3.1 Зміст об'єкту дослідження

Дослідження синдрому вигорання в медиціні проводилося на базі Добровського тубдіспансера міста Сімферополя.

У дослідженні брало участь 20 чоловік медичного персоналу, з них 8 це лікарі.

Загальна характеристика випробовуваних носить наступний характер: в дослідженні брали участь в основному медичний персонал з багаторічним професійним стажем, із стереотипами поведінки і поглядами, що склалися, на життя і на свою професійну діяльність, це особливо цінне для дослідження, що проводилося. У випробуванні брали також участь молоді колеги, стаж роботи яких за фахом налічує лише декілька років. На жаль число цих респондентів склало лише 4 людини.

Зрозуміло, що люди, що пропрацювали у медицині 40 років і новоспечені лікарі, по своєму світогляду можуть мати діаметрально протилежні погляди. Число випробовуваних у вибірці з багаторічним стажем 16 чоловік, в основному це жінки. Двоє людей – молоді фахівці.

Наочно структуру респондентів дослідження за стажем професійної діяльності покажемо на рис.3.1.


Рис. 3.1. Розподіл випробовуваних по трудовому стажу

Розподіл випробовуваних по статевій приналежності в процентному відношенні має такий вигляд (рис.3.2).

Рис.3.2. Статева приналежність респондентів

По досвідченості респонденти розподілилися на групи – саме лікарів та молодшого медичного персоналу. Розподіл у цьому сенсі представлено на рисунку 3.3.

Рис.3.3. Розподіл за фахом

Таким чином, головна група опитуваних у дослідженні має такі ознаки, - більшість опитуваних це жінки з багаторічним стажем у медицині, серед них більшість це молодший медичний персонал, саме медсестри. Ця категорія дуже розповсюджена у медичних закладах, тому група респондентів має дуже виражену статистичну ознаку для працівників медичних закладів.

Але можна також засвідчити, що лікарі і медичний персонал становлять у співвідношенні 40% к 60%. Тому треба також вивчити у дослідженні особливості синдрому саме у цих двох групах.

3.2. Результати обстеження

Для вивчення у цілому по даному медичному закладі розглянемо обробні дані, що долучено з лістом по методиці В.В. Бойк (таблиця 3.1.).


Табл..3.1.

Данні дослідження по методиці ВВ. Бойк

Фази і симптоми Кількість (номер) респондента
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20
Фаза напруги
1 симптом 8 10 18 30 8 22 28 30 23 30 7 15 10 17 5 5 8 12 13 11
2 симптом 8 18 8 32 0 9 27 15 23 10 8 18 12 13 6 6 5 15 18 12
3 симптом 0 21 6 17 7 15 13 25 18 7 5 16 5 3 9 9 0 10 15 5
4 симптом 0 0 5 23 0 13 2 18 7 28 8 0 16 13 3 3 12 3 12 5
Σ балів по фазі 16 49 37 102 15 59 70 88 81 75 28 49 43 46 23 22 36 60 35 33
Фаза резістенції
1 симптом 8 13 11 30 13 28 21 23 25 18 15 8 10 17 18 22 26 15 16 28
2 симптом 11 13 13 25 13 20 20 13 13 22 2 6 20 3 5 8 8 10 13 14
3 симптом 5 5 5 25 5 23 27 25 23 17 15 0 17 20 2 7 13 5 22 20
4 симптом 3 5 5 30 3 13 15 28 20 30 24 15 15 22 20 19 2 12 10 15
Σ балів по фазі 27 36 34 110 34 84 83 89 81 87 56 29 62 62 45 56 49 42 61 56

Фаза виснаження
1 симптом 20 10 12 30 10 27 7 30 20 8 16 17 16 17 13 10 15 10 17 23
2 симптом 7 17 7 27 7 26 20 17 20 10 20 13 28 3 8 13 7 7 2 17
3 симптом 0 5 0 33 0 28 28 33 28 12 7 5 15 13 15 18 2 15 15 5
4 симптом 2 0 0 28 0 30 31 30 28 20 23 3 20 20 8 6 10 5 3 4
Σ балів по фазі 29 32 19 118 17 111 86 110 96 50 66 38 82 53 44 47 44 37 37 49
Σ балів по всім 3 фазам 72 117 90 330 66 224 239 287 258 212 150 116 187 161 112 125 129 139 136 138

Проведемо розгляд фаз синдрому у сенсі їх сформованості. Тому проведемо у таблиці 3.2.оценку середнього зайченя по кожній фазі для усіх респондентів.

