Динамічна пам'ять, принципи її організації і роботи

Курсова робота

на тему «Динамічна пам'ять, принципи її організації і роботи»

ЗАВДАННЯ ДО КУРОСОВОЇ РОБОТИ

Варіант 3

Згідно з номером свого варіанта виконати курсову роботу у слідкуючій послідовності:

1. Розкрити тему - динамічна пам'ять, принципи її організації і роботи.

2. Розкрити тему «Представлення даних в ЕОМ».

3. Використовуючи таблицю ASCII кодів перекладіть своє прізвище або ім’я (але менш чим 5 літер) у послідовність цифр 16-річної системи числення, а потім у послідовність двійкових біт.

4. Користуючись викладеним теоретичним матеріалом доповніть послідовність двійкових біт бітами коду Хемінга.

5. Змініть значення N-ного біту отриманої послідовності на протилежне та покажіть можливість його відновлення (де N – це ваш номер за журналом академічної групи). У доповнення до N-того біту також змініть на протилежне значення (35 – N) біту. Чи є можливість тепер відновити інформацію? Наведіть пояснення.

6. Написати програму, яка дозволяє кодувати слова довжиною до 10 літер за схемою «ASCII-код → двійковий код → код Хемінга».

7. Написати програму, яка дозволяє знаходити одну помилку в двійковій послідовності коду Хемінга та відновлювати її. Програма також має бути спроможною робити перетворення за схемою «код Хемінга → двійковий код → ASCII-код». Перевірте її роботу, застосовуючи результати з попереднього завдання.

РЕФЕРАТ

Помилки у збережених даних можуть виникати з різних причин. Наприклад, сплеск напруги електроживлення обумовлює помилки в оперативній пам'яті, а порушення властивостей магнітного носія при нагріванні, електромагнітному або механічному впливі веде до зміни збереженої інформації на дисках, дискетах і магнітній стрічці. Для захисту від таких помилок використовуються коди, що можуть виявляти та виправляти помилки. При цьому кожному слову в пам'яті особливим образом додаються додаткові біти. Коли слово зчитується додаткові біти застосовуються для перевірки наявності помилок. Такі коди використовують збереження цілісності даних.

Для практичного застосування і розуміння суті збереження даних в пам’ті комп’ютера необхідне усвідомлення кола завдань, які можуть бути вирішені за допомогою кодів Хемінга. Для цього необхідним є розуміння базових принципів побудови та функціонування алгоритмів розпізнавання та виправлення помилок в кодових послідовностях.

Предметом розгляду даної курсової роботи є коди Хемінга – принципи функціонування у поєднанні з функціональними можливостями на прикладі простих кодів Хемінга.

Курсова робота містить 47 сторінок друкованого тексту, 10 малюнків, 12 таблиць, 3 формули, та 1 додаток. Використано 12 літературних джерел.

Текст документу набрано та відформатовано за допомогою текстового процесора Word 2007 фірми Microsoft.

Ключові слова: запам’ятовуючий пристрій, нагромаджувач, елемент пам’яті, кеш-пам’ять, пам’ять з прямою адресною вибіркою, субмікронна технологія, швидкодія.

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ І НЕСТАНДАРТНИХ СКОРОЧЕНЬ

ВСТУП

1 ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА.

1.1 Динамічна памя'ть, принципи її організації і роботи

1.2 Представлення даних в ЕОМ

2 ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

2.1 Переклад символів імені у послідовність цифр 16-річної системи числення

2.2 Доповнення послідовності двійковими бітами коду Хемінга

2.3 Заміна на протилежне значення біту і можливість його виправлення

2.4 Написання програми кодування слова

ВИСНОВКИ

ЛІТЕРАТУРНІ ДЖЕРЕЛА

ДОДАТОК А. Текст програми

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ І НЕСТАНДАРТНИХ СКОРОЧЕНЬ

АЛП – арифметико-логічний пристрій

ASCII – American Standard Code for Information Interchange – американський стандартний код для обміну інформацією

ВІС – висока ступінь інтеграції

ДШу – дешифратор

DRAM – Dynamic Random Access Memory – динамічна пам’ять із довільним доступом.

