1.2 Складові організації обліку на підприємстві
Бухгалтерський облік являє собою впорядковану інформаційну систему, що відображає стан і рух майна, розрахунків і зобов’язань, власних і позикових коштів та фінансових результатів суб’єктів підприємницької діяльності методом суцільної, безперервної, документальної і взаємопов’язаної реєстрації господарських операцій [ 11, ст. 389 ].
Створення впорядкованої інформаційної системи досягається регламентацією таких загальних і єдиних для всіх суб’єктів методологічних основ, використання сукупності яких забезпечило б найбільший ефект в управлінні фінансово-господарською діяльністю.
Ефективність організації бухгалтерського обліку може бути представлена і далі своєчасністю формування інформації про фінансово-майнове становище господарюючого суб’єкта, мірою її достовірності, доступності і доцільності для використання, мінімізації витрат на підготовку такої інформації.
Метою регулювання бухгалтерського обліку є встановлення необхідних норм методик, положень і рекомендацій, що забезпечують створення достовірної обліково-економічної інформації для зацікавлених користувачів: потенційних і реальних інвесторів, працівників підприємства, позикодавців, постачальників і покупців, державних органів і суспільства загалом.
У сучасних умовах доцільне здійснення державного регулювання і встановлення єдиних методологічних основ обліку. У той же час це не виключає можливості підприємств самостійно обирати форму організації бухгалтерського обліку, формувати облікову політику, спираючись на діючий арсенал методик обліку окремих операцій, обирати форму ведення бухгалтерського обліку, затверджувати правила документообороту і технологію обробки облікової інформації, розробляти систему і форми внутрішньогосподарського обліку, звітності і контролю господарських операцій...
Отже, організація бухгалтерського обліку – це сукупність дій зі створення цілісної системи бухгалтерського обліку, підтримання і підвищення рівня її організованості, функціонування якої спрямовано на забезпечення інформаційних потреб користувачів облікової інформації, включаючи вибір форм організації та формування матеріального і інформаційного забезпечення облікового процесу. Організацію бухгалтерського обліку можна визначити також як науково обгрунтовану сукупність умов, за яких найбільш економно і раціонально здійснюється збір, обробка і зберігання бухгалтерської інформації з метою оперативного контролю за ефективним використанням майна підприємства та надання користувачам неупередженої інформації для прийняття управлінських рішень [ 8, ст. 6].
Основними нормативними документами, що регулють організацію бухгалтерського обліку, є: Закон України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”; національні стандарти бухгалтерського обліку; наказ Міністерства фінансів України „Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку та Інструкції з його застосування”.
Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.
Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів [ 4 ].
Керівник підприємства зобов’язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів.
Ведення бухгалтерського обліку підприємства покладено на головного бухгалтера або особу, на яку покладено такий обов’язок.
Так як на ТОВ „СКОП” один бухгалтер, саме він і є головним, - Ярчевська Наталія Володимирівна, - то саме вона відповідає за ведення бухгалтерського обліку на підприємстві.
Організація та ведення обліку господарських операцій ТОВ „СКОП” відображена на рис. 1.4.
Рис. 1.4. Загальна схема організації та ведення обліку господарських операцій
Перелік робіт із створення, перевірки, обробки та опрацювання документів, що виконуються підприємством з обліку фактів господарського життя наведено на графіку документообігу (Додаток 2).
На ТОВ „СКОП” ведеться журнальна форма бухгалтерського обліку. Вона заснована на використанні принципу систематизації та накопичування даних первинних документів безпосередньо в регістрах аналітичного і синтетичного обліків.
Записи в накопичувальних регістрах виконують по показниках, необхідних для управління і контролю за фінансово-господарською діяльністю підприємства, а також для складання періодичної та річної бухгалтерської звітності. Основними регістрами при цій формі є журнали, що ведуться по кредиту синтетичних рахунків (синтетичного обліку) і дебету кореспондуючих рахунків. Використовують також регістри аналітичного обліку – відомості, таблиці, книги і картки.
Наприкінці місяця підсумкові дані кредитових оборотів із журналів переносять до головної книги, в якій підраховують обороти по дебету кожного рахунка. Головну книгу використовують для узагальнення даних журналів, взаємної перевірки зроблених записів по окремих рахунках і складання звітного балансу.
У Головній книзі відображаються: сальдо на початок і кінець поточного місяця; обороти за поточний місяць за кредитом цього рахунку, які наводяться однією сумою; обороти за поточний місяць за дебетом цього рахунку, які наводяться сумою за кореспондуючими рахунками із журналів [ 7 ].
Головна книга ведеться протягом календарного року. На кожний синтетичний рахунок у Головній книзі відводять окрему сторінку.