Таблиця 3.2.

Фаза Середнє значення Середнє відхилення
Фаза напруги 48 19,787
Фаза резістенції 59 18,66
Фаза виснаження 58 26,125

Для працівників даного медичного закладу можна зробити наступні висновки, кожна з досліджених фах знаходиться у стадії формування.

Але ці данні можуть суттєво різнитися за двома групами – лікарі і медсестри. Тому зробимо ще 2 додаткові таблиці для вивчення – у першій будуть дані по лікарям, а у другій по медсестрам.

Таблиця 3.3.

Дані по лікарям

Фази і симптоми Кількість (номер) респондента
1 4 5 8 9 11 14 20
Фаза напруги
1 симптом 8 30 8 30 23 7 17 11
2 симптом 8 32 0 15 23 8 13 12
3 симптом 0 17 7 25 18 5 3 5
4 симптом 0 23 0 18 7 8 13 5
Σ балів по фазі 16 102 15 88 81 28 46 33
Фаза резістенції
1 симптом 8 30 13 23 25 15 17 28
2 симптом 11 25 13 13 13 2 3 14
3 симптом 5 25 5 25 23 15 20 20
4 симптом 3 30 3 28 20 24 22 15
Σ балів по фазі 27 110 34 89 81 56 62 56
Фаза виснаження
1 симптом 20 30 10 30 20 16 17 23
2 симптом 7 27 7 17 20 20 3 17
3 симптом 0 33 0 33 28 7 13 5
4 симптом 2 28 0 30 28 23 20 4
Σ балів по фазі 29 118 17 110 96 66 53 49
Σ балів по всім 3 фазам 72 330 66 287 258 150 161 138

Розглянемо перш за все сформованість і домінантність симптомів у цієї групі досліджених. Для цього сформуємо таблицю 3.4.


Таблиця 3.4.

Дослідження домінуючих сім томів і сформованості стадій у лікарів

Фази і симптоми Середнє значення Максимальнезначення Мінімальнезначення Середнє відхилення
Фаза напруги
1 симптом 16,75 30 7 6,625
2 симптом 13,875 32 0 4,8125
3 симптом 10 25 0 6,6875
4 симптом 9,25 23 0 8,34375
Σ балів по фазі 51,125 102 15 21,71875
Фаза резістенції
1 симптом 19,875 30 8 6,625
2 симптом 11,75 25 2 4,8125
3 симптом 17,25 25 5 6,6875
4 симптом 18,125 30 3 8,34375
Σ балів по фазі 64,375 110 54 21,71875
Фаза виснаження
1 симптом 20,75 30 10 5,1875
2 симптом 14,75 27 3 6,204082
3 симптом 14,875 33 0 12,28571
4 симптом 16,875 32 0 9,714286
Σ балів по фазі 96,25 147 17 30,5625
Σ балів по всім 3 фазам 182,75 330 66 81,6875

По обробним данням можна зробити наступні висновки (табл..3.4.).

Найбільш сформованими симптомами у лікарів служать таки симптоми, як переживання психотравмуючих обставин (16,75, 6,625) і незадоволеність собою ( середне -13,875, відхілення –4,8125).

Фаза напруги у стадії формування у ½ опитуваних.

Також домінантними симптомами у лікарів служать неадекватне виборчне емоційне реагування (19,785, 6,625) і редукція професійних обов'язків (18,125, 8,3437).

Фаза резістенції сформувалась у 2/3 опитуваних.

У фазі виснаження домінантними симптомами служать емоційний дефіцит (20,75, 5,1875) і психосоматичні і психовегетативні порушення (16,875, 9,714286).

Фаза виснаження є місто у 1/3 опитуваних лікарів.

Таким же чином розглянемо розвиток синдрому у групі медсестер (таблиця 3.5 – ісходні дані обробки, а таблиця 3.6 – статистична обробка данних таблиці 3.5 ).

Таблиця 3.5.

Дані по медсестрам

Фази і симптоми Номер респондента
2 3 6 7 10 12 13 15 16 17 18 19
Фаза напруги
1 симптом 10 18 22 28 30 15 10 5 5 8 12 13
2 симптом 18 8 9 27 10 18 12 6 6 5 15 18
3 симптом 21 6 15 13 7 16 5 9 9 0 10 15
4 симптом 0 5 13 2 28 0 16 3 3 12 3 12
Σ балів по фазі 49 37 59 70 75 49 43 23 22 36 60 35
Фаза резістенції
1 симптом 13 11 28 21 18 8 10 18 22 26 15 16
2 симптом 13 13 20 20 22 6 20 5 8 8 10 13
3 симптом 5 5 23 27 17 0 17 2 7 13 5 22
4 симптом 5 5 13 15 30 15 15 20 19 2 12 10
Σ балів по фазі 36 34 84 83 87 29 62 45 56 49 42 61
Фаза виснаження
1 симптом 10 12 27 7 8 17 16 13 10 15 10 17
2 симптом 17 7 26 20 10 13 28 8 13 7 7 2
3 симптом 5 0 28 28 12 5 15 15 18 2 15 15
4 симптом 0 0 30 31 20 3 20 8 6 10 5 3
Σ балів по фазі 32 19 111 86 50 38 82 44 47 44 37 37
Σ балів по всім 3 фазам 117 90 224 239 212 116 187 112 125 129 139 136

Таблиця 3.6.

Дослідження домінуючих симптомів і сформованості стадій у медсестер

Фази і симптоми Середнє значення

Максимальне

значення

Мінімальне

значення

Середнє відхилення
Фаза напруги
1 симптом 14,66667 30 5 6,611111
2 симптом 12,66667 27 5 5,444444
3 симптом 10,5 21 0 4,583333
4 симптом 8,083333 28 0 6,763889
Σ балів по фазі 46,5 75 22 13,83333
Фаза резістенції
1 симптом 17,16667 28 8 5
2 симптом 13,16667 22 5 4,888889
3 симптом 11,91667 27 0 7,916667
4 симптом 13,41667 30 2 5,583333
Σ балів по фазі 55,66667 87 29 16,5
Фаза виснаження
1 симптом 13,5 27 7 4,083333
2 симптом 13,16667 28 2 6,388889
3 симптом 13,16667 28 0 6,972222
4 симптом 11,33333 31 0 9,277778
Σ балів по фазі 52,25 111 19 20,375
Σ балів по всім 3 фазам 152,1667 239 90 42,22222

У медсестер можна зробити такі наступні висновки. По симптомам у кожній фазі тільки один симптом є домінантним (повністю сформованим) – це неадекватне виборне емоційне реагування (середнє –17,16667, середнє відхилення 5). У стадії формування можна виділити такі симптоми - Переживання психотравмуючих обставин, незадоволеність собою, емоційно-етична дезорієнтація, розширення сфери економії емоцій, редукція професійних обов'язків, і усі інши симптоми 3 фази (фази виснаження), саме емоційний дефіцит, емоційна відчуженість, особова відчуженість (деперсоналізація), психосоматичні і психовегетативні порушення.

Таким чином, фаза напруги це стадія, яка формується у ¾ опитуваних медсестер, фаза резістенції формується є у 2/3 опитуваних, фаза виснаження формується у 1/3 опитуваних).

