2.3 Шкідники суниць та полуниць

Малинно-суничний довгоносик (Anthonomus rubi Hrbst). На старих плантаціях суниць перед цвітінням досить часто зустрічаються рослини, квітконіжки яких позбавлені бутонів. Здається, що бутони з таких квітконіжок хтось зрізав. Рідше потрапляються бутони, як би підтяті, але висячі на плівці. Так ушкоджують суниці і малину малинно-суничні довгоносики - невеликі сірувато-чорні жучки довжиною 2-3 мм. Зимують жуки під опалими листками і грудочками землі. Спочатку вони харчуються на молодих листочках, а до початку цвітіння суниць самки відкладають яйця усередину бутонів, підгризаючи при цьому квітконіжки, отчого бутони надломлюються й обпадають або в’януть, залишаючись висіти на квітконіжці. Кожна самка може відкласти до 50 яєць, розміщаючи їх по одному в бутон. Личинки, які вийшли з яєць, залишаються всередині бутонів і виїдають їх. Дорослі личинки окуклюються в бутонах. У червні - липні з'являється нове покоління жуків. Якийсь час вони харчуються листками, виїдаючи в них м'якоть у вигляді маленьких віконечок, а потім ідуть у місця зимівлі. Жуки ушкоджують також і бутони малини.

Суничний листоїд (Galerucella tenelle L.). Іноді на листках суниць з'являються наскрізні отвори або частіше звивисті ходи, виїдені в м'якоті листка так, що залишається тільки нижня шкірочка. Ці ушкодження заподіює суничний листоїд - жовто-бурий жук величиною 3-4 мм. Жуки зимують під різними рослинними залишками. Вийшовши рано навесні з місць зимівлі, вони пошкоджують листки суниць, а перед цвітінням приступають до відкладання яєць, розміщаючи їх знизу листів, а також на черешках і стеблах. Личинки виходять з яєць через 10-15 днів і так само, як дорослі жуки, виїдають м'якоть листків з нижньої сторони. Вони досягають у довжину 0,5см, мають жовтий колір і покриті короткими рідкими волосками, голова в личинок і плями на спині коричневого кольору. Через 20-25 днів личинки забираються неглибоко в ґрунт і там окуклюються. Жуки з'являються з лялечок після плодоносіння суниць і незабаром ідуть на зимівлю.

Суницю іноді досить сильно пошкоджують личинки пильщиків, які спочатку вигризають невеликі ямки на нижній стороні листків, а пізніше з'їдають цілком окремі ділянки листків, розташовані між жилками. Личинки зеленуваті і мають 10 пару ніг. Якщо доторкнутися до них, то вони згортаються кільцем.

Окуклюються личинки в ґрунті. Улітку з'являється друге покоління пильщиків, личинки якого ідуть у ґрунт на зимівлю.

Білокрилка або суничний алейродид (Aleurodes fragariae Walk.) пошкоджує, крім суниць, багато трав'янистих рослин, зокрема дику лісову суницю. Це дрібна блідо-жовтувата комаха, довжиною близько 1,3 мм. Має дві пари крил, покритих білим восковим пилком. Дорослі комахи здатні літати і стрибати. Зимують дорослі особи. Навесні самки відкладають на нижню сторону листів дуже маленькі яйця, залишаючи в місці відкладання невеликий білуватий наліт. Личинки плоскі, нерухомі. Вони висмоктують сік з листків. У місцях пошкоджень з'являються слабко помітні дрібні жовтуваті плями. Досягши третього віку, личинки перетворюються в «пупарії», з яких незабаром вилітають дорослі особини нового покоління. Протягом літа білокрилка розвивається в трьох-чотирьох поколіннях. З масовою появою личинки гнітять суниці.

Слинявка-пінниця (Philaenus spumarius L.) пошкоджує не тільки суниці, але й інші трав'янисті рослини.

Ця досить широко розповсюджена цикада одержала видову назву в зв'язку з тим, що її личинки живуть як би зануреними у виділеній ними пінистій слиноподобній рідині, яка захищає личинок від підсихання й інших несприятливих факторів.

Дорослі комахи, довжиною до 10 мм, здатні літати і стрибати. Забарвлення строкате від ясно-жовтих до чорних тонів. На надкрилах є по дві подовжні коси білі плями.

Зимують у стадії яйця, яке має жовто-жовтогарячий колір, у тканинах листкових черешків і молодих стебел суниць й інших трав'янистих рослин. Відроджені навесні личинки спочатку білі, потім набувають зеленувато-жовте забарвлення. Вони зосереджуються на нижній стороні листків, у основі квіткових кистей або в розгалуженні листкових черешків, іноді на зав'язях. Личинки цикадок висмоктують сік і викликають зморшкуватість листків, потворність і недорозвинення зав'язей.

Слинявка-пінниця вологолюбна і теплолюбна комаха, тому особливо інтенсивно вона розмножується в роки з теплим сирим летом.

Ведмедка звичайна (Gryllotalpa gryllotalpa L.) - велика темно-бура комаха. Дорослі особини досягають 3,5-5 см. Передні ноги копального типу - сильно розширені з граблеподібними передніми гомілками, озброєними зубцями.

