Порядок навчання у аспірантурі
Стипендія Кабінету Міністрів України: порядок і умови призначення
Взяти до відома, що стипендії Кабінету Міністрів України виплачуються за рахунок стипендіального фонду вищого навчального закладу. [21]
Порядок проведення публічного захисту дисертації та присвоєння наукового ступеню
Вимоги до кандидатської дисертації, яка виноситься на захист
Допуск дисертації до публічного захисту
Експертиза дисертацій
Проблема мови написання дисертації
Навигация
Деякі питання правового регулювання порядку вступу та порядку навчання у аспірантурі та порядку присвоєння наукового ступеню кандидата наук в Україні
Деякі питання правового регулювання порядку вступу та порядку навчання у аспірантурі та порядку присвоєння наукового ступеню кандидата наук в Україні
56205
знаков
0
таблиц
0
изображений
РЕФЕРАТ
на тему:
"Деякі питання правового регулювання порядку вступу та порядку навчання у аспірантурі та порядку присвоєння наукового ступеню кандидата наук в Україні"
1. Порядок вступу до аспірантури
Порядок вступу до аспірантури встановлений Положенням про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів. Вказане Положення затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 1999 р. №309. Із змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 року №960. [3] Це Положення регламентує діяльність у галузі підготовки науково-педагогічних і наукових кадрів і є обов'язковим для всіх вищих навчальних закладів та наукових установ України незалежно від їх підпорядкованості та форми власності.
Відповідно до п. 4 Положення, підготовка в аспірантурі здійснюється:
1) за рахунок:
– коштів Державного бюджету України – за державним замовленням для роботи у державному секторі народного господарства;
– коштів юридичних та фізичних осіб – на умовах контракту – для роботи у державному і недержавному секторах народного господарства;
2) іноземців та осіб без громадянства на підставі:
– міжнародних договорів України;
– договорів, укладених вищими навчальними закладами, науковими установами з юридичними та фізичними особами
Пункт 7 Положення встановлює, що кількість аспірантів, підготовка яких здійснюється поза державним замовленням, визначається керівником вищого навчального закладу, наукової установи з урахуванням можливостей забезпечення кваліфікованого наукового керівництва і консультування.
1.1 Перелік документів, які подаються до вступу у аспірантуру
Встановлений п. 9 вищезазначеного Положення: вступники до аспірантури подають на ім'я керівника вищого навчального закладу, наукової установи такі документи:
1) заяву;
2) особовий листок з обліку кадрів;
3) список опублікованих наукових праць і винаходів. Аспіранти, які не мають опублікованих наукових праць і винаходів, подають наукові доповіді (реферати) з обраної ними наукової спеціальності;
4) медичну довідку про стан здоров'я за формою №286-у;
5) копію диплома про закінчення вищого навчального закладу із зазначенням одержаної кваліфікації спеціаліста або магістра (особи, які здобули відповідну освіту за кордоном, копію нострифікованого диплома);
6) посвідчення про складання кандидатських іспитів (за наявності складених кандидатських іспитів).
Паспорт та диплом про вищу освіту подаються вступником особисто.
1.2 Порядок проведення вступних іспитів та порядок зарахування у аспірантуру
Відповідно до п. 32 Положення про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів, до аспірантури на конкурсній основі приймаються особи, які мають вищу освіту і кваліфікацію спеціаліста або магістра.
П. 34 Положення про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів вищої кваліфікації, для проведення прийому до аспірантури створюється приймальна комісія під головуванням керівника (заступника керівника) вищого навчального закладу, наукової установи. Члени приймальної комісії призначаються керівником вищого навчального закладу, наукової установи з числа керівників кафедр, відділів, лабораторій, а також передбачуваних наукових керівників аспірантів.
П. 35 Положення про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів: Рішення про допуск до складання вступних іспитів до аспірантури виноситься приймальною комісією за результатами співбесіди, розгляду реферату та поданих наукових праць з урахуванням письмового висновку передбачуваного наукового керівника, про що вступник до аспірантури повідомляється у тижневий термін. Приймальна комісія може відмовити вступнику у допуску до складання вступних іспитів до аспірантури у зв'язку з неподанням у встановлений термін всіх або окремих документів, названих у пункті 9 цього Положення, або поданням їх після закінчення встановленого терміну.
