Навигация
2. Компас (поняття).
Зміст:
— прилад для визначення сторін горизонту, який складається з корпусу, намагніченої стрілки, аретиру.
3. Визначення сторін горизонту за допомогою компаса (поняття).
Зміст: послідовність виконання дій (за підручником).
(Уміння визначати сторони горизонту за допомогою компаса).
Мета: формувати уявлення про орієнтування на місцевості за місцевими ознаками; поняття «компас» і визначення сторін горизонту за компасом; формувати уміння визначати сторони горизонту за місцевими ознаками і за компасом; розвивати просторові уявлення учнів, бажання виконувати завдання групою.
Обладнання: компаси.
Хід уроку-екскурсії
І. Організація класу.
Цей етап розпочинається в класі. Учитель повідомляє маршрут екскурсії. Якщо він проходитиме вулицями міста чи села, діти повинні актуалізувати свої знання про правила дорожнього руху: яким боком вулиці треба йти, щоб не перешкоджати перехожим; у якому місці і як переходити вулицю. Учитель нагадує дітям про правила поведінки і чемне поводження на вулицях [4].
Під час екскурсії учні під керівництвом учителя розглядають місце, де проводиться екскурсія, звертають увагу на красу природи, визначають пору року. Прийоми організації такої діяльності можуть бути різні: учитель пропонує назвати ознаки пори року у природі; читає невеликий вірш про природу в цю пору року і т. ін.; школярі порівнюють його зміст з картинами живої природи.
Обов'язковою є бесіда про правила поведінки на природі, її збереження й охорону.
II. Перевірка засвоєних знань, умінь і навичок.
Цей етап проводиться, коли повторення попередньої теми є безпосередньою підготовкою до усвідомленого сприймання та осмислення нового змісту. У протилежному разі він пропускається, а засвоєні знання та уміння попередньої теми перевіряються на іншому уроці.
У цій темі перевірка не тільки доцільна, а й необхідна фронтальна бесіда: 1. Що називається горизонтом? 2. Що називається лінією горизонту? 3. За яких умов розширюється горизонт? 4. Чи можна довести, що лінія горизонту — це уявна лінія? Як це зробити? 5. Скільки основних сторін має горизонт? Назвіть їх. 6. Назвіть проміжні сторони горизонту. 7. Що означає орієнтуватися на місцевості?
Завдання для груп учнів на картках.
1. Визначте південь і назвіть об'єкти неживої природи, які знаходяться у цьому напрямку.
2. Визначте захід і назвіть зроблені людиною предмети, які знаходяться у цьому напрямку.
3. Визначте напрям вітру.
Для «середніх» і «слабких» учнів картки готують з певною мірою допомоги. Наприклад: а) для «середніх» учнів.
Визначити, у якій стороні південь, можна за Сонцем. Для цього необхідно стати до Сонця... (спиною, обличчям). Південь буде... (попереду, позаду).
б) Для «слабких» учнів.
Визначити, у якій стороні південь, можна за Сонцем. З цією метою треба виконати такі дії:
1. Стати до Сонця спиною. Південь буде позаду.
2. Повернутись на південь, подивитись і назвати предмети неживої природи, які розташовані у цьому напрямку.
III. Постановка мети і завдань уроку. Загальна мотивація.
Розповідь учителя:
У Івасика й Марійки тато — лісник. Хатинка лісника стоїть біля лісового озерця. Мама приготувала обід і попросила віднести татові. Вона наказала іти лісовою стежиною і не звертати вбік. Івасик запитав, у якому напрямку розташовані лісове озеро і хатинка. Мама відповіла, що це на південь від їхньої хати. Діти зібралися і пішли до лісу. У лісі Марійка помітила великий білий гриб. Вона показала його братикові, і діти, бігаючи від дерева до дерева, почали збирати гриби і звернули зі стежки. Через деякий час діти помітили, що ліс став густіший, а стежки ніде не було видно. Сонце сховалося за хмари, і в гілках шумів вітер. Марійка заплакала, а Івасик думав, як вибратися з гущавини й принести обід татові. Він згадав, що хатка лісника знаходиться у південному напрямку. А як визначити, де південь? У яку місцевість потрапили діти? Чи можна визначити сторони горизонту в лісі? Чому?
Учитель повідомляє, що допомогти дітям зможе той, хто добре працюватиме на уроці, тема якого «Орієнтування на місцевості за місцевими ознаками. Компас». На цьому уроці учні зможуть дізнатися, як визначити сторони горизонту в лісі у хмарну погоду за допомогою дерев, трав'янистих рослин, деяких тварин, а також познайомляться з цікавим приладом — компасом, який допоможе орієнтуватися у будь-якій місцевості і в різний час доби.
IV. Засвоєння нових знань, умінь і навичок.
Орієнтуватися на місцевості можна і за іншими ознаками у природі, а не тільки за Сонцем.
