий досвід. Урок позакласного читання орієнтований на школяра не як пасивного споглядача, а як безпосереднього учасника, як на необхідну ланку, яка з'єднує у єдине ціле процес навчання: учень - книжка - нові знання, де змінити щось неможливо, бо здобути нові знання учень зможе лише сам, під керівництвом вчителя, у співпраці з ним і книжкою.

Дослідження велися на емпіричному рівні: фіксувалися і зіставлялися в основному результати підготовки читачів; методом спроб і помилок коректувалися змістові і організаційні форми керівництва самостійним дитячим читанням. Від констатації отриманих даних ми неухильно просувалися до відшукання прихованих причин, до з'ясування недостатніх у підготовці самостійного читача ланок і зв'язків.

З трьох важливих аспектів, у яких самостійна діяльність може і повинна розглядатися педагогічною наукою, раніше інших об'єктів вивчення став аспект відтворення тексту читачем, оскільки, саме у цьому добре проглядаються нові показники рівня сформованості самостійної читацької діяльності, які легко вирахувати: як учень орієнтується у колі книг і які знання здобув сам. Так починають формуватися елементи самостійної діяльності як етап оволодіння умінням самостійно працювати у цілому. Більш скромні результати досягнуті при вивченні самостійності у аспекті безпосередньої роботи учня на уроці, оскільки тут прихованим від активного спостереження є не тільки сам процес, але і показники його сформованості: здатність до швидкого орієнтування у змісті завдання – з першої фрази, з заголовка, з задуму; глибина усвідомлення, тобто бачення прихованого між рядків, до розмірковування над прочитаним, до особистого, безпосереднього переживання, думок і висновків на основі проведеної роботи.

На кінець, третій аспект – розуміння учнями суспільного і особистого значення самостійності у його житті, особливо у процесі роботи з книгою – робить свої перші кроки. Рівень розробки питань, які частіше поставали і розв'язувалися у дослідженні цього плану, не виходили за межі елементарної констатації фактів, що відображають реальний стан справ у різних умовах, серед окремих груп школярів, які лягли в основу аналізу зібраних фактів, достатньо об'єктивних і реальних.

Переважно при оцінці рівня готовності читача до самостійної роботи із читання, як необхідного елементу самоосвіти враховували два показники:

1)  Хто допоміг учневі зорієнтуватися у проведеній роботі.

2)  Як часто він звертається до книжки як до джерела додаткових знань (активний він учасник процесу роботи чи ні).

Два вище названі показники самостійності не відображають дійсної самостійності читача у даному аспекті самостійної діяльності і не свідчать про ідеальність самої роботи. Дійсно, кожен із нас, а кваліфікований читач неодмінно, бере для читання книги, рекомендовані суспільством (класику, новинки, про які пишуть у газетах, журналах повідомляються у спеціальних списках, картотеках і т.д.) або окремими людьми (родичами, товаришами, знайомими). І самостійність учня, його кваліфікація проявляються у даному випадку зовсім не в тому, кого він взяв у радники (і тим більше не в тому, що він не бере до уваги чиїсь поради), а у тому чи здатний він (учень) самостійно застосувати отримані ним знання у своїй роботі. Якщо ж він не здатний, то знання можуть виявитися недоречними у даній ситуації. Останні дослідження вчених довели, що саме при таких умовах у всіх без винятку школярів за чотири роки навчання формуються основи необхідного для кваліфікаційного читача особистої якості – самостійності у роботі і читанні.

Наше дослідження передбачало вивчення змісту даного явища, виявлення його закономірностей з метою визначення шляхів і засобів керування цим процесом. Продумуючи проблему самостійної роботи переконалися, що змістом дослідження повинен стати процес взаємодії читача, що володіє зачатками самостійності, з книгою і світом книг. Дійсно, якщо виходити із того, яку роль і місце відіграє самостійна робота на уроках позакласного читання розумієш, що без прагнення учня більше знати, а. це безумовно процес самоосвіти, неможливо говорити про будь-яку самостійність у процесі уроків. Лише у пошуку дитина робить самоаналіз, самооцінку набутих знань. Ще М.О. Рубакін зазначав, що будь-якій дитині слід ритися у книжках при будь-якому зручному випадку. Намагайтесь перелистати і переглянути на своєму віці якомога більше різних книг. Ритися у книжках – це те саме, що шукати для себе необхідну книгу. Не підійшла одна – шукай другу, а то і третю, четверту, десяту і так далі, Шукай до того часу, поки не знайдеш потрібної.

Саме тому, шукаючи, знаходячи і читаючи книгу, дитина повинна на уроках позакласного читання вирішувати ряд завдань самостійно: що можна вибрати для читання; знати чому книги, газети, журнали для читання вибирають, а не читають все підряд; виробляти у собі навичку орієнтуватися у колі книг, вміти користуватися елементарною довідковою літературою; навчитися читати так, щоб вибрати з книги все, що можна для серця і розуму; вміти порівнювати нові знання із набутими раніше.

