Особливості методики розслідування вбивств, вчинених на замовлення

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

ФАКУЛЬТЕТ ПІДГОТОВКИ СЛІДЧИХ ТА КРИМІНАЛІСТІВ

КАФЕДРА РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ

Наукова робота

по темі:

“Особливості методики розслідування вбивств, вчинених

на замовлення”

Виконав:

Курсант 302 групи

мол. серж. міліції

Колток О.І.

Науковий керівник:

Викладач кафедри розслідування злочинів

підполковник міліції

Черунов С.Б.

Київ – 2002

План:

Вступ

Розділ 1. Кримінально-правова характеристика вбивств:

1.1       поняття;

1.2       об´єкт;

1.3       об´єктивна сторона;

1.4       мотив;

1.5       мета;

1.6       особливості кваліфікації вбивств на замовлення;

Розділ 2. Криміналістична характеристика вбивств на замовлення

2.1       місце, час, спосіб, готування, вчинення, приховування, дії особи, знаряддя вчинення;

2.2       особа злочинця;

2.3       особа потерпілого;

2.4       картина слідів;

Розділ 3. Особливості методики розслідування вбивств на замовлення:

3.1       слідчі ситуації, які виникають на початковому етапі розслідування кримінальної справи, порушеного за фактами вбивств на замовлення слідчі дії на данному етапі;

3.2       приводи та підстави вбивств на замовлення;

3.3       огляд місця події;

3.4       допит свідків;

3.5       призначення судово-медичної експертизи;

3.6       взаємодія з дізнанням з метою встановлення особи, яка вчинила злочин;

3.7       затримання;

3.8       допит підозрюваного;

3.9       обрання запобіжних заходів;

Розділ 4. Заключний етап розслідування (слідчі ситуації та слідчі дії):

4.1       обшук;

4.2       впізнання;

4.3       відтворення обстановки і обставин події;

4.4       притягнення як обвинуваченого та допит;

Розділ 5. Профілактична діяльність слідчого.

Висновок.

Використана література.

Вступ

Протягом останніх десяти років в Україні спостерігається зростання кількості тяжких злочинів з проявом особливої жорстокості, використанням вогнепальної зброї, вибухових речовин та пристроїв. Серед видів насильницьких актів найбільш поширеними є такі, як терористичні акти, вбивства, вибухи, поранення, побиття і знущання, пограбування тощо. Все більшого загрозливого характеру набуває тенденція вчинення злочинів терористичної спрямованості з використанням саморобних вибухових пристроїв та вогнепальної зброї.

З розвитком ринкової економіки, інституту приватної власності та інших чинників, що сприяють конкуренції як в бізнесі, так і в політичній діяльності все більше і більше поширюється такий вид злочину, як вбивства на замовлення. Це певною мірою нове для нашого суспільства кримінальне явище. Здебільшого воно обумовлюється боротьбою певного кола осіб за надприбутки. Зростання кількості вбивств на замовлення також зумовлюється дезорганізацією розвитку нормальних ринкових відносин, недосконалістю їх правового регулювання, особливо у сфері приватизації, фінансово-кредитної, комерціїної діяльності та їх ліцензування, оподаткування, різким ростом озброєності злочинних угрупувань, якості їх технічної оснащенності і значним фінансовим забезпеченням, загостренням конфліктів між злочинними угрупованнями через розподіл сфер злочинного впливу, активним створенням злочинними об´єднаннями власних комерційних структур і використанням їх для вчинення економічних злочинів.

Метою моєї роботи є дослідження такого явища як вбивство на замовлення, а саме:

q   необхідно дати його кримінально-правову характеристику, за допомогою якої, можна бути визначити всі ознаки складу злочину, притаманному саме для цього злочину, визначитися з об´єктом та суспільною небезпекою даного злочину, мотивами його вчинення тощо;

q   криміналістичну характеристику таких вбивств. В цьому розділі своєї роботи я розгляну питання, що характеризують час, місце, спосіб, інші обставини вчинення злочину, особу злочинця та особу потерпілого з точки зору криміналістичної науки, а також картину слідів, яка є найбільш характерною у випадку вчинення вбивства на замовлення;

q   в наступному розділі, який має назву “Особливості методики розслідування вбивств на замовлення”, будуть розглянуті такі типові слідчі дії, які виникають на початковому етапі розслідування кримінальної справи, порушеної за фактом вбивства (ст.115 КК), або при явних ознаках вбивства на замовлення, та по факту вбивства, вчиненого на замовлення (п.11, ч.2 ст.115 КК). Це такі дії, як огляд місця події, допит свідків, призначення експертиз, затримання підозрюваного та інші дії, за допомогою яких слідчий і проводить розслідування по справі;

q   четвертий розділ роботи характеризує слідчі дії, які проводяться на заключному етапі розслідування, тобто ті, які будуть характерними для всіх злочинів взакгалі, і вбивств на замовлення в тому числі – це такі, як обшук, впізнання підозрюваного, відтворення та обстановки та обставин події, а також притягнення як обвинуваченого та допит;

q   заключний розділ основної частини моєї роботи має назву “Профілактична діяльність слідчого”. Тут будуть розглянуті питання профілактики злочинів як правоохоронними органами, так і слідчим, а також загально-соціальна, кримінологічна, індивідуальна та інші види профілактики злочинів.

