Навигация
1.1 Безпосередні умовиводи
Безпосередніми умовиводами називаються такі, що робляться із одного засновку. До них традиційно відносяться наступні: перетворення, обернення, протиставлення предикату та умовиводи за логічним квадратом. Виводи у кожному із цих засновків утворюються у відповідності до певних логічних правил, які обумовлені видом судження – його кількісною та якісною характеристикою. Перетворення - вид безпосереднього умовиводу, при якому змінюється якість засновку без змінення її кількості, при цьому предикат висновку є запереченням предиката засновку. За якістю зв’язку категоричні судження діляться на стверджувальні та заперечні.
Наприклад: 1) S є P. 2) S не є не-P.
При цьому загально ствердне судження перетворюється на частковозаперче та навпаки, а загально ствердне судження перетворюється в загально заперечне та навпаки.
Можна виділити два часткових способи:
1) Шляхом подвійного заперечення, яке ставиться перед зв’язкою і предикатом:
S є P --> S не є не-P.
Підмети – головні члени речення. ---> Ні один підмет не є не головним членом речення;
2. Заперечення можна переносити із предиката в зв’язку:
S є не-P. ----> S не є P.
Всі галогени є неметалами. -----> Ні один галоген не є металлом.
Оберненням називається такий безпосередній умовивід, в якому у висновку (новому судженні) суб’єктом є предикат, а предикатом – суб’єкт вихідного судження, тобто відбувається заміна місць суб’єкта та предиката при збереженні якості судження. Наприклад: S є P. -----> P є S.
Обернення підпорядковується правилу розподіленості термінів, згідно якому суб’єкт розподілений в заперечному і не розподілений в стверджуваному судженнях. У відповідності до цього правила розрізняють просте (чисте) обернення та обернення з обмеженням.
Простим (чистим) називають обернення без застосування кількості судження.
Так обертаються судження, обидва терміни яких розподілені або обидва не розподілені. Якщо ж предикат вихідного судження не розподілений, то він може бути розподілений і у висновку, де він є суб’єктом. Тому його об’єм обмежується.
Протиставлення предикату – це такий безпосередній умовивід, при якому (у висновку) предикатом є суб’єкт, суб’єктом – поняття, що суперечить предикату вихідного судження, і зв’язка змінюється на протилежну.
Наприклад: S є P. ----> не-P не є S.
Іншими словами, ми робимо таким чином: 1) замість P беремо не-P; 2) міняємо місцями S і не-P; 3) звязку міняємом на протилежну.
Наприклад, дано судження: "Усі леви – хижі тварини". В результаті протиставлення предикату отримаємо судження: "Ні одна хижа тварина не є левом".
Протиставлення предикату можна розглядати як результат двох послідовних безпосередніх умовиводів – спочатку перетворення, потім обернення перетвореного судження.
1.2 Простий категоричний силогізм
Категоричним силогізмом називається такий дедуктивний умовивід, у якому обидва засновки є категоричними судженнями.
Наприклад:
Будь-який злочин є діянням суспільне небезпечним.
Крадіжка є злочин.
Отже, крадіжка є діяння суспільне небезпечне.
Категоричний силогізм складається із трьох суджень:
двох засновків і висновку. Засновки і висновок, у свою чергу, складаються із понять. Ці поняття називаються термінами силогізму. У категоричному силогізмі розрізняють три терміни: менший, більший і середній.
Термін, який займає місце суб'єкта у висновку, називається меншим терміном. Менший термін позначається літерою S. У нашому прикладі менший термін — поняття "крадіжка". Термін, котрий займає місце предиката у висновку, називається більшим терміном. Позначається він літерою Р. У наведеному силогізмі більший термін — поняття "діяння суспільно небезпечне". Більший і менший терміни називаються крайніми термінами. Середнім терміном називається поняття, яке входить до обох засновків і відсутнє у висновку. Позначається середній термін літерою М. У наведеному прикладі середнім терміном є поняття "злочин".
Структуру наведеного силогізму можна записати так:
М—Р
S - М
S – P
Середній термін (М) виконує роль сполучної ланки між більшимі меншим термінами, завдяки йому стає можливим із двох суджень засновків вивести третє судження (висновок), котре є новим знанням.
Відношення S - Р, як видно зі схеми, не наявне у засновках, воно установлюється тільки у висновку. Висновок про наявність певного відношення між S і Р роблять на тій підставі, що обидва ці терміни пов'язані з одним і тим же поняттям (середнім терміном) у засновках. Із того факту, що S має відношення до М, а М, у свою чергу, пов'язаний із Р, роблять висновок, що існує відношення і між S та Р. За відсутності ж середнього терміна установити зв'язок між поняттями, що входять до засновків, неможливо. Наприклад, із таких двох суджень:
"Будь-який злочин є діяння суспільне небезпечне",
"Право є надбудова"
— не можна здобути висновок, оскільки у цих засновках відсутнє загальне поняття (середнього терміна).
До кожного засновку категоричного силогізму входять по два терміни: середній і один крайній. Залежно від того, який із крайніх термінів (більший чи менший) входить до засновку, розрізняють більший і менший засновки.
Засновок, у якому наявний більший термін Р, називається більшим засновком. У нашому прикладі засновком є судження: "Будь-який злочин є діяння суспільне небезпечне".
Засновок, у котрому наявний менший термін S, називається меншим засновком. У розглядуваному прикладі ним є судження "Крадіжка є злочин". Більшим засновком категоричного силогізму є звичайне загальне положення або правило, а меншим — судження про конкретний предмет. Поширюючи загальне положення на частковий випадок, ми здобуваємо нове знання про нього висновок.
Похожие работы
... не справді демократичною". Частковозаперечні судження (О) перетворюються в частковоствердні судження (І). Схема перетворення: Деякі S не є РДеякі S є не-Р. Перетворення — найпростіша форма утворення безпосереднього умовиводу. У висновковому судженні розуміється те ж відношення між поняттями, що й у вихідному судженні. Але перетворене судження категоричніше, думка в ньому виражена насті ...
... заключение (отрицательное суждение) утверждает истинность следствия. В символической записи: Возможны и другие разновидности модусов. Иногда в рассуждениях используются условно-категорические умозаключения с выделяющим условным (эквивалентным) суждением (если, и только если а, то b). В символической записи: p q, где — знак эквивалентности. В таких умозаключениях достоверные заключения ...
... вираження людини. «Людина є міра всіх речей існуючих, що вони існують, неіснуючих, що вони не існують». В історію риторики Протагор увійшов як виверткий софіст, здатний «більш слабкий аргумент виставити більш сильним». Найбільшим політичним оратором Давньої Греції був Демосфен (384 р. до н. е). Як свідчать сучасники, першу промову Демосфена публіка зустріла градом глузувань: гаркавість і слабкий ...
... ів і висновку. В першій фігурі більший засновок повинен бути загальним судженням, а менший ствердним. Модуси для першої фігури: ААА ЕА Е Е І О А І І 7. Проаналізуйте індуктивний умовивід з погляду його правильності: Н має вищу освіту; П має вищу освіту; С має вищу освіту; Н, П, С – частина праціаників відділу К. Деякі працівники відділу К мають вищу освіту. Розв'язання: Умовивід є ...
0 комментариев