Організація даного дослідження, проведення і підсумки проводилися поступово. Потрібно було отримати правдиві результати, щоб можна було говорити про ефективність використаних методів і проведену роботу у даному напрямку. Клас, анкетування, передбачення конкретних відповідей, усе це вимагало детальної розробки дослідження. Здавалося, що тема самостійність не викликатиме труднощів, увага зверталась якраз на цей момент і дослідження організовувалось таким чином, щоб діти достатньо освоїлись із думкою, що їх будуть перевіряти. В цілому процес відбувався таким чином, щоб учень зміг розкрити весь прихований потенціал своїх здібностей

Експериментальне навчання учнів за викладеними вище напрямками здійснювалося двома етапами: формувальному (2007-2008 рр.) і контрольно-узагальнюючому (2008-2009рр.)Для цього експерименту було залучено 59 учнів із двох шкіл (ЗОШ смт. Залізці, ЗОШ с. Гаї Розтоцькі).

 

Таблиця 1

Школи і класи, що взяли участь в експериментальному дослідженні

№ з/п	Школи	К-сть учнів	Класи
			експериментальні	контрольні
1.	ЗОШ смт. Залізці	30	4
2.	ЗОШ с. Гаї Розтоцькі	29		4

Проте, у ході теоретичного обґрунтування процесу перевірки самостійності учнів на уроках з позакласного читання виникла потреба в анкетуванні школярів даних класів. В експериментальному дослідженні нас цікавило, чи подобаються їм уроки позакласного читання, яким темам надають перевагу і які уроки їм найбільше подобаються: урок класного чи позакласного читання; чим цікавіші уроки позакласного читання; які види роботи подобаються і т.д. Тому школярам була запропонована анкета, на запитання якої потрібно було дати відповіді (письмово).

АНКЕТА ОПИТУВАННЯ УЧНІВ №1

1.   Чи любиш ти читати художні твори? Мовчки чи вголос?

(відповідь підкреслити)

2.   Які саме твори ти любиш читати?

а) казки

б) оповідання

в) розповіді про рослин, тварин

г) історичні твори

д) легенди

е) вірші для дітей

ж) інші твори (напиши свою відповідь)

3. Ти любиш читати твори:

а) з читанки

б) з художньої книжки

в) з газет і журналів для дітей (потрібне підкреслити).

4. Хто тобі допомагає у виборі книжки:

а) вчитель

б) бібліотекар

в) батьки чи товариші

г) самостійно (потрібне підкреслити)

5. Чи подобаються тобі уроки позакласного читання:

а) так, поясни чому

б) ні, поясни чому

6. Які уроки тобі найбільше подобаються:

а) урок класного читання, чому

б) урок позакласного читання, чому

7. Що тобі подобається на уроці позакласного читання (підкреслити):

а) слухати вчителя

б) розповідати самому

в)відповідати на запитання

г) виконувати цікаві завдання.

д) слухати розповіді

е) виконувати самостійні завдання.

8. Якими б ти хотів бачити уроки позакласного читання (напиши)

Дане анкетування ставило за мету проаналізувати бажання учнів читати, що саме їм подобається читати і прослідкувати вміння учнів орієнтуватися в колі книг. У результаті проведеного анкетування отримано такі дані (див таблицю 2):

 

Таблиця 2

Дані констатувального експериментальну

№ п/п	Завдання	Школа і класи
		експериментальні	контрольні
		4 – кл. ЗОШ смт. Заложці	4 – кл. ЗОШ с. Гаї Ростоцькі
1.	Чи любиш ти читати художні твори? а) так б) ні	89 11	79 21
2.	Які саме твори ти любиш читати: а) казки б) оповідання в) розповіді про тварин, рослин г) історичні твори ґ) легенди д) вірші для дітей е) інші твори	90 64 37 21 23 15 12	84 67 15 19 19 13 19
3.	Ти любиш читати твори: а) з “Читанки” б) з художньої книжки в) з газет і журналів для дітей	31 67 22	47 31 2
4.	Хто допомагає тобі у виборі книги? а) вчитель б) бібліотекар в) батько чи товариші г) самостійно	32 17 21 30	59 21 13 7
5.	Чи подобаються тобі уроки позакласного читання? а) так б) ні	63 37	41 59
6.	Які уроки тобі подобаються більше? а) урок класного читання б) урок позакласного читання	47 53	63 37
7.	Що тобі подобається на уроках позакласного читання? а) слухати б) розповідати самому в) відповідати на запитання г) виконувати цікаві завдання ґ)слухати розповіді товаришів д) виконувати самостійно завдання	17 29 18 37 16 15	29 15 6 29 47 12

Проаналізувавши відповіді на запитання, дійшли висновку, що уроки позакласного читання учням подобаються, тільки відносяться вони до них упереджено. З одного боку ці уроки їм цікавіші за своїм змістом, тобто, дають змогу проявити себе у повній мірі, а з іншого - немає тієї зацікавленості і активної діяльності. Учні прагнули обмежити свою роботу також втратою зусиль, спрацював принцип: «Я підготувалась, але мене не запитали». Можливо, в учнів на підсвідомому рівні виявилася обережність, оскільки відповіді на запитання: Чи подобаються тобі уроки позакласного читання? і Які уроки тобі подобаються більше (урок класного чи урок позакласного читання)? - різко відмінні між собою. Учні на всяк випадок намагалися себе підстрахувати. Як бачимо більшість учнів слухала б інших дітей і вчителя, але не включаючись у роботу колективу, без почуття відповідальності відсиділи б урок.