Перевірку правильності записів у Головній книзі здійснюють підрахунком суми оборотів і сальдо за усіма рахунками. Суми дебетових і кредитових оборотів, а також сальдо за дебетом і кредитом повинні бути відповідно рівні.
Підприємства для перевірки правильності складання облікових регістрів можуть застосовувати оборотну відомість за рахунками бухгалтерського обліку, яка складається з даних оборотів на рахунках бухгалтерського обліку Головної книги після занесення до неї оборотів із всіх журналів. Обороти за дебетом рахунків і кредитом рахунків також мають бути рівними [ 7 ].
Послідовність облікових записів при журнальній формі наведено на рис. 1.5.
За цією формою передбачено застосування 8 регістрів бухгалтерського обліку (Додаток 3).
Схема 1.5. Загальна схема журнальної форми обліку
У справі правильної постановки бухгалтерського обліку значну роль відіграє зберігання документів. Раціональна система зберігання забезпечує не лише цілісність у зберіганні документів протягом встановлених законом термінів, а й можливість користування ними у будь-який момент для отримання різноманітних довідок.
Первинні документи та облікові регістри, що пройшли обробку, бухгалтерські звіти і баланси до передачі їх до архіву підприємства мають зберігатися в бухгалтерії у спеціальних приміщеннях або зачинених шафах під відповідальністю осіб, уповноважених головним бухгалтером. Саме тому на ТОВ „СКОП” встановлено терміни зберігання документів підприємства з бухгалтерського обліку та кадрового діловодства (додаток 5).
Відповідно до типового Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій на ТОВ „СКОП” складено власний план рахунків бухгалтерського обліку, з урахуванням особливостей діяльності і отримання необхідної інформації для управління та звітності. Витяг з робочого плану рахунків наведено в додатку 4.
Виробляючи таку специфічну продукцію, Товариство постійно отримує та витрачає безліч різноманітних запасів. Потрібно ретельно вести облік усіх виробничих запасів. На підприємстві облік ведеться як по групам , так і в розрізі аналітики (див. табл.1.5.)
Таблиця 1.5. Характеристика виробничих запасів
Рахунок | Субрахунок | Група | Аналітичний облік | Номенклатурний номер | К-сть | Назва |
20 | 201 | 10 | 201\1 | 201101 | 0,504м3 | Блоки габро |
20 | 201 | 10 | 201\2 | 201102 | 2,016м3 | Гранітні блоки |
20 | 207 | 20 | 207\1 | 207201 | 1 шт. | Електродвигун |
20 | 207 | 20 | 207\2 | 207202 | 1 шт. | Набір алмазного інструменту |
20 | 207 | 20 | 207\3 | 207203 | 1 шт. | Алмазний круг для різки каменю |
20 | 207 | 20 | 207\4 | 207204 | 5 шт. | Шліфувальні круги |
20 | 207 | 20 | 207\5 | 207204 | 768 шт. | Сегмент 1200 25*7,6/7,0*12 |
ТОВ „СКОП” при списанні виробничих запасів, згідно з наказом про облікову політику (додаток 1) оцінює їх за методом ФІФО .
Метод ФІФО основується на тому, що одиниці запасів, які були придбані першими, продаються чи використовуються першими, що запобігає їх псуванню, а також, що гроші є постійними. Одиниці, які залишаються в запасах на кінець періоду, оцінюються за цінами останніх надходжень товарів.
При постійному обліку вартість витрачених запасів розраховується виходячи з їх загальної вартості безпосередньо при витрачанні чергової партії. Собівартість проданих запасів визначається шляхом додавання вартостей, використаних при їх збуті. При застосуванні цього методу рух вартості запасів у точності і не співпадає з їх рухом у натуральному вираженні, але наближається до нього.
Перевага методу ФІФО полягає в його простоті та об'єктивності. Використовуючи цей метод, намагаються не допустити можливого виникнення завищення або заниження вартості запасів, тобто сприяє запобіганню можливості маніпулювання прибутком, забезпечує відображення у балансі суми запасів, яка приблизно співпадає з поточною ринковою вартістю. Метод ФІФО має різні наслідки у різних економічних станах країни (оправдовує себе в умовах незначної інфляції; в умовах високої інфляції призведе до завищення вартості матеріальних залишків, заниження собівартості готової продукції та, як наслідок, завищення результатів від реалізації).
Маючи безліч необоротних активів, підприємство веде досить точний облік. Для кращого контролю за діяльністю ведеться облік за номенклатурними номерами та в розрізі аналітики (див. табл.1.6.).
