Праця у повсякденних умовах, переважно у готовності до екстремальних дій

1.   Праця у повсякденних умовах, переважно у готовності до екстремальних дій.

2.   В умовах підвищеної готовності, коли значно зростає відповідальність корабельних спеціалістів за виконання службових обов'язків (вузький прохід, зближення та розходження з іншими кораблями). Робота характеризується значною напругою, здійснюється у примусовому темпі з дефіцитом часу.

3.   В аварійних ситуаціях, коли на членів екіпажу діють екстремальні фактори аварії та зовнішнього середовища.

До особливостей професійної діяльності корабельних спеціалістів належить виражена психічна напруга, яка діє постійно: висока відповідальність за роботу, що виконується, дефіцит часу й інформації (або їх надлишок) для прийняття рішення, дія перешкод, вплив несприятливих умов життєдіяльності, міжособистісна несумісність, соціально-психологічна й сенсорна ізоляція.

Суттєвий вплив на успішність професійної діяльності корабельних спеціалістів чинять соціально-психологічні чинники. Передусім - це міжособистісні відносини, які залежать від спільності інтересів в екіпажі, від індивідуально-психологічних особливостей особового складу. Великого значення набувають проблеми, пов'язані з відривом від сім'ї, рідних, знайомих, відчуттям небезпеки, обмеженням можливості зняття емоційної напруги, ризиком тощо.

Відомо, що ефективність професійної діяльності на кораблі визначається рівнем працездатності корабельних спеціалістів. Щоб установити, чи відповідають властивості темпераменту вимогам професії, здійснюють професійний відбір. Це спеціальна процедура визначення професійної придатності, яку проводять на підставі психологічної діагностики властивостей темпераменту. Найпоширенішим способом пристосування темпераменту до вимог діяльності є формування її індивідуального стилю.

Індивідуальний стиль діяльності не з’являється стихійно, а поступово виробляється протягом усього життя. Тобто людина вибирає й удосконалює такі прийоми і способи виконання дій, які найбільше відповідають її темпераменту. Важливою умовою формування індивідуального стилю діяльності є зацікавлене, свідоме і творче ставлення до своєї роботи. Тому найяскравіше він виявляється у творчих людей, майстрів своєї справи.

Оволодіння властивостями власного темпераменту і їх компенсація, формування індивідуального стилю діяльності розпочинається ще в дитячі роки, відбувається під впливом навчання і виховання і завершується в умовах трудової діяльності людини.

3. Розкрити взаємозв’язок між високим рівнем професіоналізму моряка та рівнем його психічної культури

Прагнення людини до збереження і зміцнення індивідуального здоров'я як багатокомпонентного явища, звичайно ж, залежить від загальної культури і знань про свій організм, про особливості будови і функцій різних органів і систем, про свої індивідуально-психологічні особливості, про способи і методи корекції свого стану, своєї фізичної і розумової працездатності.

В процесі розвитку особистості формується сукупність психічних процесів, за допомогою яких індивід здатний усвідомлювати себе як суб'єкта діяльності, а його уявлення про себе поступово складаються в образ «Я». І образ «Я», і ставлення до власного здоров'я змінюється з віком. Формування здоров'я сьогодні є однією з найактуальніших проблем нашого суспільства, у вирішенні якої повинні брати участь не тільки лікарі, педагоги, соціальні працівники, але й кожна окрема людина.

Формування психічної культури, культури здоров'я щонайменше містить у собі три основних моменти. По-перше, виховання і перевиховання людини, перехід їх життєвих цінностей з егоцентричної площини в альтруїстичну.

Як відомо, негативні емоції викликають психічний стрес, який чинить могутню руйнівну дію не тільки на психіку, але й на тіло. Механізм соматичних ушкоджень при цьому нейроендокринно-імунний. Крім того, негативні емоції, які через взаємозв'язок підсвідомості із соматичними структурами, приводять до напруги м'язів. Тривалі локальні м'язові скорочення (м'язові блоки) заважають проходженню потоків енергії, що негативно впливає на функціонування відповідних органів і систем. Недарма на Сході говорять: «Тікай від людини агресивної, як від чуми». Агресія заразлива і патогенна так само, як і чума.

Добра, відкрита, доброзичлива, справедлива людина, навпаки, створює навколо себе позитивний настрій, що оздоровлює життєвий простір, її слова і психоенергетичний стан, який передається співрозмовнику, дає гармонізуючий та зміцнюючий ефект. Такі позитивні чинники вкрай необхідні в професії, яка пов’язана з неабиякими випробуваннями. Практично усі сучасні морські професії пов'язані з особливими умовами праці, що зумовлені впливом соціально-психологічних, технічних, природних та біологічних чинників, які пред'являють до моряків підвищені вимоги. Під час професійної діяльності на всіх членів екіпажу діє складний комплекс факторів зовнішнього середовища, які є загальними для багатьох професій, однак істотно впливають на функціональний стан і професійну діяльність корабельних спеціалістів і мають свою специфіку. За визначенням А.В. Петровського, М.Г. Ярошевського, функціональний стан - фонова активність нервової системи, в умовах якої реалізуються ті чи інші поведінкові акти людей, і є загальною, інтегральною характеристикою роботи мозку, яка визначає загальний стан багатьох його структур. Функціональний стан залежить від особливостей праці, значимості мотивів, які збуджують до виконання конкретної діяльності; величини сенсорного навантаження, яке може досягати великого значення в умовах сенсорної депривації; індивідуальних особливостей нервової системи тощо.