Згадаємо себе у школі: когось запитали, всі інші полегшено видихнули, - пронесло. Вчитель починає працювати з конкретним учнем, намагаючись виявити знання, одержанні ним у процесі роботи з книжкою. Крім того, у школах існує стереотип, щоб встигнути більше і ближче торкнутися практичної сторони уроку, вчитель опирається на розумніших учнів. Забуваючи те, що працювати на уроці можна одночасно зі всіма учнями класу, але це повинна бути чітко організована і методично продумана всеохоплююча система. Та й інші моменти уроку вимагають більшої активності учнів. Щоб було легше прослідкувати початкову і кінцеву ланки процесу підготовки учнів до уроків позакласного читання за весь період експериментального дослідження зобразимо діаграму самостійної діяльності учнів у роботі з книжкою.

 

Діаграма 1.

Таке зображення допоможе чіткіше уявити собі процес підготовки учнів до уроків позакласного читання.

Говорячи про уроки позакласного читання не слід забувати, що вони є однією з ланок навчально-виховного процесу, де все взаємопов'язане і підпорядковане. Особливо ці уроки тісно співпрацюють із уроками класного читання. Ще у XIX ст. передова педагогічна громадськість висловлювала думки про необхідність тісного зв'язку класних і позакласних занять. Цей зв'язок може здійснюватись безпосередньо і опосередковано. Сама наявність цього зв'язку цілком природна у тому, що походження уроку позакласного читання тісно пов'язано із уроками читання у початковій школі. Уроки читання, наприклад, повинні навчити дітей добре читати, чого достатньо важко. досягти, адже велика різниця у начитаності, як техніки читання, і безпосередньої цікавості до предмету. Вирішити проблему зацікавленості учнів у процесі читання повинен допомогти урок позакласного читання, який здійснює великий вплив на формування у виховного процесу, а частина від одного цілого, що називається всебічним розвитком учня. А це говорить, що такі уроки тісно пов'язані із іншими навчальними предметами, що входять у програму загальноосвітньої школи.

В умовах сучасної школи можливо простежити всі шляхи поєднання позакласного читання із класним, виявити причини успішності чи неуспішності учнів у роботі із книгою, що дозволяє говорити про вміння працювати із новим художнім твором і можливість перенесення матеріалу у свій особистий досвід. Більшість уроків позакласного читання сформовані на основі навчального матеріалу за чинними підручниками з класного читання. Тому такі уроки стають більш схожі на повторення вивченого матеріалу, що йде з пам'яті і зазубрювання молодшого школяра. Нерідко вчителі не відступають від запропонованої програми через розуміння неможливості опрацювання більшої кількості художніх творів, ніж тих, які учні вивчили на уроках позакласного читання.

Реалізуючи взаємозв'язки класного і позакласного читання, для з’ясування переваги цих уроків одного над одним, школярам була запропонована анкета.

АНКЕТА ОПИТУВАННЯ УЧНІВ № 2

1.   Які уроки опитування тобі більше подобаються?

а) урок позакласного читання

б) урок класного читання

2. До якого уроку ти більше читаєш?

а) до уроку позакласного читання

б) до уроку класного читання

3. Навіщо ти читаєш книги?

а) примушують у школі

б) розглядаю ілюстрації

в) порадили товариші

г) цікаво дізнатись нове

д) здивувати всіх своїми знаннями

4. На якому уроці ти дізнаєшся більше?

а) на уроці позакласного читання

б) на уроці класного читання

5. Якими темами ти цікавишся?

а) народна творчість

б) поетичний світ

в) у світі казки

г) роде наш красний

ґ) письменники рідного краю

д) інші (назви їх)…

6. Які з уроків поглиблюють твої знання із цих тем?

а) урок позакласного читання

б) урок класного читання

7. Назви автора і твір, якій ти читав на канікулах.

8. Чи допомагають одержані знання з уроків класного читання на уроках позакласного читання?

а) так

б) ні

в) інколи ,

9. Якому з уроків ти б надав перевагу?