Таблиця 1.6. Характеристика необоротних активів
Найменування | Кількість | Рахунок | Субрахунок | Аналітичний облік | Номенклатурний номер |
Адмінприміщення | 1 шт. | 10 | 103 | 103\1 | 103101 |
Склад | 1 шт. | 10 | 103 | 103\2 | 103202 |
Цех | 1 шт. | 10 | 103 | 103\3 | 103303 |
Автомобіль | 2 шт. | 10 | 105 | 105\1 105\2 | 105104 105205 |
Станок полірувальний | 2 шт. | 10 | 104 | 104\1 104\2 | 104106 104207 |
Фрез | 1 шт. | 10 | 104 | 104\3 | 104308 |
Окантовочний станок | 1 шт. | 10 | 104 | 104\4 | 104409 |
Станок гравірувальний | 1 шт. | 10 | 104 | 104\5 | 104410 |
Основні засоби розподіляти за групами, встановленими п.8.2. ст.8 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.97 р. №283/97-ВР.
Всі групи основних засобів амортизуються за прямолінійним методом згідно з наказом про облікову політику (додаток 1). Він є найбільш простим у застосуванні. Підприємство використовує цей метод, так як амортизація основних засобів не залежить від обсягу виробництва. Він є також доцільним для об’єктів тривалого використання. Існує можливість рівномірного розподілу амортизації в кожному звітному періоді, що зручно для зіставності собівартості продукції, яка випускається, з доходами від реалізації.
А також ТОВ „СКОП” в розрізі аналітики веде облік постачальників (див. табл. 1.7.).
Таблиця1.7. Характеристика постачальників
Назва | Аналітичний облік | Адреса | Продукція, що постачається |
ПП „Сервік” | 631/1 | м.Коростишів | камінь |
ТОВ „Корунд” | 631/2 | м.Коростишів | Запасні частини |
ТОВ „Інватех” | 631/3 | м.Коростишів | Запасні частини |
ПП Яворенко (магазин „Інструменти для обробітку каменю”) | 631/4 | м.Коростишів | Запасні частини |
Іршанській гірничозба-гачувальний комбінат | 631/5 | смт. Іршанськ | Камінь |
ВАТ „Лезніківський кар’єр” | 631/6 | с.Лезнікі | |
Корнинський гранітний кар’єр | 631/7 | смт.Корнин | |
Жежелівське родовище | 631/8 | Вінницька обл. Козятинсь-кий ра-н, |
З метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку шляхом їх зіставлення з фактичною наявністю майна на ТОВ „СКОП” раз на рік проводиться інвентаризація.
Основними її завданнями є:
виявлення фактичної наявності основних засобів, матеріальних цінностей, бланків сурової звітності, грошових коштів у касі, на поточних та валютних рахунках;
виявлення невикористовуваних матеріальних цінностей;
дотримання умов зберігання матеріальних цінностей і грошових коштів, а також правил утримання та експлуатації матеріальних цінностей;
перевірка реальної вартості обліковуваних на балансі матеріальних цінностей, сум дебіторської та кредиторської заборгованості, в тому числі такої, термін позовної давності щодо якої минув, та та інших статей балансу.
Виходячи з вище викладеного, можна зробити висновик, що на ТОВ „СКОП” добре організований бухгалтерський облік.
Розділ 2. Організація праці бухгалтера на ТОВ „СКОП”
... по 7%, «Валчик», «Сулм» і «Ландах» по 5% від загального імпорту підприємства. Інші види черепиці займали менше 5%. 4. Дослідження механізму організації операцій підприємства при імпорті Ввіз товарів на митну територію України в режимі імпорту передбачає: 1) подання митному органу документів, які засвідчують підстави й умови ввозу товарів на митну територію України; 2) сплату податків і ...
... і чинники, які впливають на процес реалізації проекту, загальноекономічну ситуацію в державі, соціальні та політичні умови реалізації проекту, законодавчі обмеження, тенденції розвитку галузі тощо. Основними джерелами інформації для розробки бізнес – плану можуть бути (рис. 1.2): · власний досвід практичної діяльності; · безпосередні контакти з майбутніми споживачами, ...
... меж для розробки кількісних та якісних завдань банку загалом та кожного його підрозділу зокрема (табл.1.1) [2, с. 32]. Таблиця 1.1 Завдання і елементи системи планування банківської діяльності Основні завдання планування Елементи планування Визначення перспектив та майбутнього профілю банку Інформаційна система Визначення та характеристика сегментів ринку, що їх має намір ...
... і, перебудову управлінської ієрархії), систем планування, контролю, оцінки діяльності персоналу, його винагороди. Подібні корінні перебудови - результат явної невідповідності стратегії і структури. Досвід внутрішньо фірмового управління 1950-1970-х років, коли жорсткість формалізованих, бюрократичних структур, очевидно, суперечила збільшеній динаміці змін зовнішнього середовища, показав, що часті ...
0 комментариев