ЗП – запам’ятовуючий пристрій

ЕОМ – електронно-обчислювальна машина

ЕП – елемент пам’яті

ЛЗЗ – лінії запису-зчитування

ОЗП – оперативний запам’ятовуючий пристрій

ППЗП – перепрограмованою запам’ятовуючий пристрій

ПК – персональний комп’ютер

ША – шина адреси (адресна шина)

ШД – шина даних

ШК – шина керування

КП – кеш-пам’ять

РПЗП – репрограмований запам’ятовуючий пристрій

ФЗЗ – формувачів сигналу запису-зчитування

CPU – Central Processing Unit – центральний процесор.

RAM – Random Access Mеmory – пам’ять із довільним доступом.

ROM – Read-Only Memory – пам’ять тільки для читання.

SDRAM – Synchronous Dynamic Random Access Memory – синхронна динамічна пам’ять з довільним доступом.

SRAM – Static Random Access Memory – статична пам’ять із довільним доступом.

ВСТУП

Інформація як відомості про об’єкт або явище відображається у вигляді конкретних даних, що представлені у буквенно-цифровій, числовій, текстовій, звуковій, графічній або іншій зафіксованій формі. Дані можуть передаватися, оброблятися, зберігатися.

Інформацію (повідомлення) можна виразити в різноманітних формах: від природних для людини сигналів (звуків, жестів) до їх письмових позначень. Наочним прикладом перетворення форми подання інформації може бути переклад з однієї природної мови спілкування на іншу.Для запису слів використовується алфавіт – набір символів, що дозволяє кожному слову поставити у відповідність визначену послідовність символів – літер, тобто можна сказати, що кожне слово кодується.

Залежно від того, де і яким чином представляється інформація, використовується відповідне кодування. Так для запису (кодування) чисел в десятковій системі числення використовуються 10 символів. Для запису слів літери.

Для кодування інформації в комп’ютері найзручніше (з технічних причин) використовувати мову, алфавіт якої містить всього два символи. Їх умовно позначають нулем та одиницею, а мову цю називають мовою двійкових кодів. За допомогою цих символів можна представити все розмаїття інформації. Одиницею виміру інформації є біт – він позначає «місце», на яке можна „записати” 0 або 1.

В комп’ютерах інформація кодується відповідно до алфавіту двійкових чисел – кодової таблиці. За загальноприйнятим стандартом ASCII (американський стандарт для обміну інформацією) кодами від 32 до 127 записуються цифри та літери англійського алфавіту, з 128 символу – кодування символів національних алфавітів, деяких математичних знаків тощо.

При кодуванні відбувається перетворення елементів даних у відповідні їм числа – кодові символи. Кожному елементу відповідає унікальна сукупність кодових символів, яка називається кодовою комбінацією. Множина можливих кодових символів називається кодовим алфавітом, а їхня кількість m – є основою коду.

Щоб із закодованої послідовності символів отримати інформацію, треба знати принцип кодування алфавіту, тобто знати, що означає кожен символ. І якщо ми маємо такий алфавіт, то процес отримання інформації із закодованої називається декодуванням.

У сучасному світі збереження інформації відіграє дуже важливу роль. Методи кодування і декодування являють собою інструменти, за допомогою яких інформація перетинає кілометри різної відстані, не втрачаючи первинний образ. Таким чином, на даному етапі розвитку сучасних технологій у сфері збереження інформації, на перший план виходять методи і принципи підвищення конфіденційність і збереження даних.

У даній курсовій роботі розглядаються питання, що до основних принципів і методів організації пам'ті комп'ютера та представлення в ній даних. Також піднімаються питання практичного усвідомлення процесів кодування, декодування та виправлення помилок у кодах даних.