Адмiнiстративна відповідальність

1.5 Адмiнiстративна відповідальність

 

Адмiнiстративна вiдповiдальнiсть - це такий вид юридичної вiдповiдальності яка настає за адмiнiстративнi правопорушення, передбачені Кодексом про адмiнiстративнi правопорушення i iншими нормативними актами.

Адмiнiстративна вiдповiдальнiсть має на метi охорону суспiльного ладу, порядку управлiння, прав i свобод громадяв, пiдприємств i органiзацiй i направлена на змiцнення законностi i правопорядку в суспiльствi, виховання громадян у дусi поваги до прав, честi i гiдностi iнших громадян, держави i суспiльства. Адмiнiстративна вiдповiдальвiсть направлена також на запобiгання (попередження) правопорушень зi сторони iнших осiб. Державнi органи i органи мiсцевого самоврядуванвя координують на своїй територiї роботу всiх державних органiв i громадських органiзацiй по запобiганню правопорушень.

Згiдно ст. 29 Конституцiї України, нiхто не може бути заарештований або триматися пiд вартою iнакше як за вмотивованим рiшенням суду i тiльки на пiдставах i в порядку, встановлених законом. Нiхто не може бути пiдданий заходу впливу в зв’язку з адмiнiстративним правопорушенням iнакше як на пiдставi i в порядку, встановлсних законодавством. Провадження в справах про адмiнiстративнi правопорушення здiйснюється на основi суворого дотримання законностi. Застосування заходiв адмiнiстративного впливу проводиться в межах компетенцiї вiдповiдних державних органiв i у точнiй вiдповiдностi з законодавством (ст. 7 Кодексу).

Особа, яка вчинила адмiнiстративне правопорушення, пiдлягає вiдповiдальностi на пiдставi законодавства, що дiє пiд час i за мiсцем вчинення правопорушення. Акти, якi скасовують або пом’якшують вiдповiдальнiсть за адмiнiстративнi правопорушення, мають зворотну силу (тобто поширюються i на правопорушення, вчиненi до видання цих актiв). Акти, якi встановлюють або посилюють вiдповiдальнiсть за адмiнiстративнi правопорушення, зворотної сили не мають [3, 362].

Адмiнiстративна вiдповiдальнiсть - це мiра державного примусу, яка виражається в позбавленнi певних соцiальних благ правопорушника за адмiнiстративний проступок, який передбачений законодавством про адмiнiстративнi правопорушення. Вiдповiдальностi пiдлягають особи, якi досягли на момент вчинення адмiнiстративного правопорушення 16 рокiв i є осудними. Неосудна особа - особа, яка не могла усвiдомлювати свої дiї або керувати ними внаслiдок хронiчної душевної хвороби, тимчасового розладу душевної дiяльностi, слабоумства чи iншого хворобливого стану,- не пiдлягає адмiнiстративнiй вiдповiдальностi.

Не пiдлягають адмiнiстративнiй вiдповiдальностi також особи, якi дiяли в станi крайньої необхiдностi i необхiдної оборони.

Такi дiї не є адмiнiстративними правопорушеннями. Крайня необхiднiсть - це такi дiї особи, якi хоч i передбаченi Кодексом про адмiнiстративнi правопорушення, але якi вчиненi в станi крайньої необхiдностi, тобто для усунення небезпеки, яка загрожувала правам iнших суб’єктiв i не могла бути усунена iншим шляхом, i якщо заподiяна шкода є менш звичною, нiж вiдвернена шкода. Необхiдна оборона - це дiї, якi вчиненi при захистi громадського порядку, власностi, прав i свобод громадян вiд протиправного посягання шляхом заподiяння шкоди посягаючому, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхiдної оборони (ст. ст. 18, 19 Кодексу).

Iноземнi громадяни i особи без громадянства, якi перебувають на територiї України, пiдлягають адмiнiстративнiй вiдповiдальностi на загальних пiдставах. Службовi особи пiдлягають адмiнiстративнiй вiдповiдальностi за адмiнiстративнi правопорушення, зв’язанi з недодержанням встановлених правил у сферi охорони порядку управлiння, державного i громадського порядку, природи, здоров’я населення та iнших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов’язкiв.

Згiдно iз ст. 21 Кодексу, особа, яка вчинила адмiнiстративне правопорушення, може бути звiльнена вiд адмiнiстративної вiдповiдальностi з передачею матерiалiв на розгляд товариського суду, громадської органiзацiї або трудового колективу, якщо до неї доцiльно застосовувати заходи громадського впливу. При малозначностi вчиненого проступку особа може бути звiльнена вiд адмiнiстративної вiдповiдальності з застосуванням усього зауваження.

1.6 Порядок притягнення до адмiнiстративної вiдповiдальностi i види адiнiстративних стягнень

 

За адмiнiстративнi правопорушення можуть застосовуватись такi види адмiнiстративних стягнень:

1) офiцiйне попередження, яке фiксується установленим способом або виноситься в письмовiй формi;

2) штраф — грошове стягнення, яке накладається на порушникiв за адмiнiстративне правопорушення в розмірах i у випадках, встановлених КпАП i законами України;

3) оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднiм об’єктом адмiнiстративного правопорушення;

4) конфiскацiя предмета, який належав власнику i став знарядцям вчинення або безпосереднiм об’єктом адмiністративного правопорушення - полягає в примусовій безоплатнiй передачi цього предмета у власнiсть держави;

5) позбавлення спецiального права, наданого даному громадяниновi (права керування транспортними засобами, права полювання);

6) виправнi роботи - застосовуються судом на строк До 2 мiсяцiв за мiце постiйної роботи особи i з вiдрахуванням до 20% її заробiтку в доход держави;

7) адмiнiстративний арешт до 15 дiб у виняткових випадках за окремi види правопорушень.

Оплатне вилучення та конфiскацiя предметiв можуть застосовуватись як основнi, так i як додатковi адмiнiстративнi стягнення; iншi адмiнiстративнi стягнення можуть застосовуватись тiльки як основнi. За одне правопорушення може бути накладено основне або додаткове стягнення. В ст. 61 Конституцiї Украни закрiплено, що нiхто не може бути двiчi притягнений до юридичної вiдповiдальностi одного виду за одне й те саме правопорушення. Юридична вiдповiдальнiсть особи має iндивiдуальний характер. При, накладеннi стягнень повиннi враховуватися характер правопорушення, особа правопорушника, ступiнь його вини, обставини, що пом’якшують або обтяжують адміністративну вiдповiдальнiсть. При вчиненнi особою кiлькох правопорушень адмiнiстративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо або за одне, як за бiльш серйозний проступок [4].

Згiдно з ст. 3 Кодексу адмiнiстративне стягнення може бути накладено не пiзнiше як через 2 мiсяцi з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні через 2 мiсяцi з дня його виявлення.

У разi вiдмови в порушеннi кримiнальної справи i за наявностi адмiнiстративного проступку, стягнення може бути накладено не пiзнiше як через мiсяць з дня прийняття рiшення про відмову в порушеннi кримінальної справи або її закриття. Якщо особа, яка вчинила адмiнiстративне правопорушення і притягнута до вiдповiдальностi, протягом року не вчинила нових порушень, то вона вважається такою, що не пiдлягала адмiнiстративному стягненню. Строки адміністративного арешту обчислюються добами, виправних робiт - мiсяцями або днями, позбавлення спецiального права - роками, мiсяцями або днями.

1.7 Стадiї адмiнiстративного провадження

 

Адмiнiстративнi стягнення можуть накладатися: виконкомами мiсцевих рад, держадмiнiстрацiями, судами загальної юрисдикцiї, органами внутрiшнiх справ, контрольно-наглядовими органами (iнспекцiями) - органами пожежного нагляду, залiзничного транспорту, правовими i технічними iнспекторами працi, митними органами, санепiдеморганами тощо.

Розгляд справ про адмiнiстративнi правопорушення вiдбувається на засадах рiвностi громадян, всебiчностi, своєчасностi, повноти, об’єктивностi, відкритостi, при наявностi складу адмiнiстративного проступку, доказiв i пояснень зацiкавлених осiб.

Основними стадiями адмiнiстративного провадження є:

1) адмiнiстративне розслiдування по факту проступку;

2) порушення справи про адмiнiстративне провадження;

3) розгляд та вирiшення цiєї справи (аналiз фактичних обставин справи, оцiнка доказiв i квалiфiкацiя складу правопорушення);

4) вибiр правової норми, яку необхiдно застосовувати;

5) прийняття рiшення по справi;

6) оскарження або перегляд постанови в порядку нагляду;

7) виконання постанов про притягнення до адмiнiстративної вiдповiдальностi.

Всi цi стадiї адмiнiстративного провадження закрiпленi в роздiлах IV-V (глави 18-33) Кодексу про адмiнiстративнi правопорушення. За загальним правилом адмiнiстративне стягнення може бути накладено не пiзнiше як через 2 мiсяцi з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушеннi - 2 мiсяцi з дня його виявления. У випадку вiдмови в порушеннi кримінальної справи або її закриття, але при ваявленостi в дiях порушника ознак адмiнiстративного правопорушення адмiнiстративне стягнення може бути накладено не пiзнiше як через мiсяць з дня прийняття рiшення про вiдмову в порушенні кримiнальної справи або про її закриття.

Провадження в справi про адмiнiстративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате пiдлягає закритгю за таких обставин:

1) вiдсутнiсть подiї i складу адмiнiстративного правопорушення;

2) недосягнення особою, яка вчинила проступок 16- рiчного вiку;

3) неосуднiсть особи;

4) вчинення проступку в станi крайньої необхiдностi або необхiдної оборони;

5) видання акта амністії…;

б) скасування акта про адмiнiстративну вiдповiдальність;

7) закiнчення строкiв, установлених для розгляду таких справ тощо.

Постанову про відшкодування вилучення предмета, про конфіскацію, про позбавлення спеціальних прав, про виправні роботи видає уповноважений на це орган в порядку, встановленому законодавством. Постанова про адміністративний арешт виконується органами внутрішніх справ.

ВИСНОВОК

Адміністративне право України – одна з профілюючих галузей права, норми, інститути та відносини якої, історія розвитку і функціонування є предметом дослідження юридичної науки і викладається як навчальна дисципліна в юридичних навчальних закладах.

Чинний кодекс України про адміністративні правопорушення врегульовує матеріально-правові та матеріально-процесуальні адміністративні делікатні правовідносини.

Предметом адміністративного правового регулювання є суспільні відносини, що виникають, змінюються і припиняються у сфері державного управління.

Адміністративні правовідносини носять яскраво виявлений імперативний характер. У той самий час існують і окремі горизонтальні відносини, в тому числі й адміністративно-договірного характеру, які в адміністративному праві мають чітко виражений допоміжний і тимчасовий характер.

Адміністративні стягнення як вид і міра адміністративного впливу держави на осіб, що вчинили правопорушення, закріплюються главою 3 КУпАП і поділяються на основні й додаткові і мають на меті виховання особи, що вчинила правопорушення, інших осіб для запобігання правопорушення у майбутньому.

Закон визначає систему органів, що мають право розглядати справи про адміністративні правопорушення та визначає їхню підвідомчість.

Адміністративне право і законодавство є найбільш несистематизованим як матеріальним, так і процесуальним правом. Сьогодні тільки-но вживаються заходи, аби його систематизувати, особливо кодифікувати, що сприятиме удосконаленню практики застосування норм адміністративного матеріального та процесуального права.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.  Кодекс України про адміністративні правопорушення № 1/2005

2.  Котюк І. І. Основи правознавства. – Київ, 2003. – 318 с.

3.  Копєйчиков В. В. Правознавство. – Київ, 2003. – 735 с.

4.  Колпаков В. К. Адміністративне право України. – Київ, 1999. – С. 227.

5.  Гончарук С. Т. Суб’єкти адміністративного права України: навчальний посібник. – Київ, 1998. – 197 с.