Навигация
1.3 Плодові довгоносики
Садові довгоносики – це порівняно невеликі жуки, довжина яких від 3 до 9мм, свою назву отримали за своєрідну форму голови, кінець якої у більшості видів витягнутий у довгий хоботок. Серед слоників, шкідниками плодових порід є яблуневий цвітоїд (Anthonomus pomorum L.), вишневий слоник (Rhynchites auratus Scop), слив’яний слоник (Rh. Cupreus L.), казарка, букарка, яблуневий цвітоїд завдають суттєвої шкоди садам в багатьох районах нашої країни.
Вишневий слоник, так називають жука золотаво-зеленого кольору, з малиновим відливом, покритого рідкими волосками. Личинка жовтувато-біла, дугоподібно вигнута, безнога, з маленькою коричневою голівкою. Лялечка рудувата. Вона досягає довжини 7 мм.
Зимують довгоносики переважно в стадії личинки в ґрунті на глибині до 15 см. При теплій і тривалій осені залишаються зимувати також лялечки і жуки.
Личинки окуклюються в травні, а масовий вихід жуків з лялечок відбувається через два тижні і збігається звичайно з цвітінням вишні. Жуки харчуються бруньками, потім молодими листками і бутонами, а коли утворяться зав'язі плодів вишні, сливи, яблуні і черемшини, вони переходять на них. У бутонах жуки вигризають отвір, через який виїдають вміст, а в м'якоті зав'язей роблять отвору, схожі на носові ходи.
Через два тижнів після цвітіння вишні і сливи жуки приступають до відкладки яєць на кісточку зелених плодів цих культур. Самка виїдає при цьому поглиблення в м'якоті плоду до кісточки, поміщає в оболонку яйце і закупорює отвір недогризками плоду.
Відкладання яєць триває більш місяця, до середини липня, і за цей час кожна самка здатна відкласти до 200 яєць. Розвиток яйця в плоді вишні продовжується 8-10 днів. Личинка проникає усередину молодої, що ще не зміцніла вишневої кісточки і виїдає її вміст. Ушкоджений плід відпадає.
Личинки розвиваються протягом 4-5 тижнів, наприкінці липня до початку серпня закінчують розвиток, прогризають у кісточках отвір і, вибравши з плоду, падають на землю.
Тут, заривши на глибину 5-15 см, залишаються зимувати. В роки з теплою осінню личинки окуклюються в серпні, і восени ж з лялечок виходять жуки, які залишаються на зимівлю в ґрунті.
Яблуневий цвітоїд – невеликий жук довжиною 5 мм, сіруватого кольору з білими косими смужками на спині и з голівкою, витягнутою вперед у вигляді довгого хоботка Зимують жуки в тріщинах кори, дуплах, в листовій підстилці й інших затишних місцях саду і садозахисних насаджень. Рано навесні, до розпускання бруньок, коли середньодобова температура повітря досягне 6° С, жуки виходять з місць зимівлі і забираються на дерева. Перший час вони харчуються бруньками, у яких вигризають вузькі глибокі ранки, що нагадують уколи голкою. З ранок виділяються маленькі, блискучі на сонці крапельки прозорого соку, що повільно стікають («плач бруньок»).
З появою бутонів самки вигризають у них невеликі поглиблення і відкладають у бутони по одному яйцю. Плідність самок 50-100 яєць. Незабаром з яєць відроджуються личинки. Вони виїдають внутрішню частину бутонів і склеюють своїми екскрементами пелюстки, які не розпустилися та потім засихають, утворюючи коричневі ковпачки. Якщо зняти такий ковпачок, то усередині квітки можна знайти злегка вигнуту білувату личинку або жовтувату лялечку цвітоїда. Розвиток личинки продовжується 15-20 днів, а стадія лялечки - до 11 днів. Жуки нового покоління, які з'являються після цвітіння яблуні, прогризають у ковпачках круглі отвори і виходять назовні. Вони якийсь час ушкоджують листки, виїдаючи в них невеликі «віконця», потім розселяються по саду і ховаються в тріщинах кори й інших затишних місць на час літнього спокою. Восени жуки перебираються в місця зимівлі.