а) уроку позакласного читання

б) уроку класного читання

Проаналізувавши одержані результати, ми дійшли висновку, що уроки позакласного читання у певній мірі більше подобаються учням, ніж уроки класного читання. Це говорить про те, що їм подобається самостійно добирати матеріал, працювати індивідуально. Ці уроки дають можливість учням показати свої вміння працювати з художнім твором, давати конкретні і логічні, відповіді на запитання, поставлені вчителем, по-новому відкритись вчителю і однокласникам. Можливо, на уроках класного читання дитина не може проявити себе у повній мірі, адже ці уроки нерідко зводяться до процесу читання переказування, а на уроках позакласного читання проявляється її творча активність.

Результати анкетування занесені у таблицю (див. таблицю 3).

 

Таблиця 3

Ставлення учнів до уроків класного та позакласного читання

№ п/п	Завдання	Школа і класи
		експериментальні	контрольні
		4- кл. ЗОШ смт. Залізці	4 – кл. ЗОШ с. Гаї Розтоцькі
1	2	3	4
1.	Який з уроків тобі подобається більше? а) урок позакласного читання б) урок класного читання	53 47	37 63
2.	До якого уроку вдома ти більше готуєшся? а) урок позакласного читання б) урок класного читання	56 44	41 59
3.	Навіщо ти читаєш книжки? а) примушують у школі б) розглядають ілюстрації в) порадили товариші г) цікаво дізнатись нове ґ) здивувати всіх своїми знаннями	13 6 23 32 26	21 15 17 33 20
4.	На якому уроці ти дізнаєшся більше? а) на уроці класного читання б) на уроці позакласного читання	29 70	47 53
5.	Якими темами ти цікавишся? а) народна творчість б) поетичний світ в) у світі казки г) роде наш красний ґ) письменники рідного краю	70 33 80 21 19	81 27 91 27 33
6.	Який урок поглиблює твої знання з цих тем? а) урок класного читання б) урок позакласного читання	9 91	36 64
7.	Чи допомагають, одержані знання на уроках класного читання? а) так б) ні в) інколи	69 19 12	37 21 58
8.	Якому з уроків ти б надав перевагу? а) урок позакласного читання б) урок класного читання	75 25	37 63

Аналізуючи одержані результати, слід відмітити, що в експериментальних класах проглядається тенденція до уроків позакласного читання, а в контрольних перевага навпаки - на боці класного читання. Це пояснюється тим, що у експериментальних класах було проведено декілька уроків позакласного читання, а вже потім учні відповідали на запитання анкети, а в контрольних одразу ж анкетувались. Зрозуміло, що уроки класного і позакласного читання - це дві сторони одного процесу, який формує в учнів уміння працювати з книжкою. Тобто, позакласне читання ґрунтується на знаннях і вміннях, здобутих учнями на уроках класного читання, що у свою чергу сприяє ефективному виконанню завдань класного читання.

Безпосередній зв'язок класного і позакласного читання ми здійснювали частковими прийомами, наприклад, перенесення читацького досвіду і системи знань, використання додаткових текстів для сильніших учнів тощо. На самих ж уроках позакласного читання звертали увагу на запитання, звернені до уроків класного читання, наприклад:

– Що ви знаєте про творчість цього письменника з уроків класного читання?

– З якими творами даного автора ми з вами ознайомилися?

Крім цього, між цими уроками існує також зв'язок опосередкований. Ті навички культури читання, праця з художнім текстом, вміння проглядати стиль написання, які здобували на уроках класного читання, у певній системі і з врахуванням вікових особливостей дітей, проявлялися і на уроках позакласного читання. Проте між цими уроками немає чіткого розмежування, вони взаємообумовлені. Наприклад, класне, читання більше уваги приділяє техніці читання, проте якою б книга не була чудовою, вона без допомоги додаткового читацького джерела не навчить по справжньому розуміти зміст твору. У свою чергу, успішна робота з техніки читання (класне читання), дає можливість школяреві розширювати і поглиблювати свій читацький кругозір (позакласне читання).

Проте, не дивлячись на тісний зв'язок, у цих уроків наявні і відмінні риси. Урок позакласного читання передбачає більш широкий діапазон і в охопленні літературного матеріалу, і при роботі з ним. Ці уроки навчають учнів прийомам роботи з незнайомою книгою. Програма ж класного читання складена з чітким дотриманням певного напрямку, чого не скажеш про позакласне читання, де прослідковується вільний вибір текстів, що обумовлений особливостями даного класу. Окрім цього, ці уроки передбачають ширше коментування прочитаного, і значно різноманітніші прийоми роботи. На кінець, якщо на уроках читання весь клас читає один і той самий текст, заданий додому, то до уроку позакласного читання учень читає те, що на його думку, належить до наміченої теми уроку. Звідси і своєрідність домашніх завдань: читати книги, що належать до будь-якої серії; вміти пояснити свій вибір; зацікавити однокласників своєю розповіддю так, що їм цікаво прочитати одну з книг серії…

Ці уроки потребують більшої підготовленості і чіткої продуманості з боку вчителя. Тут необхідне знайомство з новинками дитячої літератури, зв’язок з батьківським колективом класу, розуміння психологічних особливостей сприймання книг дітьми. Специфіка цих уроків передбачає особливу їх організацію і відмінну від інших навчальних предметів методику проведення.

Провівши паралель між уроками класного і позакласного читання, ми хочемо поділитися набутим досвідом і знаннями у самостійній підготовці учнів до позакласного читання, навести приклади завдань для цих робіт. За своєю навчальною і виховною метою, а також місцем, яке ці завдання займають на самому уроці і у процесі підготовки до нього, з якими структурними компонентами співвідноситься, їх можна класифікувати таким чином:

1) завдання, призначені для самостійного знайомства з новим твором чи книгою;

2) завдання, що вчать правильного орієнтування в групі запропонованих книг;

3) завдання, розраховані на виявленні якості самостійного читання твору дітьми;

4) завдання для самостійної роботи учнів у процесі позакласного читання.

Запропоновані вище види завдань повинні допомогти вчителям, якомога найдоцільніше організувати процес підготовки учнів до уроків позакласного читання і вміння їх працювати на самому уроці безпосередньо.

ЗАВДАННЯ, ПРИЗНАЧЕНІ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ЗНАЙОМСТВА З НОВИМ ТВОРОМ ЧИ КНИГОЮ

Така самостійна робота з дитячою книгою, розвиває у школярів культуру читання. Проводиться робота, яка змушує учня, беручи в руки конкретну книжку, правильно з нею працювати. Дитина вчиться мислити, вирішує для себе питання: що читати, скільки читати і як читати. Незалежно від віку, чи це учні першого чи четвертого класу, беручи в руки книжку, в пам'яті відтворюють запитання, що відкладені у його мисленні як пам'ятка. Цьому і сприяють завдання, що супроводжують учня до і на уроках позакласного читання.

1. Яка назва книжки? (Прізвище автора і заголовок книжки)

2. Які відомості тобі надасть титульний листок? Уважно розглянь написи на обкладинці.

3.  Як ти уявляєш, про що буде йти мова на уроці? Яку книжку ти вибрав до уроку? Запиши її.

4.  Що ти можеш сказати про жанр творів вміщених у книжці? Де і ким видана книжка? У якому році вийшла з друку? Хто автор малюнків до творів?

5.  Розглянь всю книжку. Що можеш сказати за поданими малюнками? Порівняй їх з назвами творів, чи вони співпадають?

6. На що у першу чергу треба звернути увагу, коли береш у руки незнайому книжку?

7. Чи можна дізнатись про що книжка, не читаючи її змісту? Що тобі допоможе це зробити? Як ти дізнаєшся, для кого ця книжка?

У процесі дослідження ми пам’ятали, що основним завданням уроків позакласного читання є навчання дітей самостійно вибирати книги для читання за своїм бажанням та можливостями. Зверталася увага і на той факт, що при правильній організації уроків позакласного читання, вчитель формує процес читання не заради читання, а як самостійну діяльність у світі книжок, з чого і починається самовиховання учнів. На це у свою чергу вказував сучасний український педагог В.О.Сухомлинський: "Читання як джерело духовного збагачення, не зводиться до вміння читати, а з цього вміння воно тільки розпочинається... Читання - це віконце у світ, через яке діти бачать і пізнають навколишнє і самих себе"[59].

Шкільна практика показує, якщо учень звертається до дитячої книги з бажанням задовольнити свою цікавість, то він швидше розвивається розумово, успішно опановує техніку читання, здобуває навички орієнтування у літературі.

Таким чином, вчитель опосередковано впливає на учня при виборі тієї чи іншої книги, для його розумового розвитку і правильній підготовці до уроку позакласного читання. Перевіряючи себе за вищевказаними запитаннями, учень детально знайомиться з книгою, аналізує, чи потрібна вона йому для кожного конкретного випадку і для інтелектуального розвитку в цілому. Систематично проводячи цю роботу, учні матимуть змогу не тільки правильно розуміти книгу у початковій школі, але це неабияк допоможе їм і в старших класах, при роботі з класикою світової культури.

ЗАВДАННЯ, ЩО ВЧАТЬ УЧНІВ ПРАВИЛЬНО ОРІЄНТУВАТИСЯ У ГРУШ ЗАПРОПОНОВАНИХ КНИГ

До знань, якими повинні володіти учні, належить обізнаність у художніх творах письменників, що пишуть для дітей і про дітей. Але для учнів 4 класів початкової школи, ці знання збільшуються до вміння ними орієнтуватися в особливостях написання тих чи інших творів, вмінню формувати власну бібліотеку за серіями, кожна з яких несе певні пізнавальні знання. Тому завдання вчителя-класовода полягає у залученні учнів до самостійного читання книг в усьому тематичному і жанровому обсязі, доступного для сприймання учнів початкової школи. При цьому не слід забувати і про нахили та про інтереси школярів, реалізацію, яких вони знайдуть у художній літературі. Відповідно до цього, пропонувалася тематика текстів з врахуванням можливостей та уподобань школярів. Розглянемо деякі завдання для самостійної роботи, які корисно ставити перед дітьми, переслідуючи вказану мету. Дітям пропонувалося розглянути виставку із 6-10 книг, присвячених світу казкового, серед яких знаходяться книги-казки Г.К.Андерсена. Пізніше вони давали відповіді на запитання, подані нижче:

І. 1. Я назвала виставку "У світі казкового". А як би ви назвали?