Для того, щоб ствердити факт синдрому вигорання у медиків розглянемо також результати обробки по другій методиці в цілому для усіх опитуваних.

Таблиця 3.7.

Обробка результатів професійної мотивації

Змінна Фактор
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13
n+ 8 17 14 4 1 15 17 16 6 0 13 4 1
n- 4 0 2 11 17 0 1 1 9 18 5 12 12

Розрахунок

КЗ

КЗ +0,05 +0,94 +0,67 -0,38 -0,88 +0,83 +0,88 +0,83 -0,16 -1 +0,44 -0,05 -0,6

Узагальнимо одержані результати. Виділимо абсолютні або близькі до них фактори задоволеності або незадоволеності професією.

Чинник, який не задовольняє випробовуваних – це чинник №10, а саме частий контакт з людьми. І тут підтверджується процес вигорання в соціономічних професіях, адже люди, їх життя і здоров'я – це основна мета і об'єкт додатку професійних зусиль будь-якого лікаря, змінити зміст праці тут не можна, оскільки лікувати можна тільки живі істоти. Бажання менших комунікацій зрозуміле, оскільки лікар залишається лікарем всі 24 години в доба, на роботі і удома до нього звертаються люди по пораду і допомогу. Необхідність в мотиваційних стимулах для подолання цього негативного чинника очевидна. На другому місці негативних чинників - це незадоволеність винагородою за вкладену працю, за проявлену увагу до людини і його здоров'я. Бюджетна сфера не надає лікарю можливостей для відновлення своїх продуктивних сил, праця оплачується не відповідно професійному внеску. І тут має місце підтвердження першої гіпотези курсової роботи. Дослідження 13 чинника ще раз підтверджує, що робота пов'язана з дуже високою психологічною напругою, який майже 60% вибірки хотіло б компенсувати відпочинком наодинці. Четвертий чинник і значення його КЗ ще раз підтверджує останнє положення.

 Перше місце займає чинник уміння роботи з людьми. Тут має місце суперечність і явний дисбаланс реальності і бажань. Привертає в професії лікаря майже всіх випробовуваних можливість самоудосконалення, підвищення своєї майстерності. Цей чинник займає друге місце в ранзі задоволеності професією. Це підтверджує постулати сучасних теорій мотивацій про те, що добре виконана робота є наймогутнішим стимулом до праці. Третє місце ділять чинники 6 і 8, які показують, що вибір професії не випадковий і респонденти вірять, що вибрали свою професію у відповідності своїх здібностей і характеру.

Загальний висновок можна сформулювати так: вкладені духовні і фізичні сили лікарів знаходяться в суперечності з умовами і оплатою праці, що проте не заважає їм як головний мотив до праці розглядати добре виконану роботу. Наочно представити вибір значущих чинників можна за допомогою наступних діаграм (рис.3.4 і рис.3.5).

Рис. 3.4. Зміст основних факторів незадоволеності професією

Рис.3.5.. Зміст факторів задоволеності професією


Висновок

У роботі зроблено наступні висновки, згідно з структурою роботи.

1. Вперше синдром емоційного вигорання був описаний американськими психологами в сімдесятих роках минулого століття. Головною причиною появи синдрому вважається психологічна перевтома. Медицина - одна з сфер людської діяльності, де питання якості і його оцінки мають особливе значення. Виконувати роботу не для особистого споживання, а на благо суспільства, соціуму – це і є основна задача професій соціального типу, до яких безумовно відноситься і професія лікаря. Професійне вигорання — це синдром, що розвивається на фоні хронічного стресу і ведучий до виснаження і особових ресурсів емоційно-енергій працюючої людини. Професійне вигорання виникає в результаті внутрішнього накопичення негативних емоцій без відповідної «розрядки» або «звільнення» від них. Професійна діяльність працівників сфери здоров'я несе в собі потенційну загрозу розвитку СЕВ. Особові риси емоційної нестійкості, боязкості, підозрілості, схильності до відчуття вини, консерватизму, імпульсної, напруженості, інтроверсії мають певне значення у формуванні СЕВ.