Букарка ушкоджує бруньки і листки яблуні, айви і груші, рідше сливи й інших плодових. Дрібний, до 3 мм, жук-довгоносик яскраво-синій або зеленуватий з металевим блиском. Зимує в ґрунті на глибині 10-15 см. Навесні під час розпускання бруньок, коли середньодобова температура повітря стане 10° С и вище, жуки з'являються в кронах дерев, пошкоджуючи бруньки, а надалі бутони і квітки. Відкладання яєць відбувається під час цвітіння яблуні. Самка вигризає поглиблення в черешку або в центральній жилці листка і відкладає в них по одному яйцю, після чого підгризає черешок. Взагалі вона може відкласти до 100 яєць. Личинки, які тільки відродились виїдають подовжні ходи в черешках і центральній жилці, а також мінують листки - виїдають м'якоть. Ушкоджені листки в'януть і обсипаються. Листопад спостерігається на початку червня. Свій розвиток личинки закінчують в опалих листах, після чого ідуть у ґрунт на глибину 3-6см для окуклювання. Частина личинок при несприятливих умовах (недолік вологи) перетворюється в лялечок і жуків лише восени наступного року.
Казарка пошкоджує сливу, абрикос і яблуню, у меншому ступені інші плодові. Жук довжиною до 6,5 мм, малиновий із золотаво-зеленуватим відливом, зимує під листовою підстилкою й у щілинах кори. У верхньому шарі ґрунту іноді зимують личинки. Вихід жуків навесні починається досить рано, коли середньодобова температура повітря стане 8° С и вище. Спочатку жуки харчуються бруньками, вигризаючи в них глибокі отвори, пізніше ушкоджують плоди, виїдаючи вузькі ямки, схожі на уколи. Місця уколів затягуються корковою тканиною з наступним утворенням характерних горбків.
Незабаром після закінчення цвітіння самки відкладають яйця в м'якоть плодів сливи, а трохи пізніше - яблуні, по одному або декілька в плід. При цьому вони вигризають у м'якоті невелику камеру глибиною 2- 3 мм і, відклавши в неї яйце, зашпаровують своїми екскрементами, разом з якими заносять у плід спори збудника плодової гнилі. Відклавши яйця, самка надгризає плодоніжку, що викликає ослаблення припливу соків до плоду і в остаточному підсумку його передчасне опадання. Плідність казарки досягає 200 яєць. Спори плодової гнилі, занесені в плоди, проростають і викликають загнивання м'якоті. Цим створюються сприятливі умови для розвитку личинок казарки, тому що вони можуть жити лише в плодах, які загнили, ураженою плодовою гниллю.
Личинки живуть і розвиваються в плодах біля місяця, після чого ідуть у ґрунт, де влаштовують колиску (ущільнюють ґрунт навколо себе) і окуклюються. Окуклювання починається в середині літа і продовжується до пізньої осені. Жуки нового покоління з'являються наприкінці літа або восени, частина з них залишається в ґрунті до весни наступного року, але більшість виходять на поверхню й інтенсивно харчуються, ушкоджуючи плодові бруньки. З настанням холодів жуки ідуть на зимівлю. При несприятливих умовах частина личинок, впадає в діапаузу. Розвиток їх затримується і перетворення в жуків відбувається лише восени наступного року
Похожие работы
... цвітіння. Самки відкладають яйця на поверхню зелених бобів. Личинка вгризається в горошину, де розвивається до перетворення в дорослого шкідника. Із зібраним зерном шкідник потрапляє у зерносховища, де й зимує в середині зерна. Частина жуків залишається зимувати в зерні на полі. Основна маса їх попадає в поле з посівним матеріалом. Бульбочкові довгоносики. Зернобобовим найбільшої шкоди завдають ...
... ість капустянки. Особливо це спостерігалося в 1998-1999 рр. коли картоплі в приватному секторі було пошкоджено близько 35%, капусти -45%, цибулі-20%, буряків - 30%. За високої чисельності шкідників без заходів захисту, урожай овочів та картоплі на окремих площах був майже цілком знищений. Тривалість весняно-літнього періоду 160-170 днів. Осінній період, тривалість 60-70 днів. Рослинна їжа, що ...
... . Варять не більше 20 хв. М'ясний порошок — однорідна маса, отримана подрібненням сухого м'яса, колір світло-коричневий. Варять не більше 5 хв. Волога в порошку не більше 10%, упаковка герметична. ЛЕКЦІЯ ПО ТОВАРОЗНАВСТВУ РИБИ 1.Характеристика сімейств риб Промислові риби класифікують по декількох ознаках. По способу і місцю життя риби ділять на морських, прісноводих, напівпрохідні і прох ...
... ів в Чернігівській області Тваринний світ характеризується ще більш багатим видовим складом, який становить близько 41% від загальноукраїнського. Так, на Чернігівщині поширені ссавці до 48 видів. Таблиця 1 Найбільш поширені види Чернігівської області Ряд Родина Вид Ряд Комахоїдні — Insectivora. Родина Їжакові - Erinaceidae Їжак звичайний (Erinaceus europaeus) Родина ...
0 комментариев