У дослідженнях щодо вивчення праці корабельних спеціалістів підтверджено, що об'єктивною особливістю діяльності моряків надводних кораблів виступає утома і перевтомлення як негативні психічні стани,що характеризуються зниженням її ефективності під час плавання. Психологічними ознаками перевтомлення, поряд зі зміною працездатності для корабельних спеціалістів, можуть бути:

- зміни суб'єктивного стану та звичайної поведінки особистості;

- підвищена конфліктність, роздратованість;

- замкненість (відлюдність);

- неадекватна реакція на жарти;

- бурхлива реакція на будь-яке зауваження (зовнішня або внутрішня);

- безсоння або сонливість.

За даними досліджень, саме ці ознаки підтверджували у корабельних спеціалістів стан перевтомлення. Таким чином, перші ознаки утоми і перевтомлення з'являються в залежності від функціональних резервів організму, фізичного розвитку, рівня психічної культури індивіда, психологічної витривалості, професійної та психологічної підготовки і режиму експлуатації техніки.

Багато вчених вважають, що зниження ефективності професійної діяльності знаходиться в залежності з монотонією. Психічний стан переживання монотонії визначається однорідністю роботи, що виконується. Ця однорідність реальна або ж уявна для людини. Під впливом монотонії людина, яка не вміє стримувати цей психічний стан, стає в'ялою, неохочою до роботи. Окрім цього, стан монотонії негативно впливає на організм працюючих і призводить їх до передчасної утоми.

Відомо, що ефективність професійної діяльності спеціалістів залежить від згуртованості екіпажу. Під згуртованістю розуміють сумісну діяльність людей, спрямовану на виконання загальних завдань. Вона тісно пов'язана зі структурною організацією гурту, раціональним розподілом функціональних обов'язків, професійною підготовкою спеціалістів, підпорядкуванням особистих інтересів та потреб колективним завданням. Але стосунки між членами екіпажу, їх спрямованість і активність залежать, з одного боку, від широти та спільності інтересів, а з іншого - від їхніх індивідуальних психологічних особливостей та рівня психічної культури, які, в основному, визначають характер внутрішньогрупової атмосфери.

В основі згуртованості полягає психологічна сумісність. Під груповою сумісністю спеціалісти розуміють поєднання таких індивідуальних особливостей, які за своїми соціально-психологічними властивостями та якостями забезпечують максимально можливий результат при мінімальній психологічній ціні діяльності взаємодіючих людей. Порушення цих затверджень призводить до підвищення конфліктності, емоційної напруги, роздратованості та інших психічних станів, які, у свою чергу, значно впливають на професійну діяльність.

На ефективність професійної діяльності істотний вплив чинить також недостаток інформації. У звичайних умовах людина постійно переробляє, передає і поглинає великий обсяг інформації. У плаванні єдиним джерелом поповнення інформації про близьких людей, події у світі та на батьківщині, досягнення у науці, спорті є радіо. Така інформація, як правило, коротка, лаконічна. Із збільшенням тривалості походу у корабельних спеціалістів при відсутності інформації виникають тривожність, депресія, невротичні стани, порушення сну.

Наявність у екіпажі корабля, підрозділі десятків сотень людей не знімає проблеми самотності. Численні дослідження, проведені вченими, виявили, що умови життєдіяльності, пов'язані з несенням вахт на окремих постах, істотно діють на психічний стан особистості. Самотність викликає зміни у психічній діяльності, почуття дискомфорту, страху, страждань, депресію.

Крім того, в умовах корабельного життя спеціалісти несуть вахту за змінами, які постійно переміщуються по осі часу. Періодичні переміщення у розкладі вахт призводять до десинхронізації ритму сну і праці, що посилює сонливість, відчуття тривоги, погіршення самопочуття, настрою, утоми.

Життєдіяльність на сучасних кораблях визначається автономністю, тобто здатністю тривалий час виконувати завдання самостійно. У свою чергу, певна частина екіпажу на кораблі попадає в умови групової ізоляції, особливо в аварійних ситуаціях. Як правило, перед загрозою життю, в аварійних ситуаціях окремі групи моряків згуртовуються ще сильніше, при цьому у взаєминах зберігаються досить дружні стосунки. Але можливі і протилежні наслідки ізоляції, коли у звичайних повсякденних умовах спілкування особового складу виникає роздратованість, недовіра один до одного, конфліктність. Досвід показує, що через дефіцит спеціалістів для сучасних кораблів підбір екіпажів здійснюють за технічним і функціональним призначенням і майже не приділяється увага рівню психічної культури, тобто здатності індивіда контролювати негативні прояви власного темпераменту і проявляти позитивні емоції у будь-якій ситуації.