2. Поясніть чому? Скористайтесь для цього запитаннями:

-  Яка назва запропонованих книг?

-  Хто є автором цих книг?

-  Що нам відомо про цього письменника?

-  Поясніть заголовок поданих книг.

- На яку тему виставлені книги?

- Чи допомогли вам обкладинки у виборі потрібних книг? Поясніть чому?

II. 1. Розгляньте виставку книг.

2. Подумайте, якими з запропонованих книг ми будемо користуватися.

3. Чи є серед поданих книг книги-збірки? Як ви про це дізналися?

4. З яким автором, серед написаних письменниками книг, ви знайомі?

5. Які книги не відповідають темі нашого уроку?

ІІІ. 1. Розгляньте виставку книг. Який заголовок ви доберете?

2. Поясніть чому вибрали таку назву?

3. Назвіть авторів запропонованих книг.

4. Чому не всі автори є казкарями? Доведіть свою думку.

5. Перерахуйте книги, що належать темі нашого уроку?

6. Що об'єднує виставлені книги?

7. Якими ще назвами книг ви можете доповнити дану виставку?

Кожна з трьох груп, запропонованих вище завдань, переслідувала певну мету, вибір якої залежав безпосередньо від вчителя, яку ціль на конкретному уроці ми намагалися досягнути. Наприклад, метою першого блоку запитань був визначення теми і жанру групи книг. Такі запитання доцільно використовувати при первинному знайомстві з невідомим автором, що дасть можливість учням визначити тему даного уроку. Метою другого блоку запитань є вибір книги з ряду запропонованих. Ці завдання спрямовані на підвищення цікавості у школярів, стимулювання бажань дізнатись більше про автора і стиль написання книжки. Третя мета виражалася у доповненні виставки "власними" книгами. На цей вид роботи слід звернути більше уваги, оскільки, по-перше, учень посилено готується до уроку протягом певного часу (пошук нових книг, цікавого про автора, невідомих фактів написання даних книг), по-друге, учень працює на уроці (розповідає про виконану роботу, демонструє знайдений матеріал, відповідає на запитання вчителя) виявляючи глибину проведеної роботи.

Самостійний пошук стимулював у школярів творчу уяву, інтерес до літературного мистецтва слова, його повноцінного сприймання.

Докладаючи максимум зусиль для знаходження потрібного літературного джерела, учень не тільки задовольняв своє бажання продемонструвати вміння чітко виконувати завдання вчителя-класовода, але і включався у процес систематичної організованості, де необхідні мислення, увага і спостережливість. Вміння працювати не тільки вже з знайденою книжкою, з її змістом безпосередньо, але і вміння аналізувати її з обкладинки і титульної сторінки, дасть можливість без будь-яких зусиль задовольнити потреби і бажання учня.

ЗАВДАННЯ, РОЗРАХОВАНІ НА ВИЯВЛЕННЯ ЯКОСТІ САМОСТІЙНОГО ЧИТАННЯ ТВОРУ ДІТЬМИ

Самостійність школярів при підготовці до уроку позакласного читання, виявляється не тільки у знаходженні потрібної книжки, цікавого матеріалу про автора, але й вмінні розповідати про цю книгу, давати змістовні відповіді на запитання, поставлені вчителем. Від того, як дитина з розумінням і наполегливістю віднесеться до прочитання книжки залежить якість майбутнього уроку. Вчителю необхідно організувати свою роботу з учнями на уроці так, щоб кожен з них зміг показати свою підготовленість, найповніше розкрити знання, одержані у процесі опрацювання нового матеріалу. Нерідко відбувається так, що учень, прочитавши книжку, не може розповісти зміст тексту, або відповідає односкладними реченнями. Це говорить про те, що учень не знав, на що в першу чергу слід звернути увагу, ним не була отримана установка з боку вчителя. Якщо ж вчитель звернув увагу, які книжки потрібно знайти до майбутнього уроку, то про зміст самих творів він забув учням нагадати, або це було зроблено не конкретно. У цьому полягає основна помилка, якої припускаються вчителі.

Знайомлячись з темою "Держава моя", учням запропонували ряд запитань, відповіді на які можна було знайти лише в осмисленому опрацюванні тексту "Храм святої Софії в Києві" і роботі у дитячій бібліотеці з додатковими джерелами (див. додатки):

1.  Прочитай уважно текст. Що в ньому описано? Чи дає заголовок відповідь на це запитання?