Отже, розглянемо детальніше кримінально-правову характеристику вбивств на замовлення.

Розділ I  

На сьогоднішній день правовій науці необхідне точне визначення поняття вбивства на замовлення, оскільки тільки тоді можна привести до порядку різноманітні підходи до його визначення правоохоронними органами серед інших суспільно-небезпечних діянь і тільки тоді можна зорієнтувати всю систему ОВС на єдину і ефективну боротьбу з даним видом злочинів.

Під умисним вбивством, вчиненим на замовлення, розуміється позбавлення життя людини внаслідок угоди, досягнутої між двома сторонами.[1]

Як і будь-якій цивільно-правовій угоді, данній угоді притаманні характерні елементи, а, отже, елементами такої угоди є:

1.         предмет угоди – смерть одного чи декількох осіб;

2.         сторони угоди – замовник – особа, яка замовляє вбивство з тих чи інших мотивів і виконавець – особа, яка бере на себе “обов´язок” виконати замовлення;

3.         зміст угоди – виконавець злочину бере на себе зобов´язання позбавити життя потерпілого, а замовник зобов´язується вчинити певного роду дії на користь виконавця або утриматися від вчинення визначених в угоді дій.

Багато науковців схиляються до думки, що вбивством на замовлення є це суспільно небезпечне, умисне, передбачене кримінальним законом діяння, яке полягає у насильницькому, протиправному позбавленні життя людини особою, спеціально для цього найнятою.

Згідно з Постановою Пленума Верховного Суду України №1 від 1.04.94 “Про судову практику в справах про злочини проти життя і здоров´я людини”:

Під умисним вбивством, вчиненим на замовлення, треба розуміти умисне позбавлення життя потерпілого, здійснене особою (виконавцем) за дорученням іншої особи (замовника). Таке доручення може мати форму наказу, розпорядження, а також угоди, відповідно до якої виконавець зобов´язується позбавити потерпілого життя, а замовник – вчинити або не вчинити в інтересах виконавця певні дії матеріального чи нематеріального характеру.

Дане визначення найбільш повно характеризує вказане суспільно небезпечне діяння, оскільки, на відміну від попередніх, в ньому вказано що таке вбивство може вчинятися не тільки у формі угоди, але і у формі наказу, розпорядження. Також вдало визначені дії замовника, тобто те, що вони можуть бути як матеріального, так і нематеріального характеру, що є важливим для кваліфікації вчинених дій.

Злочин, передбачений ст 115 ККУ посягає на життя людини, яке визнається в Україні найвищою соціальною цінністю.[2] Його підвищена суспільна небезнека полягає і в тому, що при цьому заподіюються наслідки у вигляді смерті, які мають необоротний характер і у зв´язку з цим шкода, заподіяна потерпілому від цього злочину не може бути відшкодована.

Отже, розглядаючи склад злочину перш за все слід враховувати об´єкт злочину, тобто охоронювані Кримінальним законом суспільні відносини, які забезпечують життя людини та можливість існування її в суспільстві (родовий об´єкт).

Безпосереднім об´єктом цього злочину є життя конкретної людини.

Початком життя вважається початок фізіологічних пологів. Кінцевим моментом життя визнається настання фізіологічної смерті, коли внаслідок повної зупинки серця і припинення постачання клітинам кисню відбувається незворотній процес розпаду клітин центральної нервової системи і смерть мозку.

Об´єктивну сторону даного злочину ми можемо характеризувати у наступних формах:

1)         діяння – яким є посягання на життя іншої особи;

2)         наслідки, які виражаються у вигляді фізіологічної смерті потерпілого;

3)         причинний зв´язок між вище вказаними діянням та наслідками.

Якщо розглянути діяння, то воно може проявлятися як у формі дії, тобто активної поведінки злочинця, спрямованої на порушення функцій чи анатомічної цілісності життєво важливих органів людини.

