Успішність використання наочності в новизні її застосування

6. Успішність використання наочності в новизні її застосування.

Лише за умов дотримання цих положень, вчитель визначить місце наочності у сприйманні матеріалу учнями і досягне дійсно ефективного використання її на уроці.

Таким чином, експериментальне дослідження велось із урахуванням різноманітних напрямків, які могли повніше і глибше розкрити методи і прийоми самостійної підготовки школярів до позакласного читання. Ця робота вимагала затрати великої кількості зусиль з боку вчителя, а особливо учнів. Шукаючи шляхи ефективнішої співпраці учня із книжкою, доводилося одну і ту ж роботу виконувати різними способами, щоб знайти той шлях, який приведе до особливо високих результатів. Робити акцент на будь-якому конкретному видові роботи чи постійно використовувати схожі наочні матеріали не варто, адже це приведе до автоматизму роботи в учнів, без власної творчої активності і самостійності. Кожен урок повинен вносити нові зміни в самостійну підготовку учнів до уроків позакласного читання, які стимулюватимуть його здібності, пам'ять, спостережливість і увагу.

2.2 Перевірка ефективності формування самостійності молодших школярів як необхідного елементу самоосвіти в експериментальному дослідженні

Оцінюючи результати експериментального дослідження, ми намагалися з'ясувати, як змінилось ставлення школярів до уроків позакласного читання, до самостійної роботи з художніми творами на цих уроках. Ставлячи перед собою завдання дослідити рівень сформованості самостійності у школярів (анкетуванням, бесідами, спостереженнями, аналізом завдань для самостійних робіт учнів) в умовах не зовсім безпосередніх, але таких, які зможуть розслабити учня (у класі) і здійснивши кількісний та якісний аналіз отриманих знань, ми одержали результати, що підтвердили ефективність нашого дослідження.

Враховуючи взаємозв'язок класного і позакласного читання на основному і заключному етапах становлення дитини-читача, знаючи теоретичні і методичні основи самостійної роботи, ми організували експериментальне навчання дітей – учнів 4-х класів ЗОШ смт. Залізці та ЗОШ с. Гаї Розтоцькі з врахуванням пріоритету вказаної роботи. До експерименту були залучені також учні 3-х класів, навчання яких здійснювалось за традиційною системою роботи з художньою книжкою.

Дослідження проводилось таким чином, щоб поставити учнів у ситуацію, яка змусить їх застосовувати всі набуті читацькі вміння при виборі і читанні книг для себе, внести в цей процес певні корективи, виявити справжнє ставлення учнів до уроків позакласного читання. Характерною особливістю результатів роботи за запропонованими завданнями, стало те, що учням експериментальних класів подобаються уроки позакласного читання, вони глибше відчули переваги самостійної роботи на цих уроках. Ці школярі стали впевненіші у своєму виборі, що читати, скільки і як читати художні твори у порівнянні з учнями контрольних класів. Дані подані діаграмою.

 

Діаграма 2

Характеристика рівня самостійної підготовки учнів до уроків позакласного читання у 2008/2009 н.р.

Як бачимо, рівень зацікавленості уроками позакласного читання набагато збільшився в експериментальних класах у порівнянні з попереднім навчальним роком і констатувальним зрізом, а в контрольних класах та ж сама кількість учнів виявила інтерес до цих уроків. Для перевірки зацікавленості учнів цими уроками була запропонована мініанкета, відповіді на яку вони дали письмово (див. таблицю 4).

Таблиця 4

Зацікавленість учнів в уроках позакласного читання

№ п/п	Завдання	Школа і класи
		експериментальні	контрольні
		4 – кл. ЗОШ смт. Залізці	4 – кл. ЗОШ с. Гаї Розтоцькі
1.	Скільки дитячих книг ти прочитав на канікулах? а) жодної б) одну в) дві г) три і більше	13 54 28 5	19 80 1 0
2.	Чи відвідував ти бібліотеку? а)так б) ні в)інколи	84 9 7	52 33 15
3.	Чи стали уроки позакласного читання для тебе цікавішими? а) так б) ні в)інколи	85 3 12	54 39 7
4.	Якими уроками ти б надав перевагу: а) самостійно підготовленими б) колективно підготовленими в) підготовленими вчителем	64 22 14	38 21 59

Зацікавленість у нових видах роботи, самостійній підготовці до уроків, у вмінні давати точну оцінку проведеній роботі значно вища в учнів експериментальних класів. Це можна пояснити лише одним – правильно організацією, доступно систематичністю проведеної роботи в експериментальному навчанні.

Ступінь розуміння книжки і сформованість умінь для самостійної роботи з художніми творами, засвоєння методики роботи з ними, простежувався на двох етапах праці дитини-читача – основному і завершальному. Фіксувалось усвідомлене вміння працювати з книжкою, розуміння причиново-наслідкових зв'язків, просторових відношень, систематизації і узагальнення, чітко розбиратись у вчинках дійових осіб і, разом з тим сформованість таких умінь, як:

-   вміння передавати власними судженнями ставлення до даного твору;

-   спілкування з автором через твір (погоджуватись чи ні з написаним);

-   самостійно знаходити необхідний матеріал до теми уроку позакласного читання, де б розкривались нові сторони вивченого твору.

Використовуючи в якості основи, виникаючу в учнів при зустрічі з книгою пізнавальну спрямованість на предмети і явища навколишнього світу, увага головним чином була звернена на запитання-завдання. Шлях, який проходила дитина від усвідомлення поставлених перед нею завдань, аж до їх вирішення, зводився до підключення всієї читацької активності учня. І тут одразу ж слід відзначити, що перша сходинка в логіці пізнавальної активності учнів при самостійній роботі з книжкою - це не механізм опрацювання поданого матеріалу на основі раніше отриманих знань, умінь і навичок, а сам процес самопідготовки, глибокого усвідомлення і розмірковування над поставленими перед школярами завдань. Для задоволення бажання відповісти на питання (виконати завдання), учням потрібно було спиратись на існуючі у них знання, необхідні для орієнтування в книзі, вдивлятись в книжки, запам'ятовувати їх зміст та вміти власними думками передавати його. Це з високою ефективністю вдалось учням експериментальних класів.

Простежити вміння учнів .працювати з книжкою, порівнювати власні знання і вміння за вказівкою вчителя, можна за допомогою групи завдань-запитань, запропонованих учням експериментального дослідження. (Євгенія Чак "Сподвижники Богдана Хмельницького"):

1. Чи достатньо ти отримав інформації про сподвижників Б.Хмельницького з прочитаного твору?

2.  Чи є різниця між значенням слів подвижник і сподвижник? Чи буде великою помилкою вживання слова сподвижник без префікса -с-?

3.  Чи погоджуєшся ти з висловленою думкою автора про те, що подвижник–це людина, яка бореться за досягнення поставленої мети?

Для відповідей на поставлені запитання учням експериментальних класів довелось звернутися до довідкової літератури, порівняти свої знання з викладеним матеріалом тексту.

Дані дослідження зображені у таблиці (див. таблицю 5).

 

Таблиця 5

Уміння працювати з книжкою (твором)

№ п/п	Завдання	Школа і класи
		експериментальні	контрольні
		4- кл. ЗОШ смт. Залізці	4 – кл. ЗОШ с. Гаї Розтоцькі
1.	Рівень впевненості у власних знаннях	45	47
2.	Здатність учнів логічно думати над твором	61	59
3.	Уміння доводити думку власними знаннями	64	55

 

Результати дослідження доводять, що в учнів контрольних класів немає впевненості у своїх силах, самостійність проявляється лише за прямої вказівки вчителя, що говорить про обмеження ініціативи. Цього не скажеш про учнів експериментальних класів, які проявили себе людьми з власними думками і вмінням постояти за себе.

Матеріалом для дослідження вміння учнів самостійно працювати з новими творами стала тема: "Золоті зернята народної творчості". Твори готувались самостійно за переліком запропонованих вчителем завдань. Перед роботою давалась установка на детальне розуміння прочитаних творів. Така робота була проведена в експериментальних класах ЗОШ смт. Залізці і ЗОШ с. Гаї Розтоцькі, де рівень знань виявився на вищому ступені, ніж в учнів контрольних класів цих шкіл.

Серед запропонованих творів для прочитання були такі: приказки, прислів'я, скоромовки, загадки, байки, легенди, казки тощо. Тому учням необхідно було самостійно зорієнтуватися у особистому виборі творів для прочитання. До цих творів на уроці були поставлені такі запитання:

1. Чому ці твори відносяться до народної творчості?

2. Хто автор поданих творів?

3.  Що потрібно знати при виборі творів з народної скарбнички?

4.  На що слід звернути увагу, щоб зрозуміти приховану ідею цих творів?

5.  Чи можеш ти оцінити вчинки героїв поданих творів?

6. Що тобі допомагає в характеристиці цих героїв?

Відповіді учні давали письмово. Ми ж наочно продемонстрували їх у таблиці, (див. таблицю 6)

 

Таблиця 6

Орієнтування в творах усної народної творчості

№ п/п	Завдання	Школа і класи
		експериментальні	контрольні
		4- кл. ЗОШ смт. Залізці	4 – кл. ЗОШ с. Гаї Розтоцькі
1.	Елементарне узагальнення прочитаних творів	89	72
2.	Розуміння ідей, запропонованих у творі	94	61
3.	Здатність учнів правильно оцінити вчинки головних героїв творів.	91	67

Було відзначено, що при самостійній роботі з текстами народної творчості учні контрольних класів, в основному, розуміють завдання, поставлені вчителем, але не мають вказівки, на що звернути увагу. Діти намагались виконати ці завдання без врахування своїх можливостей і розуміння. Учні ж експериментальних класів чітко визначали приховану ідею твору, виконували завдання з використанням наявної у них суми знань, звертались до додаткової літератури у разі потреби.

Отже, можна зробити висновок, що за допомогою запропонованої системи експериментального навчання у процесі самостійної підготовки учнів до роботи з художніми творами, вдалось сформувати навички самостійності в учнів експериментальних класів, збільшити арсенал засобів впливу на дитячу свідомість та почуття, що підвищило ефективність самого уроку позакласного читання. А, оскільки, сам урок позакласного читання це частина навчального процесу, переконались, що сформувати свідомого читача, обізнаного з широким колом літературного розмаїття, можна за умови повної активності з боку школяра. Для цього необхідно забезпечити можливості для розвитку їх самостійності, як у процесі теоретичного засвоєння знань, вмінь та навичок, так і в правильному їх використання на уроках позакласного читання.

У експериментальних класах більше приділялось уваги конкретним завданням, а також раціональному вибору методів та прийомів роботи для їх досягнення, що дало можливість виділити два завдання, виконання яких у цих класах вимагало чіткої організації майбутньої роботи. Перше і найважливіше – це моральний розвиток учнів на основі розширення кола доступних для читання дитячих книг, а друге – вироблення і засвоєння учнями самостійних прийомів підготовки до роботи з конкретними художніми творами, удосконалення якостей вміння працювати з ними. У такій роботі необхідна послідовність та наступність. Вчитель експериментального класу, враховуючи інтереси своїх учнів, їх можливості, а також різноманітність жанрів, стилів написання творів письменниками, добирав матеріал до уроку позакласного читання за самостійними завданнями до них. Завдання були спільними для всіх учнів класу і записувались на дошці, або ж індивідуальними чи груповими, записаними на окремих картках. Такий підхід сприяв розвитку самостійності учнів, оскільки, кожен виконував завдання індивідуально, відповідаючи перш за все перед собою за виконану роботу. Учні мали змогу продемонструвати свої знання перед класом, а також побачити і відчути на собі результати власної праці. Самі ж завдання були такими, що змушували учнів щоразу спілкуватись з книжкою, порівнювати свої відчуття і судження з авторськими, висловлювати власні думки щодо прочитаного. Все це сприяло літературному розвитку дітей, а також їх мовленнєвій та емоційній активності.

В експериментальних класах учні чіткіше усвідомлювали процес систематичної роботи вдома, у школі, у свій вільний час з художньою книжкою. Спостерігалось зменшення помилок у роботі над творами, чіткіше визначалися явища, події та факти, характеризувались головні герої, визначався стиль написання автора, встановлювались причиново-наслідкові зв'язки у конкретних художніх творах. Це вказує на те, що школярам при цілеспрямованому навчанні вже доступніші засоби опрацювання нового твору. Відповіді учнів у цей період свідчать не тільки про характер розуміння ними тексту твору, але і про формування, ряду необхідних для цього вмінь та навичок. Тому ми дійшли висновку, що при подальшому навчанні учнів за запропонованою методикою, в них будуть формуватися основи самостійної роботи при підготовці до уроків позакласного читання, що в кінцевому результаті приведе до удосконалення самостійності у подальшій читацькій діяльності.

Із запропонованих у попередньому параграфі завдань (див. параграф 2.1.), їх критичної оцінки ми зробили висновок, що вдосконалення самостійності на основному і завершальному етапах роботи з новим текстом, значною мірою залежить від ступеня активності і творчості самих учнів, але допомогти сформувати цю самостійність у них зможе тільки той вчитель, який володіє мистецтвом організації навчання дітей читанню за системою комплексу завдань для самостійної роботи учнів з літературними творами. Тому ми запропонували вчителям-класоводам заповнити цю анкету.

Анкета опитування вчителів початкових класів

1. Чи задовольняють вас теми уроків позакласного читання, запропоновані програмою? Чому?

2.  Чи користуєтесь ви додатковими джерелами при підготовці до кожного уроку?

3.  Якими принципами при відборі навчального матеріалу до уроку позакласного читання ви користуєтесь:

а) жанрова специфіка;

б) конструктивно-оформлювальні особливості книжки;

в) відповідність віковим особливостям учнів;

г) можливість використання матеріалу в якості завдань для самостійних робіт учнів.

4. Яким методам опрацювання творів ви надаєте перевагу (потрібне підкресліть):

а) словесний метод;

б) метод самостійної роботи;

в) самостійна постановка запитань учнями;

г) наочно-ілюстративний метод.

5. Чи враховуєте у своїй роботі взаємозв'язок між класним і позакласним читанням?

6. Чи потрібно це робити вчителю? Напишіть свою думку.

7. Чи потрібно надавати учням можливість самостійно готувати уроки позакласного читання?

Опрацювавши одержані результати, ми дійшли висновків: теми, запропоновані навчальною програмою, не задовольняють опитаних вчителів, оскільки не несуть нового пізнавального матеріалу; вчителі не надають важливого значення самостійній роботі у процесі позакласного читання; зв'язки класного і позакласного читання ними враховуються, але зводяться до прийому: вивчили на класному читанні - повторили на позакласному читанні; додаткові джерела використовуються лише як наочний матеріал. Таким чином, необхідно знайомити вчителів з ефективністю застосування самостійної роботи при підготовці до уроків позакласного читання, що сприятиме підвищенню самостійності в учнів початкової школи.

Для проведення підсумків роботи, визначення результативності експериментального дослідження ми намагались підійти всебічно. Для нас важливо було виявити ті зміни, які проходять в образі мислення, мовлення, практичних діях учнів, вчителів, інших зацікавлених осіб, що брали участь в реалізації формувального експерименту. З цією метою нами використано бесіду з учнями, вчителями. На запитання: "Чи подобаються тобі уроки позакласного читання?", - отримали такі

Кусня Евіта (4 клас, ЗОШ с. Гаї Розтоцькі): "Мені подобаються уроки позакласного читання. На них я можу сказати все, що думаю. Не переживаю, що з мене не будуть сміятися".

Ланда Остап (4 клас, ЗОШ с. Гаї Розтоцькі): "Я люблю читати художні книжки і розповідати їх зміст друзям, а на уроках позакласного читання це можна зробити найкраще".

Вапляк Андрій (4 клас ЗОШ с. Гаї Розтоцькі):"Найцікавіше для мене принести в клас і прочитати товаришам нову розповідь, невідому їм".

Відповіді дітей на це запитання свідчать про спрямованість роботи вчителя на самостійну роботу в підготовці до уроку. Самостійний пошук дитячої літератури – важливе завдання роботи вчителя. Разом з тим, це є результат спільної діяльності вчителя і учнів, успіх якої визначається творчістю, ініціативою, наполегливістю останніх. Ось що сказала нам Рудакевич Наталія Григорівна вчитель 4 класу с. Гаї Розтоцькі: "Діти, розуміючи, що завдання, які ставились перед ними, вимагають самостійності, систематичності, зосередження, почали по-іншому ставитись до уроків позакласного читання. На уроках вони сиділи задоволені роботою, яку виконали при підготовці до нього. Їхні очі світилися бажанням розповісти про все, що змогли дізнатися. Прагнули зробити якнайшвидше і найкраще завдання, демонструючи всім свої знання і вміння. Самостійно працюючи з творами, учні мають змогу не тільки дізнатись щось нове, але почерпнути багато цікавого і від інших дітей, йде широкий обмін пізнавальною інформацією. Це дуже важливо".

Таким чином, з наведених вище фактів і проведеного аналізу можна сказати, що прагнення учнів до літературно-пізнавальної діяльності помітно зросли у порівнянні з попередніми показниками. Це досягнулось не одразу: потрібно було зрозуміти зміст навчальної програми, активність при роботі з художнім матеріалом, систему подачі даного матеріалу і вивести весь процес на новий шлях, який допоможе добитися позитивних результатів у роботі учень - самостійна робота - художній твір.

Лише об'єднавши в єдине ціле працю вчителя і учнів, можна говорити про загальні характеристики педагогічного процесу, про кращі результати навчального процесу на уроках позакласного читання, підтвердити дані, отримані в результаті експериментального дослідження про ефективність самостійної роботи у процесі позакласного читання. Тобто, можна вважати, що на ті питання, які ставились до поняття "самостійна робота" у попередньому розділі в певній мірі дано відповіді і така робота має місце у процесі навчання школярів самостійній підготовці до роботи з художніми творами і вмінню орієнтуватися у великому світі літературного мистецтва.

ВИСНОВКИ

Аналіз психолого-педагогічної та методичної літератури показав, що сучасна школа ставить перед собою завдання – формування духовно багатої особистості, громадянина з високою культурою, з широким кругозором, творчими та моральними цінностями. Тому в системі навчання пріоритетного значення набувають загальнолюдські цілі, ідеали, гуманістичні цінності національної та світової культури. Людина, її щастя, здібності, готовність до творчості були і залишаються кінцевою метою нашого суспільства.

Значне місце у цьому надзвичайно складному процесі посідає література, що допомагає формуванню у дітей естетичного і етичного зростання, забезпечення засвоєння багатств художнього слова і цінностей, готує до самостійного знайомства з художніми творами у школі та за її межами, навчає самоосвіті та самовихованню. Глибше пізнаючи книжковий світ, який розширює межі повсякденного життя, знайомить з новими фактами, подіями та явищами, відкриває нові місця, школяр вчиться самостійно працювати з художніми творами, осмислено сприймати та відтворювати прочитане за допомогою ряду специфічних завдань, накопичувати знання, що допоможуть йому організувати своє коло книг для читання.

Сьогодні шкільна програма початкової школи спрямовує вчителя на вміле введення школярів у широкий, привабливий світ літератури. Діти знайомляться з новими творами, у них зростає інтерес до змісту цих творів, розширюється читацький кругозір, посилюється бажання самостійно працювати з ними. Особливо це помітно на уроках позакласного читання, де важливе значення надається вмінню правильно організувати роботу молодших школярів у процесі ознайомлення із новими художніми творами.

Багаточисельні дослідження вчених, практичний досвід роботи вчителів підтверджують, що накопичення знань і набуття учнями необхідних вмінь, відбувається інтенсивніше, якщо навчально-виховний процес будувати з врахуванням обов’язковості самостійної роботи. Саме це допоможе учням усвідомити навчальні завдання, знаходити найбільш раціональні способи їх розв'язань.

Експериментальне дослідження, яке проводилось на базі ЗОШ с. Гаї Розтоцькі та ЗОШ смт. Залізці Зборівського району Тернопільської області показало, що правильна організація, інтенсивне і систематичне впровадження самостійної роботи у позакласне читання є ефективним. Тому спостерігалось значне зростання самостійності, активності і творчості школярів при роботі з художніми книжками, розширювалося вміння працювати з ними у школі і за її межами. По-новому відкрились перспективи використання додаткових книжкових джерел, де самостійна робота, при доборі нових знань, допомагала формувати працьовитого, свідомого, думаючого, творчого читача, який відповідатиме потребам сьогодення у відповідності до нових літературних вимог. У процесі експериментального дослідження ми переконались у важливості правильного добору навчального літературного матеріалу, де кожен з них зміг творчо себе проявити, без вагань висловлювати думки. У цьому їм допомогла література, що є цілющим джерелом пізнання людського життя. Уроки позакласного читання у цьому плані є уроками моральності, людяності, патріотизму.

Але для досягнення виховної мети недостатньо лише читати : книжки. Вчитель повинен всю роботу направляти на самостійне сприймання її учнями. Особиста участь у проведенні дослідження, опитування учнів, вчителів, аналіз самостійних робіт школярів дає підставу зробити висновок про те, що у більшості випадків занижується ініціатива і самостійність при підготовці учнів до роботи з художніми книжками, не враховується емоційно-оцінне сприймання їх дітьми, не робиться акцент на особисте ставлення учнів до книжок. Саме тому, в багатьох випадках, діти розуміють лише факт прочитання книжки, але слабо орієнтуються в засобах оволодіння нового змісту, тобто не мають теоретичної підготовленості в можливостях по-новому розглянути конкретну художню книжку. Під час дослідження з'ясувалось, що учні експериментальних класів мають більше навичок самостійної підготовки до роботи з книжками, по-новому працюють над ними, допускають менше неточностей у розгляді змісту книжок, ніж учні контрольних класів.

Експериментальне дослідження дало змогу переконатися, що книжкове оточення і активна самостійна робота з книжкою формує особистість, яка хоче зрозуміти навколишній світ і змінити його. Ввести дитину у різні сфери цього світу, навчити зрозуміти мову цих сфер, допомогти не запізнившись, визначити ту сферу, що найбільшою мірою відповідає її здібностям, структурі особистості, запитам, і де вона зможе проявляти себе повно і всебічно – ось такою повинна бути мета навчально-виховного процесу на початковій ланці навчання у школі майбутнього. Досягти цього нелегко, але необхідно. Саме тому, ми у нашому дослідженні звертали увагу на проблему самостійної роботи у процесі позакласного читання як на комплекс напрямків, розгляд яких допоможе зрозуміти причини недосконалості цієї роботи і відкрити можливі шляхи розв'язку.

Осмислене читання книжок, роздуми над книжками – це засіб розвитку і удосконалення людського розвитку, почуттів, що керуються розумом. "Щоб підготувати людину духовно до самостійного життя, необхідно ввести її у світ книжок", – рекомендував, аналізуючи свій професійний і життєвий досвід, В.О. Сухомлинський, - оскільки, "школа стане справжнім осередком культури лише коли в ній будуть панувати чотири культи: культ Батьківщини, культ людини, культ книжки, культ рідного слова". [59;5] Ось чому обов'язок кожного вчителя по-справжньому оволодіти ідеєю розвивального впливу самостійної роботи на молодшого школяра: пізнати закономірності психології дитячого сприймання і вміння працювати, засвоїти організаційно-методичну систему керівництва даним процесом у позакласному читанні, всебічно використовувати сучасну дитячу літературу для виховання і навчання дітей на рівні вимог сучасної епохи.

Слід зазначити, що учні експериментального класу завдяки правильній організації самостійної роботи з врахуванням зв'язків класного і позакласного читання на завершальному етапі дослідження продемонстрували високе вміння працювати з книжками до і на уроках позакласного читання. Вони достатньо вміло поєднували домашню підготовчу роботу з класними завданнями, де проявили глибші знання з прочитаного раніше. Отже, можна сказати, що в учнів сформувалось вміння самостійно і організовано працювати з художніми книжками, завдяки чому збільшилось коло читання дитячих книг.

Досліджувана проблема дозволяє зробити такі висновки-рекомендації:

1.  Самостійна робота у процесі позакласного читання сприяє активізації пізнавальної діяльності учнів, їх розумовому розвитку, дає можливість розгорнутись індивідуальності кожного з них.

2.  При організації самостійної роботи учня з книжками слід врахувати взаємозв'язок діяльності вчителя і учня.

3.  Успіх самостійної роботи визначений такими дидактичними умовами:

а) врахування мотиву учнів при організації самостійної роботи;

б) надання нових завдань, що роблять роботу пошуковою, викликають інтерес учнів;

в) врахування індивідуальних особливостей учнів класу при доборі та опрацюванні нового матеріалу;

г) поєднання самостійної роботи з іншими видами робіт на уроці;

д) самостійна робота обов'язково повинна бути оцінена вчителем (словесно або оцінкою);