3. Термін, не розподілений у засновку, не може бути розподіленим у висновку.

Це правило означає, що у висновку термін силогізму не може бути взятий у повному обсязі, якщо в засновку він узятий частиною свого обсягу. Візьмемо приклад:

Мова (М) не є надбудовою (Р).

Мова (М) — суспільне явище (S).

Отже,...

Тут менший термін S ("суспільне явище") у засновку не розподілений, оскільки займає місце предиката у ствердному судженні, отже, він має лишатися не розподіленим і у висновку. У висновку можна сказати: "Деякі суспільні явища не є надбудовою" ("Деякі S не є Р") і не можна сказати: "Жодне суспільне явище не є надбудовою" ("Жодне S не є Р"). Зумовлено це ось чим. Відношення між S і Р, як уже говорилося, установлюється через М. У нашому прикладі обсяг М становить дише частину обсягу Р. Тому стійке положення до обсягу Р буде займати лише частину обсягу S, котру складав обсяг М. Остання частина обсягу S може знаходитися у найрізноманітнішому відношенні до обсягу Р (див. мал. 6).

мал. 5

 

мал. 6

4. Із двох заперечних засновків не можна зробити ніякого висновку.

Розгляньмо приклад:

Жоден свідок у справі (М) не знав потерпілого (Р).

Іваненко (S) не був свідком у справі (М).

Тут обидва засновки заперечні. Зробити висновок із них не можна тому, що середній термін (М) не пов'язаний ні з меншим терміном (S), ні з більшим (Р). Жоден із крайніх термінів своїм обсягом не збігається в будь-якій частині з обсягом (М). У такому випадку встановити певне відношення між S і Р неможливо (мал. 7). Це означає, що з наведених засновків рівною мірою можна зробити два протилежні висновки:

1) "Іваненко не знав потерпілого" і 2) "Іваненко знав потерпілого".

Істинним же, як говорилося, буде тільки такий висновок, котрий випливає із засновків як єдино можливий.

5. Якщо один засновок заперечний, то й висновок має бути заперечним.

мал. 7

Зміст цього правила полягає в тім, що із ствердних засновків не можна зробити заперечного висновку і, навпаки, якщо один із засновків заперечний, то висновок не може бути ствердним. Наприклад:

На обвинувачуваного (М) не може бути покладено обов'язок доведення своєї невинності (Р).

Петренко (S) — обвинувачуваний у справі (М).

Отже, на Петренка (S) не може бути покладено обов'язок доведення своєї невинності (Р).

Наявність у силогізмі одного заперечного засновку означає, ще обсяг середнього терміна виключається із обсягу одного з крайніх термінів. Тоді з обсягу одного крайнього терміна буде виключатися обсяг другого крайнього терміна, котрий входить до обсягу середнього терміна. У нашому прикладі обсяг М виключається із обсягу Р. Отже, і обсяг S, котрий становить частину обсягу М, неодмінно виключається із обсягу Р (мал. 8). Тому висновок може бути тільки заперечним, а не ствердним.

6. Із двох часткових засновків не можна зробити ніякого висновку.

Це правило випливає з інших перелічених нами правил.

мал. 8

Якщо обидва засновки є частковоствердними, то з них не можна зробити істинного висновку тому, що в жодному засновку не буде розподіленого середнього терміна.

Якщо ж один частковий засновок ствердний, а другий частковий засновок, у котрому М займає місце предиката, заперечний (тоді середній термін буде розподіленим), то в силогізмі порушується третє правило: термін, нерозподілений у засновку, стає розподіленим у висновку.

7. Якщо один із засновків частковий, то й висновок має бути частковим. Це правило забороняє робити загальні висновки, коли один із засновків силогізму є судженням частковим.

За одного часткового засновку середній термін відноситься лише до частини обсягу меншого терміна, а не до всього його обсягу. Тому з обсягом Р пов'язується не увесь обсяг S, а тільки та його частина, котру займає М. Тоді й у висновку ми можемо говорити тільки про деякі S, а не про всі.

Наприклад:

Деякі громадяни (М) не є дієздатними (Р).

Кожен громадянин (М) є правоздатним (S).

Отже, деякі правоздатні (S) не є дієздатними (Р).

Коли б із цих засновків ми зробили загальний висновок "Усі правоздатні не є дієздатними", то він був би хибним. У цьому неважко переконатися, відобразивши силогізм колами (мал. 9).


мал. 9

1.5 Фігури категоричного силогізму

Категоричний силогізм має різні види, котрі набули назви фігур силогізму.

Фігурами силогізму називаються форми силогізму, що відрізняються одна від одної розташуванням середнього терміна в засновках. Існує чотири фігури силогізму.

У першій фігурі середній термін займає місце суб'єкта у більшому засновку і предиката — в меншому. Схема першої фігури:

М - Р

S - М

S - Р.

У другій фігурі середній термін займає місце предиката в обох засновках. Схема другої фігури:

P - M

S – M

S – P

У третій фігурі середній термін займає місце суб'єкта в обох засновках. Схема третьої фігури:


M – P

M – S

S - P

У четвертій фігурі середній термін займає місце предиката у більшому засновку і суб'єкта в меншому засновку. Схема четвертої фігури:

P – M

M – S

S – P

Графічно фігури силогізму відображаються так (див. мал. 10).

М – P P – M M – P P – M

 

 

S – M S – M M – S M – S

І ІІ ІІІ ІV


Информация о работе «Дедуктивні умовиводи»
Раздел: Государство и право
Количество знаков с пробелами: 38662
Количество таблиц: 1
Количество изображений: 2

Похожие работы

Скачать
21559
0
1

... не справді демократичною". Частковозаперечні судження (О) перетворюються в частковоствердні судження (І). Схема перетворення: Деякі S не є РДеякі S є не-Р. Перетворення — найпростіша форма утворення безпосереднього умовиводу. У висновковому судженні розуміється те ж відношення між поняттями, що й у вихідному судженні. Але перетворене судження категоричніше, думка в ньому виражена насті ...

Скачать
42051
2
16

... заключение (отрицательное суждение) утверждает истинность следствия. В символической записи: Возможны и другие разновидности модусов. Иногда в рассуждениях используются условно-категорические умозаключения с выделяющим условным (эквивалентным) суждением (если, и только если а, то b). В символической записи: p  q, где  — знак эквивалентности. В таких умозаключениях достоверные заключения ...

Скачать
34681
0
0

... вираження людини. «Людина є міра всіх речей існуючих, що вони існують, неіснуючих, що вони не існують». В історію риторики Протагор увійшов як виверткий софіст, здатний «більш слабкий аргумент виставити більш сильним». Найбільшим політичним оратором Давньої Греції був Демосфен (384 р. до н. е). Як свідчать сучасники, першу промову Демосфена публіка зустріла градом глузувань: гаркавість і слабкий ...

Скачать
20100
1
2

... ів і висновку. В першій фігурі більший засновок повинен бути загальним судженням, а менший ствердним. Модуси для першої фігури: ААА ЕА Е Е І О А І І 7.   Проаналізуйте індуктивний умовивід з погляду його правильності: Н має вищу освіту; П має вищу освіту; С має вищу освіту; Н, П, С – частина праціаників відділу К. Деякі працівники відділу К мають вищу освіту. Розв'язання: Умовивід є ...

0 комментариев


Наверх