Необхідною умовою кваліфікації навмисного вбивства особи шляхом бездіяльності у відповідності до ст.115 є наявність у винного обов´язку турбуватися про потерпілого, а також можливості у нього не допустити настання його смерті. Наприклад, медичний працівник з метою позбавити смерті потерпілого не виконує покладені на нього професійні обов´язки щодо лікування хворого.

Обов´язковим наслідком вбивства є настання фізіологічної смерті потерпілого.

Людина вважається померлою з моменту смерті її мозку.

Смерть мозку людини – це повне і незворотне припинення його функцій, які реєструються при серці, що працює, та примусовій вентиляції легенів[3]

Фізіологічна смерть відрізняється від клінічної смерті тим, що при клінічній смерті життєдіяльність організму зберігається протягом певного часу, близько 6-8 хвилин, і при належному наданні медичної допомоги людину, що знаходиться в такому стані, можна повернути до життя. Це пояснюється тим, що за такий проміжок часу не вмерли нервові клітини мозку внаслідок припинення постачання до них кисню при зупинці смерця.

Третім обов´язковим елементом об´єктивної сторони є причинний зв´язок між діянням та наслідком, тобто смерть особи має бути закономірним результатом діяння винного, а не діянь третіх осіб, наслідком дії яких-небудь зовнішніх сил.

Мотиви вчинення вбивств на замовлення. Важливим для розкриття та розслідування пра­воохоронними органами злочину є встановлення мотиву, що можливо лише на основі дета­льного аналізу всіх об´єктивних обставин і ретельного вивчення об'єктивних умов, що підштовхнули особу до вчинення вбивства на замовлення.

Аналіз кримінальних справ за фактами вбивств, які вчинювалися на замовлення, свідчить, що поширеними мотивами вчинення їх є:

q  усунення конкурента, політичного чи іншого суперника, співробітника правоохоронних органів, журналіста, свідка;

q  відкрита бороть­ба за розподіл сфер впливу;

q  зведення рахунків у кримінальному світі;

q  залякування, наведення жаху на потенційних суперників;

q  помста, ревнощі;

q  позбуття боргу;

q  заволодіння правом на житло, майно тощо.

Серед мотивів вчинення вбивства на замовлення переважає (три чверті випадків) корис­ливий — усунення конкурентів, зведення рахунків у кримінальному світі, позбуття боргу, усунення “зайвого” спадкоємця, заволодіння правом на житло, майно; кожний п´ятий злочин вчинюється з метою помсти. Серед інших мотивів переважають: усунення свідка, політичного суперника, ревнощі тощо. Залежно від складності завдання, особи замовника, жертви, навичок та підготовленості виконавця встановлюється й вартість такої “послуги”. (див. діаграму)

Мотив може виступати як у кримінально-правовому так і у кримінологічному значенні. Кримінально-правове значення його полягає в тому, що він виступає як обставина, що впливає на кваліфікацію діяння та вибір міри покарання.

Мотив характеризує процес психічної діяльності особи, який у взаємодії з іншими об´єктивними причинами призводять до винекнення умислу до вчинення злочину.

Мета за своєю сутністю є дуже схожою з мотивом вчинення злочину, але на відміну від нього має ряд суттєвих відмінностей. Якщо мотив – це внутрішній, свідомий потяг особи до вчинення злочину, то мета – це те, чого прагне досягти винний, його уявлення про кінцевий результат злочину – наслідки, які настануть, тобто мета – це ідеальне відтворення винною особою всієї картини наслідків, яких вона прагне досягти, вчинюючи суспільно небезпечне діяння.

На думку Карташева В.А. мета перебуває у прямій залежності від потреби яку необхідно задовольнити при наявних реальних можливостях, і є у цьому процесі її прямим наслідком.[4]

Що є характерним для мети, з якою вчинюються вбивства на замовлення – це те, що вона є спільною як для замовника, так і для виконавця, в тей час як мотив єможе бути різним. Наприклад, замовник замовляє вбивство з такого мотиву, як помста, а виконавець вчинює його з корисливого мотиву.

Вбивства на замовлення дуже часто схожі з іншими видами вбивств, або взагалі з іншими складами злочинів. Для того щоб детальніше розібратися в цьому, необхідно розглянути особливості кваліфікації вбивств, вчинених за наймом.[5]

Якщо замовлення умисного вбивства мало форму угоди, відповідальність за п.“11” ч.2 ст.115 КК настає незалежно від того, коли були вчинені обіцяні виконавцеві дії матеріального чи нематеріального характеру - до чи після вбивства, виконав чи не виконав їх замовник, збирався він це робити чи ні.

До дій матеріального характеру в таких випадках треба відносити, зокрема, сплату виконавцеві винагороди за вчинення вбивства, передачу чи збереження прав на майно, звільнення від майнових зобов'язань тощо.

Під діями нематеріального характеру необхідно розуміти будь-які дії, вчинення чи невчинення яких безпосередньо не пов'язане з матеріальними інтересами виконавця вбивства (допомога у працевлаштуванні, вирішенні певних життєвих проблем, звільнення від кримінальної відповідальності, залучення до вчинення інших злочинів, якщо цього бажає виконавець, тощо).

Дії виконавця умисного вбивства на замовлення належить кваліфікувати за п.“11” ч.2 ст.115 КК, а за наявності й інших обтяжуючих обставин, зазначених у ст.115 КК, - і за відповідними пунктами цієї статті. Зокрема, у випадках, коли умисне вбивство на замовлення вчинюється з метою одержання від замовника грошей, матеріальних цінностей чи інших вигод матеріального характеру, дії виконавця мають кваліфікуватися за пунктами п.“11” та п.“6” ч.2 ст.115 КК.

Замовник умисного вбивства залежно від конкретних обставин справи повинен визнаватися або підмовником, або організатором злочину (якщо тільки він не є його співвиконавцем) і його дії мають кваліфікуватися за відповідною частиною ст.27 та п.“11” ч.2 ст.115 КК, а за наявності до того підстав і за іншими пунктами цієї статті (наприклад, за п.“6” - якщо виконавець вчинив убивство з метою одержання вигод матеріального характеру, за п.“12” - якщо вбивство було замовлено групі осіб).

Дії замовника умисного вбивства, який був співвиконавцем цього злочину, належить кваліфікувати за пунктами п.“11” та п.“12” ч.2 ст.115 КК як умисне вбивство, вчинене на замовлення за попереднім зговором групою осіб чи організованою групою, а за наявності до того підстав - і за іншими пунктами цієї статті.

У разі, коли замовник, який не є співвиконавцем убивства, керується корисливими, а виконавець - якимись іншими мотивами, дії замовника треба кваліфікувати за ст.27 і пунктами п.“11” та п.“6” ч.2 ст.115 КК

Зважаючи на те, що відповідальність за п.“11” ч.2 ст.115 КК настає лише у випадках, коли замовляється саме умисне вбивство особи, а не якийсь інший насильницький злочин щодо неї, цей пункт ст.115 КК не може застосовуватися тоді, коли замовник доручив заподіяти потерпілому тілесні ушкодження, а виконавець умисно вбив потерпілого. У цьому разі замовник повинен нести відповідальність за співучасть у вчиненні того злочину, який він організував чи до вчинення якого схилив виконавця, а останній - за той злочин, який він фактично вчинив.

У випадках, коли виконавець взяв на себе обов'язок позбавити потерпілого життя, але з не залежних від його волі причин умисел на вбивство до кінця не реалізував, дії замовника залежно від конкретних обставин справи повинні розглядатись як співучасть у готуванні до умисного вбивства на замовлення чи в замаху на вчинення цього злочину і кваліфікуватися за відповідними частинами статей 27 і 15 та п.“11” ч.2 ст.115 КК.

Особа, яка добровільно відмовилась від вбивства потерпілого, підлягає кримінальній відповідальності лише за фактично вчинене діяння, якщо воно утворює інший склад злочину.

Це не стосується тих випадків, коли відмова сталася вже після здійснення всіх дій, які винний вважав за необхідне виконати, але злочин не було доведено до кінця з причин, не залежних від його волі. Таке діяння належить кваліфікувати як закінчений замах на той злочин, котрий винний бажав вчинити.

У випадку, коли до кримінальної відповідальності притягується декілька осіб, які діяли спільно, з умислом, спрямованим на позбавлення життя потерпілого, необхідно досліджувати характер дій, ступінь участі в злочині кожного з них і зазначати про це у вироку.

Дії осіб, які безпосередньо брали участь у позбавленні життя потерпілого, належить кваліфікувати за статтею Кримінального кодексу, що передбачає відповідальність за умисне вбивство.

Дії організаторів, підмовників і пособників, які не були співвиконавцями злочину, необхідно кваліфікувати за тиєю ж статтею з посиланням на відповідну частину ст.27 КК України .

При ексцесі виконавця, коли один із співучасників вийшов за межі домовленості про обсяг злочинних дій і вчинив більш тяжкий або інший злочин (наприклад, при домовленості заподіяти потерпілому тілесні ушкодження його було позбавлено життя), відповідальність за цей злочин несе лише його виконавець, інші ж особи повинні відповідати за злочини, вчинені в межах домовленості.

Розділ II  

Серед вбивств на замовлення можна виділити два основних різновиди: