Теоретико-методологічний аналіз проблеми прояву агресії у підлітків з адіктивною поведінкою
Причини виникнення адіктивної поведінки підлітків
Особливості прояву агресії у підлітків з адіктивною поведінкою
Агресія як один з наслідків адіктивної поведінки підлітків
Емпіричне дослідження прояву агресії у підлітків з адіктівною поведінкою
Аналіз результатів виявлення акцентуації характеру за допомогою методики К. Леонгарда і М. Шмішека
Аналіз результатів виявлення ранішніх ознак алкоголізму за допомогою опитувальника К.К. Яхина, Д.М. Мендельовича
Навигация
Агресія як один з наслідків адіктивної поведінки підлітків
Прояв агресії у підлітків з адіктивною поведінкою
72193
знака
3
таблицы
0
изображений
2.2 Агресія як один з наслідків адіктивної поведінки підлітків
Вихід з реальності шляхом зміни психічного стану може здійснюватися різними способами. В житті кожної людини можуть бути моменти, пов'язані з бажанням змінити свій психічний стан: позбутися пригноблення, "скинути" втомленість, відвернутися від неприємних роздумів, тощо. Для реалізації цієї мети людина "виробляє" індивідуальні підходи, що стають звичками, стереотипами. Елементи адіктивної поведінки властиві будь-якій людині, що йде від реальності шляхом зміни свого стану. Проблема адікції починається тоді, коли прагнення виходу з реальності, пов'язане із зміною свідомості, починає домінувати в свідомості, стає центральною ідеєю [20, 291].
Як відзначає І.С. Кон, не дивлячись на те, що девіантна поведінка виявляється в різних формах, всі вони взаємозв'язані. Пияцтво, вживання наркотиків, агресивна поведінка, протиправну поведінку утворюють єдиний блок. Залучення підлітка до одного виду девіантної поведінки підвищує вірогідність його залученої і в інші [19, 90].
Алкоголізація і наркотизація найтіснішим чином вплітаються в структуру девіантного способу життя підлітків.
Для молоді алкоголь засіб для розкріпачення і подолання сором'язливості, від якої страждають багато підлітків. Тим часом, агресивна поведінка підлітків нерідко пов'язана з алкоголізацією. Оскільки підлітки алкоголизуються, як правило, в групі, то підігріте алкоголем прагнення не "відставати від інших" і "жадання подвигу" часто прзиводять до демонстративних асоціальних вчинків. Особливо посилює подібні дії наявність в компанії підлітків жіночої статі. Нерідко вони ж є і організаторами протиправних дій. Причому, в порівнянні з підлітками чоловічої статі, у них наголошується більш виражене "огрублення" особистості. При цьому можна відзначити агресивні прояви [22, 11].
Майже всі прояви хуліганства скоюються в стані алкогольного сп'яніння або наркотичного збудження. Серед вуличних бешкетників переважають молоді люди, діючі, як правило, групами. Особистості домашнього хулігана більшою мірою властиві риси маргінала – хронічний алкоголізм, психічні аномалії, соціальна дезорганізація. Кожний четвертий має судимість, переважно за агресивне правопорушення. Як і крадіжки, хуліганство відрізняється високим ступенем рецидивізму: шість з десяти рецидивістів знов притягуються до кримінальної відповідальності за грубе, агресивне порушення громадського порядку. Пояснюючи свої погані вчинки, підлітки мають неправильне уявлення про моральність, справедливість, сміливість, хоробрість [45, 141].
Встановлено, що серед підлітків, осуджених за агресивні злочини, 90% вчинили злочини в нетверезому стані [42, 15].
Зв'язок між алкоголем і агресією непростий. Малі дози етилового спирту можуть підвищувати збудження автономної нервової системи, а великі дози можуть знижувати кортикальне збудження, проте ефекти, що відносяться до нервової системи, нестабільні. Добре відомі наслідки прийому алкоголю – це погіршення психомоторики, збільшення часу реакції і погіршення загального когнітивного функціонування. Дії на психіку варіюється залежно від типу і кількості алкогольного напою, а також від індивідуальних відмінностей в статурі, обміні речовин і придбаній толерантності. Дія на настрій і соціальну поведінку є високозалежними від соціального і культурного контексту. З урахуванням цього були висунуто декілька можливих пояснень зв'язку між алкоголем і агресією.
Грехем виділив чотири категорії теорій, які розрізняються залежно від ролі, приписуваної алкоголю як такому. Пряма теорія експлицитно розглядається в теоріях "розгальмовування", згідно яким алкоголь впливає на мозкові механізми, що містять агресію. Проте позиції такої теорії підриваються відсутністю доказів існування мозкових центрів агресії і мінливими ефектами алкоголю. Більш того, якщо врахувати високу частоту випадків, коли вживання алкоголю не призводить до агресивних наслідків, то гіпотеза розгальмовування здається занадто спрощеною [37, 225].
Теорія, що наводить доводи на користь непрямої причини, пропонує, що ефекти алкоголю впливають на зміни у збудженні та когниції. Тейлор і Леонгард рахують, що алкоголь знижує здатність надавати увагу множинним сигналам і перемикати увагу, внаслідок чого людина, яка знаходиться в стані сп'яніння, більш залежна від стимулів, менш керуєма гальмуючими сигналами або очікуваними наслідками та схильний до ризику [43, 210].
Третій підхід робить особливий акцент на мотивах вживання алкоголю, якими можуть бути досягнення зниження тривоги або придбання відчуття могутності, взаємодіючими з іншими ефектами алкоголю [5, 75].
Четверта категорія теорій розглядає кореляцію алкоголю, - агресія як відображення диспозиційних або ситуативних чинників. Особові чинники можуть примушувати людей і пити, і поводитися агресивно. Наприклад, в одному дослідженні був встановлений наступний факт: студенти, які повідомляли, що стають агресивними після вживання алкоголю, відрізнялися від тих, хто вживає алкоголь, але неагресивних більшої деліквентністю за даними самозвітів, більшою ворожістю, домінантністю та імпульсом, досвідом непослідовного виховання, а також підвищеним часом відновлення електропровідимості шкіри [26, 259].
Ці теорії частково співпадають, чим конкурують між собою. Чи приведе алкоголь до агресії залежатиме від взаємодії між індивідуальними особливостями п'ющого, психологічними ефектами алкоголю та провокуючими і стримуючими чинниками в конкретній ситуації.
Набагато менше даних про зв'язки між вживанням заборонених наркотиків та агресією. Наявні дані вказують на те, що марихуана, опіати та транквілізатори не сприяють агресії та навіть можуть її стримувати. Амфетаміни і барбітурати, напевно, все ж таки сприяють здійсненню насильства, але, як і у випадку, з алкоголем, результат, мабуть, залежить від індивідуальної схильності і ситуаційних чинників [20, 255].
Висновки до розділу 2
В становленні агресивної поведінки можуть грати помітну роль вікові особливості підлітка та соціальні чинники.
Традиційно головним інститутом виховання є сім'я. Важливість сім'ї як інституту виховання обумовлена тим, що в ній дитина знаходиться протягом значної частини свого життя, і по тривалості своєї дії на особистість жоден з інститутів виховання не може порівнятися з сім'єю.
По мірі дорослішання роль сім'ї слабшає і зростає роль однолітків. Елементарна підтримка, яку підлітки отримають від товаришів, надзвичайно важлива для їх розвитку.
Поєднання несприятливих біологічних, психологічних, сімейних та інших соціально-психологічних чинників спотворює весь спосіб життя підлітків. Підлітки попадають під сильний вплив підліткової групи, що нерідко формує асоціальну шкалу життєвих цінностей. Алкоголізація і наркотизація найтіснішим чином вплітаються в структуру девіантного способу життя підлітків.
Для молоді алкоголь засіб для розкріпачення та подолання сором'язливості, від якої страждають багато підлітків. Тим часом, агресивна поведінка підлітків нерідко пов'язана з алкоголізацією. Оскільки підлітки алкоголізуються, як правило, в групі, то підігріте алкоголем прагнення не "відставати від інших" і "жадання подвигу" часто прзиводять до демонстративних асоціальних вчинків.
Проте, чи приведе алкоголь до агресії, залежатиме від взаємодії між індивідуальними особливостями підлітка, психологічними ефектами алкоголю та провокуючими і стримулючими чинниками в конкретній ситуації.
Похожие работы
... досвіду меншого обсягу, але утримуючи норми поведінки, що допускають агресивність. Таким чином, піддатливість до агресивних дій формується при недостатньо збалансованій соціалізації. 2. ПРОЯВ АГРЕСІЇ В КРИзові ПЕРІОДИ 2.1 Дитяча агресивність. Вікові особливості прояву дитячої агресивності Агресивні дії в дитини можна спостерігати вже із самого раннього дитинства. В перші роки життя ...
... ість потенціалу вивільнення агресії). Якщо велика ймовірність стати об’єктом кримінальної агресії у дітей, жінок, літніх людей, то використовуються охоронні заходи. При загрозі виникнення кримінальної агресії по відношенню до об’єкта, який в силі протистояти таким діям, то застосовуються такі ж заходи сприяння захисту. До осіб з негативною віктимною поведінкою можуть застосовуватись заходи такі ж ...
... Як вже підкреслювалось, деякі психологи розглядають зависоку самооцінку тільки у негативному ракурсі: вважають її джерелом афективних станів, причиною конфліктної поведінки, але останні досліди вказують нам, що зависока самооцінка виконує корисну для розвитку підлітка роль. Має користь відмітити, що зависока самооцінка у психологічних дослідах зустрічається дуже часто. З даних різних авторів число ...
... що має велике значення для трудового виховання. [ 21 ] Як вже підкреслювалось, деякі психологи розглядають зависоку самооцінку тільки у негативному ракурсі: вважають її джерелом афективних станів, причиною конфліктної поведінки, але останні досліди вказують нам, що зависока самооцінка виконує корисну для розвитку підлітка роль. Має користь відмітити, що зависока самооцінка у психологічних дослі ...
0 комментариев