2.  Хто такий Ярослав Мудрий? Що тобі про нього відомо? Розкажи.

3.  Чому Софійський собор вважався головним політичним і культурним центром Київської Русі? Доведи свою думку.

4.  Що тобі відомо про єпископа Верещинського? Знайди додаткові відомості про нього.

5.  Чи відома тобі історія будівництва Софійського собору?

6. Які ще пам'ятки сивої давнини тобі відомі? Слід звернути увагу на те, що урок позакласного читання - це одна з ланок навчально-виховного процесу, де поєднуються в єдиний комплекс різні навчальні предмети: історія і географія, поезія і музика, малювання і природознавство. Лише в цьому випадку учень, готуючись до цих уроків, ставитиме більше вимог до себе, його перестане задовольняти лише пошук книги, без вдумливого її прочитання. А сама робота, якщо її впроваджувати систематично, обов'язково принесе свої результати.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ УЧНІВ У ПРОЦЕСІ ПОЗАКЛАСНОГО ЧИТАННЯ

Позакласне читання – це урок навчаючий, тому до його дидактичної мети, перш за все, відноситься підготовка учнів до сприймання нового матеріалу. Підготовка повинна починатися з завершенням попереднього уроку, коли перед вчителем постає проблема організації домашнього завдання таким чином, щоб учням захотілось його виконати. Іноді в цьому плані, вчитель вдається до виставки книжок письменника, твори якого учні будуть читати на найближчому уроці. Обов'язково виставка повинна носити не тільки інформативно-ілюстративний характер, а пов'язуватись зі словесним аналізом тих чи інших творів. Нерідко в плані підготовки школярів вчитель застосовує читання уривків з творів чи розповідей про письменника, творчості якого буде присвячений наступний урок. Також таку підготовку можуть супроводжувати різноманітні пам'ятки, ребуси, завдання-плакати, які вивішуються в класі за тиждень до заняття.

Справедливо відмітити, що всім варіантам попередньої підготовки учнів повинна передувати атмосфера загальної зацікавленості, доброзичливості і впевненості у своїх силах. Що ж належить до самої підготовки для відтворення тексту? Перш за все забезпечення його повного розуміння учнями. У зв'язку з цим слід звернути увагу на пояснення, можливо, незрозумілих слів, але рівень пояснення від класу до класу слід змінювати. Так, у першому класі пояснення незрозумілих слів спирається на наочно-конкретне мислення учнів. У третьому класі робота по забезпеченню прочитаного будується вже на аналітико-синтетичній роботі мислення учнів. При безпосередній підготовці слід також звернути увагу дітей на ілюстрації до казок, передмову і післямову до них, віднесення книги до тієї чи іншої серії тощо. Необхідно зуміти викликати в учнів почуття співпереживання з героями, в іншому випадку робота з художніми творами буде обмежена емоційним змістом.

По характеру діяльності самостійна робота школярів на уроках позакласного читання буває за попереднім зразком, за правилами або системою правил.

Робота учнів за запропонованим зразком на уроці змінює свої прийоми та методи від класу до класу. Практично всі уроки початкового етапу навчання будуються за принципом: спочатку аналізується один твір, потім інший, але з тією ж самої теми. Таким чином, перший твір ніби здійснює підхід до другого. У четвертому класі, де об'єм прочитаних книжок набагато більший, таким запропонованим зразком може бути точка зору вчителя. Наприклад, вчитель записує на дошці декілька варіантів тем, для визначення майбутнього уроку. Учні доводять, чому кожна з них підходить, тоді вчитель зачитує найбільш вдалу, учні ж пояснюють причину вибору. На уроках позакласного читання постійно повторюється запитання, пов'язані з емоційним вихованням учнів, що виробляють у школярів вміння співпереживати прочитаному:

-  Якій події ти особливо зрадів? Чому?

-  Чия поведінка тебе засмутила?

-  З яким героєм ти б хотів потоваришувати? Чому?

Діяльність учнів, пов'язана з виконанням правила або системою правил, частіше всього відноситься до роботи з довідковою літературою. Уроки цього типу передбачають наявність запитань орієнтовно такого змісту:

-  Що потрібно було знайти і прочитати до уроку?

-  Де і як потрібно було шукати?

-  Кому що вдалося знайти?

З виконанням окремих правил, пов'язані також правила гігієни читання і бібліографічна робота, яка входить у програму з позакласного читання: вміння записувати точні дані про книгу, вести найпростіший каталог улюблених книг, знаходити необхідну книгу, користуючись рекомендаційним листком або картотекою, підбирати літературу до певної теми, робити вирізки з періодичної преси тощо.

