Загальна характеристика Кодексу про адмiнiстративнi правопорушення

1.3 Загальна характеристика Кодексу про адмiнiстративнi правопорушення

Кодекс України про адмiнiстративнi правопорушення прийнятий 7 грудня 1984 р. i введений в дію з 1 червня 1985 р. За цей перiод в нього внесено багато змiн i доповнень.

Основним завданням Кодексу є охорона суспiльного ладу України, рiзних форм власностi, соцiально-економiчних, полiтичних та особистiсних прав i свобод громадян, а також прав i законних iнтересiв пiдприсмств, установ i органiзацiй, установленого порядку управлiння, державного i громадського порядку, змiцнення законностi, запобiгання правопорушенням, виховашня громадян у дусi точного i неухильного додержання Конституцiї України i iнших законiв, поваги до прав, честi i гiдностi громадян, до правил громадського спiвжиття, сумлiнного виконання своїх обов’язкiв, вiдповiдальностi перед суспiльством.

Кодекс про адмiнiстративнi правопорушення складасться iз Загальної i Особливої частин. У Загальнiй частинi закрiплено поняття адмiнiстративного правопорушення, форми вини, вiдповiдальностi громадян, у тому числi неповнолiтнiх, вiдповiдальностi службових осiб, iноземних громадян i осiб без громадянства; визначенi обставини, що виключають адмiнiстративну вiдповiдальнiсть (необхiдна оборона i крайня необхiднiсть); вказанi мета i види адмiнiстративних стягнень, порядок накладання адмiнiстративних стягнень.

В Особливiй частинi закрiпленi види адмiнiстративних правопорушень, склад правопорушень i санкцiї за них:

1) у галузi охорони працi i здоров’я населення;

2) по охоронi власностi;

3) у галузi охорони природи, використання природних ресурсiв, охорони пам’яток iсторiї та культури;

4) в промисловостi, будiвництвi та в галузi використання електричної i теплової енергiї;

5) в сiльському господарствi; за порушення ветеринарно-санiтарних правил; б) на транспортi, в шляховому господарствi i зв’язку;

7) в галузi житлових прав громадян, житловокомунального господарства та благоустрою;

8) в галузi торгiвлi, фiнансiв i промислiв;

9) у галузi стандартизацiї, якостi продукцiї та метрологiї;

10) у сферi громадської безпеки i громадського порядку;

11) у сферi управлiння.

У роздiлi ІІІ закрiплено пiдвiдомчiсть справ про адмiнiстративнi правопорушення i систему органiв, якi уповноваженi розглядати справи про адмiнiстративнi правопорушення [2].

У роздiл IV закрiплено питання про провадження в справах про адмiнiстративнi правопорушення, про адмiнiстративнi затримання, огляд речей i документiв, про розгляд цих справ, про оскарження i опротестування постанов по справах.

В останньому, V роздiлi, закрiплено питання стосовно виконання постанов про накладення адмiнiстративних стягнень.

1.4 Поняггя адмiнiстративного проступку

Адмiністративним правопорушенням (проступком) визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дiя чи бездiяльнiсть, яка посягає на державний або громадський порядок, права i свободи громадян, на встановлений порядок управлiння i за яку законодавством передбачено адмiнiстративну вiдповiдальнiсть. Адмiнiстративна вiдповiдальнiсть за правопорушення настає, якщо цi порушення за своїм характером не тягнуть за собою вiдповiдно до чинного законодавства кримiнальної вiдповiдальностi [1, ст.9],

Адмiнiстративне правопорушення має такi ознаки, як i загальне поняття правопорушення:

1) суспiльна небезпека або шкода;

2) протиправнiсть дiяння;

3) виннiсть дiяння;

4) карнiсть за дiяння, якi передбаченi в Кодексi про адмiнiстративнi правопорушення та iнших законах;

5) iнодi потрiбно встановити причинний зв’язок мiж протиправним дiянням i наслiдками.

Адміністративнi правопорушення наносять значну шкоду громадському порядку, системi управлiння, правам i законним iнтересам громадян, пiдприємствам i органiзацiям. Соцiальна небезпека i шкода може бути рiзна. Якщо правопорушення наносять велику шкоду або становлять соцiальну небезпеку, яка передбачена Кримiнальним кодексом, то такi правопорушення потрiбно квалiфiкувати як кримiнальнi злочини, якщо буде встановлено склад злочину. Інодi за незначнi злочини особа звiльняється вiд кримiнальної вiдповiдальностi i притягається до адмiнiстративної вiдповiдальностi. Критерiєм розмежування є вартiсть шкоди або тяжкiсть наслiдкiв дiяння.

Адмiнiстративне правопорушевня може бути вчинено умисно i необережно. Правопорушення визнається вчиненим умисно, якщо особа, яка його вчинила, усвiдомлювала протиправний характер своєї дiї чи бездiяльностi, передбачала шкiдливi наслiдки i бажала або свiдомо допускала настання їх. Адмiнiстративне правопорушення визнається вчиненим з необережностi, якщо особа, яка його вчинила, передбачала можливiсть настання шкiдливих наслiдкiв своєї дiї чи бсздiяльностi, але легковажно розраховувала на їх вiдвернення або не передбачала можливостi настання таких наслiдкiв, хоч повинна була i могла їх передбачити.

Адмiнiстративна вiдповiдальнiсть може наступати лише в тому випадку, якщо в Кодексi або iнших нормативних актах передбачено склад адмiнiстративного проступку i санкцiю за його порушення. Якщо в законодавствi немає складу адмiвiстративного правопорушення або санкцiї за нього, особу не можна притягнути до адмiнiстративної вiдповiдальностi.