Види тактичних прийомів, що використовуються при проведенні очної ставки

3.1. Види тактичних прийомів, що використовуються при проведенні очної ставки

 Порядок допиту на очній ставці регламентований ст. ст. 172,173 КПК України. Недотримання процесуальних правил є істотним порушенням закону. Разом з тим процесуальні правила носять загальний характер і не встановлюють тих конкретних прийомів і методів, за допомогою яких слідчий в кожному окремому випадку домагається усунення істотних протиріч в свідченні осіб, що допитуються. Цю роль виконують тактичні прийоми, що розробляються слідчою практикою І криміналістичний наукою. Останні постійно міняються, в залежності від Індивідуальних психологічних особливостей учасників очної ставки, їх взаємовідносин, характеру і об'єму зібраних доказів. Процесуальні правила провадження очної ставки, таким чином, доповнюються тактичними прийомами, тим самим, допомагаючи слідчому цілеспрямовано і успішно провести розслідування у справі, використати можливість кожної слідчої дії по збиранню, перевірці і оцінці доказів, домагаючись економії часу і сил.

Під тактичним прийомом більшість криміналістів розуміють „найбільш раціональний і ефективний спосіб дії або найбільш доцільну в даних умовах лінію поведінки особи, що виконує процесуальні дії” [27, с. 241].

На відміну від процесуальних правил, тактичні прийоми не мають обов'язкової сили. Рекомендаційний характер тактичного прийому визначає можливість його вибору по розсуду слідчого в конкретній слідчій ситуації Найбільш правильним представляється твердження А.Н. Васильєва, що „тактичний прийом це наукова рекомендація, до застосування якої слідчий підходить творче, маючи можливість вибору, керуючись оцінкою слідчої ситуації і міркуваннями доцільності” [34, с. 64].

Таким чином, проведення очної ставки повинно засновуватися, передусім, на вимогах закону, в також час, доповнюватися тими науковими рекомендаціями, які вирішують задачу її ефективності Законодавець передбачає попередження свідка або потерпілого перед початком очної ставки про карну відповідальність за відмову або ухиляння від надання свідчень і за надання явно помилкових свідчень (ст. ст. 178, 179 КПК України). Абсолютно очевидна доцільність роз'яснення до початку очної ставки її учасникам їх прав і обов'язків, а також порядку провадження слідчої дії.

Приступаючи до провадження очної ставки, слідчий повинен з'ясувати у учасників, чи знайомі вони один з одним 1 в яких відносинах знаходяться між собою. У будь-якому випадку не рекомендується обмежуватися отриманням загальних відповідей, доцільно з'ясувати те значення, яке вкладається особою, що допитується в зміст сказаного. Виходячи з отриманих даних, слідчому не забороняється прямо спитати у того, що допитується, чи не можуть, на його думку, існуючі відносини вплинути на характер свідчення, що дається.

На очних ставках між близькими родичами ставити питання про те, чи знають особи, що допитуються одна одну, і з якого часу, безглуздо. У протоколі констатується факт їх спорідненості

Після з'ясування питання про знайомство і характер взаємовідносин учасників очної ставки слідчий безпосередньо переходить до вирішення спірних обставин. Слідчий пропонує кожному з тих осіб, що допитуються почергово свідчити по суті спірних обставин, які винесені на очну ставку,

Безсумнівно, що в ході очної ставки завжди присутній певний психологічний вплив з боку слідчого на осіб, що допитуються, міра правомірності якого є дискусійним питанням в криміналістичній науці. Деякі автори, ставлячи під сумнів можливість надання психологічного впливу з боку слідчого на учасників очної ставки, забувають, що будь-яке спілкування, а на очній ставці має місце спілкування трьох осіб, є по суті вільним або мимовільним впливом один на одну. Тому на очній ставці слідчий має психологічний вплив на її учасників, як такий вплив мають на слідчу дію і один на одного учасники очної ставки.

Однак слідчий може використати лише допустимі, з точки зору закону, науки і моральність, психологічні прийоми впливу на учасників очної ставки, які можуть спричинити бажання свідчити правдиву, допомагають пригадати і відтворити забуте, знімають зайве хвилювання її учасників і т.д. вплив, що має не повинен перейти ту грань, за якою починається психічне насильство: у того, що допитується не повинна придушуватися самостійність в прийнятті рішення відносне свідчення.

Тактичні прийоми при провадженні очної ставки можна  вважати допустимим, якщо вони відповідають наступним вимогам:

1. Тактичні прийоми очної ставки повинні суворо відповідати закону (ст. 172 КПК України). Закон забороняє під страхом карної відповідальності такі ”прийоми” здійснення розслідування, як примушення до надання свідчень шляхом насильства, загроз, знущання над особистістю і інших незаконних дій з боку слідчого. Тактичні прийоми очної ставки не повинні порушувати гарантовану Конституцією України права громадян.

2. Тактичні прийоми очної ставки не повинні суперечити вимогам загальнолюдської моралі. Етично допустимі лише ті з них, які спонукають тих що допитуються свідчити правдиву, прищеплюють їм такі якості як сумлінність, повагу до особистості. Ні в якому разі слідчий не повинен розпалювати між учасниками очної ставки конфлікти, викликати неприязні взаємовідносини і ненависть, брехати їм, виявляти нестриманість, грубість, ображати честь, достоїнство, релігійні і національні почуття.

3. Тактичні прийоми очної ставки повинні засновуватися на новітніх досягненнях спеціальних наук (криміналістики, психології, логіки, педагогіки і інші.). Щоб зі знанням справи застосовувати тактичні прийоми на практиці, слідчому самому треба володіти необхідними знаннями в області вказаних наук. Недопустимо рекомендувати до застосування тактичні прийоми, знехтувані слідчою практикою, що не пройшли належних експериментальних досліджень і випробування практиці.

4. Тактичні прийоми очної ставки повинні мати виборчу дію, тобто вони повинні надавати належний вплив тільки відносно осіб, що допитуються, в спогаді забутих обставин розслідуваної події, або, що свідчать помилково, і бути нейтральним відносно інших учасників очної ставки.

Різноманіття що використовуються в ході очної ставки тактичних прийомів породжує проблему їх класифікації. Класифікація повинна забезпечити слідчому можливість вибору потрібного тактичного прийому для застосування його у відповідній слідчий ситуації і сприяти теоретичному дослідженню природи різних тактичних прийомів, пізнанню закономірностей, що обумовлюють ефект їх застосування.

Спроби класифікації тактичних прийомів, що застосовуються на очній ставці, робилися в літературі неодноразово. Найбільш вдалу класифікацію тактичних прийомів очної ставки запропонував А.Б.Соловйов [26, с. 341]. Як критерій класифікації тактичних прийомів він бере причини походження істотних протиріч в свідченні допитаних по справі осіб. У залежності від цього тактичні прийомів діляться на: