Навигация
Мислення - психолого-пізнавальний процес
31221
знак
0
таблиц
0
изображений
Зміст
Вступ
Розділ 1
1.1 Мислення як поняття в психології
1.2 Види мислення
1.3 Базові розумові операції
1.4 Форми мислення
Розділ 2
2.1 Рішення розумових задач. Інтелект
2.2 Особа і її інтереси
2.3 Рішення розумових задач
2.4 Індивідуальні якості мислення
2.5 Інтелект
Висновок
Вступ
Мислення - психолого-пізнавальний процес віддзеркалення в свідомості людини складних зв'язків і відношенні між предметами і явищами навколишнього світу. Задача мислення - розкриття відносин між предметами, виявлення зв'язків і відділення їх від випадкових збігів. Мислення оперує поняттями і приймає на себе функції узагальнення і планування. Поняття мислення є вищим пізнавальним процесом, що істотно відрізняє його від інших процесів, що допомагають людині орієнтуватися в навколишньому середовищі; оскільки в даному понятті простежується сукупність всіх пізнавальних процесів. Мислення є процесом, причому складним, що протікає в свідомості людини і можливо без прояву видимих дій.
Відмінність мислення від решти психічних процесів пізнання полягає в тому, що воно завжди пов'язано з активною зміною умов, в яких знаходиться людина. Мислення завжди направлено на рішення якої-небудь задачі. В процесі мислення проводиться цілеспрямоване і доцільне перетворення дійсності. Процес мислення безперервний і протікає протягом всього життя, попутно трансформуючись, у зв'язку з впливами таких чинників як вік, соціальне положення, стабільність середовища незаселеного. Особливість мислення - його опосередкований характер. Те, що людина не може пізнати прямо, безпосередньо, він пізнає побічно, опосередковано: одні властивості через інші, невідоме - через відоме. Мислення розрізняють по видах, протікаючих процесах і операціях. З поняттям мислення нерозривний зв'язано поняття інтелект. Інтелект - загальна здібність до пізнання і рішення проблем без проб і помилок тобто «в думці». Інтелект розглядається як досягнутий до певного віку рівень психічного розвитку, який виявляється в стійкості пізнавальних функцій, а так само в ступені засвоєння умінь і знаний (по сл. Зінченко Мещерякова) .Інтелект як невід’ємна частина мислення його складова частина і у своєму роді узагальнююче поняття.
Розділ 1
1.1 Мислення як поняття в психології
В процесі відчуття і сприйняття людина пізнає оточуючий мир в результаті безпосереднього, плотського його віддзеркалення, саме це поняття потрактує як мислення. Мислення - процес віддзеркалення в свідомості людини реальної дійсності шляхом синтезу і аналізу всіх пізнавальних процесів. На практиці мислення як окремий психічний процес не існує, воно присутнє у всіх пізнавальних процесах: в сприйнятті, увазі, уяві, пам'яті, мові. Мислення це єдиний психічний пізнавальний процес, але він реалізується за допомогою ряду підпроцесів, кожний з яких є самостійним і, в теж час, інтегрований з іншими пізнавальними формами процес. Вищі форми цих процесів обов'язково пов'язані з мисленням, і ступінь його участі визначає рівень їх розвитку. Жодна закономірність не може бути сприйнята безпосередньо органами чуття. Прикладом може служити будь-яка свідома діяльність людини; дивлячись у вікно ми можемо визначити по мокрому даху або калюжам, що був дощ; стоячи на світлофорі чекаємо зелене світло, оскільки усвідомлюємо, що саме цей сигнал служить спонукою до дії. В тому і іншому випадку ми скоюємо розумовий процес, тобто відображаємо істотні зв'язки між явищами зіставляючи факти. Для пізнання недостатньо лише помітити зв'язок між явищами, необхідно встановити, що цей зв'язок є загальною властивістю речей. На цій узагальненій основі людина вирішує конкретні задачі. Мислення дає відповідь на питання, які неможливо одержати шляхом найпростішого плотського віддзеркалення. Завдяки мисленню людина правильно орієнтується в навколишньому світі, використовуючи раніше одержані узагальнення в новій, конкретній обстановці. Діяльність людини розумна завдяки знанню законів, взаємозв'язків об'єктивної дійсності. Основною задачею з якою починається розумовий процес є постановка задачі і визначення шляхів її рішення. Для того, щоб в результаті розумового процесу дозволити задачу, потрібно прийти до більш адекватного пізнання. До такого все більш адекватному пізнанню свого предмету і дозволу задачі, що стоїть перед ним, мислення йде за допомогою багатоманітних операцій, що становлять різні взаємозв'язані і один в одного перехідні сторони процесу мислення.
Встановлення загальних взаємозв'язків, узагальнення властивостей однорідної групи явищ, розуміння єства конкретного явища як різновиди певного класу явищ - таке єство людського мислення. У визначення мислення частіше всього включають наступні ознаки:
1. Психічний процес, який забезпечує орієнтування суб'єкта в міжнаочних зв'язках і відносинах, шляхом дії предметами один на одного, шляхом використовування гарматних засобів і засобів вимірювання, шляхом включення в організацію мислення знаків і символів.
2.Процес, що початково виникає на основі практичних дій і безпосередньо - плотського пізнання.
3.Процес, у міру свого розвитку що виходить за межі практичних дій.
4.Процес, результатом якого є узагальнене віддзеркалення дійсності на основі міжнаочних зв'язків і відносин.
5.Процес, що завжди протікає з опорою на наявні знання.
6.Виходить з живого споглядання, але не зводиться до нього.
Похожие работы
... здібностей дитини, створюючи цілий ряд дидактичних ігор типу «Шумові коробочки», «Нюхові баночки», «Рамки та втулки» та інше. Практичність знань про особливості інтелектуального розвитку молодшого школяра полягає для педагогів в тому, що вони повинні зрозуміти важливість та особливості періоду «конкретних операцій в процесі навчання». При чому діти виступають не пасивними спостерігачами, а ...
... ів, але не відривати його від загального мислення й завдання розвитку мислення учнів у навчанні історії вирішувати комплексно, в органічному зв'язку загального й спеціального 2. Діагностика пізнавальних можливостей учнів у навчанні історії «Чим раніше підростаюча людина усвідомлює свої психологічні особливості, – затверджують психологи, – тим раніше починає з'являтися в нього особливого роду ...
... розвитку шестирічного першокласника // Початкова школа. – 1989. - № 9. – С. 24-27. 18. Гільбух Ю.З., Коробко С.Л., Кондратенко Л.О. Визначення психологічної готовності дитини до шкільного навчання // Початкова школа. - 1988. - №7. – С. 12-15. 19. Головань Н.О. Вікові особливості дітей шестирічного віку та їх діагностика // Навчання і виховання шестирічних першокласників. - К.: Осв ...
... допомога із застосуванням вибору рішення; попередження учнів про типові помилки, неправильні підходи і та.ін. Таким чином, основними шляхами розвитку творчого мислення молодших школярів є: Створення необхідних, сприятливих умов у процесі навчання; Дотримуватись вище названих рекомендацій щодо використання творчих завдань на уроках. Надавання усіх можливих видів диференційованої допомоги учням ...
0 комментариев