Відповідно до п. 36 Положення про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів, вступники до аспірантури складають вступні іспити із спеціальності (в обсязі навчальної програми для спеціаліста або магістра, яка відповідає обраній ними науковій спеціальності, із філософії та однієї із іноземних мов на вибір (англійської, німецької, іспанської, італійської, французької) в обсязі навчальних програм для вищих навчальних закладів ІV рівня акредитації, затверджених Міносвіти. Іспит з іншої іноземної мови складається за рішенням вченої ради вищого навчального закладу, наукової установи у разі, коли знання цієї мови необхідне для роботи над дисертацією. Результати вступних іспитів до аспірантури дійсні протягом календарного року. Вступники, які на час вступу до аспірантури склали всі або декілька кандидатських іспитів, звільняються від відповідних вступних іспитів до аспірантури і їм зараховуються оцінки кандидатських іспитів.
Відповідно до п. 37 Положення про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів Прийом вступних іспитів до аспірантури проводиться предметними комісіями, як правило, у кількості 3–5 осіб, які призначаються керівником вищого навчального закладу, наукової установи і до складу яких включаються доктори та кандидати наук, а до складу предметної комісії із наукової спеціальності і передбачувані наукові керівники. До складу предметної комісії з іноземної мови можуть включатися також доценти та висококваліфіковані викладачі, які не мають наукового ступеня і вченого звання.
П. 39 Положення про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів: на підставі результатів вступних іспитів до аспірантури приймальна комісія приймає рішення щодо кожного вступника. У разі одержання однакових оцінок переважне право при зарахуванні до аспірантури мають вступники, рекомендовані до вступу до аспірантури вченою радою вищого навчального закладу (факультету), наукової установи, які успішно закінчили магістратуру і склали всі або декілька кандидатських іспитів.
Зарахування до аспірантури проводиться наказом керівника вищого навчального закладу, наукової установи. Про зарахування до аспірантури або про відмову в зарахуванні до аспірантури вступнику повідомляється в п'ятиденний термін з дня прийняття приймальною комісією відповідного рішення.
Кожному аспіранту одночасно з його зарахуванням відповідним наказом керівника вищого навчального закладу, наукової установи призначається науковий керівник, як правило, доктор наук або за рішенням вченої ради, як виняток, кандидат наук. (п. 40 Положення про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів) [3, 44]
Похожие работы
... ально-технічної бази навчального процесу на сучасний рівень. Четверте завдання. Полягає у забезпеченні знання державної мови. Для адаптації європейської вищої освіти має бути удосконалена вища освіта України згідно вимог Болонського процесу. Має бути запроваджена кредитно-модульна система. Основні кроки щодо запровадження кредитно-модульної системи у вищій освіті України: 1. Адаптація системи ...
... ; Програму діяльності ОВС щодо поліпшення правопорядку в Україні на початку третього тисячоліття, схвалену на засіданні Колегії МВС України від 16 грудня 1996 року; Положення про проходження служби в органах внутрішніх справ; Закон України про оперативно-розшукову діяльність, Державну програму боротьби із злочинністю, Закон України про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинні ...
... появу в Україні не лише орієнтованих на економічні та бізнесові професії приватні ВНЗ, але й теологічних ВНЗ ІІІ -ІV рівнів акредитації, Соломонового університету та ін. Отже, вищевикладене дає підставу виділити такі загальні для європейського регіону тенденції розвитку вищої освіти: перетворення елітарної вищої освіти на загальну, кількісне зростання контингенту студентів та їх мобільності, ...
... . — М.: ACADEMIA, 2001. — 414с. 18. Катровский А.П. Формирование и развитие территориальной структуры высшего образования России. — М.: Междунар. отношения, 2003. — 204с. 19. Коржів Д.Ю. Розвиток системи вищої освіти в Україні (кінець ХІХ – початок ХХ століть). — Вінниця: ПП «Центр генеалогії і біографіки», 1996. — 16с. 20. Кравець В. Історія української школи і педа
0 комментариев