Професійна діяльність корабельних спеціалістів здійснюється в умовах достатньо високого ризику для життя. Вченими доказано, що кожний вид діяльності має певну ступінь ризику і веде за собою вірогідність аварій і катастроф. Загроза життю певним чином впливає на психічні стани людей, що викликає стенічні емоції, проявлення мужності і героїзму. Однак у багатьох випадках виникає психічна напруга, яка породжує невпевненість у матеріальній частині, у безпеці плавання. У більшості випадків загроза для життя викликає постійний стан тривожності. Очікування небезпеки є суб'єктивним станом, який виникає у моряка у відповідь на небезпеку плавання. Тому така адекватна реакція на небезпеку є необхідною умовою попередження катастроф, оскільки призводить до обережності. Однак ця ж тривога може перерости у постійну проблему боягузтва. Значної шкоди у процесі тривалого плавання на якість виконання службових обов'язків корабельними спеціалістами створює емоційна напруга. У відповідності з перевершенням процесів збудження або гальмування стан емоційної напруги може виявлятися у формах: гіперактивності, яка характеризується підвищеними руховими реакціями, метушливістю, говірливістю та ін., а також гальмування, для якого характерні пригнічення, сповільнені реакції, реагування на різні подразники.

Таким чином, в умовах плавання на ефективність професійної діяльності корабельних спеціалістів впливають такі соціально-психологічні фактори, як емоційна напруга, монотонія, гіподинамія, режим праці та відпочинку, режим сну та бадьорості, дефіцит інформації, обмеження потоку подразників природного та соціального середовища; характер внутрішньогрупових взаємовідносин, тривале перебування в ізольованому середовищі, згуртованість та сумісність екіпажу; самотність тощо. В таких умовах високого рівня професіоналізму можна досягти, лише за допомогою високої психічної культури, позитивного ставлення до життя.

Позитивні, альтруїстичні переживання сприяють розслабленню тіла та відновлюють рух енергетичних потоків у ньому. Тому вищі стани свідомості (з їх осмисленням) дають не тільки унікальний психічний досвід, але й загальногармонізуючий, інтегруючий ефект, який супроводжується оптимізацією біопольової структури. Звідси - оздоровлююче значення високих почуттів, добрих думок, позитивних установок. Крім того, розгляд власних проблем з високих рівнів свідомості, які відрізняються від звичайної («повсякденної») свідомості, де ці проблеми формуються, сприяє розмиванню їх контурів, усвідомленню, прийняттю й вирішенню. На принципі високої психічної культури, гармонізації альтруїзмом, любов'ю, прощенням засновано багато методів трансперсональної психології, психотерапії, духовного оздоровлення.

По-друге, визнання ролі високої, доброї, розвиваючої, творчої цілі в житті людини як фактора гармонізації її психіки, а отже, і тіла.
Висока ціль начебто нанизує на єдиний стрижень діяльність усіх субособистостей, встановлюючи між ними ієрархію і гармонізуючи їхні взаємини. В такій структурі немає місця «розброду і хитанням». Отже, енергія не розтрачується на безглузду боротьбу з собою - зберігається бадьорість і людина стає більш цілісною і здоровою. Активна позиція в житті, вибір «своїх шляхів», постановка і досягнення мети, що реалізує людину, завжди призводить до збільшення енергії, мобілізації ресурсів і забезпечення більш високого рівня здоров'я. Варто пам'ятати, що штучне прискорення темпів розвитку свідомості, або недостатня підготовленість людини до особистісного росту загрожує виникненням асинхронозу, а в деяких випадках - і хворобою.

Процес збереження та зміцнення здоров'я підлягає управлінню. Воля, намір - це усвідомлене бажання (яке часто вступає в протиріччя зі стихійними енергіями). Саме воля є головним важелем в управлінні здоров'ям. Коли людина хвора і їй необхідно відновлювати здоров'я, на перше місце постає віра в успіх справи. Світові відомо безліч героїчних людей, які повернули здоров'я і піднялися до вершин життя за допомогою віри в себе та повсякденної духовної роботи над собою.

Список використаної літератури

1.   Лоуэн А. Психология тела. (Телесноориентированный биоэнергетический психоанализ): Пер. С.В. Коледа. - М.: Издательство «Независимая ассоциация психологов-практиков», 2007

2.   Маслоу А. Психология бытия: Пер. с англ. - Москва: Рефл-бук; Київ: Ваклер, 1999

3.   Медико-біологічні основи валеології. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / Під ред. П.Д. Плахтія. - Кам'янець-Подільский. Кам'янець-Подільский державний педагогічний університет, інформаційно-видавничий відділ, 2003

4.   Цветков Э.А. Мастер самопознания или погружение в «Я». - СПб: Лань, 2005

5.   Белоус Б.Б. Темперамент и деятельность. – Пятигорск, 2000

6.   Климов Е.А. Индивидуальный стиль деятельности в зависимости от типологических свойств нервной системы. – Казань, 2003

7.   Криворучко П.П. Психологічне забезпечення професійної діяльності корабельних спеціалістів у тривалому плаванні. Дис. канд.психол.наук.: 20.02.02. - Київ: КВГІ, 2002