2. Широко відомі наступні методики: опитувальник на «вигорання» К. Маслач і С. Джексон в модифікації Н. Е. Водопьяновой, опитувальник поведінки і переживання, пов'язаного з роботою У. Шааршмидт і А. Фишер [2], методика діагностики рівня «емоційного вигорання» В. В. Бойко, методика «вибору медичної професії» А. П. Василькова.

У роботі безпосередньо використовуються дві методики. Це методика діагностики рівня «емоційного вигорання» В. В. Бойк і методика визначення загального рівня задоволеності професією (модифікація І. В. Кузьміной, А. А. Реана). Перша методика виявляє як наявність «вигорання», так і ступінь «емоційного вигорання», під яким автор розумів вироблений особою механізм психологічного захисту у формі повного або часткового виключення емоцій у відповідь на вибрані психотравмуючі дії.

Друга методика визначає загальний рівень задоволеності професією лікаря. Методика вперше також була запропонована В. Л. Ядовим.

3. Висувається така гіпотеза. Професія лікаря відчуває великі психологічні навантаження, тому у більшої часті працівників медичної сфери розвивається синдром вигорання, який може бути у працівників у різноманітних фазах розвитку, але безсумнівно, що симптоми вигорання найбільш присутні у роботі молодшого медичного персоналу, тобто медсестер, які по службовим обіцянкам більш часу проводять з хворими. Крім того існує певний перелік факторів, які свідчать за незадоволеність обраною спеціальністю.

Розподіл працівників медичного закладу на лікарів і молодший медичний персонал дало можливість відокремити основні ознаки розвитку симптомів у ціх двох групп.

Найбільш сформованими симптомами у лікарів служать таки симптоми, як переживання психотравмуючих обставин і незадоволеність собою. Фаза напруги у стадії формування у ½ опитуваних лікарів. Також домінантними симптомами у лікарів служать неадекватне виборчне емоційне реагування і редукція професійних обов'язків. Фаза резістенції сформувалась у 2/3 опитуваних. У фазі виснаження домінантними симптомами служать емоційний дефіцит і психосоматичні і психовегетативні порушення. Фаза виснаження має місто у 1/3 опитуваних лікарів.

У медсестер можна зробити такі наступні висновки. По симптомам у кожній фазі тільки один симптом є домінантним (повністю сформованим) – це неадекватне виборне емоційне реагування. У стадії формування можна виділити такі симптоми - переживання психотравмуючих обставин, незадоволеність собою, емоційно-етична дезорієнтація, розширення сфери економії емоцій, редукція професійних обов'язків, і усі інши симптоми 3 фази (фази виснаження), саме емоційний дефіцит, емоційна відчуженість, особова відчуженість (деперсоналізація), психосоматичні і психовегетативні порушення. Таким чином, фаза напруги це стадія, яка формується у ¾ опитуваних медсестер, фаза резістенції формується є у 2/3 опитуваних, фаза виснаження формується у 1/3 опитуваних).

Головна гіпотеза підтверджена – у медичному закладі майже всі працівники відчувають на собі вплив синдрому вигорання.


Список джерел

1.                     Бойко В. В. Энергия эмоций в общении: взгляд на себя и на других. М., 1996. 238 с.;

2.                     Водопьянова Н. Е. Синдром «психического выгорания» в коммуникативных профессиях //Психология здоровья/Под. ред. Г. С. Никифорова. СПб.: Изд-во СпбГУ, 2000. 498 с.;

3.                     Гончарова Е.Б., Формирование мотивации учебно-профессиональной деятельности//Вопросы психологии №5, 2000;

4.                     Зильбер А. П. Этика и закон в медицине критических состояний // Этюды критической медицины. Петрозаводск: Изд-во ПетрГУ, 1998. Т. 4. 560 с.;

5.                     Коган В. Е. Практическая психология: Для психологов и врачей / Психология. М.: Смысл: Академ. Проект, 1999. 407 с.;

