Навигация
Діалектична єдність даних і методів в інформаційному процесі
31525
знаков
0
таблиц
0
изображений
1.2 Діалектична єдність даних і методів в інформаційному процесі
Розглянемо дане вище визначення інформації і звернемо увагу на наступні обставини.
1. Динамічний характер інформації. Інформація не є статичним об'єктом - вона динамічно міняється і існує тільки у момент взаємодії даних і методів. Весь інший час вона перебуває в стані даних. Таким чином, інформація існує тільки у момент протікання інформаційного процесу. Вся решта часу вона міститься у вигляді даних.[5]
2. Вимога адекватності методів. Одні і ті ж дані можуть у момент споживання поставляти різну інформацію залежно від ступеня адекватності взаємодіючих з ними методів. Наприклад, для людини, що не володіє китайською мовою, лист, одержаний з Пекіна, дає тільки ту інформацію, яку можна одержати методом нагляду (кількість сторінок, колір і сорт паперу, наявність незнайомих символів і т. п.). Все це інформація, але це не вся інформація, укладена в листі. Використання більш адекватних методів дасть іншу інформацію.
3. Діалектичний характер взаємодії даних і методів. Звернемо увагу на те, що дані є об'єктивними, оскільки це результат реєстрації об'єктивно існуючих сигналів, викликаних змінами в матеріальних тілах або полях. В той же час, методи є суб'єктивними. В основі штучних методів лежать алгоритми (впорядковані послідовності команд), складені і підготовлені людьми (суб'єктами). В основі природних методів лежать біологічні властивості суб'єктів інформаційного процесу. Таким чином, інформація виникає і існує у момент діалектичної взаємодії об'єктивних даних і суб'єктивних методів.
Описаний дуалізм відомий своїми проявами в багатьох науках. Так, наприклад, в основі найважливішого питання філософії про первинність матеріалістичного і ідеалістичного підходів до теорії пізнання лежить не що інше, як подвійний характер інформаційного процесу. В обгрунтовуваннях обох підходів неважко знайти упор або на об'єктивність даних, або на суб'єктивність методів. Підхід до інформації як до об'єкту особливої природи, що виникає в результаті діалектичної взаємодії об'єктивних даних з суб'єктивними методами, дозволяє вo багатьох випадках зняти суперечності, що виникають у філософських обгрунтовуваннях ряду наукових теорій і гіпотез.[6]
1.3 Властивості інформації
Отже, інформація є динамічним об'єктом, що утворюється у момент взаємодії об'єктивних даних і суб'єктивних методів. Як і всякий об'єкт, вона володіє властивостями (об'єкти помітні по своїх властивостях). Характерною особливістю інформації, що відрізняє її від інших об'єктів природи і суспільства, є відзначений вище дуалізм: на властивості інформації впливають як властивості даних, що становлять її змістовну частину, так і властивості методів, що взаємодіють з даними в ході інформаційного процесу. Після закінчення процесу властивості інформації переносяться на властивості нових даних, тобто властивості методів можуть переходити на властивості даних.
Можна привести немало різноманітних властивостей інформації. Кожна наукова дисципліна розглядає ті властивості, які їй найбільш важливі. З погляду інформатики найважливішими представляються наступні властивості: об'єктивність, повнота, достовірність, адекватність, доступність і актуальність інформації.
Об'єктивність і суб'єктивність інформації. Поняття об'єктивності інформації є відносним. Це зрозуміло, якщо врахувати, що методи є суб'єктивними. Більш об'єктивної прийнято рахувати ту інформацію, в яку методи вносять менший суб'єктивний елемент. Так, наприклад, прийнято вважати, що в результаті нагляду фотознімку природного об'єкту або явища утворюється більш об'єктивна інформація, ніж в результаті нагляду малюнка того ж об'єкту, виконаного людиною. В ході інформаційного процесу ступінь об'єктивності інформації завжди знижується. Цю властивість враховують, наприклад, в правових дисциплінах, де по-різному обробляються свідчення осіб, що безпосередньо спостерігали події або що одержали інформацію непрямим шляхом (за допомогою висновків або co слів третіх осіб). В не меншому ступені об'єктивність інформації враховують в історичних дисциплінах. Одні і ті ж події, зафіксовані в історичних документах різних країн і народів, виглядають абсолютно по-різному. У істориків є свої методи для тестування об'єктивності історичних даних і створення нових, більш достовірних даних шляхом зіставлення, фільтрації і селекції початкових даних. Звернемо увагу на те, що тут йдеться не про підвищення об'єктивності даних, а про підвищення їх достовірності (ця зовсім інша властивість).
