3.4 Експертиза дисертацій
Наказ Вищої Атестаційної Комісії від 23 березня 2010 р. №170 Про затвердження Положення про експертну раду Вищої атестаційної комісії України. [17, 42]
Відповідно до п 1. цього Положення, Експертна рада – дорадчий орган Вищої атестаційної комісії України (далі – ВАК), який разом з відділами ВАК здійснює контроль за науковим рівнем дисертацій, їх науковою та практичною цінністю, роботою спеціалізованих вчених рад, готує рекомендації президії ВАК України щодо присудження наукового ступеня доктора наук, кандидата наук та присвоєння вченого звання старшого наукового співробітника. У пункті 2 Положення зазначено, що Експертна рада забезпечує єдність вимог при атестації здобувачів наукових ступенів і вченого звання старшого наукового співробітника на основі дотримання вимог «Положення про Вищу атестаційну комісію України», «Порядку присудження наукових ступенів і присвоєння вченого звання старшого наукового співробітника», інших законодавчих та нормативно-правових актів з питань атестації, а також цього Положення. Експертна рада відповідає за об’єктивність та повноту аргументації підготовлених нею проектів атестаційних висновків щодо відповідності дисертаційних робіт вимогам «Порядку присудження наукових ступенів і присвоєння вченого звання старшого наукового співробітника», та рівня підготовки здобувачів, що відповідає рівню наукового ступеня доктора або кандидата наук.
Експертна рада формується з провідних учених певної галузі наук, які мають досвід з підготовки дисертантів, за поданням Національної та державних галузевих академій наук, центральних органів державної влади, які мають у своєму підпорядкуванні наукові установи та організації, а також вищі навчальні заклади. (п. 3 Положення).
Експертна рада працює під контролем відділів ВАК і є відповідальною перед Головою ВАК, його заступниками та вченим секретарем ВАК [17, 42]
До складу експертної ради входять тільки доктори наук, які захистили дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора наук не менше п’яти років тому та брали активну участь в процесі атестації наукових кадрів. Ученим секретарем ради може бути кандидат наук. Чисельність експертної ради не повинна перевищувати тридцяти осіб.
10. Аналіз рівня експертизи під час захисту дисертації в спеціалізованій вченій раді, контроль за науковим рівнем дисертації здійснюється шляхом проведення експертизи всієї атестаційної справи та дисертації.
12. Проекти атестаційних висновків експертної ради щодо дисертаційних робіт, атестаційних справ старших наукових співробітників, клопотання про утворення спеціалізованих вчених рад приймаються відкритим голосуванням і більшістю голосів. За необхідності чи за пропозицією хоча б одного з членів експертної ради проводять таємне голосування.
Висновки
Слід зазначити, що в цілому нормативно-правові акти з питань освіти відміняються або змінюються не дуже часто, порівняно, наприклад, з податковим законодавством. Це може свідчити про наступне: що відносини з питань освіти є досить стабільними, та система освіти сформована ще за часів Російської Імперії та Радянського Союзу, та дісталася Українській державі у спадок зі своїми усталеними звичаями та правилами. Консерватизм вищої школи відмічає професор, член-кореспондент РААСН В.І. Теличенко. [48]
Або ж напрошується інший висновок, що державу питання освіти хвилюють набагато менше, аніж суспільні відносини, які виникають, наприклад, з приводу сплати податків. На підтвердження такого висновку можна згадати про розмір іменних стипендій для обдарованої молоді – десь біля тисячі гривень, які мають отримувати кращі з кращих студентів та аспірантів, гордість та цвіт нації.
Так склалося тому, що при обчисленні розміру стипендії обдарованим аспірантам за основу взятий посадовий оклад викладача-стажиста, збільшений на 25 відсотків. За основу посадового окладу викладача-стажиста взята мінімальна заробітна платня. За цим слідує висновок, що держава оцінює навіть дуже обдарованого аспіранта не набагато вище за починаючого викладача.
Цей контраст досить виразно можна прослідити, якщо порівняти з рівнем забезпечення, скажімо, народних депутатів, згідно Закону України «Про статус народного депутата України».
Відносно порядку вступу до аспірантури, то тут маємо наступні висновки:
Порівняно з радянськими часами вимоги до вступу до аспірантури суттєво знизилися. Це пов'язано з падінням престижу наукової праці у суспільстві, що пов'язано, насамперед, з низькими заробітками у науковій сфері. Як результат аспірантура має хронічний недобір і тому вимоги до вступу були знижені.
У ході опрацювання теми реферату було виявлено наступні проблеми сучасної аспірантури в Україні:
1. Проблема недобору у аспірантуру.
Пов'язана з падінням престижу наукової праці після розпаду СРСР. Особливо великим недобір був у 90 роки [49], та поступово ситуація почала вирівнюватися.
Разом з тим, відомі випадки, коли вільні бюджетні міста на кафедрах є, та бажаючий поступити у аспірантуру не може поступити, бо ніхто з викладачів кафедри не погоджується бути науковим керівником. Був випадок у одному вузі, що таким чином у аспірантуру не поступила дівчина, яка закінчила його з червоним дипломом.
... ально-технічної бази навчального процесу на сучасний рівень. Четверте завдання. Полягає у забезпеченні знання державної мови. Для адаптації європейської вищої освіти має бути удосконалена вища освіта України згідно вимог Болонського процесу. Має бути запроваджена кредитно-модульна система. Основні кроки щодо запровадження кредитно-модульної системи у вищій освіті України: 1. Адаптація системи ...
... ; Програму діяльності ОВС щодо поліпшення правопорядку в Україні на початку третього тисячоліття, схвалену на засіданні Колегії МВС України від 16 грудня 1996 року; Положення про проходження служби в органах внутрішніх справ; Закон України про оперативно-розшукову діяльність, Державну програму боротьби із злочинністю, Закон України про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинні ...
... появу в Україні не лише орієнтованих на економічні та бізнесові професії приватні ВНЗ, але й теологічних ВНЗ ІІІ -ІV рівнів акредитації, Соломонового університету та ін. Отже, вищевикладене дає підставу виділити такі загальні для європейського регіону тенденції розвитку вищої освіти: перетворення елітарної вищої освіти на загальну, кількісне зростання контингенту студентів та їх мобільності, ...
... . — М.: ACADEMIA, 2001. — 414с. 18. Катровский А.П. Формирование и развитие территориальной структуры высшего образования России. — М.: Междунар. отношения, 2003. — 204с. 19. Коржів Д.Ю. Розвиток системи вищої освіти в Україні (кінець ХІХ – початок ХХ століть). — Вінниця: ПП «Центр генеалогії і біографіки», 1996. — 16с. 20. Кравець В. Історія української школи і педа
0 комментариев