Особливий вид діяльності на уроках позакласного читання – творчий. Творча робота носить нескінченно різноманітний характер. Її багатогранність очевидна вже у період підготовчого етапу роботи над твором. Іноді ця робота носить опосередкований характер: інсценізація, малювання, драматизація. Але частіше вона пов'язана з рівнем розуміння учнями прочитаного: дібрати заголовок, відповісти на запитання творчого характеру, останні займають важливе місце в розвитку уяви школярів, написання рецензії, відгуку, складання авторських і тематичних плакатів.

Таким чином, завдання до уроків позакласного читання вибирається вчителем індивідуально, з врахуванням особливостей конкретного класу, рівнем зацікавленості учнів і дидактичною метою, яку вчитель-класовод переслідує.

Проте, слід також звернути увагу на матеріал, який використовується на уроці позакласного читання. Його можна поділити на три групи. Перша - це дидактичний матеріал, який готується учнями колективно протягом певного часу. До нього належить: виставка книг, картин, фотографій, ілюстрацій на тему найближчого уроку, оформлення ілюстрацій до розмови на конкретному уроці, виставка малюнків самих школярів. Друга група дидактичного матеріалу, який використовується, - це індивідуальне виконання завдань. Рекомендації до такого роду завдань включаються у систему домашніх завдань і завжди носять характер добровільності. Наприклад, розповісти оповідання батькам і друзям, намалювати те, що особливо сподобалось і запам'яталось. Третя група - носить обов'язковий і навчаючий характер: це робота учнів над книжками-саморобками. Це важливий етап у системі уроків позакласного читання, оскільки повідомляє учням нові знання, узагальнює раніше вивчене, сприяє розвитку у школярів навичок організаторської діяльності і формування турботливого ставлення до молодших. Ця робота вимагає від учня індивідуального виконання, але на загальну для учнів тему. У третьому класі ця робота набуває більш складного характеру: тепер ці книги складаються за матеріалами періодичних видань. При цьому перевіряються вміння добирати матеріал на певну тему на вміння школярів самостійно формувати найближчу ціль пошуку. Особливої уваги заслуговують такі запитання вчителя:

-  Чи на всіх зібраних матеріалах вказане джерело?

-  Як цей запис оформляється на вирізках?

-  За яким принципом відбирався матеріал?

Наочний матеріал, який використається на уроці, оживить його. допоможе розібратися у змісті прочитаного, зробить факти більш цікавими, допоможе краще запам'ятати, а також відіграє свою позитивну роль у розвитку школяра.

У дослідженні ми використовували види наочності трьох типів:

1.  Зовнішню наочність, що спиралася на сприймання школяра, і засоби її були очевидні безпосередньо у момент уроку.

2.  Внутрішню наочність, що спиралася на уявлення школярів, в її основі лежав особистий досвід учнів.

3.  Словесну наочність, що спиралася також на уявлення школярів, але при відсутності особистого досвіду: предмет або події потрібно уявити за описом.

На уроках позакласного читання важливу роль відіграє зовнішній тип наочності. До нього відносилася сама книга, малюнки до неї, різноманітні наочні посібники (портрет автора, репродукції, експонати, блоки книжок, плакати і т.д.). Наявність на уроці книг – обов'язкова умова: у кожного на парті повинна бути книга – предмет розмови. Набагато рідше на уроках використовується внутрішня наочність. Цей вид наочності переважно був пов'язаний із словесним малюванням. Словесна наочність – це, як правило, одна із можливостей для розмови про майстерність письменника, тобто словесну картину викладених подій розповідає не вчитель, а сам автор у безпосередньому змісті свого твору. Завдання вчителя – розкрити перед школярами вміння автора через невелику словесну замальовку повідомити учням невідомі події, факти, явища, щоб у школярів виник чіткий зоровий образ. Наприклад, до оповідання Михайла і Ювеналія Бубнових "Лісові акробати":

-  Про яких лісових акробатів розповідається у тексті?

-  Яку пташку описали автори? Доведи свою думку.

-  У чому особливість цих синиць?

-  Опиши синицю, яку ти бачив зимою?

Для того, щоб наочність на уроках позакласного читання використовувалась з більшою ефективністю, ми взяли до уваги деякі умови успішного її застосування:

1.   Поєднання наочності зі-словом вчителя, який повинен говорити про те, що бачать школярі, називати об'єкт, який розглядається. Форми поєднання можуть бути різноманітними: спочатку показ об'єкта, а потім розмова про нього, або навпаки, спочатку розмова, а потім показ. Велику активність в учнів початкових класів викликає перший варіант.

2.   Варіації конкретних наочних випадків (повторення і закріплення із додаванням нового матеріалу). Наприклад, біля дошки створюється виставка ілюстрацій різних художників, серед яких потрібно вибрати малюнки певного автора.

3.  Різноманітність видів наочності.

4.  Чуття міри у використанні наочності.

5. Опора на емоційні переживання школярів. Відтворення чого-небудь не буває пасивним, адже у пам'яті виникає не окрема частина, а образ у цілому. Тому відношення людини до побаченого проявляється завжди, а вчителю важливо спрямувати це відношення у потрібне русло.