Веде підземний спосіб життя, риючи нірки, звичайно розташовані у верхньому шарі поверхні ґрунту. Її личинки харчуються коренями і стеблами рослин, виїдають бульби, коренеплоди і висіяні насіння. Зимують дорослі капустянки і їхні личинки в ґрунті, гної або перегної, на глибині до 90 см. Навесні, коли ґрунт добре прогріється, відновляється активне життя шкідника. Заселені ведмедкою ділянки характеризуються наявністю звивистих розпушених валиків і ходів (отворів) на поверхні ґрунту й ушкоджених рослин. Звичайно в травні ведмедки роблять земляні печерки - гнізда на глибині до 15 см (величиною з куряче яйце) і відкладають у них до 360 яєць. Розвиток ведмедки від яйця до дорослої комахи продовжується біля двох років.


ВИСНОВКИ

 

1.         Розглянуто народногосподарське значення комах-шкідників, а особливо шкідників плодово-ягідних культур, та масштаби проблем, які вони створюють. Комахи-шкідники які вражають плодово-ягідні культури, значно знижують урожайність, зменшують стійкість рослин до хвороб та рослин-конкурентів (бур’янів, особин того ж виду), кліматичних змін. Пошкодження плодових дерев, викликані ними, є джерелом доступу у рослини бактерій та грибів, води та пилу.

2.         Охарактеризовано найбільш небезпечних та поширених представників групи комах-шкідників плодових дерев, їх біологію та поведінку, пошкодження, які вони завдають. Особливо небезпечними є комахи, що схильні масово розмножуватись і повністю знищувати органи рослин (листя, молоді пагони і бруньки, плоди та квіти) значно пошкоджувати корені. Такими є попелиці, плодова та яблунева молі, непарний шовкопряд, яблунева та сливова плодожерки.

3.         Охарактеризовано найбільш небезпечних та поширених представників групи комах-шкідників ягідних культур, їх біологію та поведінку, пошкодження, які вони завдають. Ягідники вражаються багатьма групами комах, а особливо попелицями, слинявками, різними галицями, великої шкоди завдають хрущі та ведмедки.


СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.         Андрианова Н.С. Экология насекомых. – Из-во Московского ун-та, 1970. – 156с.

2.         Васильев Б.П. Лившиц И.З. Вредители плодовых культур. – М.: Колос, 1984. – 399с.

3.         Копчагин В.Н. Защита сада от вредителей и болезней. – М.: Колос, 1971. – 254с.

4.         Копчагин В.Н. Защита растений от вредителей и болезней на садово-огородном участке. – М.: Агропромиздат, 1987. – 316с.

5.         Суворова П.И., Арбузова З.А., Эсмонт В.Н. Насекомые – друзья и враги деревьев и кустарников. – М.: Просвещение, 1979. – 108с.

6.         Шумаков Е.М., Брянцева И.Б. Вредные и полезные насекомые. – Л.: Колос, 1968. – 142с.


Додатки

Комахи-шкідники саду

 

  

 

  


 

  

 


Информация о работе «Комахи-шкідники плодово-ягідних культур»
Раздел: Биология
Количество знаков с пробелами: 52475
Количество таблиц: 0
Количество изображений: 18

Похожие работы

Скачать
45134
0
0

... цвітіння. Самки відкладають яйця на поверхню зелених бобів. Личинка вгризається в горошину, де розвивається до перетворення в дорослого шкідника. Із зібраним зерном шкідник потрапляє у зерносховища, де й зимує в середині зерна. Частина жуків залишається зимувати в зерні на полі. Основна маса їх попадає в поле з посівним матеріалом. Бульбочкові довгоносики. Зернобобовим найбільшої шкоди завдають ...

Скачать
41105
1
0

... ість капустянки. Особливо це спостерігалося в 1998-1999 рр. коли картоплі в приватному секторі було пошкоджено близько 35%, капусти -45%, цибулі-20%, буряків - 30%. За високої чисельності шкідників без заходів захисту, урожай овочів та картоплі на окремих площах був майже цілком знищений. Тривалість весняно-літнього періоду 160-170 днів. Осінній період, тривалість 60-70 днів. Рослинна їжа, що ...

Скачать
777715
34
6

... . Варять не більше 20 хв. М'ясний порошок — однорідна маса, отримана подрібненням сухого м'яса, колір світло-коричневий. Варять не більше 5 хв. Волога в порошку не більше 10%, упаковка герметична. ЛЕКЦІЯ ПО ТОВАРОЗНАВСТВУ РИБИ 1.Характеристика сімейств риб Промислові риби класифікують по декількох ознаках. По способу і місцю життя риби ділять на морських, прісноводих, напівпрохідні і прох ...

Скачать
87956
1
0

... ів в Чернігівській області Тваринний світ характеризується ще більш багатим видовим складом, який становить близько 41% від загальноукраїнського. Так, на Чернігівщині поширені ссавці до 48 видів. Таблиця 1 Найбільш поширені види Чернігівської області Ряд Родина Вид Ряд Комахоїдні — Insectivora. Родина Їжакові - Erinaceidae Їжак звичайний (Erinaceus europaeus) Родина ...

0 комментариев


Наверх