Міністерство освіти і науки України
Національний університет «Острозька академія»
Правничий факультет
Кафедра кримінально-правових дисциплін
Курсова робота на тему:
Теорія еліт, бюрократії і технократії
Виконала:
студентка групи П-12
Кухар Іванна Іванівна
Острог, 2008
Зміст
ВСТУП
РОЗДІЛ I. ПОНЯТТЯ ТА ВИДИ ТЕОРІЙ ЕЛІТ
1.1 Поняття політичної еліти
1.2 Класичні теорії еліт
1.3 Сучасна політична еліта
РОЗДІЛ II. ТЕОРІЇ БЮРОКРАТІЇ
2.1 Бюрократія. Загальна характеристика
2.2 Раціональна теорія бюрократії Макса Вебера
2.3 Марксистське тлумачення бюрократії
2.4 Теорії бюрократії на сучасному етапі
РОЗДІЛ III. ТЕХНОКРАТИЗМ, ЙОГО КОНЦЕПЦІЇ
3.1 Перші концепції А. Сен-Симона
3.2 Т. Веблен – «батько технократизму»
3.3 Д. Гелбрейт і його технократичні ідеї
3.4 Сучасні теорії технократії
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Вступ
В другій половині XIX ст. у зв’язку з централізацією бюрократичного політичного життя настав новий період у сприйнятті людьми політики, влади. Він відображений в теорії еліт Вільфредо Парето, Роберта Міхельса і Гаетано Моски. На початку XX ст. елітарний підхід щодо вивчення політики був доповнений вивченням впливу так званих заінтересованих груп і новим поглядом на підпорядковуючу роль бюрократії в справі реалізації влади в суспільстві і в країні. Особливий вид соціального аналізу політики зіставила концепція технократії.
Актуальність дослідження зумовлена недостатнім вивченням даної теми у системі політичних наук.
Відомо, що еліта є носієм національної ідеї. Саме ця група керує всією нацією, стоячи на чолі її політичних організаційних установ, творить певні культурні, моральні, політичні й організаційні цінності, які потім привласнює собі вся нація, і завдяки яким нація живе і тримається. Політичні еліти прямо чи опосередковано здійснюють владу, керують політичним процесом, усіма видами політичної діяльності, розвивають політичну культуру. Утворення і функціонування держав, політичний режим і суспільно-економічний устрій також залежить від типу і сили еліт. Тому нам необхідно показати всім людям важливість наявності цієї еліти у державі.
Державна влада з часом набуває самостійності щодо суспільства, стає служити власним потребам і свій корпоративний інтерес у реалізації суспільних функцій бюрократія видає за загальні інтереси. Досягнути прогресу в розвитку всіх сфер нашого життя без подолання бюрократизму неможливо. Тому необхідна боротьба проти нього.
Прихід до влади технократів – непомітний перехід економічної, політичної влади до рук професіоналів, людей, які раніше стояли за спинами керівників чи власників. Нам необхідний цей перехід для того, щоб до влади прийшла «майстри своєї справи», які зможуть навести лад всередині держави і підняти її рівень розвитку.
Метою роботи є дослідження теорій еліт, бюрократії і технократії, їх аналіз та встановлення необхідності їхнього існування.
Реалізація цієї мети передбачає розв’язання таких наукових завдань:
- дослідити історію виникнення політичної еліти ;
- опрацювати класичні теорії еліт;
- розглянути теорії бюрократії за Максом Вебером;
- опрацювати марксистське тлумачення бюрократії;
- дослідити погляди Сен-Симона та Т. Веблена на технократію;
- дослідити розвиток теорій еліт, бюрократії і технократії на сучасному етапі.
У курсовій роботі використовувалися такі методи як:
- системного аналізу: розділила об’єкт мого дослідження на окремі частини для детального його вивчення. Такими частинами стали розділи і підрозділи моєї курсової ;
- порівнянь: в рамках співставлення різних теорій еліт, теорій бюрократії і технократії;
- історичний: простеження історичного розвитку теорій еліт, бюрократії і технократії.
Об’єктом дослідження є концепції теорій еліт, бюрократії і технократії.
Предметом роботи є історія виникнення і розвитку теорій еліт, бюрократії і технократії; їх місце в системі політичних концепцій.
Практичне значення дослідження полягає у тому, що його результати можуть бути використані у підготовці лекцій і практичних занять із теорії політології, соціології. Робота може бути одним із джерел для опрацювання матеріалу по цій темі.
Структура роботи. Курсова робота складається із вступу, трьох розділів, висновків та списку використаної літератури:
У вступі розкрита актуальність нашого дослідження; сформульовані об’єкт, предмет, мета, завдання, методи та практичне значення наукової роботи.
Розділ I. «Поняття та види теорій еліт». У ньому висвітлено загальну характеристику феномену елітизму, його історичний розвиток; охарактеризовано класичні теорії еліт; подано характеристику сучасної політичної еліти.
Розділ II. «Теорії бюрократії». У цьому розділі досліджено раціональну теорію бюрократії М. Вебера та марксистські погляди на бюрократизм, охарактеризовано сучасний його стан.
Розділ III. «Технократизм, його концепції». Тут охарактеризовано концепції А. Сен-Симона, погляди Т. Веблена та технократичні ідеї Д. Гелбрейта.
У висновку стисло подаються результати нашого дослідження.
Розділ I. Поняття та види теорій еліт
... свой прежний социальный статус, а новая технократия, соответствующая стандартам западного общества, еще не сформировалась в политическую силу. Поэтому говорить о правительстве технократов в современной России представляется преждевременным. История технократической партии Санкт-Петербурга. У нас в России так же имеется технократическая партия. Она получила ...
... не на традиционном почитании, а на строгих и рациональных правилах легалистского (законом регулируемого и контролируемого) характера и назначения. Это господство включает следующие моменты и характеристики: 1. Существование обособленных служб и компетенции, строго определенных в законах и правилах в целях удобства для принятия решений и контроля; 2. Защита статуса и компетенции служащих ( ...
... "самоуправление". Всякая реформа местной власти, так или иначе, предполагает новое соотношение между коммунальным, или муниципальным управлением, с одной стороны, и государственным управлением, с другой. В ФРГ, например. данную проблему пытаются решить с помощью трех альтернативных теорий, а именно: 1) теории совместного управления; 2) теории особого управления и З) теории компенсаторного ...
... . Кроме того, в отличие от Сен-Симона он не придавал существенного значения роли ученых и оценивал их скорее как консервативную силу. Таким образом, в момент своего зарождения теория технократии носила довольно радикальный характер. В конце 20-х годов последователи Т. Веблена в США попытались осуществить его идею создания организации технических советов для совершения "революции инженеров". ...
0 комментариев