6.                     Леонтьев Д.А., Профессиональное самоопределение как построение образов возможного будущего-М: Наука, 1995;

7.                     Матулене Г., О социальной адаптации к деятельности (обзор зарубежной литературы)/Психологический журнал//№5,2002;

8.                     Маслоу А., «Самоактуализация личности и образование». Киев-Донецк, 1994;

9.                     Орел В. Е. Феномен «выгорания» в зарубежной психологии: эмпирические исследования и перспективы // Психологический журнал. 2001. Т. 22, № 1. С. 90–101;

10.                  Робертс Г. А. Профилактика выгорания // Обзор современной психиатрии. 1998. № 1. С. 39–46.;

11.                  Рогинская ТИ., Синдром выгорания в социальных профессиях//Психологический журнал, №3, 2002;

12.                  Немов Р.С., Психология (психодиагностика), М: Владос, 1999;

13.                  Практическая психология для менеджеров. Под ред. Тутушкиной М. К. – М.: ИИД «Филинъ», 1997;

14.                  Синдром выгорания медицинских работников, Чумакова Г.А д.м.н., проф., Бабушкин И.Е. к.м.н., доцент, Бобровская Л.А., -М: Владос, 2003 ;

15.                  Слинько О. Люди в вашем деле: энциклопедия соционического менеджмента. - Киев: Трамвай, 1996;

16.                  Техника работы с цифрами/под общ. ред. Маслова П.П., -М: Статистика,1997;

17.                  Трунов. Д. Г. «Синдром сгорания». Позитивный подход к проблеме // Журнал практического психолога. 1998. № 5. С. 84-95;

18.                  Федоровский Н. М., Григорьева О. М. К вопросу о «синдроме профессионального выгорания» у анестезиологов-реаниматологов // Вестник интенсивной терапии. 2004. Приложение к № 5 «Современные проблемы анестезиологии и интенсивной терапии» С. 65–66;


Информация о работе «Прояви синдрому вигорання в медицині»
Раздел: Психология
Количество знаков с пробелами: 61900
Количество таблиц: 11
Количество изображений: 5

Похожие работы

Скачать
82995
1
0

... Третя стадія супроводжується реакціями основних трьох класів (фізіологічні, афективно-когнітивні, поведінкові) в індивідуальних варіаціях. 4)         Четверта стадія являє собою емоційне вигорання як багатогранне переживання хронічного психологічного стресу. Будучи негативним наслідком психологічного стресу, переживання вигорання проявляється як фізичне, емоційне виснаження, як переживання суб’є ...

Скачать
168310
7
0

... отримують комфорт та затишок від релігії, можуть отримати підтримку від духовних аспектів помирання та деякі відповіді на питання, що станеться після смерті. Особливого висвітлення потребує проблема соціально-психологічної роботи з людьми, які стали інвалідами внаслідок важкої хвороби або травми. За дослідженнями психологів сам процес інвалідізації можна розглядати як кризову ситуацію, в якій ...

Скачать
172920
3
32

... переліком правових знань, щоб мати змогу допомагати у вигляді консультацій своїм клієнтам. Проведене дослідження дало змогу сформулювати деякі пропозиції щодо вдосконалення соціально-правового захисту дітей від насильства: ·   систематично проводити курси ознайомлення педагогічних працівників із питаннями соціально-правового захисту дітей-жертв насильства і підвищення їх правової культури; ·   ...

Скачать
179378
0
0

... ій сугестії індивіда, невпевненості в собі тощо. За ознакою "усвідомлювання - неусвідомлювання" виокремлюють усвідомлювані (переконання, групові експектації, вплив авторитету) та неусвідомлювані механізми десоціалізації (вони проявляються здебільшого в ранньому дитинстві та виражаються через такі явища, як навіювання, наслідування, психологічне зараження, ідентифікація). Соціальне оточення діє на ...

0 комментариев


Наверх