Родина Соми електричні (Malapteruridae)

15. Родина Соми електричні (Malapteruridae)

Родина має єдиний унікальний вид.

15.1 Сом електричний (Malapterurus electricus)

Населяє Ніл і ріки Західної Африки. Його виділяють в особливу родину електричних сомів. Це досить велика, до 65 см, риба. За деяким даними, у водоймах Конго електричний сом досягає метра в довжину. Спинного плавця в електричного сома немає, зате добре розвинений жировий. Грудні плавці не мають колючок. Як ми побачимо далі, в електричного сома є набагато грізніша зброя. Тіло цієї риби витягнуте й валькувате в поперечному перерізі. Голова несе три пари вусиків. Очі маленькі, світні в темряві. Забарвлення досить ошатне: темно-коричнева спина, буруваті боки й жовтувате черево. По всьому тілу розкидані численні темні плями, грудні й черевні плавці рожеві, хвостовий плавець із темною основою й широкою червоною або оранжево-червоною облямівкою. У молодих особин на хвостовому стеблі світла смуга. Помічено, що електричний сом може видавати досить голосні звуки. "Голосовий" апарат у нього влаштований у загальному так само, як і в броняків.

Від голови до початку жирового й анального плавців під шкірою електричного сома розташовані своєрідні парні органи, що сходяться по середній лінії спинної й черевної сторони. Це сильно розвитий гелеподібний шар, що покриває мускулатуру й тіло суцільним футляром, крім хвостового відділу. Обидва органи легко відокремлюються разом зі шкірою й, як показали зважування, становлять близько 25% загальної ваги тіла. Очевидно, це видозмінені шкірні залози. Обидва органи іннервуются дуже товстими нервами, що виходять зі спинного мозку між другою й третьою парами нервів. Призначення цих органів - виробляти електричний струм. В інших електричних риб - гімнотів (електричний вугор), електричних скатів - електричні органи влаштовані зовсім інакше. Імпульси струму, вироблювані органами електричного сома, за деяким даними, можуть досягати 360 вольт. Інші автори називають набагато менші цифри; втім, точно виміряти напругу в цьому випадку важко, тому що сом утомлюється й потужність його розрядів дуже швидко знижується. Вода - гарний провідник струму, і розряд сома - дуже діюча зброя, головним чином захисту. Якщо електричний сом попадається на гачок, струм проходить по вологій волосіні й може сильно вдарити вудильника. Відомі випадки електричного шоку, коли людина наступала босою ногою на майже заснулого сома. Жителі Єгипту й екваторіальної Африки віддавна використають електричного сома в народній медицині (своєрідна електротерапія) для лікування багатьох хвороб. Цікаво, що в Єгипті сома називають "ра-аш", що співзвучно арабському слову "pa-ад" (грім).

Електричний сом - досить малорухома всеїдна риба. Дотепер не встановлено точно, чи використає він свою зброю для видобутку їжі. Електричного сома знали й у древньому Єгипті: його зображення, що дійшли до нас, мають вік до 6000 років.

16. Родина Соми (Siluridae)

Звичайні соми, або Євразійські соми. Ріки Європи й Азії, крім впадаючих у Північний Льодовитий океан, населяють звичайні соми роду Silurus. Другий рід родини - Парасилур (Parasilurus) - більш теплолюбний. 6 видів цього роду живуть на великому просторі від Західної Греції (сом Аристотеля - P. aristoteli) до Японії, є вони в ріках Гімалаїв, Ассаму, Індокитаю, острова Хайнань, острови Тайвань і Японії. Цікаві соми великого японського озера Бива. Крім типового амурського сома (P. azotus), там живе хижа форма, що віддає перевагу триматися вдалині від берегів, і великоока форма, що живе в мутній воді біля скелястих берегів. Японські вчені виділяють їх в особливі види (P. biwaensis, P. lithophilus).

16.1 Сом (Silurus glanis)

Крупна риба, що досягає 5 м довжини і 300 кг ваги, населяє річки і озера Європи від Рейну на схід. На північ сом йде до півдня Фінляндії, на південь до Малої Азії, Каспійського і Аральського морів і впадаючих в них річок. Немає сома в річках Сибіру. Відсутній сом також в Англії, на Піренейському півострові, у Франції, Італії і західній частині Греції. Забарвлення сома мінливе, звично оливково-зелене, майже чорне на спині, черево біле, на боках неправильної форми плями. Дрібна очеретяна форма, що мешкає в південній частині Аральського моря, інтенсивно-чорного кольору. Спинний плавник у сома крихітний, ледве помітний, жирового плавника немає, зате анальний дуже довгий. Верхня щелепа несе два довгі вусики, нижня - чотири коротших. Величезна паща сома видає в ньому хижака. Дійсно, сом - ненажерливий хижак, що поїдає дрібну рибу, жаб, крупних двостулкових молюсків. Відмічені випадки нападу сома на водоплавного птаха і перепливаючих річки собак. Все ж таки ненажерливість сома сильно перебільшена. Звичайно соми тримаються в глибоких місцях, під корчами, у вирах біля дамб. Сом не уникає солонуватої води і годується в лиманах Дніпра, в Азовському, Каспійському і Аральському морях. Все ж таки нереститися сом повертається в прісну воду. Нерест в солонуватій воді відмічений тільки для Аральського моря. Самка сома відкладає відносно крупну (до 3 мм) ікру в примітивне кубло з водної рослинності на глибині 40- 50 см, як тільки вода прогріється до 18- 20°С. До виходу личинок кубло охороняє самець. Росте сом досить швидко і стає статевозрілим на 3-4-у році життя, досягнувши довжини 44-60 см. У наших південних річках і морях сом є об'єктом значного промислу. Цінується не тільки його жирне і ніжне м'ясо. З плавальних міхурів сома виходить чудовий клей. За старих часів чисто вимиту шкіру сома використовували замість стекол у вікнах ("риб'ячий міхур"). Крупний сом - бажана здобич риболова-спортсмена.