Повнота інформації. Повнота інформації вo багато чому характеризує якість інформації і визначає достатність даних для ухвалення рішень або для створення нових даних на основі тих, що є. Чим повніше дані, тим ширше діапазон методів, які можна використовувати, тим простіше підібрати метод, що вносить мінімум погрішностей в хід інформаційного процесу.[8]
Достовірність інформації. Дані виникають у момент реєстрації сигналів, але не всі сигнали є «корисними» - завжди присутній якийсь рівень сторонніх сигналів, внаслідок чого корисні дані супроводжуються певним рівнем «інформаційного шуму». Якщо корисний сигнал зареєстрований більш чітко, ніж сторонні сигнали, достовірність інформації може бути більш високою. При збільшенні рівня шумів достовірність інформації знижується. В цьому випадку для передачі тієї ж кількості інформації вимагається використовувати або більше даних, або складніші методи.
Адекватність інформації - це ступінь відповідності реальному об'єктивному стану справи. Неадекватна інформація може утворюватися при створенні нової інформації на основі неповних або недостовірних даних. Проте і повні, і достовірні дані можуть приводити до створення неадекватної інформації у разі вживання до них неадекватних методів.
Доступність інформації - міра можливості одержати ту або іншу інформацію. На ступінь доступності інформації впливають одночасно як доступність даних, так і доступність адекватних методів для їх інтерпретації. Відсутність доступу до даних або відсутність адекватних методів обробки даних приводять до однакового результату: інформація виявляється неприступною. Відсутність адекватних методів для роботи з даними вo багатьох випадках приводить до вживання неадекватних методів, внаслідок чого утворюється неповна, неадекватна або недостовірна інформація.
Актуальність інформації - це ступінь відповідності інформації теперішньому моменту часу. Нерідко з актуальністю, як і з повнотою, зв'язують комерційну цінність інформації. Оскільки інформаційні процеси розтягнуті вo часу, то достовірна і адекватна, але застаріла інформація може приводити до помилкових рішень. Необхідність пошуку (або розробки) адекватного методу для роботи з даними може приводити до такої затримки в отриманні інформації, що вона стає неактуальною і непотрібною. На цьому, зокрема, засновано багато сучасних систем шифрування даних з відкритим ключем. Особи, що не володіють ключем (методом) для читання даних, можуть зайнятися пошуком ключа, оскільки алгоритм його роботи доступний, але тривалість цього пошуку така велика, що за час роботи інформація втрачає актуальність і, відповідно, пов'язану з нею практичну цінність.[10]
Похожие работы
... ії на внутрішньому валютному ринку, підвищення ролі процентної політики. *“Основні напрями єдиної державної грошово-кредитної політики на 2007год" підготовлені відповідно до статьей45 Федерального закону “Про Центральний банк Російської Федерації (Банці Росії) ”. Схвалено Радою директорів Банку Росії 30 жовтня 2006 року. 3. Основні напрями грошово-кредитної політики ЦБ РФ на 2007рік Варі ...
Передумови, рушійні сили та перспективи еволюції російсько-грузинського конфлікту у Південній Осетії
... енергоносіїв, не вперше вже стає причиною виникнення міждержавних конфліктів, у тому числі і воєнних. В даному випадку попри всі причини, які розглядалися, і всі думки, які ми аналізували, головною рушійною силою російсько-грузинського конфлікту залишається економічний інтерес в сфери нафтодобування. Розділ 3. Наслідки російсько-грузинської війни для міжнародної політики та українсько- ...
... % - у власності регіонів. Таким чином, ми розглядаємо розвиток середньої професійної освіти в трьох напрямах: 1. глобальні тенденції розвитку освіти; 2. основні напрями реформування російської професійної освіти; 3. тенденції розвитку, специфічні для початкової або середньої професійної освіти. 1. Серед глобальних тенденцій розвитку освіти можна виділити наступні: ...
... органах та на створення сучасної та дієвої інформаційної інфраструктури митних органів. Розділ ІІ. Організація реалізації інформаційної політики в митних органах України інформаційна політика митний орган юридичний 2.1 Інформаційна мережа митних органів України: WEB-сайт Державної митної служби України, Єдина автоматизована інформаційна система, телефон довіри Важливою складовою інформаці ...
0 комментариев