6. Проблеми та перспективи розвитку та розміщення продуктивних сил

Правління Банку Литви затвердило макроекономічні прогнози на перспективу розвитку литовської економіки.

Перспективи розвитку господарства країни на 2008-2009 роки розцінюються менш сприятливо, негативні зміни будуть більш істотними, а відновлення господарства затягнеться довше, ніж очікувалося. Прогнози росту ВВП були знижені через вплив факторів ризику, що підтвердився - уповільнення темпів розвитку господарства йде більш різко і буде більш глибоким, ніж сподівалися. Це в основному зв'язане з надіями, що різко погіршуються на економічний розвиток населення і підприємств в умовах глобальної фінансової кризи. Перегляд прогнозів також визначає усе менш сприятливе зовнішнє середовище. Хоча більш явних стиснень ліквідності в банківському секторі Литви поки не видно, однак зниження довіри в умовах кризи на фінансовому ринку й ослаблення фінансових важелів у світовому масштабі підвищують вартість кредитування.

Ріст загальних інвестицій став негативним раніш, ніж сподівалися. Оцінюючи нинішню загальну економічну ситуацію і набагато погіршилися надії на прибутковість підприємств, у прогнозований період намічається зменшення інвестицій. Інвестиції, зв'язані з житловим і нежитловим будівництвом підуть на збиток уже наприкінці цього року. Інвестиції в розвитку транспортних засобів будуть зменшуватися в зв'язку з труднощами, сполученими з діяльністю на транспорті, а також через погіршення умов фінансування. Зі зміною структури секторів господарства повинні зрости інвестиції в устаткування, однак цих позитивних тенденцій, швидше за все, можна екати не раніше, ніж у другій половині 2009 року. На загальних інвестиціях наступного року негативно позначиться і падіння інвестицій у секторі влади, оскільки в рамках програми державних інвестицій на 2009-2011 р. частина інвестицій держсектора 2009 року буде перенесена на 2010 рік.

Тенденції закордонного попиту, що погіршилися, знижують прогнози росту експорту. Збільшенню обсягів експорту цього року найбільше сприяв зростаючий експорт мінеральної продукції, вплив якого в 2009 році майже не буде позначатися через велику питому базу. Перспективи експорту, не вважаючи нафтопродуктів, на найближчий час менш сприятливі через значно знизився зовнішнього попиту. У 2007 році позитивні тенденції були в секторах, у яких відзначалося найменше коливання економічних циклів (у сільському господарстві і хімічній промисловості), однак їхньої перспективи на майбутнє невтішні. Ріст експорту сільгосппродукції і продуктів харчування, очевидно, буде стримувати врожаї в інших країнах світу, що значно підвищили пропозиції цієї продукції, а також почали падати ціни на основні сільгосппродукти на світових ринках.

В останні роки на росту попиту в чималому ступені позначалося споживання імпортованих товарів. При зниженні внутрішнього попиту імпорт також зменшиться. З уповільненням розвитку господарства знижується напруженість на ринку праці. Хоча в першій половині 2008 року рівень безробіття підвищився незначно, але видно, що загальна кількість вільних робочих місць зменшується. Ріст заробітної плати знизився, особливо в секторах будівництва і фінансового посередництва, у яких ріст зарплат в останні роки був найвищим. Думають, що в прогнозований період трудові ресурси перерозподіляться в залежності від зменшення росту заробітної плати, а рівень безробіття буде підвищуватися досить помірковано. Неупорядкований ріст заробітної плати в останні квартали, майже в три рази ріст продуктивності, що перевищував, праці, у 2009 році різко сповільниться до незначно позитивних показників і буде менше, ніж ріст продуктивності праці.

Думають, що в окремих секторах упаде номінальна заробітна плата. Такі передумови дозволяють робити результати проведеного в квітні Банком Литви опитування підприємств, що показали, що біля чверті заробітної плати погоджується з результатами діяльності підприємств. Еміграція робочої сили повинна знижуватися і не збільшувати тиску на заробітну плату. Економічні труднощі в країнах, що в останні роки стали основними ринку еміграції робочої сили Литви, зменшують попит у робочій силі і створюють умови для росту пропозиції робочої сили на ринку праці в Литві.

Основне джерело ризику, здатний визначати менш сприятливий розвиток господарства, чим це було передбачено в жовтневому прогнозі Банку Литви, зв'язаний з фінансовим сектором. Через глобальну фінансову кризу росте вартість кредитних ресурсів, зменшується приступність кредитів. При тривалому збереженні напруги на глобальних фінансових ринках можливості кредитування приватного сектора можуть бути обмежені в більшій мері, чим зменшиться потреба цього сектора в кредитах. З іншого боку, збитки банків Литви з іноземним капіталом у зв'язку з банківськими банкрутствами, що мали місце, в інших державах - незначні, а фінансова система країни не зштовхнулася з недостачею ліквідності і розташовує солідним кредитним портфелем.