Учитель підводить дітей до берези. Пропонує уважно розглянути її і з'ясувати, з якої сторони кора біліша, де менше чорних плям. Діти спостерігають і швидко виконують завдання, оскільки при перевірці попередньої теми вони визначили сторони горизонту [3].
Далі учні під керівництвом учителя роздивляються дерева, пеньки, на яких ростуть мох і лишайники. Самостійно учні визначають, що ці рослини ростуть з північної сторони,
Стежачи за мурашником, діти пригадують, що ці комахи приносять користь. Учні обгороджують мурашник, щоб його ніхто випадково не зруйнував. За вказівкою учителя визначають північний та південний схили мурашника й порівнюють, який з них крутіший, а який пологіший. Після цього роблять висновок, що у мурашника з північного боку схил крутий, а з південного — пологий.
Здобуті знання узагальнюються: «За якими ознаками, крім Сонця, можна визначити сторони горизонту? Що ви порадите Марійці та Івасикові? Як їм можна знайти лісову хатинку, в якій їх чекає тато?»
Учитель пропонує учням уявити, що вони вирушили на кораблі у подорож. Корабель потрапив у густий туман і збився з курсу. Як вивести його на заданий курс? Чи зможуть діти це зробити за допомогою вже відомих способів орієнтування? Як?
У таких випадках використовується компас. Це прилад, за допомогою якого точно визначаються сторони горизонту.
Кожна група дітей отримує компас. Вони вивчають його будову: учитель називає і показує частину приладу, учні повторюють і знаходять її. Після поелементного вивчення кілька школярів розповідають про будову компаса. (Яку будову має компас?)
Як користуватися цим приладом? Як за допомогою компаса можна визначити сторони горизонту? (На ці запитання учні дають відповідь після засвоєння знань про спосіб виконання діяльності та оволодіння нею за зразком).
Учитель послідовно називає і показує кожну дію, а школярі за ним повторюють і виконують:
1. Спочатку потрібно покласти компас на горизонтальну поверхню або долоню, щоб стрілка не торкалася дна коробочки.
2. Після цього відтягти аретир, щоб звільнити стрілку.
3. Далі слід повертати компас, щоб синя стрілка закрила літери ПН (північ), а червона ПД (південь).
Який напрямок показує синя (червона) стрілка? Як треба користуватися компасом? Спочатку потрібно... Після цього.., для того щоб... Потім...
Під час поелементного виконання діяльності на визначення сторін горизонту за допомогою компаса учитель контролює і коригує дії школярів. У групах здійснюється взаємоконтроль і взаємокоригування: один учень називає і виконує дії, а інші контролюють і виправляють його помилки. Після цього за компасом визначаються всі сторони горизонту.
V. Систематизація, узагальнення засвоєних знань, умінь і навичок.
Назвіть основні (проміжні) сторони горизонту. За допомогою яких ознак визначаються сторони горизонту? Який прилад призначений для визначення сторін горизонту? Отже, основні і проміжні сторони горизонту можна визначити за Сонцем, за місцевими ознаками, а найточніше — за компасом. (Загальний висновок робить учитель, а учні повторюють).
VI. Застосування засвоєних знань, умінь, навичок.
Похожие работы
... пропозиції стосовно використання зібраної інформації в подальшій роботі. Як приклад наводимо план підготовки і проведення екскурсії в механічний цех промислового підприємства, яку можна провести у 7 чи 8 класах. 2.3 План-конспекту уроку за темою «Організація і структура механічного цеху промислового підприємства» Тема. ОРГАНІЗАЦІЯ І СТРУКТУРА МЕХАНІЧНОГО ЦЕХУ ПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВА ...
... Однак, не можна не можна не згадати й четверту групу методів, яка, при викладанні предметів по спеціальності, обраній студентом відіграє винятково важливу роль. Це бінарні методи навчально-виховного процесу. а) методи організації і здійснення навчально-пізнавальної діяльності студентів. І група - методи організації і здійснення навчально-пізнавальної діяльності це способи діяльності викладача і ...
... ролі різних видів програмних засобів навчального призначення в навчанні предметам початкової школи. · виділення місця ІКТ на уроках художньо-естетичного циклу в початковій школі. Використання комп’ютера як засобу навчання у навчальному процесі початкової школи вносить зміни й у інші елементи педагогічної технології (процес навчання, організацію навчання, засоби навчання тощо). Це, на ...
... -виховному процесі позашкільних навчальних закладів. Теоретичне значення дослідження визначається вперше запропонованим коеволюційним підходом до осмислення теоретико-методологічних і методичних основ екологічної освіти і виховання учнів у позашкільних навчальних закладах; психолого-педагогічним обґрунтуванням особистісно орієнтованих методик й розкриттям їх структурних і функціональних компонент ...
0 комментариев