Загально-річна інфляція із середини року стала знижуватися. Загальний ріст цін помітно знизили упалі останнім часом ціни на пальне і більш повільне підвищення цін на продукти харчування. Рівень чистої річної інфляції з липня зберігся майже на тім же рівні, а загальну інфляцію підвищує ріст адмініструючих цін, особливе підвищення цін на теплову енергію. Прогнози інфляції на 2008-2009 роки, по суті, відповідають даним раніше оцінкам, хоча прогнозується, що зовнішній і внутрішній тиск на ціни буде трохи ослаблено. Після високої інфляції 2008 року прогнозується, що ріст споживчих цін значно сповільниться. Одним з основних важелів меншої інфляції в наступаючому році буде ослаблений тиск внутрішнього попиту і трудових витрат. Вплив цін на сировину також помірковано слабшає зі зміною тенденцій у світовій економіці.

Падаючі в останні місяці на світових ринках ціни на основні сільськогосподарські продукти повинні сприяти більш повільному росту цін у Литві, а різкі зміни на світовому нафтовому ринку змінюють надії ринку щодо перспектив цін на нафту в прогнозований період. Імовірність різких коливань цін на сировині залишається високої, тому невизначеність у зв'язку з перспективами інфляції, зв'язана зі зміною світових цін, залишається. У 2009 році інфляція може бути вище, ніж планувалося, через майбутнє підвищення цін на газ, а в зв'язку з цим і на теплову енергію".

Небезпека для країни у тому, що емігрує в основному молодь працездатного віку. Для боротьби з безробіттям і еміграцією влади активізували реформу ринку праці. З 2002р. по 2005р. частка молоді у віці до 25 років у структурі робочої сили скоротилася на 3,3%, а частка громадян старше 55 років збільшилася на 11,6%. Боротьбі з безробіттям заважає низька мобільність робочої сили. Уряд одержав більш 10 млн. євро з Брюсселя на перепідготовку безробітних і розвиток системи інформації про ринок праці. Безробітним, що навчаються, планується виплачувати стипендію, а для залучення на роботу випускників професійних, середніх спеціальних і вищих навчальних закладів влади планують виплачувати компенсації для роботодавців. У випадку працевлаштування удалечині від будинку працюючому будуть компенсуватися витрати на поїздку і проживання в розмірі 0,5 мінімальної місячної зарплати за один місяць. Колишні безробітні, що заснували мікропідприємство, одержать субсидію, якщо протягом 36 місяців після реєстрації підприємства вони працевлаштують двох безробітних.


Висновки

З моєї курсової роботи можна зробити висновок.

Литва - найбільша за площею та кількістю населення держава з трьох балтійських країн. Розташована на лісисто-болотистій рівнині східного узбережжя Балтійського моря.

Країна є доволі бідною на природні ресурси. Але має досить великі поклади вапняку, глини, кварцового та гіпсового піску, доломітів. Одним з найважливіших природних ресурсів Литви є янтар (морське узбережжя). З іншого боку - різноманітні лікувальні природні ресурси республіки. Тут є безліч природних комплексів з регульованим відвідуванням їх відпочиваючими.

Міцний економічний розвиток, нове покоління споживачів і легкодоступні споживчі кредити забезпечили стрімке підвищення споживчих витрат і обороти продажів за останні роки.

Зростання економіки Литви відзначається однією з найбільш динамічних у Європі. Ріст валового внутрішнього продукту країни, обумовлений великою кількістю інвестицій, а також експортом товарів і послуг. Ведучими галузями, по обсягах ВВП, продовжують залишатися: машинобудування, деревообробна промисловість, оптова і роздрібна торгівля, транспорт і зв'язок, нерухомість, будівництво і сільське господарство

Швидко розвивається електронний бізнес й економіка знань. В галузях транспорту і комунікацій спостерігається ріст, який випереджає середнє значення (13,7%), що зв'язано, насамперед, з розвитком телекомунікацій і орієнтованим на внутрішній ринок.

Машинобудування - головна галузь промисловості. Із-за кордону ввозиться майже все паливо, тому що своїх родовищ нафти і газу в Литві немає. Активно розвивається деревообробна та меблева промисловість Литви. До кінця 2008 року в країні повинен з’явитися завод, здатний за рік випускати приблизно 300 тис. кубометрів меблевих плит. На основі хімічної, промисловості розвивається виробництво мінеральних добрив для сільського господарства, хімічного волокна для легкої промисловості, Активно розвивається фармацевтична промисловість.

Близько 20% працездатного населення зайнято у сільському господарстві республіки. Головна галузь сільського господарства - м’ясо-молочне тваринництво і беконне свинарство. Оскільки значну частину Литви займають озера і штучні водойми - розвиток рибного господарства отримало значне поширення.

В останні роки значно розвинувся автомобільний і морський транспорт Транзитні перевезення через литовські порти приносять великий дохід у бюджет держави.

Сьогодні в Литві існує 25 торгових центрів, розташованих більш ніж на 57 000 квадратних метрах площі. До кінця 2008 року їх площа ще збільшиться.

Низький рівень народжуваності та еміграція молодих людей скорочує чисельність населення Литви. Небезпека для країни є в тім, що емігрує в основному молодь працездатного віку. Для боротьби з безробіттям і еміграцією влада активізувала реформу ринку праці

Уряд схвалив програму стимулювання міграції робочої сили усередині країни і план її здійснення на 2008-2010 р. Основна мета - стимулювати територіальну мобільність жителів країни з метою підвищення зайнятості населення, поліпшувати співвідношення попиту та пропозиції на ринку праці і забезпечення роботодавців кваліфікованими працівниками. Пропонується підготувати правові акти, що активізують територіальну мобільність безробітних у пошуках роботи

Також планується прийняти Закон про фіскальну дисципліну, яким би передбачалося, що бюджет терміном на 5 років повинний бути збалансованим чи профіцитним. Співвідношення боргу Литви з ВВП є одним з найнижчих у Європейському Союзі.

Литва стала важливим міжнародним центром вантажоперевезень. У країні чотири міжнародних аеропорти, незамерзаючий морський порт, міжнародний транспортний коридор Північ-Південь, залізниця, що з'єднує Скандинавію з Центральною Європою, а також транспортний коридор Схід-Захід, що з'єднує східні держави з Європою. Країна знаходиться в стратегічно вигідному місці і має прекрасно розвинуту інфраструктуру, що забезпечує інтенсивні зв'язки між Європейським Союзом і країнами Союзу Незалежних Держав. При активній економічній політиці держави направленій на збалансований економічний розвиток і інтеграцію в ЄС, активній соціальній і демографічній політиці в середині країни Литва займає і займатиме одне з чільних місць серед країн Європейського Союзу.


Література

1.         Адамкус Валдас, Имя судьбы - Литва: (Беседа с Президентом Литвы)/ Валдас Адамкус / Дружба народов 2000.

2.         Безуглий В.В., Козинець С.В., Регіональна економічна та соціальна географія світу - Київ, 2003 р.

3.         Друженко, Валерій. У Литві важко бути індивідуалом / Валерій Друженко / Пропозиція. - 2006. - № 5. - С. 104

4.         История Литовской ССР. Вильнюс, 1978

5.         Іщук С.І., Розміщення продуктивних сил - Київ, 2000 р.

6.         Ковалевський В.В., Михалюк О.Л., Семенова В.Ф, Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка - Київ, 2004 р.

7.         Ковалевський О.Л., Розміщення продуктивних сил - Київ, 2001 р.

8.         Козак Ю.Т., Економіка зарубіжних країн - Київ, 2003 р.

9.         Кузик С., Економічна і соціальна географія світу - Львів, 2002 р.

10.       Литва. Краткая энциклопедия. Вильнюс, 1989

11.       Масляк П.О., Економічна і соціальна географія світу - Київ, 2003 р.

12.       Раманаускас.Ю. Система забезпечення кредитами сільсьуогосподарських суб'єктів Литви

13.       Романаускас, Ю. Система виробництва сільськогосподарської продукції та його інфраструктура в Литві

14.       Скляренко В. М., Країни світу. Європа.

15.       Супричов О. Прибалтійські країни: Естонія, Литва, Латвія / Географія та основи економіки в школі. - 2007.

16.       http://ru.wikipedia.org

17.       http://www.litva-rest.org.ua

18.       http://www.vneshmarket.ru


Информация о работе «Розмішення продуктивних сил Литви»
Раздел: География
Количество знаков с пробелами: 58620
Количество таблиц: 1
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
71251
0
0

ьорова металургія — енергомістке виробництво. На­приклад, на виплавлення 1 т магнію треба до 22 тис. кіпо-ват-годин електроенергії. Отже, на розміщення підприємств кольорової металургії впливають два чинники — сировинний і енергетичний. (На економічній карті країни знайдіть центри кольорової мета­лургії. Які райони кольорової металургії можна виділити в Україні?) В Україні є два райони кольорово ...

Скачать
90639
3
3

... кваліфікації зайнятих. До таких галузей передусім належать електротехнічна, електронна й підшипникова, виробництво енергетичного устаткування тощо. 1.2 Територіальне розміщення важкого машинобудування України  Важке машинобудування району - це підприємства з виробництва металургійного, підйомно-транспортного устаткування (Одеський кранобудівний), металевих виробів (Нова Каховка), суднобудування ...

Скачать
68094
3
14

... числі Малині – 16077,9 грн., Житомирі – 9146,7 грн., Коростені – 8569,3 грн., Бердичеві – 6645,1 грн., Новограді-Волинському – 5777,6 грн. 6 ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ І РОЗМІЩЕННЯ ГОСПОДАРСЬКОГО КОМПЛЕКСУ ОБЛАСТІ Виходячи із стратегічних напрямків та з метою переведення процесу реформування економіки на якісно новий рівень, в області визначено 6 головних цілей. Зокрема: стале економі ...

Скачать
57588
4
4

... дповідає до проектної - більшості вітчизняних заводів уже перейшло за 20 років, і основні фонди їх істотно зношені.   2.Основні передумови розвитку і фактор розміщення пивоварної промисловості території, що досліджуються   Україна має необхідні передумови для функціонування високорозвиненої пивоварної промисловості. Починаючи з 1991 року відбувся значний спад у харчовій промисловості країни ...

0 комментариев


Наверх